Похожие презентации:
Патофізіологія обміну речовин
1.
Патофізіологіяобміну речовин:
1. П/ф основного обміну
2. П/ф вуглеводного обміну
3. П/ф жирового обміну та
білкового
2.
Липосакция – этохирургическое удаление
избытков жировой ткани
Ну вот кто так над собакой издевается. Разве можно до такой степени
животное откармливать, что её уже собственные лапы не выдерживают. Ужас
какой-то.
3.
4.
5.
6.
7. Види ожиріння : 1. Церебральне – 16 – 20 % 2. Гормональне – 20 % 3. Аліментарне – 60 %
8.
9.
в сутки человек должен потреблять 300-550г углеводов, 100-200 г жиров и всего 80-120 г
белков
10.
подагрическогоартрита
11.
При атеросклерозе в стенкахсосудов (преимущественно
крупных артерий) откладываются
жиры и прорастает
соединительная ткань.
12.
отеки13.
14.
pulmonary edemaотек легких,...
15.
Основные признаки:покраснение, отек
слизистой
16.
кролика, больногомиксоматозом ...
отеки видны хорошо
отёк перешёл и на верхнюю губу
17. Обмін речовин в організмі (клітині) – це керовані кількісні та якісні перетворення органічних і неорганічних сполук Катаболізм – це ферме
Обмін речовин в організмі (клітині)– це керовані кількісні та якісні перетворення
органічних і неорганічних сполук
18. Методи вивчення обміну речовин: - ангіостомія; - біопсія тканин; - методика ізольованих органів; - метод мічених атомів; - біохімічні методи; -
Методи вивченняобміну речовин:
- ангіостомія;
- біопсія тканин;
- методика ізольованих органів;
19.
20. Основний обмін – кількість енергії, яка виділяється у вигляді тепла через 12-16 годин після годівлі при температурі навколишнього середовищ
Основний обмін –кількість енергії, яка
виділяється у вигляді тепла через 12-16 годин після
годівлі при температурі навколишнього середовища
16-18 о С.
21. Наслідки зміни основного обміну: - посилення обміну – наслідком є зниження маси тіла тварини внаслідок гіперметаболізації речовин та непр
22. Глікогенез – синтез глікогену з моно-сахаридів, тобто з вуглеводних залишків Глікогеноліз – перетворення глікогену в гюкозу і її викорис
Глікогенез –синтез глікогену з моносахаридів, тобто з вуглеводних залишків
Глікогеноліз – перетворення глікогену
в гюкозу і її використання
Глюконеогенез – синтез вуглеводів з
невуглеводних залишків, тобто з
амінокислот, жирних кислот
23. Порушення вуглеводного обміну: - в результаті порушення нервово-гуморальної регуляції (інсулін, глюкагон, адреналін тощо; - в результаті фе
Порушення вуглеводного обміну:- в результаті порушення нервово-гуморальної
регуляції (інсулін, глюкагон, адреналін тощо;
- в результаті ферментопатій, що забезпечують
процеси вуглеводного обміну
24.
Гангрена тонкої кишки25.
ПерекрутТромбоэмболия(не
кроз кишечной
стенки в результате
ишемии):
26.
Обтурация(закупорка):Фитобезоары(кишечные камни)
Кишечные паразиты(аскаридоз)
Странгуляция(ущемление):
Закупорка песком
27. Гормональна регуляція вуглеводного обміну : - Адреналін – збільшує розпад глікогену в печінці, ліполіз в м’язевій та жировій тканині, збіл
Гормональна регуляція вуглеводного28. Глюкокортикоїди (гідрокортизон, кортизон) – посилюють глюконеогенез в печінці, зменшують використання глюкози м’язами, збільшують секре
Глюкокортикоїди(гідрокортизон, кортизон) –
посилюють глюконеогенез в печінці, зменшують
використання глюкози м’язами, збільшують секрецію
глюкагона, сприяють дії адреналіну та СТГ;
29. Гіперглікемія – збільшення глюкози в крові: - аліментарна; - емоційна; - панкреатична; Гіпоглікемія – зменшення глюкози в крові: - при пухлин
Гіперглікемія – збільшення глюкози вкрові:
- аліментарна;
- емоційна;
30.
Цукровий діабет – хронічне захворювання,яке характеризується підвищенням глюкози в
крові, інсуляторною недостатністю і глюкозурією.
Етіологія:
- панкреатити і зменшення інсуліну;
- камені, пухлини, травми;
- інфекційний і токсичний фактор;
- функціональне перенавантаження підшлункової
залози при вживанні великої к-ті вуглеводів;
31.
При зменшенні інсуліну:- обмежується утворення глікогену з
глюкози;
- сповільнюється синтез білків з
амінокислот, а амінокислоти
використовуються для утворення
вуглеводів;
- майже повністю зупиняється перетворення
вуглеводів в жири;
- затримується використання глюкози
32.
Прояв цукровогодіабету :
- гіперглікемія;
- глюкозурія;
- поліурія;
- спрага;
33.
