Європейський суд з прав людини

1.

Європейський суд
з прав людини
Підготувала:
студентка групи ПВ-38
Керечанин Богдана

2.

Історія створення Суду

3.

Європейський суд з прав людини —
міжнародний судовий орган,
юрисдикція якого поширюється на всі
державичлени Ради Європи, що ратифікували Конв
енцію
про захист прав людини і
основоположних свобод, і включає всі пит
ання, які стосуються тлумачення і застос
ування конвенції, включаючи міждержавні
справи і скарги окремих осіб.

4.

European Court of Human Rights

5.

Європейський суд з прав людини формувався протягом довгого часу
Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод
не тільки проголосила основоположні права людини , а й створила
особливий механізм їх захисту .
Взагалі сам цей механізм включав три органи , які несли відповідальні
сть за забезпечення дотримання зобов'язань, вчасних
виконаних рішень, прийнятих на себе державамиучасницями конвенції :
Європейську комісію з прав людини;
Європейський суд з прав людини;
Комітет міністрів Ради Європи.

6.

Зала засідань Європейського суду з прав людини

7.

Умови подання скарги
Перш , ніж скарга буде подана до Суду , необх
ідно
суворо дотримуватися кількох неодмінних ум
ов.
Серед яких є:
Предметом скарги можуть бути тільки пра
ва і свободи, які гарантуються конвенцією
або її протоколами.
Перелік цих прав є досить широким, але цік
аво те, що в ньому відсутні деякі права , від
омі нашому і новітньому конституційному з
аконодавстві .

8.

Відповідно до статті 34 Європейської конвенції про
захист прав людини та основних свобод , Суд
може приймати заяви від будьякої особи, неурядової організації або групи осіб , які стверджу
ють , що заяви про порушення з боку державучасниць конвенції їх прав , визнаних у конвенції або в протоко
лах до неї. Це означає те, що заявнику необов'язково бути
громадянином держави члена Ради Європи або взагалі громад
янином держави, на яку він подає скаргу.

9.

Скарга повинна бути подана не пізніше ніж через 4 місяці
після остаточного розгляду питання компетентним держ
авним органом . Цей термін відновленню не підлягає.
Скаржитися можна тільки на ті порушення які мали місце
після дати ратифікації конвенції державою.
Для того , щоб скарга була визнана прийнятною по суті ,
заявником повинні бути вичерпані всі внутрішньодержавні
засоби захисту свого права , і насамперед судові засоби
такого захисту . Для України вичерпанням національних
засобів правового захисту буде проходження заявником
першої, апеляційної та касаційної інстанцій .
Скарги , що направляються до Європейського суду , повинні
стосуватися подій , за які несе відповідальність державна
влада. Скарги проти приватних лиці організацій Європейськи
м судом не приймаються до розгляду.

10.

Європейський суд з прав людини
має право :
розглядати індивідуальні та міждержавні
скарги, подані до Європейського суду з прав
людини проти одного або декількох держав членів Ради Європи або проти Європейського
союзу ;
визнавати факт того, що було порушено, те
чи інше право заявника ;
присудити заявнику виграну, справедливу
компенсацію ;
тлумачити Конвенцію про захист прав люд
ини та основних свобод ;

11.

встановлювати факт того, що будьяке порушення в певній державі носить масовий характ
ер через системної проблеми , у зв'язку , з чим наказув
ати цій державі вжити заходів щодо виправлення цього
недоліку;
розглядати запит комітету міністрів Ради Європи з
питання про те, чи не порушило держава відповідач своє зобов'язання по виконанню постанов
Європейського суду з прав людини ;
давати тлумачення раніше винесеної постанови
на запит Комітету Міністрів Ради Європи ;
виносити Консультативні висновки про тлумачення Кон
венції про захист прав людини та основних свобод, з пи
тань , не пов'язаних з розглядом справ;

12.

Структура і юрисдикція Суду
Стаття 27 Конвенції передбачає
створення в межах Суду трьох
різних типів органів: комісій,
палат і Великої палати.
Комісія, до складу якої входить три
судді, може визнати неприйнятною
або вилучити з реєстру справ
індивідуальну заяву, якщо така ухвала
може бути винесена без додаткового
вивчення. Кожна така ухвала є
остаточною і особа, що звернулась із
заявою, не може вимагати її
перегляду.

13.

В палатах, на другому рівні
організаційної структури Суду,
здійснюється більша частина його
роботи. До складу палат входять
сім суддів, включаючи й члена
палати за посадою — суддю,
якого було обрано від
зацікавленої держави-учасниці,
або особу, яка призначається для
участі в засіданнях в разі
відсутності такого судді.

14.

Велика палата — третій рівень, на якому здійснюється робота Суду.
До складу Великої палати входять сімнадцять суддів. Окрім члена
Великої палати за посадою, який засідає на тих же умовах, що
визначаються по відношенню до члена палати за посадою, пункт 3
статті 27 також зараховує до складу Великої палати Голову Суду,
заступників Голови, голів палат та інших суддів, які визначаються
відповідно до регламенту Суду.
Велика палата вповноважена розглядати лише ті справи, які були
передані до неї і лише в трьох випадках,відповідно до статті 30,
палата може відмовитись від своєї юрисдикції на користь Великої
палати за таких обставин:
o
якщо справа, яку розглядає палата, порушує серйозне питання
щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї
o
якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може призвести
до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом
раніше
o
якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього

15.

Рішення Європейського суду з прав людини
Взагалі, Європейський суд виносить три
основних види рішень
( всього їх більше 10 видів) :
рішення про неприйнятність,
оформлене у вигляді листа ,
адресованого заявнику ( більше 95%);
рішення про неприйнятність або прий
нятності у вигляді окремого мотивов
аного документа , в перекладі на
українську іменованого
власне " рішенням" (decision) ,
остаточне рішення у справі,
іменоване постановою (judgment)