Відокремлені члени речення

1. Відокремлені уточнюючі члени речення

2.

ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Уточнюючі члени речення для конкретизації
змісту, вираженого іншими компонентами
речення.
Уточнюючі члени речення можуть бути і
поширеними, і непоширеними.
Уточнюючими найчастіше бувають обставини
місця і часу.
Стосуються вони таких же обставин, але більш
широких за значенням, уточнюють їх,
відповідаючи на питання де (звідки, куди)
саме? коли саме?:
Отут, (де саме?) в низенькій цій хатині, моя
любов жила колись (Малишко).
Це було літом, (коли саме?) у жнива
(Коцюбинський).

3.

Рідше уточнюючими членами речення бувають
обставини способу дії:
Жваво, (як саме?) з юнацькою енергією,
заходився Семен ставити хатину
(Коцюбинський).
означення:
На тлі інших, (яких саме?) низеньких, будинок
здається майже гігантом (Із газети).
додатки:
Кільком учням, (кому саме?) переможцям
районної спартакіади, вручено призи (Із
газети).

4.

Уточнюватися можуть і головні члени
речення:
підмети:
Два його сини, (хто саме?) Андрій і Віталій,
також стали офіцерами (Із газети).
іменні частини присудка:
"Я ж робітник, (хто саме?)
червонодеревник", — ніяковіючи сказав
англієць (М. Олійник);
дієслівні присудки:
Машини запрацювали, (що саме робили?)
шуміли, скреготіли, грюкали, свистіли (Із
газети).