Особливості годівлі хутрових звірів, собак і котів

1.

Львівський національний університет
ветеринарної медицини та біотехнологій
імені С.З. Ґжицького
ОСОБЛИВОСТІ ГОДІВЛІ ХУТРОВИХ
ЗВІРІВ, СОБАК І КОТІВ
ГОЛОДЮК І.П. – к.с.-г.н., доцент кафедри годівлі тварин і технології кормів

2.

ПЛАН
1. Біологічно-господарські ознаки та особливості травлення
у кролів.
2. Основні корми та способи годівлі кролів.
3. Особливості годівлі нутрій.
4. Годівля м’ясоїдних хутрових звірів.
5. Особливості травлення та годівля собак.
6. Особливості травлення та годівля котів.

3.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Білий Л.А. Кролівництво.–К.: Вища школа, 1990.– 182 с.
2. Технологія виробництва продукції кролівництва і звірівництва : підруч./В.І. Бала та ін.–В.: Нова Книга, 2009.–277с.
3. Захаренко М.О. та ін. Гігієна та годівля собак : навч.
посіб. – К.: НУБіП України, 2010. – 165 с.
4. Кінологія: утримання та годівля собак : навч. посіб./
В.А.Бурлака, Н.В.Павлюк, В.М.Степаненко та ін. – Ж.:
«Волинь», 2004. – 412 с.

4.

1. БІОЛОГІЧНО-ГОСПОДАРСЬКІ ОЗНАКИ ТА
ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ У КРОЛІВ
Висока інтенсивність росту молодняку
Багатоплідність
Рання фізіологічна
зрілість
Копрофагія
40-45 кроленят
(6 окролів), або
60-100 кг м'яса за рік
Пристосованість
до кліматичних
умов
Короткий період крільності
Здатність суміщати
вагітність із
лактацією
Добра оплата корму
Від 5 самок і 1 самця
за рік більше 400 кг
дієтичного м'яса
Кролиці запліднюються
й дають приплід
цілорічно

5.

ПРОДУКЦІЯ КРОЛІВНИЦТВА

6.

Кишечник кролика:
3 – дванадцятипала кишка; 5 – голодна
кишка; 8, 9, 10 – сліпа кишка; 12, 13, 14 –
клубова кишка; 17 – пряма кишка
Череп кролика

7.

КЛІТКОВИНА
Норми годівлі кролів залежать:
вік;
жива маса;
фізіологічний стан;
пора року.
для дорослих кролів – 15-20%;
для кролематок під час лактації – 10-15%;
для відлучених кроленят – 10-15%.
Надлишок клітковини – у товстому кишечнику посилено
утворюються гази, здуття шлунку, захворювання органів
травлення і навіть загибелі кроленят.

8.

НАПУВАННЯ КРОЛІВ
Потреба кролів у воді:
відлучений молодняк – до 200 мл;
дорослі тварини – 400 мл;
кролематка з приплодом – до 2 л/добу.

9.

НАПУВАННЯ КРОЛІВ

10.

2. ОСНОВНІ КОРМИ ТА СПОСОБИ ГОДІВЛІ КРОЛІВ
а) З Е Л Е Н І К О Р М И
Сіяні культури: люцерна, еспарцет, конюшина, горох,
соя, вико-вівсяна та горохово-вівсяна сумішки, кукурудза,
озиме жито та пшениця до викидання колосків, соняшник
до цвітіння.
Дикоростучі трави: пирій, суріпиця, кропива, кінський
щавель, реп’яшок, пижмо, осот польовий, деревій, полин,
ромашка, кульбаба, подорожник.
Отруйні та шкідливі трави: чистотіл, молочай,
сокирки польові, дурман, редька дика, кукіль, блекота,
чемериця, сон-трава, жовтець, наперстянка.

11.

Правила годівлі кролів зеленими кормами:
весною, зелені корми до складу раціону необхідно
вводити поступово (у перші дні максимальна добова
даванка з розрахунку на 1 тварину не повинна
перевищувати 50-60 г);
при значній кількості зелених кормів кролям слід
давати також свіже сіно;
не допускати годівлі протягом тривалого часу одним
видом корму, тому, що це погіршує його поїдання;
ні в якому разі не можна згодовувати мокрі (у росі або
після дощу), а також зігріті (у купах) зелені корми.

12.

б) С О К О В И Т І К О Р М И
Буряки
Морква
Капуста
Топінамбур
Картопля
Баштанні
Турнепс
Сінаж
Бруква
Силос

13.

З соковитих кормів тільки червону моркву можна
давати в великій кількості (містить каротин, вітаміни В1,
В2, С та мінеральні солі).
Кормові й цукрові буряки, капусту краще згодовувати
із в’яжучими кормами.

14.

Цінний корм – бульби топінамбура (земляна груша). Їх
краще викопувати весною, вони добре зимують у ґрунті,
втрачають гіркість, а зібрані весною – добре поїдаються.
Високою поживністю відзначається картопля (згодовувати краще вареною з кормосумішами).
Кавуни, дині подрібнюють і дають у натуральному
вигляді; гарбузи в подрібненому вигляді разом із
концкормами.
Влітку та восени кролів годують падалицею різних сортів
яблук і груш.

