Мала академія наук учнівської молоді

1. Мала академія наук учнівської молоді

2.

Мала академія наук – це система позашкільної (неформальної) освіти, яка допомагає
обдарованим дітям реалізувати свої індивідуальні творчі якості та поглибити знання в
тих галузях, які їх цікавлять і які вони зможуть використати у своїй майбутній професії.

3.

Система роботи в МАН включає в себе проведення різноманітних заходів та
конкурсів, але найважливішим і найскладнішим з них є конкурс-захист науководослідних робіт, який проходить в три етапи: районний, обласний і Всеукраїнський.

4. Київська обласна мала академія наук учнівської молоді

Методичні поради по оформленню
науково-дослідної роботи для
представлення на ІІ і ІІІ етапи
конкурсу-захисту МАН
Підготувала: Фоміна Олена Леонідівна
методист Київської обласної МАН

5. Правила оформлення робіт МАН

Робота, яка надається на конкурс-захист, має бути побудована за певною структурою.
Основними складовими структури роботи є такі:
титульний
аркуш;
тези;
зміст;
перелік
умовних позначень, символів, скорочень, термінів (за необхідності),
вступ;
основна
частина;
висновки;
список
використаних джерел;
додатки
(за необхідності).
Всі ці частини підлягають суцільній нумерації, на титульному аркуші номер не ставиться

6. Послідовність сторінок при переплетенні роботи

титульний
відгук
аркуш;
керівника;
рецензія;
тези;
зміст;
перелік
умовних позначень, символів, скорочень, термінів (за необхідності),
вступ;
основна
частина;
висновки;
список
використаних джерел;
додатки
(за необхідності).

7. Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, що заповнюється за встановленим зразком:

8.

Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації
Київське обласне територіальне відділення МАН України
Відділення: хімії та біології
Секція: зоологія, ботаніка

9.

10.

CИСТЕМАТИКА, ПОХОДЖЕННЯ ТА БІОЛОГІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ДИКОЇ УССУРІЙСЬКОЇ СОЇ ТА ГІБРИДІВ
ПЕРШОГО ПОКОЛІННЯ З КУЛЬТУРНИМИ СОРТАМИ
Роботу виконала:
Боковенко Лариса Ігорівна
вихованка гуртка „Юні рослинники”
Центру творчості дітей та юнацтва
Київщини, учениця 11 класу
Новосілківської загальноосвітньої
школи І – ІІІ ст. Києво-Святошинської
райдержадміністрації
Науковий керівник:
Повидало Марія Василівна,
керівник гуртка „Юні рослинники”,
науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут
землеробства Національної академії
аграрних наук України»

11. Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, що заповнюється за встановленим зразком:

12.

