Ендемічні захворювання

1. Ендемічні захворювання

ЕНДЕМІЧНІ
ЗАХВОРЮВАННЯ

2. Мета:

• Ознайомитися з ендемічними захворюваннями, знайти
наслідки недостатньої кількості тих чи інших хімічних
елементів в організмі

3.

• Ендемічне захворювання — характерне захворювання
для певної місцевості. Пов'язано з різкою
недостатністю або надмірністю вмісту якого-небудь
хімічного елементу в середовищі. Захворювання
рослин, тварин і людини.

4.

Ендемічними називають хороби, які
постійно реєструються серед населення на
певній території.
Якщо інфекційне захворювання постійно
виникає у жителів даної місцевості, то будьякі новоприбулі сприйнятливі поселенці,
контактуючи з основним населенням,
незабаром будуть заражені, особливо в
дитячому віці. Оскільки в кожний даний
момент хвора лише мала частина населення,
істотних коливань захворюваності при
цьому не спостерігається, і її незмінно
стабільний рівень дозволяє віднести дане
інфекційне захворювання до ендемічним
для населення певної місцевості. Ендемічні
захворювання можуть бути викликані як
харчовим раціоном, в якому бракує тих чи
інших макро-і мікроелементів, так і
питними водами і атмосферою.

5.

У Японії широко відомі захворювання
«Мінамата» і «ітай-ітай». Хвороба «Мінамата»
викликана вживанням в їжу отруєної ртуттю
риби в затоці Мінамата, куди фірмою «Тісо»
скидалися промислові відходи, що містять
ртуть. Найбільш важкі випадки закінчувалися
нервовим розладом, паралічем, сліпотою,
конвульсіями, розладом психіки й мови.
Немовлята піддавалися інтоксикації ще до
появи на світ. Такі ж випадки відзначені в
США, Канаді та інших країнах. Ендемічне
захворювання «ітай-ітай» пов'язане з впливом
на людину забруднених вод, що містять
кадмій, цинк і свинець. Хвороба приводить до
сильної крихкості і ламкості кісток,
супроводжується підвищенням кров'яного
тиску і інсультами.

6.

У Східному Сибіру відома так звана
«каряжная». Захворювання
виражається у викривленні кісток, їх
ламкості і призводить до повної
інвалідності не тільки у людини, але і
у тварин. Причину його спочатку
шукали в інтоксикації свинцем,
кадмієм, золотом, фтором. В даний час
встановлено, що захворювання
пов'язане з підвищеною концентрацією
в природних водах стронцію при
дефіциті кальцію. В Японії, США,
Англії виявлено, що різноманітним
серцево-судинних захворювань сприяє
м'яка (сульфатна) вода. Дослідження
показали, що м'яка вода є більш
агресивною і руйнівною, ніж жорстка
(карбонатна), в ній міститься більше
розчинених елементів, з якими можуть
бути пов'язані серцево-судинні
розлади.

7.

Вивчення пухлинних захворювань у
багатьох країнах, особливо раку грудей,
горла, шлунка, стравоходу, шкіри,
лімфатичної системи, показує, що генетично
вони більшою мірою обумовлені впливом
навколишнього середовища (курінням,
забрудненими питними водами,
мінеральними речовинами, органічними
сполуками, радіоактивним і космічним
випромінюванням). Встановлено, що бензол
викликає рак клітин крові; вініл-хлорид-рак
печінки; сажа, дьоготь, бітумінозні сланці рак шкіри; нікель - рак носових пазух,
легенів; хроміт, червоний залізняк - рак
легенів; окис кадмію-рак передміхурової
залози і т.д. Вважають також, що ракові
захворювання виникають при нестачі в
грунті і водах свинцю, йоду, цинку, миш'яку
та ряду інших елементів.

8. Ендемічний зоб

• Ендемічний зоб — захворювання, яке характеризується збільшенням щитоподібної
залози, частіше без порушення її функції і виникає в певних місцевостях. Розвиток
хвороби спричинюється нестачею йоду - йододефіцитом. Добова потреба організму
людини становить 200—220 мкг, а в ендемічних районах організм отримує лише до 50
мкг йоду на добу. Також сприяє захворюванню неповноцінне харчування, інтоксикація,
недостатнє надходження в організм цинку, кобальту, міді, брому, тобто, порушення
обміну мікроелементів, не виключена роль спадковості.

9.

10.

11.

• Основним природним джерелом йоду
• для людини вважаються продукти
• тваринного (60%) і рослинного (34%)
• походження і меншою мірою –
• вода та повітря (по 3%). Серед продуктів
• харчування найбільша його кількість
• міститься в морепродуктах (концентрація
• йоду в 1 кг морських водоростей
• досягає 800-1000 мкг).

12.

Поширенність йодного дефіциту в
Україні

13. Йоддефіцитні захворювання

Кретинізм: <1%
Зоб: 10 %
90% Зниження
розумового
розвитку та
фізичної
працездатності
(Ендокринологічний науковий центр, МОЗ, сумісно з Академією освіти, Вашингтон, США

14.

