Похожие презентации:
Населення Африки
1. Населення Африки
2.
План уроку:1. Африка – батьківщина
людства. Кількість та
розміщення населення Африки.
2. Раси та народи.
3.
890 млн. чол.(13,7% населення
світу)
Причини
нерівномірності
розселення
людей:
Середня
29,4 чол./км2
“Білі плями”:
Сахара, Наміб,
Калахарі
Найбільша:
1000 чол./км2
(долина Нілу)
природні;
історичні;
економічні.
4.
В Африці відомо від 500до 7000 націй та
етнічних груп.
Більшість з них налічує
кілька тисяч, а то й сот
людей.
2/3 населення становить
2
1
30 націй, чисельністю
понад 5 тис. чол.
ОСНОВНІ ЛЮДСЬКІ РАСИ
1
1
2
3
8
11
Європеоїди
Негроїди
1 -араби; F
5 -нілоти;
6 -тутсі;
10
7 -пігмеї;
8 -народи -малагасійці.
банту;
9 -бушмени
7
5
F
2 -бербери;F
3 -туареги; F
4 -бури
Монголоїди
8
F
F
9
F
F
(африканери).
6
F
11 -ефіопи.
F
4
10
5.
РАСИЄВРОПЕОЇДИ
НЕГРОЇДИ
МОНГОЛОЇДИ
НАРОДИ
Араби, бербери, туареги,бури
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
північ Африки
тутсі
схід Африки
пігмеї
нілоти
вологі екваторіальні ліси
басейн річки Нілу
бушмени, банту
південь Африки
ефіопи
Ефіопське нагір'я
малагасійці
острів Мадагаскар
6.
7.
туарегфульбе
мурсі
догон
хаус
масаї
зулус бушмен
тва
8.
Араб-бедуїнАраби – велика група народів, яка налічує майже 300 млн. чол.
Належать до південної гілки європеоїдної раси. Говорять арабською
мовою й сповідують переважно мусульманську релігію (іслам).
Більшість арабів живе у селах (феллахах) й займається
землеробством. Частина є кочівниками-бедуїнами (з арабської –
мешканці пустель), які розводять верблюдів й обслуговують
караванні шляхи.
карта
9.
Араби живуть уПівнічній Африці та
Аравійському півострові
в Євразії. Тут виникли їх
перші держави ще у
І тис. до н.е.
Карта розселення арабських народів
Араби носять білу сорочку, вовняний
плащ та головну хустку. На жінках
багато металевих та скляних
прикрас. У їжі переважають
ячмінний та пшеничний хліб, рисова
та кукурудзяна каші, фініки, квасоля,
горох, сочевиця, у скотарів – молочні
продукти.
карта
10.
Бербери – група народів, які єкорінними жителями Північної
Африки. Часто є кочівниками.
Говорять берберо-лівійськими
мовами. Сповідують іслам.
Берберкочівник
Пустеля у Судані
карта
11.
Туареги – один з народів з групиберберів. Кочують у пустелях.
Мають свою мову. Сповідують
іслам.
Кочівники-туареги
карта
12.
Бури (африканери) – народ у Південній Африці. Ці люди єнащадками перших голландських, французьких та німецьких
колоністів. Їх мова – африкаанс (бурська) – діалект
голландської, що виник за участі німецької, англійської та
місцевих мов. За релігією – християни-протестанти.
Бури за часів англо-бурської війни (1899-1902 рр.)
карта
13.
Монумент “Велике переселення” у місті Чване (Преторія),столиці держави Південна Африка. Відкритий у 1949 р. на честь
перших поселенців-бурів.
карта
14.
Нілот з народу масаїв – одного знайвищих на зріст племен світу
(середній зріст – 185 см)
Нілоти (“люди Нілу”) – група
негритянських народів Східної
Африки: дінка, нуер, барі,
лотуко, масаї, нанді, покот та
інші. Вирізняються найбільш
темним кольором шкіри.
карта
15.
Пігмеї – корінна група народів вологих екваторіальних лісів.Це найнижчі люди планети. Середній зріст чоловіків
становить 140 см, жінок – ще менше. Тому у перекладі з
грецької слово “пігмей” означає “величиною з кулак”.