Рецензія
Відгук
на роботу вихованки гуртка «Юні рослинники» КЗКР ЦТДЮК,
учениці 11 класу Новосілківської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів
Боковенко Лариси Ігорівни за темою:
«Cистематика, походження та біологічна характеристика дикої
уссурійської сої та гібридів першого покоління з культурними сортами»
Дана робота присвячена всебічному вивченні культури сої та
господарсько-біологічному оцінюванні гібридів сої. Робота виконувалась на базі
Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії
аграрних наук України» в селищі Чабани Києво-Святошинського району
Київської області.
Метою роботи було вивчити систематику, походження і біологічні
особливості дикої уссурійської і культурної сої та характеристику
продуктивності гібридів першого покоління. Завдання роботи полягає у
всебічному вивченні культури сої, проведенні гібридизації різних сортів
культурної сої, а також дикої сої з культурними сортами та оцінювання деяких
ознак, отриманих в результаті цих схрещувань.
Треба відмітити, що у роботі Боковенко Лариси надано багато відомостей
про біолого-морфологічні характеристики сої, що дуже важливо для
правильного вирощування та дослідження цієї культури. Надано багато
практичних порад по вирощуванню сої в нашому регіоні. Тому важливість даних
досліджень дуже актуальна і цінна. В роботі також складено коротку
господарсько-біологічну характеристику культурних та диких сортів сої.
До новизни в роботі потрібно віднести те, що більш детально було
досліджено гібриди культурної та дикої сої, описано явище гетерозису в
кліматичних умовах правобережної підзони західного Лісостепу України.
Боковенко Лариса використала в достатній мірі літературні дані по дослідженню
цієї теми, власні дослідження та спостереження.
Боковенко Лариса виконала роботу на досить високому науковому
рівні, якісно оформила літературні дані та результати досліджень, зробила
відповідні висновки. Однак є невеликі недоліки в граматиці та використанні
деяких термінів.
CИСТЕМАТИКА, ПОХОДЖЕННЯ ТА БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ДИКОЇ УССУРІЙСЬКОЇ СОЇ ТА ГІБРИДІВ ПЕРШОГО ПОКОЛІННЯ З
КУЛЬТУРНИМИ СОРТАМИ
Дана робота присвячена всебічному вивченні культури сої та господарсько біологічному оцінюванні гібридів сої. Робота виконувалась на базі Національно го
наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук
України» в селищі Чабани Києво-Святошинського району Київської області під
керівництвом керівника гуртка, наукового співробітника інституту Повидало Марії
Василівни.
В останні роки в усьому світі зріс інтерес до такої бобової культури як соя, що
пояснюється рідкісним хімічним складом рослини – в зерні сої міститься 38-40% білка,
20% жиру, 25-30% вуглеводів, а також до її складу входять мінеральні речовини,
ферменти, вітаміни та інші речовини. Сою цінують за її харчові та лікувальні
властивості. Культура посідає четверте місце у світі за площею посіву та обсягами
виробництва після пшениці, кукурудзи та рису. За останні 40 років світове виробництво
зерна сої збільшилося в 5,9 рази.
Перед Боковенко Ларисою було поставлено завдання якомога більше дізнатися
про культуру сої, вивчити біологічні характеристики, особливості вирощування цієї
рослини в умовах правобережної підзони Лісостепу України, навчитись вести
фенологічні спостереження, проводити оцінку сортів та гібридів сої. З цими завданнями
юна дослідниця справилась добре.
Робота має велике практичне значення, оскільки проведені дослідження можна в
подальшому використовувати у селекції сої. Надані рекомендації щодо використання
сої у дієтичному харчуванні.
Боковенко Лариса використала в достатній мірі літературні дані по дослідженню
цієї теми, власні дослідження та спостереження.
Учениця виконала роботу на досить високому науковому рівні, якісно оформила
літературні дані та результати досліджень, зробила відповідні висновки.
Робота Боковенко Лариси цікава, має наукову і практичну цінність та може бути
рекомендована на конкурс-захист науково-дослідницьких робіт МАН.
Відгук підготувала
керівник роботи:
на роботу вихованки гуртка «Юні рослинники» КЗКР ЦТДЮК,
учениці 11 класу Новосілківської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів
Боковенко Лариси Ігорівни за темою:
_____________
Повидало Марія Василівна,
науковий співробітник Національного
наукового центру «Інститут
землеробства Національної академії
аграрних наук України»
Відгук підготував:
_____________
Приходько С.Ю.
Провідний спеціаліст аграрного кооперативу
«Озеленитель»

13. Оформлення тез

У тезах (текст обсягом до 1-2
сторінки) подається стисла
характеристика змісту роботи
з визначенням основної мети,
актуальності та завдань
наукового дослідження. Також
у них зазначаються висновки
та отримані результати
проведеної роботи.

14. Оформлення змісту роботи

Зміст подається на початку
роботи. Він містить
найменування та номери
початкових сторінок усіх
розділів, підрозділів та пунктів
(якщо вони мають заголовок),
зокрема вступу, висновків до
розділів, загальних висновків,
додатків, списку використаних
джерел тощо.

15. Оформлення вступу

У вступі коротко обґрунтовуються актуальність і доцільність обраної теми,
підкреслюється сутність досліджуваної проблеми; формулюються мета роботи та
зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження; подаються перелік
використаних методів дослідження, характеристика роботи (теоретична, прикладна);
вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником особисто, відмінність
отриманих результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше отримано,
удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове
використання результатів досліджень або даються рекомендації щодо їх
використання, для прикладних робіт повідомляється про прикладну цінність
отриманих результатів.
У разі використання в роботі ідей або розробок, що належать співавторам, слід
відмітити про цей факт і зазначити конкретний особистий внесок учасника. Також
зазначаються відомості про публікацію роботи та апробацію її результатів (за
наявності).
Орієнтовний обсяг вступу - 2-3 сторінки.

