Вітчизняні економ-географи

1. Презентація на тему:

Вітчизняні економ-географи
студента І курсу
групи 15 3/9 ЛГ
Шворака Євгенія

2. Бейдик Олександр Олексійович

Народився 1953 р., м.Київ. У 1975 р. закінчив географічний факультет Київського
державного університету ім. Т.Г.Шевченка. У 1986 р. захистив кандидатську
дисертацію «Структура і динаміка рекреаційного освоєння долини Дніпра в межах
УРСР (1900-1985 рр.)». Асистент (1979 р.), доцент (1990 р.) кафедри фізичної
географії та охорони природи, з 1991 р. кафедри країнознавства та туризму. У 2005
р. захистив докторську дисертацію на тему «Методологія та методика аналізу
рекреаційно-туристських ресурсів України», у 2006 р. обраний на посаду
професора, з 2008 р. - професор. У 1991 р. закінчив Технологічну школу бізнесу
(м.Владивосток). Експерт з напряму «Туризм» Державної акредитаційної комісії
Міністерства освіти і науки України. Постійний член редколегії наукового збірника
«Туристично-краєзнавчі дослідження» Інституту туризму Федерації профспілок
України, з 2008 р. (за сумісництвом) завідувач кафедри менеджменту і туризму
економічного факультету Черкаського національного університету імені Богдана
Хмельницького).
Основні праці: монографія «Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія
та методика аналізу, термінологія, районування» (К., 2001); словники: «Українськоросійський словник термінів і понять з географії туризму і рекреаційної географії»
(К., 1997), «Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної
географії» (К., 1998), «Тлумачний словник термінів з рекреаційної географії
(географії туризму)» (К., 1993), «Географія: Короткий тлумачний словник» (К.,
2001), «Російсько-український тлумачний словник термінів з медичної географії»
(у співавторстві) (К., 1997); посібники: «Географія України» (К., 1996), «Географія:
Посібник для вступників до вищих навчальних закладів» (у співавторстві) (К.,
1995, 1996); підручники: «Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10
кл. серед. шк.» (у співавторстві) (К., 1997, 1998, 2004, 2006) (1998 р. - видано рос.
мовою, 2001 р. - угорськ. мовою); навчально-методичні комплекси для студентів
спеціальності «Туризм» спеціалізації «Міжнародний туризм» дисциплін:
«Географія туризму», «Рекреаційна географія», «Туристсько-рекреаційні ресурси»
(К., 2007), «Туристсько-рекреаційні комплекси» (К., 2008); статті «Світові
рекреаційно-туристські ресурси» (К., 2007), «Лінгво-географічний аналіз творів
Джозефа Конрада (Юзефа Коженьовського)» (К., 2008) (загалом опубліковано
понад 200 праць).

3. Шаблій Олег Іванович

Народився О.І. Шаблій 14 листопада 1935 року у селі Курівці Зборівського району
Тернопільської області у хліборобській родині (село відоме тим, що тут почав свій
життєвий шлях відомий галицький актор Микола Бенцаль, а у 1898 році до села
приїжджав Іван Франко). Закінчив Бережанське педагогічне училище (1954).
Вступив на географічний факультет Львівського державного університету імені
Івана Франка, який закінчив у 1959 році, де і залишився на кафедрі економічної
географії. Незважаючи на перепони владних структур, у 1966 році успішно захистив
кандидатську дисертацію на тему "Лісопромисловий комплекс Українських Карпат:
тенденції розвитку і структура". Тема докторської дисертації (1978) — "Міжгалузеві
територіальні комплекси: проблеми теоріНапрямки наукової діяльності: теорія,
історія, методологія та методика суспільної географії та картографії; географічні
українознавство і реґіоналістика; комплексне атласне картографування; географоматематичне моделювання. Олег Шаблій, поряд із т М.Пістуном, є одним із
фундаторів теорії та методології сучасної суспільної географії. Найважливіші
теоретичні та українознавчі ідеї узагальнив у книзі-монографії "Суспільна географія:
теорія, історія, українознавчі студії" (2001). У 2004 році став співавтором і
редактором українського перекладу "Географія: світи, регіони, концепти"
американських учених П. бе Блій та П. Муллера. У 2007 році видав хрестоматію
"Новітня українська суспільна географія", у якій представив біографії, бібліографію і
праці 24 українських учених, що працювали у суспільній географії. Висунув і
обґрунтував ідею гнучкої територіальної організації виробництва, принцип
нестрогого входження територіальних систем у їхні суперсистеми і геопросторової
організації розселення, концепцію міжгалузевих територіальних комплексів, створив
оригінальні схеми класифікації суспільно-географічних та екологічних наукових
дисциплін, природно-ресурсного потенціалу, висунув гіпотезу аридизації Західного
реґіону України, обґрунтував шестичленну суспільно-географічну реґіоналізацію
України та ін. Організував підготовку та видання шкільно-краєзнавчих та
географічних атласів Львівської, Івано-Франківської і Закарпатської областей
України. Загалом опублікував понад 450 наукових і науково-популярних праць,
зокрема 10 монографій. Професор О. Шаблій видав низку оригінальних підручники і
навчальні посібники для вищих навчальних закладів. Серед них: "Основи загальної
суспільної географії" (2003, перевидання 2010 р.), "Математичні методи у соціальноекономічній географії" (1985, 1994), "Соціально-економічна географія України"
(1994, 1995, 2000).ї і методики дослідження".