15.

Силос готують із відходів овочівництва: капустяного
листя, моркви з гичкою, стебел топінамбура, кукурудзи
(позитивно впливає на молочність кролематок і сприяє
кращому росту кроленят). Даванки силосу обмежують
сукрільним самкам і кроленятам до 3-х міс. віку. Перед
згодовуванням бажано його здобрювати комбікормом,
дертю або висівками.
Гичку буряків згодовують обмежено, не більше 1/3
норми соковитих кормів (дорослим – до 200 г, молодняку
ст. 2-х міс. – 10-50 г). Великі даванки спричинюють порушення травлення (обов’язково вводити 10-15% сіна або
згодовувати гілки вільхи чи дуба, що мають скріплюючі
властивості).

16.

ПРАВИЛА ЗГОДОВУВАННЯ СОКОВИТИХ КОРМІВ
червоні столові буряки взагалі не слід згодовувати;
згодовуючи варену картоплю, потрібно стежити, щоб в
годівницях не залишалося її решток (швидко закисають
і можуть спричинити захворювання);
не слід згодовувати гнилих, запліснявілих і мерзлих
кормів, особливо молодняку та вагітним самкам;
до поїдання силосу привчають поступово, починаючи з
50 г (силос має бути доброякісний, нормальної
кислотності, не мерзлим, без гнилі і плісняви).

17.

в) Г Р У Б І К О Р М И
Основним грубим кормом для кролів є сіно – джерело
білка, каротину, віт. D, клітковини та кальцію в зимовий
період. Найцінніше – дрібностебле бобове та бобовозлакове сіно, заготовлене до чи на початку цвітіння трав.
З бобового сіна найкраще використовувати конюшинне та
люцернове.
Дуже добре використовувати вітамінне сіно, для
виготовлення якого траву бобових культур скошують до
початку цвітіння та сушать у затінку.

18.

Влітку заготовляють молоді пагони гілок з листям, які
зв'язують у пучки та сушать в тіні з хорошою вентиляцією,
таких порід: береза, осика, верба, горобина, акація, клен,
липа, яблуня.
Не можна згодовувати гілки бузини, рокитника та
кісточкових порід дерев; обмежують згодовування гілок
дуба та вільхи (діють скріплююче на травну систему).
Добре заготовити для кролів лікарські рослини для
подальшого згодовування у сухому вигляді або
використовуючи відвар (діють сприятливо на травну
систему): реп'ях, подорожник, білий і жовтий деревій,
звіробій жовтий, кріп, петрушку, материнку, садовий
полин, дикий горох, цикорій.

19.

г) К О Н Ц Е Н Т Р О В А Н І К О Р М И
овес
ячмінь
кукурудза
горох
макуха
вика
соя
пшениця
пшеничні
висівки
шріт

20.

ПРАВИЛА ЗГОДОВУВАННЯ
КОНЦЕНТРАТІВ
лише овес згодовують цілим, інші види зерна –
подрібненими;
зерно бобових згодовують подрібненим у суміші
з комбікормом, висівками та дертю злакових
(бажано замочувати за 3-4 год. до згодовування –
для запобігання тимпанії);
макуху та шріт перед згодовуванням використовують із вареною картоплею та буряками (до 1015% концентратної частини раціону);
насіння соняшнику і льону згодовують, щоб
надати хутру блиску.
Кролям можна згодовувати жолуді, дикі каштани,
попередньо подрібнивши їх.

21.

СПОСОБИ ГОДІВЛІ У КРОЛІВНИЦТВІ:
комбінований (змішаний);
сухий (повнораціонними гранульованими комбікормами).
Корми роздають 2–3 рази за добу:
вранці – половина концкормів;
вдень – трава або сіно;
ввечері – решта концентратів та коренеплоди.
Структура раціонів для сукрільних і лактуючих
самок та молодняку до 4-міс. віку:
а) у зимовий період:
б) у літній період:
концентрати – 65-75%;
концентрати – 65-75%;
соковиті корми – 10-15%; зелені корми – 25-35%.
грубі корми – 15-20%.

22.

Структура раціону для кролів на відгодівлі:
а) у зимовий період:
б) у літній період:
концентрати – 50-55%;
концентрати – 50-60%;
соковиті корми – 10%;
зелені корми – 40-50%.
грубі корми – 35-45%.
При використанні повноцінних гранульованих комбікормів годівниці в клітках для молодняку і лактуючої
кролематки заповнюють гранулами раз в 2-5 днів, в
клітках для тварин основного стада та ремонтного
молодняку – щоденно.

23.

Орієнтовні добові раціони молодняку кролів
віком понад 45 днів
влітку:
концентровані корми – 90-110 г,
зелена маса – 280-320 г (еквівалентно 0,15-0,17 корм. од.);
взимку:
концентровані корми – 130-170 г;
сіно – 45-55 г;
коренебульбоплоди – 45-55 г.

24.