16.

Об’єкт дослідження. Культурна та дика соя.
ВСТУП
Предмет дослідження. Господарсько-біологічні особливості сортів та
Актуальність дослідження. В останні роки в усьому світі зріс інтерес до
такої бобової культури як соя (додаток А), що пояснюється рідкісним хімічним
складом – в зерні сої міститься 38-40 % білка, 20 % жиру, 25-30 % вуглеводів, а
також мінеральні речовини, ферменти, вітаміни та інші речовини (додатк Б).
Сою цінують за її харчові та лікувальні властивості. Високими кормовими
гібридів сої.
Методи
дослідження.
Польові
та
лабораторні
дослідження,
спостереження, вивчення літературних даних.
Місце та час проведення дослідження. Відбір зразків та аналітичні
дослідження сої виконувалися на базі ННЦ «Інститут Землеробства НААН».
якостями характеризується соєвий шрот. Культура посідає четверте місце у світі
за площею посіву та обсягами виробництва після пшениці, кукурудзи та рису. Її
Наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.
називають стратегічною культурою. За останні 40 років світове виробництво
Досліджено сорти та гібриди дикої та культурної сої за різними ознаками: висота
зерна сої збільшилося в 5,9 рази (додаток В). Інтерес в Україні до культури сої
рослин, кількість гілок, кількість вузлів, кількість бобів, кількість насінин, вага
також
насіння, маса 1000 насінин. Отримані зразки гібридів дикої та культурної сої
зростає,
бо
за
рахунок
неї
вже
в
багатьох
вітчизняних
сільськогосподарських підприємствах успішно вирішується проблема білка, олії
та зміцнюється економіка. Для ліквідації дефіциту харчового та кормового білка
треба сповна використовувати соєвий білок та олію. В Україні для вирощування
сої є сприятливі регіони. За попитом і конкурентоспроможністю на ринку вона
перевищує інші білково-олійні і зернобобові культури. Дуже цінним є й те, що
завдяки цінній властивості – біологічної азотфіксації, соя, як бобова культура,
значною мірою забезпечує свою потребу в азоті, синтезує екологічно чисту
продукцію, покращує азотний баланс ґрунту, поліпшує екологію, є одним із
кращих попередників у сівозміні.
Мета дослідження. Вивчити систематику, походження та біологічні
особливості дикої уссурійської сої та характеристику продуктивності гібридів
першого покоління.
Завдання дослідження. Завдання роботи полягає у всебічному вивченні
культури сої, проведенні гібридизації різних сортів культурної сої, а також дикої
сої з культурними сортами та оцінювання деяких ознак, отриманих в результаті
цих схрещувань.
можна
використовувати
перспективних сортів сої.
в
селекційній
роботі
для
виведення
нових

17. Основна частина роботи

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.
Кожний розділ розпочинається з нової сторінки. Основному тексту розділу може
передувати коротка передмова з описом обраного напряму дослідження та обґрунтуванням
застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі
стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає
можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць.
В основній частині роботи наводяться характеристика джерел, використаних для
написання роботи, та короткий огляд літератури з даної тематики, окреслюються основні
етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися
невирішеними; обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводяться методика та техніка
дослідження; подаються відомості про обсяг дослідження; викладаються, аналізуються та
узагальнюються отримані результати, подається їх оцінка.
Зміст основної частини має відповідати темі роботи та повністю її розкривати. Обсяг
основної частини не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини.

18.

