Аналіз та iнтерпретацiя художнього тексту на уроках cвітової літератури

1.

в двенадцать лет ты на уроке
в стихе обязан понимать
все что в депрессии с похмелья
поэту в голову пришло 

2. “Деякi сучаснi теорії критики спираються на тезу, що єдиним вiрогiдним прочитанням є хибне прочитання, текст iснує тiльки як ланцюгова реакцi

тiльки
як
ланцюгова
реакцiя,
а
також,
як
злостиво зауважив Тодоров,
текст — це лише пiкнiк, на
який
автор
приносить
слова, а читачi — сенс.
Навiть якщо це правда, то
все
одно
слова,
якi
приносить автор, є доволі
клопiтливим
поєднанням
матерiальних доказiв, які
чiтачi не можуть збути
мовчанням
або
не
артикульованим
погмукуванням”
Умберто Еко

3. АНАЛІЗ ТА IНТЕРПРЕТАЦIЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ НА УРОКАХ CВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

План.
1. Аналiз та iнтерпретація як
специфiчні умiння вчителясловесника.
2. Співвідношення аналізу і
інтерпретації в практиції
викладання
світової
літератури.

4.

«множинність i навiть
конфлiкт iнтерпретацiй
є не недолiком або
вадою, а достоїнством
розумiння, яке втiлює
суть iнтерпретацй, і
можна вести мову про
текстуальну полiсемiю
за
аналогiєю
з
лексичною”.
Поль Рiкер

5.

ХТ
«продовжує
жити
завдяки
своїм
метаморфозам і
тiєю
мірою, якою змiг витримати
тисячi трансформацiй i
тлумачень”
П.Валерi

6.

Для науки про лiтературу важливим
є поняття дiапазону достовiрних
iнтерпретацiй
даного
твору,
що
дозволяє перебороти як концепцію
нескiнченної множинностi художнiх
змiстiв,
так
переконання
незмiнностi
інтепретацiї
i
в
догматичне
однозначностi
змiсту
твору:
—
і
мета
досягти
адекватного, хоча завжди лише
вiдносно повного розумiння того
смислового
ядра,
що
складає
першооснову словесного тексту

7. Аналiз та iнтерпретація як специфiчні умiння вчителя-словесника

Співвідношення мiж
аналiзом як специфiчним
етапом лiтературознавчого
дослiдження (власне
пiзнання) i iнтерпретацiєю,
що припускає моменти
вибірковостi, самовираження
й оцiнки, залишається
дiскусiйною проблемою” (ЛЕ,
23).

8. «

«“Аналiз
(вiд грец. —
розклад,
розчленування)
—
метод
дослiдження,
що
полягає в мисленому
або
практичному
розчленуваннi цiлого
на складовi частини.
Протилежне
—
синтез”.
«Інтепретація
(вiд. латин. —
“посередництво“)
—
пояснення,
тлумачення
сенсу,
значення
чого-небудь”.

9.

“Якщо Автора немає,
то
абсолютно
безпідставним
стають
будь-якi
претензії
на
“розшифровку
тексту”
Ролан Барт

10.

абсолютна
незалежнiсть
iнтерпретації вiд
тексту і тексту
вiд iнтерпретацiї”
«
Поль де Ман

11.

“Сама iнтерпретація не потребує захисту. Вона
супроводжує нас завжди, але, подібно до
бiльшотіi інших сфер iнтелектуальної дiяльностi,
є цiкавою тiльки тоді, коли є крайньою.
Помiркована iнтерпретація, в якiй виражається
спільність переконань в певних моментах може
мати цiннiсть, однак не така цiкава. Це добре
розумiв Г.К. Честертон, коли зауважив: “Або
критика нічого не варта (гарна теза для захисту),
або зводиться до виголошування таких суджень
про автора, які примусили б його з подиву
підскочити”
Джонатан Куллер

12.

«Твердження,
що
iнтерпретацiя...
потенцiйно необмежена, не
означає, що iнтерпретацiя
не має мети i “плине як
ріка»
Умберто Еко

13.

Пiд час вивчення (передовсiм
поглибленого)
лiтератури
в
школi аналiз є обов’язковим
початковим етапом, “необхiдною
умовою
науковостi
iнтерпретації
лiтературнохудожнього твору”

14.

Нiмцi кажуть: “Здоров’я — це не
все, але без здоров’я все — нiщо”
(Артур Шопенгауер). Подiбно i з
нашим
питаниям:
аналiз
художнього тексту (в процесi його
тлумачення, iнтерпретацii) – це
ще не все, але без нього будь-яка
iнтерпретацiя — нiщо.