ПРАВИЛА ГОДІВЛІ КРОЛІВ
корми роздають у один і той же час;
заміну одного корму іншим проводять
упродовж 5-7 днів, особливо обережно
замінюють сухі корми соковитими і навпаки;
скошену траву згодовують після прив'ялення;
кроленятам в перші дні після відсадження від
матері дають ті ж корми, які вони одержували з
матір'ю;
концентрати краще згодовувати у вигляді
комбікормів.

25.

Максимальні добові даванки окремих кормів для кролів, (г/гол./добу)
Корм
Трава: природних луків
бобових культур
Гілковий корм
Капуста
Морква
Буряки: кормові
цукрові
Турнепс, бруква, ріпа
Картопля: варена
сира
Силос
Сіно
Зерно: злакових
бобових
Висівки
Макуха, шроти
Борошно м'ясо-кісткове
Дорослі
тварини
1500
1200
600
600
600
200
600
400
400
150
300
300
150
50
100
100
15
Молодняк у віці, міс.
1-3
3-6
200-500
500-900
150-400
400-700
50-200
200-400
100-150
250-400
100-250
250-400
100
100-200
100-250
250-400
50-100
100-200
50-150
150-300
0-50
50-250
20-80
80-200
0-100
100-200
30-60
60-100
10-20
20-30
5-20
20-80
5-20
20-80
5-10
10

26.

3. О С О Б Л И В О С Т І Г О Д І В Л І Н У Т Р І Й
Продукція нутрій

27.

ЗАБІЙНИЙ ВИХІД НУТРІЙ, %
Самці – 55-60%
Самки – 51-54%
2,5-3,5 кг
Молодняк – 46-48%
1,8-2,0 кг

28.

Потреба нутрій в енергії та поживних речовинах
залежить:
сезон року;
вік;
жива маса;
фізіологічний стан;
умови утримання;
мета вирощування;
індивідуальні особливості.

29.

ТИПИ ГОДІВЛІ НУТРІЙ
1. ГОД І ВЛ Я С У Х И М И Г Р А Н У Л Ь О В А Н И М И
СУМІШАМИ
Склад повнораціонних гранульованих сумішок:
трав’яне борошно – 15-20%;
концентрати – 80-85%,
т.ч.: зерно злакових – 70-80%,
зернобобові, макухи, дріжджі – 2-5%,
корми тваринного походження – до 0,5%.

30.

2. ГОДІВЛЯ НАПІВВОЛОГИМИ МІШАНКАМИ
Повноцінними напіввологими мішанками з подрібнених
концентрованих, зелених і грубих кормів годують двічі на
день: 50-55% суміші дають вранці і 45-50% вдень або
ввечері.

31.

З метою компенсації нестачі зерна до складу раціону
вводять влітку високоякісну траву, взимку – трав’яне
борошно, коренеплоди, білкові корми та мінеральні
добавки.

32.

3. К О М Б І Н О В А Н А Г О Д І В Л Я
Оптимальна структура раціонів для нутрій при
комбінованому способі годівлі, %:
молода трава (влітку) або коренеплоди (взимку) – 15-20;
сіно бобове – 3-10;
концкорми – 70-82,
в т. ч.: зернові злакові – 60-75,
зерно бобове, макуха, дріжджі – 2-6,
корми тваринного походження – до 6.

33.

Для зменшення втрат, поліпшення поїдання, перетравлювання та засвоєння поживних речовин зерно необхідно
подрібнювати, зволожувати або замочувати у воді (краще
теплій) упродовж 8-12 год.
Нутрії дуже люблять поїдати корм у воді внаслідок чого
частина кормів втрачається. Тому, при роздаванні звірам
концкормів, особливо хліба, макухи, сухарів, потрібно з
басейнів кліток спускати воду.

34.

4. Г О Д І В Л Я М ’ Я С О Ї Д Н И Х Х У Т Р О В И Х З В І Р І В
Для м’ясоїдних звірів характерний відносно малий шлунок,
невелика довжина травного каналу, а товстий кишечник у
лисиць і песців має довжину всього 5-8 см (у норок і
соболів зовсім відсутній).

35.

Потреба м’ясоїдних хутрових звірів у поживних
речовинах залежить:
вид;
жива маса;
сезон року;
фізіологічний стан (холоста, вагітна, лактуюча);
кількість щенят під самкою.
Корми, що використовуються в годівлі м’ясоїдних
хутрових звірів:
тваринного походження (нехарчове м’ясо, субпродукти, кров, нехарчова риба та рибні відходи, молоко та
молочні відходи, сир знежирений, тощо);
рослинного походження (вівсяну, ячмінну, гречану,
просяну, пшеничну, кукурудзяну, горохову, вики та інші
крупи, відходи від переробки зернових (висівки, макуха)
та коренебульбоплоди).

36.

ГОДІВЛЯ НОРОК
Годують норок два рази на добу:
ранкова норма – 35–40%,
вечірня норма – 60–65%.
Рівень живлення у цей період коливається від 220-270 ккал,
а потім (у ІІ половині вагітності) знижується до 200-230
ккал (кількість перетравного протеїну – 10-11 г на 100 ккал
обмінної енергії або 20-25 г/гол.).
Вагітним самкам згодовують парникову зелень, кропиву,
зелень озимих, збільшують даванку молочних продуктів,
вводять свіжу рибу, субпродукти, кров, дріжджі,
мінеральні та вітамінні добавки.