Таблиця 2.3.1.
РОЗДІЛ 1
CИСТЕМАТИКА, ПОХОДЖЕННЯ ТА БІОЛОГІЧНА
ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРНОЇ ТА ДИКОЇ СОЇ
canescens, G. tomentella); Glycine з двома видами (G. petitiana, G. javanica) і Soja
з видами G. max(L.) Merr. і G. ussuriensis.
Мати ♀
Батько ♂
Біологічна класифікація
Домен:
Царство:
Відділ:
Надклас:
Клас:
Підклас:
Порядок:
Родина:
Підродина:
Рід:
Вид:
Еукаріоти (Eukaryota)
Зелені рослини(Viridiplantae)
Streptophyta
Покритонасінні(Magnoliophyta)
Еудікоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Бобовоцвіті (Fabales)
Бобові (Fabaceae)
Метеликові (Faboideae)
Соя (Glycine)
Соя культурна
Біноміальна назва: Glycine max (L.) Merr.
Вага насіння, г
13,7
51,0
99,7
14,9
150,17
65,8
2,2
16,8
74,0
167,5
31,0
187,79
64,5
2,0
14,5
46,5
85,0
16,03
188,09
64
5
15
45
82
2,23
27,20
Маса 1000
насінин, г
3,7
Висота, см
60,0
Як материнська форма сорт Арніка має дещо нижчі показники, середні, по
висоті рослин, кількості вузлів на стеблі, бобів, насінин з рослини, а також за
масою насіння, що підтверджують фотографії на рис, як з рослини так і масою
1000 насінин у порівнянні з аналогічними показниками французького сорту
Ментор (батько). Однак за таким показником, як кількість гілок – материнський
компонент мав перевагу над батьківським. Як видно з даних наведених в таблиці
2.3.2. стосовно отриманих середніх результатів по гібриду F1 бачимо, що гібрид
поєднав у собі кращі господарсько-цінні ознаки обох батьківських компонентів.
Рис. 1.1.1. Біологічна класифікація
Вперше дику уссурійську сою описали по гербарних зразках з Японії у 1843
році Зібольд і Цуккаріні під назвою Glycine soja Sieb. et Zucc., в 1861 році
дослідники Далекого Сходу Регель і Маак і назвали її G. ussuriensis Reg. et
Maack. (по Золотницькому В.А.). В літературі зустрічаються дві ці назви. В
сучасних дослідженнях американські вчені рід Glycine ділять на два підроди:
Glycine з видами G. canescens, G. clandestina, G. falcata, G. latifolia, G.
latrobeana, G. tabacina, G. tomentella та Soja що включає в себе види G. soja і G.
max; G.wightii (G. javanica) тепер відносять до роду Neonotonia. Н.І. Корсаков
[12] види G. max і G. ussuriensis об’єднав в один під назвою соя звичайна
Сузір’я
Дика
уссурійська
Кількість
насінин, шт.
з шістьма видами (G. clandestina, G. tabacina, G. falcata, G. latrobeana, G.
Батько ♂
Арніка
(Україна)
Ментор
(Франція)
Кількість
бобів, шт.
класифікацією F.J. Herman [20] цей рід включає в себе три підроди: Leptocyamus
Мати ♀
Кількість
вузлів, шт.
підродини Papilionaceae, роду Glycine L. [20] (рис.1.1.1.) У відповідності з
Кількість
гілок, шт.
Соя відноситься до родини бобових Fabceae Lindl. (Leguminosae Juss),
Сорт
характеристика сої
Батьківські
компоненти
1.1. Систематика роду Glycine L. та загальна біологічна
Основні ознаки вихідних батьківських форм
Сорт Сузір’я (мати) за висотою рослин, кількості вузлів на стеблі, бобів та
насінин на рослині досить близький до дикої уссурійської (батько). Проте, як
видно із фотографій на рис. 2.2.3 –2.2.4 (розділ 2, підрозділ 2.2.) значно
гіллястіша, насіння, на відміну від культурної материнської форми, значно
дрібніше
з
темним
забарвленням
насіннєвої
оболонки.
В
селекції
сільськогосподарських культур, при використання дикої форми, як однієї з
батьківських компонентів, у гібридів першого покоління домінує напівдикий
тип.

