Історія рідного краю

1. Тема: Історія рідного краю

Одеська гімназія 8
Практична робота
Тема:
Історія рідного краю
Учениці 4-М класу
Кравець Катерини

2.

Місто
Одеса розташоване на
території Північно-Західного
Причорномор'я. Люди
селилися тут ще з часів
палеоліту і неоліту. Дві тисячі
років тому тут жили скіфи,
киммерійці та сармати, а
також пращури стародавніх
слов'ян. Потім починається
епоха античної цивілізації,
коли греки, а потім римляни
співіснували тут поруч з
варварськими племенами аж

3.

З
IX по XV століття
нашої ери тут панують
печеніги, половці і
татари. За часів Золотої
Орди тут з'являється
генуезька факторія
Джинестру, яка
торгувала з
кочівниками. Після
розпаду Золотої Орди
на узбережжі одеської

4.

На
короткий час — межа XIV—XV ст. —
ці землі переходять під владу Великого
Князівства Литовського, за часів якої
виникає поселення Качібей (Коцюбеев,
Гаджибей). Перша згадка про цей
населений пункт відноситься до 1415
року.

5.

З
приходом турків
Джинестр стає
Хаджибеєм (1475 рік), а в
1764 році тут виникає
фортеця Ені-Дунья, яку
під час другої російськотурецької війни 14
вересня 1789 року бере
штурмом загін генералмайора Йосипа де
Рибаса — за участю
українських козаків під
керівництвом отамана
Головатого 

6.

З
1794 року починається
спорудження нового
порта та міста, яке
отримує грецьке ім'я
Одеса.
Згідно рескрипту
Катерини ІІ 27 мая 1794
року на місці Хаджибею
засновано нове портове
місто. 2 вересня цього ж
року під керівництвом
Дерибаса були
закладені перші портові
споруди. .

7.

 Ця
дата 2 вересня
1794 року і є днем
народження міста
Одеси. Місто
бурхливо будується
за планом,
складеним
інженером —
полковником
російської армії
Францем

8.

З самого народження
Одеса стає «вікном в
Європу», головним
постачальником
українського зерна в
країнах Європи та
Передньої Азії. А.Е.
Рішельє, Новоросійський
губернатор (1803—1814) і
градоначальник Одеси,
зробив її своєю

9.

За період з 1795 по
1814 рр. населення
міста збільшилося в
15 разів і досягло
майже 20 тисяч
чоловік. До кінця XVIII
століття Одеса за
чисельністю
населення (403 тис.)
стає четвертим містом
Російської імперії,

10.

За часів градоначальника
Ланжерона Одесі було
даровано режим портофранко, який дозволяє
безмитну торгівлю та
зберігання імпортних
товарів. Його вміла
адміністративна діяльність
сприяла процвітанню краю,
розвитку зовнішньої торгівлі

11.

Князь Михайло
Семенович Воронцов
(1823—1854 рр.),
Генерал-губернатор
Новоросійського
краю і Бессарабії,
привертає до Одеси
аристократів і

12.

У місті бурхливо
розвиваються освіта, наука
та культура. У 1820 році
виходить перша одеська
газета. У 1825 році
відкривається археологічний
музей. У 1839 році
засновано «Одеське
товариство історії та
старожитностей». Відкриті
Рішельєвський ліцей,

13.

М.С. Воронцов багато в
чому визначив особливий
соціальний вигляд Одеси,
проявивши турботу до
«іновірців», в першу чергу
до євреїв. Він звернув
увагу на підняття
розумового і морального
рівня одеських євреїв.
Були відкриті єврейські
громадські школи для

14.

 У підсумку плани
Воронцова вдалися, і в
Одесу стала
переїжджати
австрійська єврейська
інтелігенція і великі
негоціанти з
солідними капіталами.
Вони купують
нерухому власність,
відкривають торгові

15.

За часів генералгубернатора Одеси
графа П.Є. Коцебу
(1862—1874 рр.)
багато уваги
приділялося
благоустрою  міста.
Проїжджа частина
вулиць моститься
гранітною бруківкою,
замість масляних

16.

був побудований
перший у місті
водопровід,
відкрита перша
залізнична лінія
Одеса — паркан,
почалося
будівництво

17.

Були відкриті і
почали свою роботу
Новоросійський
університет і перша
міська казена
жіноча Маріїнська
гімназія,
організовано
Одеське товариство
витончених

18.

Дякую за увагу!