37.

38.

ГОДІВЛЯ ЛИСИЦЬ
Потреба лисиць в енергії залежно від живої маси і
пори року коливається:
для самців від 420 до 770 ккал обмінної енергії;
для самок від 350 до 730 ккал.
На 100 ккал обмінної енергії повинно бути 7,5-8,5 г
перетравного протеїну у травні-серпні та 9-10,5 г в
осінньо-зимові місяці, жиру відповідно 4,2 г і 3,6 г,
вуглеводів не менше 4,2 г.

39.

40.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА РАЦІОНІВ ДЛЯ ЗВІРІВ
Корми
Норки
Лисиці
Песці
60-80
50-70
65-75
Молочні
3-5
3-5
3-5
Зернові
10-30
20-40
15-25
Соковиті
2-5
5-10
5-10
Дріжджі
0-3
0-3
0-3
Риб’ячий жир
0-2
0-2
0-2
М’ясні й рибні

41.

Орієнтовні раціони для норок, лисиць і песців у
період вагітності (г на 100 кДж обмінної енергії)
Норки
Корм
№1
№2
М'ясо мускульне
4,3
2,4
Субпродукти: м'які 5,9
4,8
м'ясо-кісткові 2,4
2,4
Печінка
1,2
1,2
Риба нежирна
3,6
Сир знежирений
1,2
0,7
Молоко знежирене
2,4
2,4
Зернові
1,5
1,5
Овочі
1,4
1,4
Дріжджі сухі
0,3
0,4
Риб'ячий жир
0,1
0,1
Лисиці
№1
№2
4,8
2,3
3,5
4,3
2,3
2,3
1,2
1,2
3,5
0,7
2,4
2,3
2,1
2,1
1,9
1,9
0,4
0,4
0,4
0,7
Песці
№1
№2
2,5
5,2
6,0
2,3
2,3
1,6
1,2
6,0
1,6
2,3
2,3
1,9
1,9
1,9
1,9
0,4
0,43
0,7
0,05

42.

5. ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ ТА ГОДІВЛЯ СОБАК
Ротова порожнина
Шлунок
Печінка
Товстий
кишечник
Глотка
Стравохід
Тонкий
кишечник
СХЕМА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ СОБАКИ

43.

Слина собак – суміш секретів усіх слинних залоз
(рН=7,55), практично не містить ферментів, а основною
функцією є зволоження слизової оболонки ротової
порожнини та язика й забезпечення охолодження
організму за рахунок випаровування води. Найвищою
функціональною активністю вирізняється привушна
слинна залоза.

44.

Механізм перистальтики полягає в скороченні
стравоходу вище та розширенні його нижче кормової
грудки, чим і полегшується переміщення корму (цьому
сприяє секрет слизових залоз стравоходу).
Собаки легко проковтують великі шматки м’яса й кістки.
Швидкість руху травної грудки у стравоході собак досягає
5 см/с, а час її просування по стравоходу – 4-5 с.

45.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ
ТРАВЛЕННЯ РОТОВЕ
Корм, захоплений зубами, піддається механічній
обробці, зволожується слиною, проковтується та
надходить через стравохід у шлунок.
ТРАВЛЕННЯ ШЛУНКОВЕ
Корм піддається дії шлункового соку: пепсин
розщеплює білок до альбумоз і пептонів; хімозин
викликає зсідання молока. Вмістиме надходить
невеликими порціями у дванадцятипалу кишку.
ТРАВЛЕННЯ КИШКОВЕ
«Кисла» порція вмістимого шлунку надходить у
поле дії соку підшлункової залози та жовчі печінки.
Амілаза розщеплює крохмаль до цукрів, трипсин –
білки до амінокислот, ліпаза – жири на гліцерин і
жирні кислоти. Незасвоєні частини вмістимого та
його неперетравлена маса, велика кількість бактерій
і слиз формуються у калову масу.

46.

ПОТРЕБА СОБАК У ЕНЕРГІЇ
Жива маса
Фізіологічний
стан
Конституція
Вік тварини
ПОТРЕБА
ЕНЕРГІЇ
Стать тварини
Температура,
вологість
повітря
Стан
волосяного
покриву

47.

ПОТРЕБА СОБАК У ПРОТЕЇНІ
НЕСТАЧА ПРОТЕЇНУ
сповільнюється ріст і розвиток цуценят;
у племінних тварин порушуються функції
розмноження;
знижується рівень засвоєння поживних речовин
корму;
знижується інтенсивність виділення молока;
втрачається стійкість організму проти
захворювань;
в крові зменшується вміст білків плазми й
гемоглобіну;
порушуються функції печінки.

48.

ПОТРЕБА СОБАК У ВУГЛЕВОДАХ
Вуглеводи є основним джерелом енергії, забезпечуючи
до 70% загальної потреби в ній.
Клітковина позитивно впливає на моторику жовчовивідних шляхів і виділення з організму холестерину.
Нестача клітковини викликає дискінезію кишечнику,
особливо у повновікових тварин.
Добова потреба у вуглеводах з розрахунку на 1 кг живої
маси дорослих собак становить 10 г, із них клітковини 1 г;
молодняку – 15,8 г, у т. ч. числі 1,5 г клітковини.
Нестача в раціоні цукру й крохмалю призводить до
втрати маси тіла, а надлишок – до ожиріння організму.
Живлення тільки вуглеводами протягом 30-40 днів
спричинює загибель тварин.