19. Висновки

ВИСНОВКИ
1. Під написання науково-дослідницької роботи були опрацьовані наукові
джерела щодо систематики, походження, біологічної характеристики роду
Висновки мають містити стислий
виклад результатів вирішення
наукової проблеми та
поставлених завдань, зроблених у
процесі аналізу обраного
матеріалу, оцінок та узагальнень.
Необхідно підкреслити їх
самостійність, новизну,
теоретичне та (або) прикладне
значення, акцентувавши увагу на
кількісних і якісних показниках
здобутих результатів,
обґрунтувати достовірність
результатів та надати
рекомендації щодо їх
використання.
Glycine L., а також ознайомилися із основними напрямками застосування
цінної бобової культури – сої та характеристиками продуктів її переробки.
2. Проведено структурний аналіз материнських компонентів – сорти Арніка
(Україна), та Сузір’я; батьківських – сорт Ментор (Франція) та Дика
уссурійська, а також гібриди за їхньої участі.
3. Одержані дані по кожній із комбінацій, проаналізовано щодо ефекту
гетерозису у поколінні F1.
4. Гібрид F1 (с. Сузір’я / Дика уссурійська) поєднав у собі елементи насіннєвої
продуктивності батьків: підвищена здатність до гілкування обох батьківських
компонентів та крупність насіння від материнської форми, що вплинуло на
такий показник, як маса 1000 насінин. Прояв позитивного гетерозису.
5. Гібрид F1 (с. Арніка / Ментор) мав перевагу над батьківськими компонентами
за такими середніми показниками, як висота рослин, кількість вузлів на
стеблі, кількість гілок, кількість бобів, кількість насінин та їхня маса. Однак,
за такими показниками як кількість гілок та маса 1000 насінин показники
продуктивності гібриду були наближеними до аналогічних батьківського
компоненту – сорт Ментор. Прояв позитивного гетерозису.
6. У гібриду F1 (с. Арніка / Ментор) за показником кількість гілок гетерозис був
відсутнім, а в F1 (с. Сузір’я / Дика уссурійська) – за масою 1000 насінин.

20.

21.

ДОДАТКИ
Додаток А. Біологічні особливості сої
Рис. 1. Соя культурна (вид Glycine hispida Moench)
Соя відноситься до роду Glycine L, який налічує десятки видів. В
культуру введений один вид Glycine hispida Moench. Сортова різноманітність
культурної сої налічує 4 підвиди (manshurica, chinensis, japonica, indica).
Підвиди відрізняються за тривалістю періоду вегетації, будови куща, форми
листя, величині та окрасці бобів.

22. Правила оформлення роботи

Робота друкується шрифтом Times New Roman текстового редактора Word (або
Open Office) розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з
інтервалом 1,5 (до 30 рядків на сторінці).
Поля: ліве, верхнє і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.
Обсяг роботи орієнтовно складає 15-20 (для гуманітарних напрямів - 20-25)
друкованих сторінок. До загального обсягу роботи не входять: тези, додатки, список
використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки.
Текст роботи має бути написаний грамотно, без орфографічних, пунктуаційних та
стилістичних помилок.
Роботи виконуються державною мовою. До роботи з іноземної мови додається
анотація іноземною мовою.
Вся робота має бути записана на диск, який повинен бути надійно
прикріплений до друкованого екземпляру, який подається на розгляд журі.

23. Переплетення роботи

На ІІ етап переплетення обирається самостійно
На ІІІ етап обов’язкове тверде переплетення

24. Конкурс проводиться за такими розділами:

заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт;
оцінювання навчальних досягнень із базових дисциплін;
захист науково-дослідницьких робіт.
Памятайте!
Знайомство науковців, які є членами журі ІІ і ІІІ етапів починається саме з
перегляду науково-дослідної роботи. Якісне оформлення роботи відразу ж
справляє позитивне враження про дослідника. Робота, яка оформлена
неякісно і не відповідає вимогам не може претендувати на високу оцінку.

25. Всеукраїнський етап конкурсу-захисту 2015 рік Відділення «Екології та аграрних наук»

26. Всеукраїнський етап конкурсу-захисту 2015 рік Відділення «Хімії та біології»

27. Всеукраїнський етап конкурсу-захисту 2016 рік Відділення «Екології та аграрних наук»

28. Всеукраїнський етап конкурсу-захисту 2016 рік Відділення «Хімії та біології»

29. Дякую за увагу!