Філософія Нового часу
Класичні теорії пізнання
662.50K
Категория: ФилософияФилософия

Філософія Нового часу

1. Філософія Нового часу

≈ з кінця ХVI cт.
Секуляризація (від secular − світський) − звільнення
думки і суспільного життя від підпорядкування релігії
проблеми наукового пізнання:
звільнення від передсудів;
пошук методу достовірного пізнання;
онтологія (метафізика): загальні теорії світобудови,
вибудовані на раціональній основі
політична філософія: концепції походження держави
як результату суспільного договору

2. Класичні теорії пізнання

Теорія
Емпірицизм
(емпіризм)
Джерело
чуттєвий досвід
надійного знання (спостереження,
експеримент)
Головні
Френсіс Бекон,
представники
Томас Гоббс,
Джон Локк,
Джордж Берклі,
Девід Юм
Головний метод
пізнання
індукція
Раціоналізм
“чистий” розум,
безсумнівні
“вроджені” ідеї
Рене Декарт,
Бенедікт (Барух)
Спіноза,
Вільгельм
Лейбніц
дедукція

3.

Френсіс Бекон –
основоположник класичного емпірицизму
“Новий Органон”:
Звільнення від передсудів
Головні джерела омани – чотири “ідоли”:
- ідоли роду,
-ідоли печери,
-ідоли ринку (площі),
-ідоли театру.
1561 – 1626 рр.

4.

Три шляхи пізнання:
шлях мурахи
шлях павука
шлях бджоли
Індуктивний метод

5.

загальне
індукція
дедукція
логічна необхідність
окреме
Засновки:
Усі коти люблять молоко.
Мурчик – кіт.
Висновок:
Отже,
Мурчик любить молоко.
немає
логічної необхідності
Засновки:
Кіт Мурчик любить молоко.
Кіт Васько любить молоко.
Кіт Пухнастик любить молоко.
...................................................
Висновок:
Отже,
усі коти люблять молоко.

6.

Томас Гоббс
Джерело знань – зовнішні відчуття.
Пізнання – це лічення
(додавання та віднімання)
Мета науки – пізнання
причини з наслідку (пояснення);
наслідку з причини (передбачення)
Мова – головна умова набуття знань
і єдина перевага людини над твариною.
1588 – 1679 рр.
Істина – правильно побудоване речення.
Джерело помилок –
неправильна побудова речень.

7.

Рене Декарт –
основоположник класичного раціоналізму
“Роздуми про метод”,
“Метафізичні розмисли”:
Мета − побудова системи
достовірного філософського знання.
Взірець − математика.
Звільнення від передсудів
1596 – 1650 рр.
Методологічний сумнів.
Правила методу.

8.

Методологічний сумнів – засіб знаходження
абсолютно достовірної основи
для філософського знання
В чому неможливо сумніватися,
не вступаючи у самосуперечність?
Можливість сумніву в реальності зовнішнього світу
(брехливий демон, матриця, сон)
1. “Я мислю, отже, я існую”.
2. Існування Бога як абсолютно досконалої істоти

9.

Головні правила методу
1) Визнавати за істинне тільки те, що постає перед
розумом дуже ясно й чітко, є очевидним і
безсумнівним.
2) Ділити кожну річ або явище на більш прості
складові – аж до найпростіших неподільних явищ, які
мають безсумнівний та очевидний характер (аналіз).
3) Рух пізнання відбувається від найпростішого до
більш складного (синтез).
4) Необхідно чітко дотримуватися послідовності у
мисленні, не допускати необґрунтовані переходи,
“стрибки”.

10.

Cубстанційний дуалізм
Вчення про дві субстанції − субстанційний дуалізм
1) субстанція, атрибутом якої є мислення (мисляче Я)
2) субстанція, атрибутом якої є протяжність (фізична
реальність, матерія).
мисляче Я
(душа)
тіло людини

11.

Бенедікт (Барух) Спіноза
“Етика, доведена
в геометричному порядку”,
“Основи філософії Декарта,
доведені геометричним способом”
Пантеїзм
1632 – 1677 рр.
Бог = природа
душа = тіло
Нейтральний монізм

12.