4. Дорошенко Віктор Іванович та Золовський Андрій Петрович 

Закінчив 1974 географічний ф-т Київ. ун-ту. Канд. дис.
«Територіальна організація споживчого комплексу в
регіональних і локальних системах розселення» (1994).
1974-77 вчитель географії cш. 1977-94 працював: асист.,
ст. викл. каф. екон. географії (з 1992 зовнішньоеконом.
діяльності) Київ. держ. торг.-екон. ун-ту. У Київ. ун-ті з
1995 доц. каф. економічної та соціальної географії.
Викладає курси: «Вступ до фаху», «Географія сфери
торгівлі та обслуговування «, «Географія транспорту»,
«Маркетингова географія». Фахівець в галузі географії
торгівлі, транспорту та маркетингової географії.
Дослідив територ. організацію торговельного
обслуговування населення адмін. області. Провів
дослідження розміщення вир-ва споживчих товарів в
Україні, світ. ринків (мінерально-сировинних та паливноенергетичних) товарів та послуг. Вивчає транспортну
систему України.
Автор 97 наук. праць.
Осн. праці: Територіальна організація внутрішньої
торгівлі України. К., 1992 (у співавт.); Розміщення
виробництва товарів народного споживання в Україні. К.,
1992 (у співавт.); Світовий ринок товарів і послуг. К.,
1994 (у співавт.); Географія внутрішньої торгівлі. К.,
2005; Маркетингова географія: тексти лекцій. К., 2008;
Географія транспорту. К., 2010 (у співавт.).
Закінчив 1941 геогр. ф-т Одес. ун-ту. Канд. дис. «Географія сільських
населених пунктів правобережного лісостепу і Полісся Української РСР
(спроба порівняльного економіко-геогр. аналізу)» (1952). Захистив
першу в Україні докт. дис. «Проблеми комплексного картографування
економіки колгоспів і радгоспів адміністративних районів і областей
УРСР» (1969) зі спец. «картографія». Пройшов фронтовими шляхами
України, Кавказу, Польщі, Німеччини під час Другої світової війни. З
1946 працював у Київ. ун-ті наук. співроб. НДІ географії. За період викл.
роботи на каф. геодезії та картографії Київ. ун-ту 1952-76 обіймав
посади: старш. викл., з 1955 доц., з 1970 проф. Викладав курси:
«Картографування охорони природи», «Економіко-географічне
картографування», «Картографування природних і соціальноекономічних комплексів». 1970-77 кер. Сектора географії (Ін-т
геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України), зав. відділом картографії, з
1986 провід. наук співроб.-консультант. Наук. соратник проф. А.С.
Харченко. Визнаний наук. кер. і фундатор нової наук. школи
«Картографічні дослідження природи, населення та господарства,
еколого-географічних проблем та ситуацій». Виконав наук.
обґрунтування с.-г. картографування, осн. положення і практ. шляхи
генералізації на комплекс. екон. картах; розробив нові типи карт сіл.
гос-ва та охорони природи. Розробив наук. програми кількох комплекс.
атласів України. Склав та здійснив наук. редагування бл. 200
оригінальних карт. Автор понад 200 наук. праць. Автор і наук.
консультант «Географічної енциклопедії України»: У 3 т. Підготував 15
канд., 4 д-рів наук. Осн. праці: Атлас сільського господарства
Української РСР. К., 1958 (у співавт.); Комплексне картографування
економіки сільського господарства. К., 1974; Атлас природных условий
и естественных ресурсов Украинской ССР. 1978; Картографічні
проблеми охорони природи. К., 1978 (у співавт.); Стан і перспективи
розвитку географічних досліджень в Українській РСР. К., 1980 (у
співавт.). Був відп. секретарем збірників наук. праць з комплекс.
тематичного картографування України, чл. редколегій журн.: «Вісник
Київського університету. Географія», «Вісник геодезії та картографії».
Віце-президент УГТ. В.о. чл. бюро Відділення наук про Землю Президії
АН УРСР та чл. секції геології, географії і геофізики Комітету по Держ.
преміях УРСР. Почесний чл. Геогр. тов-ва СРСР (1980). Обраний чл.
Міжн. картографічної асоціації (ІСА), Нац. комітету картографів СРСР,
чл.-кор. комісії нац. атласів Міжн. Геогр. Союзу США. Засл. діяч науки
та техніки України (1985). Нагороджений 2 бойовими орденами, 3
медалями. Удостоєний диплому Геогр. тов-ва СРСР «За выдающиеся
научные труды в области географических наук» (1982).