Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Хрещення Русі

1. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Хрещення Русі

2.

Основні поняття та терміни
Дитинець – укріплена частина середньовічного міста, замок.
Десятина – у середньовічній Європі – десята частина врожаю або
інших доходів, яку сплачувало церкві населення на утримання
місцевих храмів, парафіяльного духовенства та бідних. У Київській
Русі -- відрахування на користь церкви із доходів усіх князівських
володінь та прибутків усіх землевласників. Уперше десятину
встановив київський князь Володимир Святославич після хрещення
Русі для перебудови і утримання Десятинної церкви.
Хронологія подій
978 – 1015 рр. - Князювання Володимира Святославича
988 р. - Запровадження християнства на Русі як державної релігії
989 – 996 рр.- Спорудження Десятинної церкви

3.

Після перемоги над
братами, Володимир став
одиноким володарем цілої
держави, яку полишив його
батько.
Володіння його трівало від
980 р. до смерти 1015 р.
На початку князювання
Володимир мусів покласти
багато труду у це, щоби
утримати разом
різнородні землі і племена.
Коли почалася боротьба
між Святославичами,
дальші землі не почували
над собою сильної влади і
почали жити своїм
окремим життям, як жили
колись, у давні часи. Треба
було наново силою
притягати їх до державної
організації. Протягом
кількох років Володимир
безнастанно був у воєнних
походах, з військом
виправлявся в різні
сторони.

4.

Володимир послідовно приєднувати
до Києва нові території, не
обмежуючись встановленням
формальної зверхності у вигляді
виплати данини.
Київський володар викорінював на
землях підкорених племен будь-які
ознаки місцевої родоплемінної влади,
передаючи їх у володіння своїм синам
або урядовцям-посадникам.
Підлеглі території втрачали
племінні назви, натомість їх
поступово починали називати
землями за головним містом:
Київська земля, Чернігівська земля,
Переяславська земля, Новгородська
земля тощо.
Київський князь з придворними

5.

За правління Володимира
Великого відбулася заміна
родоплемінного поділу
Київської Русі на
територіальний.
У 981 р.Володимир заволодів
містами: Перемишль, Волинь,
Червень і Белз.
До Володимирових володінь
увійшло й Закарпаття.
Заснуваня Білгорода князем
Володимиром. Малюнок з літопису

6.  

Впровадження християнства як державної релігії.
Зв’язок між владою та вірою за часів середньовіччя
 
На об’єднаних Володимиром землях
мешкали різні племена й народи. Усі
вони дотримувалися своїх
споконвічних звичаїв і традицій,
вірили у своїх богів, які здебільшого
були різними навіть у споріднених
племен, різнилися мовою, побутом, а
найвіддаленіші – й способом життя.
Щоби виплекати могутню імперію –
а саме такий намір мав Володимир, –
він мусив поклопотатися про
ідеологічне обґрунтування свого
володарювання.
Володимирова імперія була несумісна
із язичницьким багатобожжям. Для
всієї держави мусив бути єдиний Бог,
який своєю волею надав право
володарювати київському князеві.
Хрещення Володимира Святославича

7.

Хрещення Володимира Святославича

8.

Князеві Володимиру випало
жити за часів, коли великого
поширення набувало
християнство.
Насправді впровадження
християнства як державної
релігії було визначено самим
плином життя
На думку дослідників,
літописні легенди є
відгомоном складних
міждержавних переговорів, що
їх здійснював уряд Володимира
перед актом хрещення Русі.

9.

Поширення християнства на руських землях
Спочатку до християнства
прилучалися мешканці найбільших
міст.
Володимир виявив несхитну волю
й рішучість, отож, упровадження
ним християнства мало, на відміну
від його попередників Аскольда та
Ольги, незворотний характер.
Багато давніх традицій так і
залишилися в побуті русичів,
переплітаючись із
християнськими обрядами.
Значення впровадження
християнства як державної релігії
Прийняття християнства на Русi
справило величезний вплив на
подальший розвиток держави

10.

До безпосередніх наслідків
запровадження християнства у
Київській державі у царині
внутрішньої політики відносять:
-зміцнення влади київського князя,
-тісніше згуртування навколо
Києва різноплемінних територій,
-подолання породжених місцевими
язичницькими віруваннями
настроїв замкненості
-відокремленості від інших
територій.
У міждержавному житті наслідки
впровадження християнства — у
встановленні рівноправних
відносин із християнськими
країнами, передусім із Візантією.

11.

До безпосередніх наслідків
впровадження християнства
як державної релігії
належить:
-заснування Володимиром
церковної організації.
-розквіт книжної культури,
мистецтва архітектури й
живопису, золотарства й
музики,
З утвердженням
християнства на наших
землях люди вчилися бути
відповідальними за свої
вчинки, адже кожен згідно із
християнським вченням
складатиме звіт про своє
життя перед Богом.

12.

Розбудова Києва
За часів Володимира
київський дитинець зріс у
кілька разів.
До «міста Володимира» – так
називають дитинець,
розбудований Володимиром,
можна було потрапити крізь
в’їзні ворота.
При Володимирі була
побудована церква Богородиці.
Це був головний і перший
кам’яний храм Київської Русі.
На утримання церкви князь
Володимир наказав віддавати
десяту частину своїх
прибутків. Так вона отримала
назву Десятина.

13. Десятина Церква

14.

Князь Володимир почав карбувати перші руські
монети. Це були монети зі срібла – срібники
та зі золота – златники.
Здійснив такі реформи:
-Адміністративну
військову
- релігійну
-Судову
-Оборонну
-Фінансову
Володимирові належить також слава першого
упорядника руських законів.

15.

Висновок
1. Володимир дбав про охорону кордонів Київської держави, а тому
утримував для цього добре озброєну велику дружину.
2. Вів широке будівництво фортець.
3. Для захисту своїх володінь від печенігів будував оборонні захисні
вали.
4. Запровадив християнство.
5. Будував багато церков.
6. Розбудовував старі і будував нові міста, зокрема Володимир — на
Волині. Василів — на Київщині.
7. Дбав про культурний розвиток своєї держави, яка за територією
стала найбільшою в Європі.
8. Звертав увагу на розвиток ремесел, сільського господарства,
торгівлі.
9. Володимир — перший реформатор на Русі
10. Було запроваджено державну символіку. Герб Володимира - тризуб.
Внутрішня політика Володимира Великого сприяла розвитку
Київської Русі. Отже,на його період припадає розквіт Київської Русі.