Онтологічне вчення Спінози −
нейтральний монізм
Головна ідея:
Бог і природа, душа і тіло −
одне й те саме з різних точок зору.
Існує лише одна субстанція − Бог-природа.
Бог – єдина субстанція крізь призму атрибуту мислення;
природа – крізь призму атрибуту протяжності.
Всі речі – модуси (часткові прояви) єдиної субстанції.
Людина – один з модусів;
крізь призму атрибуту протяжності − людське тіло,
крізь призму атрибуту мислення − душа.

13.

Вільгельм Готфрід Лейбніц
1646 – 1717 рр.
пошуки узагальненої математики,
яка дала б змогу
замінити мислення численням −
Characteristica Universalis
Монадологія

14.

Монадологія (ідеалістичний плюралізм)
Головна ідея: Дійсність утворюється
з великої кількості неподільних елементів,
які мають психічні властивості, −
з “психічних атомів” − монад.
Різні типи (рівні) психіки → ієрархія монад.
Бог − верховна монада.
Монади “не мають вікон” − не взаємодіють.
Наперед встановлена гармонія між монадами.

15.

Джон Локк
“Розвідка про людське розуміння”
1632 – 1704 рр.
“Вроджених ідей” не існує.
Розум – “чиста дошка”:
“В розумі немає нічого,
що не було б попередньо даним
в наших відчуттях та почуттях.”
Вчення про прості та складні ідеї.
Джерело простих ідей − відчуття та почуття.
Способи формування складних ідей:
додавання, порівняння, виокремлення (абстрагування).
Прості ідеї – безпомилкові.
Джерело помилок – процес формування складних ідей.

16.

Джон Локк
Розрізнення двох типів властивостей:
Первинні властивості − властивості речей, які не
залежать від нашого сприйняття (розмір, форма,
фундаментальні фізичні властивості).
Вторинні властивості − спосіб сприйняття нашими
чуттями деяких первинних властивостей (колір, смак,
запах).
Первинні властивості – власні властивості речей.
Вторинні властивості – реляційні (у відношенні до
психіки, форм сприйняття)

17.

Джордж Берклі
Імматеріалізм: матерії як реальності,
що існує незалежно від свідомості
(сприйняття), не існує.
“Існувати – значить бути у сприйнятті.”
Суб’єктивний ідеалізм : свідомість
1685 – 1753 рр. (психіка, сприйняття) первинна;
“зовнішні” речі (фізичні тіла)
існують лише як феномени свідомості,
комплекси відчуттів.

18.

Девід Юм
Неможливість раціонального обґрунтування
найбільш фундаментальних ідей,
що лежать в основі процесу (наукового) пізнання:
індукції, причинності тощо.
Проблема індукції
Чи раціонально очікувати,
що завтра зранку зійде Сонце?
1711 – 1766 рр.

19.

Політична філософія:
теорія суспільного договору
Томас Гоббс “Левіафан”:
Егоїзм як визначальна риса людської
природи
Природний (бездержавний) стан
як стан “війни всіх проти всіх”
Держава як результат суспільного договору
Відмова учасників договору від власної волі
та її передача Суверену
Абсолютна влада Суверена

20.

Джон Локк “Два трактати про урядування”:
Природний стан як стан природного права
Порушення природного права → самосуд
Трудова теорія власності
Поява грошей →
можливість необмеженого збагачення →
загострення конфліктів
Утворення держави як результат суспільного
договору задля захисту особи та власності
Необхідність обмеження влади.

21.

Джон Локк:
Поділ влади на три гілки −
законодавчу (встановлення законів),
виконавчу (нагляд за виконанням законів)
і федеративну (ведення міжнародної політики) −
як засіб запобігання зловживанню владою.
Розподіл повноважень за принципом стримувань і
противаг:
- чітке розмежування повноважень;
- взаємний контроль;
- приблизно рівний обсяг влади: будь-які дві гілки
разом завжди можуть запобігти зловживанню владою з
боку третьої гілки.

22.

Шарль Луї Монтеск’є
(французьке просвітництво)
“Дух законів”: модифікація теорії
поділу влади до сучасної форми.
Три гілки:
законодавча, виконавча, судова
1689 – 1755 рр.

23.

Джон Локк
“Лист про віротерпимість”:
Проблема відношення політичної влади та релігії
Політична влада і релігія мають бути розділені.
Піддані мають право вільно обирати свою релігію
та сповідувати її.
English     Русский Правила