Зберігають бродячий спосіб життя, давню культуру та
традиційні вірування.
Середній зріст
європейця та пігмея
Пігмеї
Поселення пігмеїв
карта
16.
ЗулусиЗулуси (зулу) – один з народів банту. Живуть на півдні Африки.
Мають свою мову – зулу. Притримуються своїх традиційних
вірувань.
карта
17.
У селі бушменівБушмени (з голландської – “чагарникові люди”) –
корінні жителі Південної та Східної Африки. Були
витіснені народами банту у пустелю Калахарі.
Вони низькорослі, мають жовтувату шкіру, широкі
вилиці. Ночі проводять у ямах серед чагарників.
Живуть, збираючи їстівні рослини, як і їх далекі
предки ще 10 тис. років тому.
карта
18.
Малагасійці (мальгаші) – корінні жителі острову Мадагаскар.Вони є вихідцями з Азії. Їхні зовнішні ознаки свідчать про
належність до монголоїдної раси. Малагасійці спілкуються
малагасійською мовою.
Село на Мадагаскарі
карта
19.
Ефіопи (“з обпаленимсонцем обличчям”) живуть
на Ефіопському нагір'ї.
Вони мають одночасно
ознаки європеоїдної та
негроїдної рас. Колір їх
шкіри мідний,
червонуватий. Риси
обличчя подібні до
європейських. Говорять
мовою амхара, яка
витіснила давнє складове
письмо.
Ефіопський
священик
карта
20. Релігійний склад населення Африки
доволірізноманітний. Тут
поширилися дві світові
релігії: у країнах Північної
Африки — іслам,
у решті — християнство.
Однак у багатьох районах
і досі існують численні
місцеві вірування, які
інколи домінують серед
мешканців.
21. Релігійний склад населення
22. Структура населення Африки
Структура населення відображаєспіввідношення різних угруповань
людства.
Наприклад, співвідношення чоловіків і
жінок (статева структура),
дітей, дорослих і осіб похилого віку
(вікова структура),
службовців, робітників, науковців,
безробітних (структура зайнятості).
У віковій структурі населення
поділяється на три вікові групи:
0-14 р. - діти ; ( 44%-Африка)
15-59 р. – дорослі; (53% для Африки)
понад 60 р. – похилого віку
(пенсіонери)- 3% в Африці.
23. Тривалість життя в країнах Африки
Найбільш низькі показникитривалості життя - в
більшості країн Африки.
Це пояснюється вкрай
низьким загальним рівнем
життя на континенті,
незадовільним медичним
обслуговуванням, частими
військовими і
міжетнічними
конфліктами.
країна
чоловіки
жінки
Ефіопія
52
57
Камерун
52
54
Сомалі
47
51
Чад
46
48
Малаві
44
43
Мозамбік
41
40
Ангола
37
39
Свазіленд
31
32
24. Освіта в країнах Африки
Цифрова еволюція освіти вАфриці
Переповнені класи, брак
учителів та близько 30
мільйонів дітлахів узагалі без
освіти – це лише основні
хронічні проблеми Африки.
При цьому вона стає дедалі
більш технологічною, тому
вчителі та видавці шукають
нові способи залучити до
навчання молодь. І в цьому їм
допомагають електронні
гаджети.
Старі морські контейнери
перетворюються на
цифрові бібліотеки
25. Медицина в Африці
Колонізатори залишили далеко не
кращий спадок: господарську і
культурну відсталість народів,
голод, хвороби, злидні. Проте в
останні роки життя в країнах
Африки покращується. Вводиться
безкоштовна освіта, медичне
обслуговування, будуються
коледжі, університети.
Ебола – один з найсмертельніших
та найзаразніших вірусів у світі.
Ліків від нього немає. Патоген
спричиняє інфекційну лихоманку,
яка супроводжується кровотечами.
Більше половини інфікованих не
виживають.
• Наймаштабніша в історії епідемія
геморагічної гарячки Ебола
вибухнула в березні 2014 року у
Ґвінеї і швидко перекинулася на
сусідні Ліберію та Сирію. Через
кілька днів стало відомо про
випадки зараження в Ніґерії.