Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV - перші половині XVI ст. Кримське ханство

1.

Тема 5. Руські удільні князівства у складі іноземних
держав у другій половині XIV - перші половині XVI ст.
Кримське ханство.

2.

Статус українських земель в XIV – XVI ст.
Велике Князівство
Литовське
• 1340 р. – Волинь.
• 1362 р. – битва на Синіх Водах. Литово-руське військо на
чолі з князем Ольгердом завдає поразку Золотій Орді.
Київщина, Чернігівщина, Переяславщина та Сх.
Поділля переходять до складу ВКЛ.
Польське королівство
Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля.
Угорське королівство
Закарпаття.
Молдавське князівство Буковина.
Московське князівство Початок XVI ст. Чернігово-Сіверщина (до 1514 р.)
Кримське ханство
Степовий Крим, Причорноморські степи.

3.

Держава Феодоро
Південно-Західне узбережжя Криму.
Генуезькі колонії
Південно-Східне узбережжя Криму.
Османська імперія
З XV ст. Північночорноморське узбережжя.
Висновки:
1. Падіння Галицько-Волинської держави призвело до утвердження іноземного
панування в українських землях (1340-1649 рр.), що були включені до складу ВКЛ,
Польського та Угорського королівств, Молдавського князівства.
2. Переважна більшість українських земель належала Великому Князівству
Литовському.

4.

5.

Українські землі в складі ВКЛ.
• Русичі становили 90 % населення держави.
• Політика базувалась на принципі «Старого не змінювати, нового не
впроваджувати».
• Закріпленню руського впливу сприяли шлюби литовських князів із руськими
князівнами.
• Литовці дозволяли місцевій українській знаті обіймати найвищі адміністративні
посади. Руські князі та бояри ставали на службу до великого князя литовського, за
що за ними закріплювали їхні родові землі.
• Литовці переймали від українців та білорусів військову організацію та способи
оборони, особливості зведення фортець, традиції господарювання і владарювання.
• Руська мова стала мовою великокняжого двору й державної канцелярії.
• Набула поширення православна церква.

6.

Кревська унія 1385 р. (Польща + ВКЛ)
Зміст унії
Причини:
Зовнішні: тиск на Тевтонського ордену та
Московського князівства на землі ВКЛ та
Польщі.
Внутрішні: прагнення польської шляхти
отримати українські землі, литовської –
здобути економічні та політичні привілеї
польської шляхти
Наслідки унії:
1. Посилила позиції ВКЛ та Польщі у
боротьбі з Тевтонським орденом.
2. Поклала початок соціальноекономічному та політичному впливу
Польщі на Литву.
3. Посилення польської експансії на
територію Литви.
Великий князь литовський Ягайло
одружився з польською королевою
Ядвігою, отримав титул польського
короля та охрестився за католицьким
обрядом.
Польща і Литва об’єднувалися в одну
державу,
хоча
Литва
зберігала
формальну незалежність.
Казна Литви передавалася Польщі.
У Литві поширювалося католицтво.
Унія – умова, договір, союз.

7.

Кревська унія (1385 р.)
Спротив частини литово-руської шляхти
на чолі з Вітовтом Кейстутовичем
(1385-1392 рр.)
Вітовт Кейстутович
Син Кейстута Гедеміновича, брата Ольгерда.
Кейстут загинув у боротьбі з Ягайлом
Ольгердовичем за владу у ВКЛ.
Очолив опозицію Кревській унії.
Виступав за незалежність ВКЛ.
Був Великим князем Литовським (1392-1430
рр.)
Прихильник сильної централізованої влади,
противник самостійності удільних князівств.
Острівська угода 1392 р.
• За якою Ягайло мав повернути Вітовту всі
батьківські землі (передусім Троцьке
князівство, що його отримав від Ягайла
князь Скиргайло) й визнати його довічним
правителем Великого князівства
Литовського, підкоривши його владі всіх
удільних князів.
• Вітовт визнав себе васалом польського
короля.

8.

Політика Вітовта Кейстутовича (1392-1430 рр.)
• 1392 р. визнаний довічним правителем ВКЛ, незважаючи на Кревську унію.
• 1393-1395 рр. ліквідував найбільші удільні князівства - Київське, Новгород-Сіверське, Подільське,
Волинське - з метою посилення своєї влади. Натомість утворені провінції, якими управляли
великокнязівські намісники.
• Розбудовував систему прикордонних укріплень.
• 1399 р. зазнав поразки від татар на р. Ворскла, внаслідок якої погодився на повернення Литви до
Польщі після своєї смерті.
• Став одним з переможців у Грюнвальдській битві 1410 р., коли об’єднані війська Польщі,
Литви, Угорщини, Чехії тощо зупинили агресію Тевтонського ордену на слов’янські землі.
• Уклав із Польщею Гродельську унію 1413 р.:
підтверджено незалежність Литви;
державний устрій Литви реформується за польським взірцем;
обмежені права не католиків (право обіймати державні посади закріплювалось лише за
католиками), що змушувало православну верхівку переходити в католицизм

9.

Входження українських земель до складу Польщі.
1387 р.- Галичина і Західна Волинь остаточно відійшли до Польщі
1432 р.- Великий литовський князь Сигізмунд передав Польщі Західне Поділля
1434 р.- На приєднаних українських землях створені воєводства:
у Галичині - Руське воєводство, центр Львів;
на Поділлі - Подільське воєводство, центр Камянець-Подільський;
на Західній Волині — Белзьке воєводство, центр Белз
Ополячення
• Ліквідовано права українців в складі
Польщі.
• Запроваджено польську адміністрацію суди
та правова система.
• Переселення польських та німецьких
колоністів.
• Почалось закріпачення селян.
Окатоличення
• Закривали існуючі, забороняли будувати
нові православні церкви й монастирі.
• Підтримка католицької церкви.
• Православним забороняли обіймати високі
посади.
• Насаджували зневагу до православної віри
та руської культури.

10.

Повстання Свидригайла
Після смерті Вітовта 1430 р. великим князем литовським було проголошено князя Свидригайла
Ольгердовича. Він значно активніше за свого попередника почав здійснювати політику, спрямовану на
розрив унії з Польщею і здобуття Великим князівством Литовським незалежності.
Орієнтація Свидригайла на українську та
білоруську знать спричинила невдоволення
литовців, і за підтримки Польщі великим князем
литовським було проголошено брата Вітовта –
Сигізмунда – 1432 р.
• Після смерті Свидригайла Казимир остаточно
ліквідував Волинське (1452) та Київське (1471)
князівства. Кілька заколотів православної знаті
з метою відновлення князівств не дали
результату.
• Унаслідок покатоличення зникає українська
аристократія, що призводить до переривання
державотворчих традицій
Українська та білоруська знать не визнали владу
Сигізмунда («князі руські й бояри посадили
князя Свидригайла на
Велике княжіння Руське»).
До складу держави ввійшли Київщина,
Чернігово-Сіверщина, Волинь, Східне
Поділля, Смоленщина, Вітебщина та Полоцька
земля.
1435 р. – битва під Вількомиром. Поразка
Свидригайла