49.

ПОТРЕБА СОБАК У ЖИРАХ
Значення жирів у годівлі собак полягає у забезпеченні їх
організму енергією та незамінними жирними кислотами.
Добова потреба в жирах становить на 1 кг живої маси:
повновікові собаки – 1,3 г; молодняк – 2,6 г.
За нестачі жиру в раціоні у тварин затримується ріст,
порушуються
функції
розмноження,
розвиваються
гіповітамінози, ознаками яких є захворювання шкіри –
дерматити, депігментація волосяного покриву тощо.
Надлишок жиру в раціоні сприяє ожирінню організму.

50.

ПОТРЕБА СОБАК У ВІТАМІНАХ
Орієнтовна потреба у вітаміні А досягає, на 1 кг живої
маси: дорослі собаки – 100 МО, молодняк – 200 МО, із них
не менше 1/3 має задовольнятися за рахунок власне
вітаміну, а решта – за рахунок каротину.
Орієнтовна добова потреба у вітаміні D становить, на 1 кг
живої маси: дорослі тварини – 7 МО; молодняк – 20 МО.
Орієнтовна добова потреба у вітаміні Е становить, на 1
кг живої маси: дорослі собаки – 2 мг; молодняк – 2,2 мг.

51.

ПОТРЕБА СОБАК У МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИНАХ
Добова потреба в кальції дорослих собак – 264 мг,
молодняку – 528 мг, а у фосфорі – відповідно, 220 і 440 мг
на 1 кг живої маси.
Добова потреба макроелементів становить для дорослих
тварин, мг/кг живої маси: натрію – 60; калію – 220;
хлору – 180. Молодняку норми збільшують удвічі.
Добова потреба мікроелементів становить, на 1 кг живої
маси: залізо – 1,32мг; мідь – 160 мкг; кобальт – 50 мкг.
Добова потреба у цинку становить, на 1 кг живої маси:
повновікові собаки – 110 мкг; молодняк – 200 мкг.

52.

РАЦІОН СОБАКИ
Мінеральні
добавки
Тваринні корми (40%):
м’ясо;
субпродукти;
молоко;
відходи переробки молока;
риба;
яйця.
Вітамінні
препарати
Рослинні корми (60-70%):
злакові зернові;
зернобобові;
крупи,
хліб,
овочі,
коренебульбоплоди.

53.

Джерела різних поживних речовин
забезпечують правильне
функціонування різних органів

54.

М’ясо – частка в раціоні повинна становити 25-30% за
калорійністю.
М’ясо собакам згодовують у сирому та вареному вигляді:
конину,
птицю,
яловичину,
гризунів,
баранину,
ембріони ВРХ.
свинину,
Можна згодовувати м’ясо від с.-г. тварин, що загинули
внаслідок незаразних хвороб, але ретельно проварене
(тільки з дозволу ветлікаря).
М’ясо дрібних диких тварин, гризунів і птахів дають у
вигляді тушок (сирих і варених) без шкіри, пір’я та
нутрощів.

55.

Добова даванка м’яса для собак, г/гол./добу:
масою 35 кг – 400;
від 20-денного до 2-міс. віку – 80-200;
від 2 до 4-місячного віку – 200-400;
до 1 року – 500-600.

56.

Субпродукти – до 30% за калорійністю раціону та кістки
тваринам усіх вікових груп, починаючи з 2-3-міс. віку.
Не можна згодовувати кісток тваринам після тривалого
голодування, викликаного шлунково-кишковим захворюванням, а також цуценятам трубчастих кісток птахів!
Кров, одержану від забою с.-г. тварин, згодовують із 2-3міс. віку. Вона містить повноцінні білки (до 70% сухої
речовини), залізо, мідь та інші мінеральні елементи і зразу
після одержання має бактерицидні властивості.
Свіжу кров худоби та коней згодовують собакам сирою
протягом 3-5 год. після одержання, а кров свиней та
одержану понад 5 год. обов’язково варять. Великі даванки
крові можуть призвести до білкового отруєння тварин.
Кров’яне борошно – не більше 50 г/добу.

57.

М’ясо-кістковим борошном частково замінюють м’ясо,
згодовуючи його не більше 100 г/добу, привчаючи собак
поступово, задаючи в суміші з іншими кормами не
частіше, ніж 2 рази на тиждень.
Рибу варять, попередньо очистивши від луски та
нутрощів, доки кістки не стануть м’якими (не повинно
припадати більше 3-5% калорійності раціону).
Рибне борошно згодовують не більше, г/гол/добу:
дорослим собакам – 50; цуценятам – 20.
Риб’ячий жир використовують як вітамінну підгодівлю.
Щенятам у підсисний період дають по кілька крапель на
добу, у віці 2 міс. – по чайній ложці доводячи дозу до
столової. Вагітним і лактуючим сукам норма становить
по 30-50 г; псам у період в’язки – по 20-30 г/добу.
При проносі риб’ячий жир з раціону вилучають.