желчные камни у животных34.
ПечінкаТравний канал
Хіломікрони
Хіломікрони
1
Жирова тканина
Ліпопротеїди
1
2
К р о в`я н е
7
Альбуміни
+ жирні кислоти
Хіломікрони
Неетерифіковані жирні кислоти
3
5
Основні механізми гіперліпемії:
6
русло
Ліпопротеїдліпаза
4
8
М`язи
Надлишок ліпопротеїдів
Альбуміни
1 підвищення інтенсивності надходження хіломікронів та жирних кислот з травного каналу; 2 підвищення
інтенсивності надходження ліпопротеїдів з печінки в кров; 3 підвищення інтенсивності надходження НЕЖК з жирової
тканини в кров; 4 зниження активності ліпопротеїдліпази в крові; 5 затримка надходження жирних кислот з крові до
жирової тканини; 6 затримка надходження жирних кислот з крові до м`язової тканини; 7 посилення процесів
розщеплення в крові комплексу альбумін-жирні кислоти; 8 зниження вмісту (нестача) альбуміну та недостатність
утворення комплексу альбумін – жирна кислота
35. Види гіперліпемій: 1. Аліментарна – через 2-3 год. після вживання жиру і максимум досягає через 4 год. Через 9 год. нормоліпемія. Блокада систем
Види гіперліпемій:1. Аліментарна – через 2-3 год. після вживання жиру і
максимум досягає через 4 год. Через 9 год. нормоліпемія. Блокада
36. 1. Бета – окислення і утворення ацетил-КоА 2. Ацетил – КоА конденсується з такою самою молекулою і утворюється ацетоацетил – КоА 3. Ацетоаце
Жирні кислоти1. Бета – окислення і утворення ацетил-КоА
2. Ацетил – КоА конденсується з такою самою
молекулою і утворюється ацетоацетил – КоА
3. Ацетоацетил – КоА під впливом ферменту
діацетилази перетворюється
на ацетооцтову,
бетаВ гепатоцитах
диффузная
оксимасляну кислоти
крупнокапельная
4. Частина кетонових тіл використовується
як
жировая
джерело
дистрофия
37. - при зниженні вуглеводного обміну і використання для окислення великої кількості жиру; - при голодуванні (після використання резервів глі
Гіперкетонемія- при зниженні вуглеводного обміну і використання
для окислення великої кількості жиру;
- при голодуванні (після використання резервів
глікогену в обмін включається велика кількість жиру;
- при цукровому діабеті (печінка збіднюється
38. Наслідки гіперкетонемії
загальний ацидоз;порушення діяльності ферментних систем;
зміна білкового обміну;
гіперхолестеремія;
пригнічення діяльності ц.н.с.;
розлади кровообігу;
розвиток періодичного дихання
39. Наслідки порушення жирового обміну
Жирова інфільтрація – накопичення жирупоза клітиною жирової тканини
Жирова дистрофія – це поєднання жирової
інфільтрації з порушенням структури
цитоплазми
40.
Жирова дистрофія (вказанострілками) эпітелія канальців головних
відділів нефрона.
41.
В гепатоцитах- диффузная
крупнокапель
ная жировая
дистрофия
42. Ожиріння – підвищення відкладання жиру, або надзвичайне збільшення маси тіла внаслідок патологічних акумуляцій тригліцеридів у депо.
Ожиріння – підвищення відкладанняжиру, або надзвичайне збільшення маси
тіла внаслідок патологічних акумуляцій
Патогенетичні
фактори
тригліцеридів
у депо.
ожиріння
- незбалансована в енергетичному відношенні
годівля (при надлишку вуглеводів інсулін
активізує утворення жиру з вуглеводів, а
існуючі запаси жиру не використовуються);
- недостатнє використання жиру депо як
джерела енергії;
- недостатнє фізичне навантаження, зниження
основного обміну і порушення ендокринної
функції (гіпофункція)
43. Види ожиріння : 1. Церебральне – 16 – 20 % 2. Гормональне – 20 % 3. Аліментарне – 60 %
44. Азотистий баланс – кількість азотистих речовин, які виводяться з організму рівняється тому, що надійшло з кормом із врахуванням продуктив
Азотистий баланс –кількість азотистих
речовин, які виводяться з організму рівняється тому, що
надійшло з кормом із врахуванням продуктивності
тварин.
Позитивний азотистий баланс – азоту
виділяється менше, ніж надходить і відмічається у
тварин, які інтенсивно ростуть (молоді), при
вагітності, при надлишку соматотропіну, інсуліну та
інших так званих метаболічних гормонів.
Від’ємний (негативний) азотистий
баланс – при втраті великої кількості білків, при
захворюваннях травного каналу, голодуванні,
порушенні всмоктуванні, активізації процесів розпаду
або руйнування білків, протеїнурії, опіках,
крововтрати, підвищенні кількості тироксину,
кортизолу (активізують дезамінування амінокислот).