Нові норми споживання йоду у
вагітних і годуючих жінок , ВООЗ і
ЮНІСЕФ, 2007
Потреба в йоді в період вагітності
Існуючі рекомендації: ВООЗ: 200 мкг/добу
Розрахункова додаткова потреба: 100-150
мкг/добу
Оптимальна потреба в йоді під час вагітності
– 250-300 мкг/добу

15.

Методи йодної профілактики
Масова -
йодування продуктів харчування,
насамперед харчової солі
Групова -
застосування в «групах ризику» по розвитку
ЙДЗ препаратів калію йодиду
Індивідуальна - профілактичний прийом
точно дозованих препаратів,
які забезпечують фізіологічну щоденну дозу
йоду

16. Флюороз

Флюороз (лат. Fluorum — фтор + osis) — хронічне
захворювання, що розвивається до прорезиванія зубів(і
після) при тривалому прийомі всередину води або
продуктів з підвищеним вмістом з'єднань фтору (а також
фтор потрапляє в організм при акті дихання в забрудненій
атмосфері). Захворювання носить ендемічний характер.

17.

У всьому світі широко поширене
захворювання щитовидної залози з
утворенням зоба. Хвороба викликана
нестачею в організмі йоду і виникає в
бідних йодом районах. У Мексиці,
Швейцарії відомі випадки кретинізму
дітей, матері яких під час вагітності
страждали від йодної недостатності.
В даний час в районах, де харчові раціони
бідні йодом, в кухонну сіль додають
йодистий калій. Широко відомі ендемічні
хвороби зубів - флюороз і карієс. Флюороз
виникає від надлишку фтору, карієс - при
недоліку його в повітрі і питній воді.
Обидва захворювання виражаються в
руйнуванні кісткової тканини, плямистості
та крихкості зубів; поразку кістки веде до
загального виснаження організму. Вміст
фтору в організмі близько 4-6 частин на
мільйон і більше є руйнівним, що
призводить до важкої хвороби і смерті.

18. Карієс зубів

Карієс — це складний, повільно поточний і такий, що
повільно розвивається, патологічний процес в твердих
тканинах зуба, що виникає в результаті комплексної
взаємодії несприятливих зовнішніх/внутрішніх і
загальних/місцевих чинників(через нестачу фтору в
організмі), характеризується в початковій стадії свого
розвитку осередковою демінералізацією неорганічної
частини емалі, руйнування її органічного матриксу, що
закінчується, як правило, деструкцією твердих тканин
зуба.

19.

20. Анемія

Анемія — зменшення кількості
червоних кров'яних тілець
(еритроцитів) або нижча від нормальної
кількість гемоглобіну в крові. Тим не
менш, вона викликає зниженння рівня
кисню, низького рівня заліза в крові,
пов'язане із здатнісю кожної молекули
гемоглобіну, через деформацію або
відсутність чисельного розвитку, як в
деяких інших типів дефіциту
гемоглобіну. Гемоглобін (знаходиться
всередині еритроцитів) зазвичай
переносить кисень з легень у тканини,
анемія призводить до гіпоксії
(недостатність кисню) в органах.
Оскільки всі клітини людини потребують
кисень для життя, різні ступені анемії
можуть мати широкий діапазон
клінічних наслідків.

21.

22. Хвороба Кашина-бека

• Дефіцит селену може спровокувати хворобу Кашина-
Бека. Хвороба Кашина - Бека - це ендемічне
дегенеративне захворювання опорно-рухового
апарату(є винятки), в основі якого лежить первинне
порушення енхондрального зростання трубчастих
кісток і процесів окостеніння.

23.

Хвороба
Кашина-бека

24.

Слід ще зазначити ендемічні
захворювання, пов'язані з надлишком
селену в рослинах і грунтах. У тварин, які
отримують великі дози селену (більше 2
мг на добу), виникають ознаки селенової
інтоксикації: порушується координація
рухів, каламутніють очі, у овець
спостерігається облисіння, у птахів випадання пір'я. Високий вміст селену в
рослинах може викликати раптову смерть
тварин і людини. У той же час, якщо селен
перебуває в важкорозчинних мінеральних
формах, то навіть при високому його
вмісті в грунтах він виявляється не
токсичним для організмів. Встановлено
деякі закономірності концентрації та
розсіювання ряду елементів в залежності
від природних і техногенних умов окремих
регіонів, дані рекомендації щодо
подальшого вивчення поширення в
ландшафтах азоту, йоду, фтору,
використанню грунтових вод.

25. Висновок

До складу живих систем входять представники всіх
класів неорганічних речовин. Значимість неорганічних
речовин випливає хоча б із того, що вони складають
близько 87 % маси клітини, з яких близько 85 %
припадає на воду. При цьому в живих системах
підтримується певний баланс неорганічних речовин,
який реалізується на кількох рівнях організації живого.
Тож є важливим підтримувати баланс хімічних
елементів в організмі.

26.

•ДЯКУЮ ЗА УВАГУ