58.

Молоко, молочні продукти та їх відходи в раціонах
собак можуть замінювати частину м’яса і становити 3-5%
калорійності раціону.
Коров’яче молоко згодовують цуценятам з 3-4-добового
віку, а за нормальної молочності – з 15-20 діб, починаючи
з 50 г; до 3-міс. віку норму молока доводять до 0,4-0,5
л/добу та випоюють до 6 міс. Вагітним і лактуючим
сукам можна згодовувати до 1 кг молока за добу.
Цуценятам сир розпочинають згодовувати у підсисний
період у невеликій кількості, а з 6-міс. віку доводять до 50100 г/гол./добу. Дорослим собакам згодовують замість м’яса,
а також як дієтичний корм для хворих – до 0,5 кг/гол./добу.
Солоний сир вимочують у воді (великі даванки
викликають закрепи).

59.

Молочні продукти не можна зберігати в оцинкованому
посуді, оскільки сполуки молочної кислоти з цинком
викликають у собак катар слизових оболонок травного
каналу, а також виразки шлунку та дванадцятипалої
кишки!
Із кормів тваринного походження собакам згодовують
також яйця, сало, масло, комбіжир. Сирі яйця – для
щенят, лактуючих сук, хворих тварин, псів у період в’язки.
Тваринні жири згодовують собакам у холодний період
року як добавку до основного раціону по 20-25 г/добу.

60.

Зерно бобових у раціони собак уводять рідко, оскільки
воно важко перетравлюється і поживні речовини погано
засвоюються.
Житній і пшеничний хліб – додають до молока, супу,
бульйону, зрідка згодовують у натуральному вигляді
(краще черствим).
Добова даванка хліба становить, г/гол./добу:
для дорослої собаки – 200-300;
для цуценяти в підсисний період – 50-70;
цуценят старше місячного віку – 100-150.
Із круп використовують манну, кукурудзяну, пшоняну,
гречану, перлову та ячмінну. Перлову крупу вводять до
раціону собак при ожирінні й закрепах. Рис для собак, як і
вівсянка, дієтичний корм (відвар його позитивно впливає
на функцію травного каналу).

61.

Крупи згодовують у вигляді каші; повинні бути свіжими,
без плісняви, не мати гіркого смаку та затхлого запаху.
Орієнтовна добова даванка круп, г/гол./добу:
для дорослої собаки – 200-250;
для цуценяти в підсисний період – 30-50;
у віці від 1 міс. до 3 міс. – 80-100;
у віці від 4 міс. до 6 міс. – 120-150.
вівсяна
перлова
гречана
кукурудзяна

62.

Овочі та коренебульбоплоди – важливе джерело
вітамінів,
мінеральних
речовин,
легкорозчинних
вуглеводів, органічних кислот, пектинових речовин і
клітковини. Вони сприяють секреторній діяльності
травних залоз, стимулюють моторику кишечнику,
підвищують рівень засвоєння поживних речовин раціонів
(частка у раціонах дорослої тварини має становити 8-10%
його добової калорійності).
Собакам згодовують капусту (свіжу та квашену), моркву,
картоплю, буряки, салат, щавель, шпинат, гичку
буряків і моркви, топінамбур.

63.

Картопля – енергетичний корм, але погано перетравлюється, тому попередньо її треба ретельно помити,
обламати паростки та потім зварити (найдоцільніше
згодовувати її у супах).
Орієнтовна добова даванка картоплі, г/гол./добу:
дорослій собаці – не більше 200;
цуценяті в підсисний період – 20-30;
у віці від 1 міс. до 3 міс. – 80-100;
від 3 міс. до 6 міс. – 100-120.

64.

Зелені корми можна давати у подрібненому вигляді
свіжими або як добавки до супів і каш. У годівлі собак
також використовують варені гарбузи, помідори,
огірки та баклажани.
Орієнтовна добова даванка, г/гол./добу:
для дорослої собаки – 100;
для цуценяти – 20-80.
У раціонах собак можна використовувати і свіжі
незабруднені відходи їдалень та ресторанів. Перед
згодовуванням їх обстежують на наявність гострих кісток,
великих кількостей оцту, перцю, гірчиці та сторонніх
домішок (бите скло тощо).

65.

Для забезпечення вітамінами та мінеральними елементами тваринам згодовують (при потребі):
кормові та пекарські дріжджі;
кухонну сіль;
кісткове борошно;
монокальційфосфат;
вітамінні препарати;
гліцерофосфат;
дрібно розтерту яєчну шкаралупу та ін.
Кісткове борошно додають до раціону, г/добу:
дорослої собаки – 10-15;
цуценят-сисунів – 4;
молодняку у віці 1-6 міс. – 10-13;
а розмелену яєчну шкаралупу на одне цуценя – по 0,5-1 г.

66.

Норма кухонної солі, г/гол./добу:
для дорослих тварин – 10-15;
для цуценят – 0,5;
для молодняку у віці від 1 до 3 міс. – 5;
для молодняку у віці від 3 до 6 міс. – 8.

67.

