Вступ до філософіі

1.

Вступ до філософіі
1.Поняття «філософія».
2.Філософія як поліфонія
думок.
3.Філософія як форма
світогляду.
4.Філософія як наука.

2.

Список літератури:
1. Бичко І.В., Бичко А.К. ... Філософія. Курс Лекцій. – К.:
Либідь, 1994.
2. Причепій Є:М., Черній Ф.М., Чекаль Л.А. Філософія.
Підручник. – К.: Академвидав, 2009.
3. Бондар С.В., Вдовиченко Г.В., Кривда Н.Ю. ... Історія
української філософії. Підручник. – К.: Академвидав,
2008.
4. М.Фюрст, Ю.Тринкс. Філософія. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА,
2018.
5. Кириленко К.М. Історія філософії: культурологічний
контент.– К., 2017.

3.

ПІФАГОР (570-497 рр. до н.е.)– давньогрецький філософ,
математик, засновник Піфагорійської школи
«Не ототожнюй
знання з
мудрістю»
«ФІЛОСОФІЯ» - з давньо-грецького φιλοσοφια , утворене
з основ φιλοç - «друг» та σοφια - «наука, мудрість» дослівно перекладається як «любов до мудрості».

4.

ФІЛОСОФІЯ
як
як
як
ПОЛІФОНІЯ
ДУМОК
СВІТОГЛЯД
НАУКА
котрій властива
плюральність,
толерантність та
діалогічність.
– систематизований
комплекс уявлень,
оцінок, установок, що
забезпечують цілісне
бачення та
усвідомлення світу і
місця у ньому
людини.
- про загальні
принципи буття і
пізнання, про
відношення людини
до світу, про
найбільш загальні
закони розвитку
природи, суспільства,
мислення.

5.

Мераб Мамардашвілі
(1930-1990)
«Філософія не є системою
знань, яку можна було б
передати іншим і тим самим
навчити їх. Становлення
філософського знання – це
завжди внутрішній акт, котрий
спалахує, опосередковуючи
собою інші дії. Дії, в результаті
яких виникає картина, добротно зроблений стіл, чи створюється вдала
конструкція машини, котра потребує, до речі, віддточеної інтелектуальної
мужності. В цей момент може виникнути певна філософська пауза, пауза
причетності до якогось первинного акту. Передати і цю паузу, і нову
можливу пульсацію думки обов’язковим навчанням просто неможливо.
Ставити таке завдання – абсурд».

6.

ФОРМИ СВІТОГЛЯДУ:
МІФОЛОГІЧНИЙ: характеризується синкретизмом,
антропоморфізмом, анімізмом, політеїзмом,
фаталізмом.
РЕЛІГІЙНИЙ: характеризується фаталізмом,
монізмом, антропоморфізмом, теїзмом,
креаціонізмом, ґрунтується на вірі.
ФІЛОСОФСЬКИЙ: характеризується раціональністю,
пошуковістю, системністю, прагне створити загальну
картину світу. Заснований на розумі, оперує
абстрактними поняттями.

7.

ФІЛОСОФІЯ ЯК НАУКА
«Філософія – праматір всіх наук».
«Наукою про зцілення душі є
філософія».
М.Т.Цицерон (106-43 рр. до н.е.)
Предметом філософії як науки є відношення
ЛЮДИНА – СВІТ.
Філософське знання є завжди
ЗАЦІКАВЛЕНИМ, СВІТОГЛЯДНИМ.

8.

ФІЛОСОФІЯ
(давньо-гр. φιλοσοφία,)
- особлива форма пізнання світу,
що виробляє систему знань
про фундаментальні принципи буття
людини,
про найзагальніші суттєві характеристики
людського ставлення до природи,
суспільства та духовного життя у всіх його
основних проявах.

9.

ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ
ОНТОЛОГІЯ
ГНОСЕОЛОГІЯ
ЛОГІКА
ЕТИКА
ЕСТЕТИКА
АКСІОЛОГІ
Я
МЕТАФІЗИКА
ФІЛОСОФСЬКА
АНТРОПОЛОГІЯ
ФІЛОСОФІЯ
ІСТОРІЇ
ФІЛОСОФІЯ
НАУКИ
ФІЛОСОФІЯ
КУЛЬТУРИ
ФІЛОСОФІЯ
РЕЛІГІЇ
СОЦІАЛЬНА
ФІЛОСОФІЯ
ПРАКТИЧНА
ФІЛОСОФІЯ
ІСТОРІЯ
ФІЛОСОФІЇ