Операції з поняттями

1.

ЛЕКЦІЯ
на тему:
“ОПЕРАЦІЇ З ПОНЯТТЯМИ”
П Л А Н.
1. Відношення між поняттями.
2. Визначення поняття.
3. Поділ поняття.

2.

ЛІТЕРАТУРА
1.
Гетманова А.Д. Логика. – М.,1995. – с.27-59
2. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М., 1995. – с.3562
3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). –
К.,2004. – с.130-177
4. Мозгова Н.Г., Мозговий A.M. Логіка. – К.,2005. – с.94-102
5. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003. – с.39-68

3.

1. ВІДНОШЕННЯ МІЖ ПОНЯТТЯМИ.
Поняття
Порівнянні
Сумісні
Рівнозначні
Підпорядковані
Частково-збіжні
Непорівнянні
Несумісні
Співпідпорядковані
Протилежні
Суперечливі

4.

У логіці прийнято зображати відношення між обсягами
понять за допомогою *колових схем, які на честь їх
автора називаються колами Ейлера ( Ейлер Леонард
(1707-1783рр.) – за походженням швейцарець, видатний
математик, фізик, астроном та логік. Член
Петербурзької Академії наук).
Отже, за допомогою кіл Ейлера відношення між
тотожними поняттями зобразимо так:
А – перша літера українського
алфавіту
В – літера “А”
С – літера, з якої починається
українська абетка
А, В, С

5.

У відношенні підпорядкування (субординації) є
поняття (два і більше), обсяг одного з яких
повністю входить в обсяг іншого, складаючи лише
частину його.
А – адвокат А.Ф.Коні
В–видатний
російський адвокат
С – адвокат
С
В
А

6.

У відношенні перетину (часткового збігу) є поняття
(два і більше), які мають частину спільного обсягу,
але різний зміст.
А
В
А –студент
В – відмінник
навчання
С - філателіст
С

7.

У відношенні співпідпорядкування (координації) є
поняття (два і більше), обсяги яких входять у більш
широке
родове
поняття,
якому
вони
співпідпорядковуються.
А
А – троянда;
В – тюльпан;
С – негідка;
D – квітка.
D
В
С

8.

У відношенні протилежності (контрарності) є два
поняття, в змісті яких стверджуються протилежні
ознаки. Сума їх обсягів не вичерпує обсягу спільного
для них родового поняття.
А – висока
людина;
В – мала людина;
С – людина;
С
А
В

9.

У відношенні суперечності (контрадикторності)
знаходяться
два
поняття,
в
змісті
яких
стверджуються суперечливі ознаки. Сума їх обсягів
вичерпує обсяг спільного для них роду.
А –висока людина;
Не-А – невисока
людина;
В – людина.
В
А
НЕ А

10.

2. Визначення поняття.
Логічна операція, що розкриває зміст поняття,
називається визначенням або *дефініцією (від
латинського definitio – визначення. Скорочено – Df.).
Поняття, зміст якого слід розкрити, називають
визначуваним або дефінієндумом(Dfd); поняття, за
допомогою якого розкривають зміст визначуваного –
визначаючим або дефінієнсом(Dfn). Наприклад, у
визначенні
“логіка
–
філософська
наука”,
визначуваним поняттям є “логіка”, а визначаючим
“філософська наука”.

11.

ВИДИ ВИЗНАЧЕНЬ.
*Номінальним
( від латинського nomen - ім’я)
називають визначення, за допомогою якого замість
опису якогось предмета вводиться новий термін (ім’я)
або пояснюється значення терміна.
*Реальним (від латинського res – річ) називається
визначення, що розкриває суттєві ознаки предмета.
*Явними називають визначення, в яких Dfd та Dfn є
чітко вираженими. Явні визначення завжди прямо
вказують на суттєві ознаки предмета.
До них відносяться 1) визначення через рід та видову
ознаку та 2) генетичне визначення.
Визначення через рід та видову ознаку полягає у
знаходженні найближчого роду для Dfd і відмітних
ознак даного виду предметів.

12.

Генетичне ( від грецького γενεσις – походження )
визначення - це визначення, в якому видова ознака
вказує на спосіб походження, утворення чи побудови
Dfd, який належить тільки даному предмету і не
належить іншим.
Правила визначення поняття
Визначення повинно бути співмірним
Визначення не повинно утворювати кола (
латинське circulus vitiosus).
Визначення повинно бути чітким та
однозначним.
Визначення не повинно бути заперечним.

13.

3. Поділ поняття.
Логічна операція, яка розкриває обсяг поняття,
називається поділом.
В операції поділу розрізняють ділене поняття, тобто
поняття, обсяг якого необхідно розкрити; члени
поділу, тобто співпідпорядковані види, на які ділиться
поняття; і основу поділу – ознака, за якою відбувається
поділ.
Розрізняють такі види поділу понять: поділ за
видозміною ознаки та дихотомічний поділ.
Основою поділу в цьому випадку є ознака, при зміні
якої утворюються поняття, що входять до обсягу
діленого (родового) поняття.

14.

ПРАВИЛА ПОДІЛУ.
Поділ повинен бути співмірним.
Поділ повинен здійснюватись за однією основою.
Члени поділу повинні виключати один другого.
Поділ повинен бути безперервним (послідовним).
Дихотомічний поділ або дихотомія(від грецького
σιχοτομια – поділ на дві частини) є поділом обсягу
діленого
поняття
на
два
суперечливі
(контрадикторні) поняття.

15.

ВИСНОВКИ
Розглянуті нами види визначень – реальне,
номінальне, явне, неявне – та правила визначень є
методологічною
основою
практичного
застосування цієї логічної операції не тільки для
розв’язання
навчальних
завдань,
але
й
практичного застосування в широкому сенсі
слова, оскільки потреба і необхідність таких
визначень існує в будь-якій сфері людського
пізнання та практичної діяльності. Поділ поняття
є інструментом виявлення обсягу будь-якого
поняття чи категорії, потреба в чому виникає в
науковій та практичній діяльності.