Добовий об’єм раціону залежить від:
віку;
живої маси;
характеру функціональної діяльності собаки;
поживності;
смакових і фізичних властивостей кормів.

68.

Орієнтовні добові даванки кормів
службовій собаці живою масою 25-30 кг за середнього робочого
навантаження й утриманні в неопалюваному приміщенні, г:
м’ясо – 400;
крупи – 400;
овочі та зелений корм – 300;
хліб – 200;
жир тваринний – 20;
сіль кухонна – 15.

69.

Під час підбору кормів до складу раціону можна
користуватися такою шкалою замінності:
1 г м’яса замінюється на:
•0,75 г – серця;
•1,5 г – легень;
•1,5 г – требухів;
•2,0 г – кишок;
•0,5 г – м’ясо-кісткового або рибного борошна;
•0,75 г – сухої риби;
•1,5 г – незбираного коров’ячого молока;
•0,75 г – жирного сиру;
•3,0 г – збираного молока;
•1,5 г – нежирного сиру;
1 г вівсяної крупи замінюється на:
•1,5 г – хліба;
•3,0 г – картоплі;
•1,0 г – житніх сухарів.

70.

РЕЖИМИ ГОДІВЛІ СОБАК
повновікових собак у період спокою годують не
менше 2-3 разів;
у період репродукції (в’язка, вагітність, лактація) –
3-4 рази;
до 2-міс. віку – 6 разів;
від 2 до 4-міс. віку – 4 рази;
від 5 до 6-міс. віку – 4-3 рази;
з 6-міс. віку – поступово переводять на раціон
дорослої тварини (після досягнення 8-міс. віку – 2
рази);
службових собак годують 2 рази на добу: за 1-2 год.
до початку їх роботи та через 1 год. після її
закінчення.

71.

6. ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ ТА ГОДІВЛЯ КОТІВ
Кішки – ссавці сімейства котячих, відносяться до хижаків і
за типом харчування є м'ясоїдними.
У кішки 30 гострих зубів, які призначені для розгризання і
розривання їжі, але не розжовування. Бічний рух щелеп у
кішки відсутній, а емаль її зубів приблизно в 10 разів
тонша, ніж у людини.

72.

СХЕМА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ КІШКИ

73.

ДЖЕРЕЛА МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ КОТІВ
При годівлі котів збалансованим готовим кормом, необхідності
у будь-яких мінеральних добавках немає.

74.

Кількість смакових рецепторів у кішки – всього 500, тоді як
у людини – 9000! Кішки практично не відчувають
солодкий смак, не звертають увагу на колір корму і не
мають потреби в різноманітності раціону.
Кішка їсть від 10 до 16 разів на день маленькими порціями,
і завдяки досить короткому кишечнику транзит корму
відбувається швидко. Тому, кішці необхідний легкозасвоюваний корм і постійний доступ до нього.

75.

Дорослі коти часто не переносять лактозу, тому коров'яче
молоко – не кращий продукт для кішки (погано засвоюється та може викликати розлади травлення, аж до діареї.

76.

Не можна давати, їжу холодну або гарячу, краще всього,
якщо вона буде доведена до кімнатної температури.
Якщо корм дається в формі в’язкого фаршу, то краще
всього зробити з нього кульки та розкласти їх на блюдце
або на неглибоку тарілку.
Кішки дуже неохоче вживають гарнір (каші, варені
овочі), тому, його краще всього подрібнити або натерти на
тертці та змішати з м’ясом.

77.

М’ясні продукти необхідно ретельно переморозити в
морозильній камері, не менше 48 год (яловичина). М’ясо
нарізають разом з дрібними жилки та плівочки (розміром
3 см). Свинину, баранину, дичину необхідно обов’язково
відварювати (у них можуть знаходитися яйця гельмінтів).
Молода телятина ще не містить всього комплексу
ферментативних речовин, які необхідні кішці.
З субпродуктів можна використовувати серце, печінку та
нирки.

78.

Риба (бажано морська) дається тільки у вареному вигляді,
і не частіше 2-х разів на тиждень (сира риба містить
фермент тіаміназу, що може викликати В1-авітаміноз).
Один-два рази на тиждень можна згодувати кішці свіже
яйце (бажано варене).

79.

Велика кількість тваринного білка міститься в молочних
продуктах. Але не всі кішки реагують на молоко
однаково. Багато люблять манну кашу «розмазню»,
кисломолочний сир, натертий твердий сир, кисле молоко,
ряжанку, кефір. Раціон підбирається індивідуально. Іноді
можна дати ложку свіжої сметани або вершків.

80.

Білок рослинного походження міститься, головним чином,
в овочах і бобових, але ці компоненти йдуть тільки в
якості незначних добавок через погану засвоюваності.
Фрукти (наприклад, диню) можна давати іноді за смаком.

81.

Котячі консерви можна давати з наповнювачами
(наприклад, запарених вівсяними пластівцями або
манною кашею, звареною на воді).
Хліб згодовують кішкам обмежено. Деякі з них особливо
охоче їдять чорний житній хліб. Найкраще (це корисно),
коли він поїдається з вареною рибою.

82.

Рекомендується використання сухих кормів (бажано
Premium). Застосування новітніх технологій у виробництві
дозволило створити такі формули сухих кормів, які за
своїм складом та збалансованості наближаються до
ідеального раціону для кішок.
Не купуйте ваговий сухий корм, це небезпечно! Невідомо,
де і як він зберігався, хто виробник і чи не минув термін
його придатності.

83.

При годівлі сухими кормами потрібно завжди стежити,
щоб у кішки була достатня кількість питної води
(обов’язково кип’яченою!). Вода змінюється щодня.
У кішок повинен бути вироблений чіткий режим
харчування. Найкращий час для годівлі пов’язаний з
періодами підвищеної активності, а саме: близько 8-9 год.
ранку та 18-19 год. вечора.

84.

КОРМИ, ЯКІ ПРОТИПОКАЗАНІ ДЛЯ КОТІВ:
кава, шоколад, цукерки;
алкоголь;
копченості;
паштети та консерви для людей;
мариновані продукти;
кондитерські вироби, варення, ізюм;
солона та зі спеціями їжа.

85.

Травний тракт кішки пристосований до прийняття волосу,
пір’я, кісток, так як її предки харчувалися гризунами та
птахами, поїдаючи їх із волосом, кістками та пір’ям. З
шлунку корисна складова з’їденої їжі надходить в
кишечник, а не перетравлювані складові (волос, пір’я)
кішки відригують, природно, з шлунковим соком!
Час від часу організм вимагає прийняття грубої їжі (трави)
для «очищення» шлунку, а точніше – для нормалізації
його роботи. У період линьки кішка при вилизування своєї
шкурки проковтує багато вовни і в неї з’являється потреба
до поїдання трави для прискорення процесу зригування.

86.

ДАВАНКИ КОРМІВ ДЛЯ ДОРОСЛИХ КОТІВ
М’ясні та рибні
продукти – 100 г
Молочні
продукти – 200 г
Каші – 30 г
(ж. м. 2-3 кг)
Печінка
Кількість корму
збільшують у 1,5-2 рази.

87.

ГОДІВЛЯ КОШЕНЯТ
Протягом перших 2-ох тижнів
кошенят є материнське молоко.
основним
кормом
На 3-му тижні кошеня можна підгодовувати з пляшечки
коров’ячим, трохи розведеним водою.

88.

Підгодівля кошенят вводиться після 1-го міс. життя:
перетерта варена курятина та нежирна яловичина
(шматками м’ясо давати ще не можна, тому що у тварини
навряд чи вийде прожувати та проковтнути його);
кисломолочні продукти (сметана, кефір, кисле молоко).
Дуже корисно згодовувати суміш із молока та яєчного жовтка.

89.

У період від 1,5 до 3-ох міс. у раціон кошенят поступово
додають каші та овочі, чергуючи крупу, овочі, рибу та
м’ясо; годують – 5-6 разів на добу, денна норма – 150-180 г.
Протягом 4-го міс. життя кошенятам вводять спеціальні
корми. Найкраще почати з вологих консервів, а потім –
сухий корм, розмочений у воді (норма в день – 180-200 г).
У віці від 3-ох до 6-ти міс. у кошенят прорізаються
постійні зуби, тому якийсь час можуть бути проблеми з
жуванням, загальний млявий стан, проноси.
До 7-го міс. кошеня набирає майже 2/3 свої остаточної
ваги; згодовують корм для дорослих котів; переводять на
3-ох разове харчування (обсяг корму 200-250 г/день).
Після 1 року котів годують вже лише 2 рази в день.

90.

ПРАВИЛА ГОДІВЛІ КОШЕНЯТ
1. Обов’язково повинна цілодобово стояти миска з
чистою водою.
2. Молочні каші з вівсянкою, гречкою, манкою.
3. Кисломолочні дієтичні продукти.
4. Кілька разів на тиждень – вершки та варений
жовток.
5. Дрібно порізане варене м’ясо: курка, індичка,
яловичина.
6. Варена нежирна риба – тріска, хек.
7. Несолоні супи з м’ясом.

91.

Якщо годівля кошенят складається з натуральних
продуктів, то потрібно обов’язково додавати спеціальні
вітаміни типу «Біофар», «Фармавіт» тощо.
Якщо раціон складається з якісного сухого корму та
консервів, то вітаміни давати не потрібно – весь
комплекс вже включений до складу такого корму.

92.

КАТЕГОРИЧНО НЕ МОЖНА
ЗГОДОВУВАТИ КОШЕНЯТАМ
жирні сорти м’яса;
залишки їжі зі свого столу;
солону та гостру їжу;
солодощі, особливо шоколад;
рибні та курячі кістки;
картоплю та будь-які види бобових.
Важливий момент: кошенята не повинні мати цілодобовий доступ до корму. Дозувати годівлю потрібно
строго за обсягом корму (ділити його на потрібну кількість
годувань і не давати понад покладений, або прибирати
миску в недоступне місце).

93.

94.

Дякую за увагу!
Лекцію підготував Г о л о д ю к І.П.,
к.с.-г.н., доцент кафедри годівлі тварин
і технології кормів Львівського НУВМ
та БТ ім. С.З. Гжицького