Особливості архітектурної забудови Києво-Руської держави

1.

Особливості архітектурної забудови
Києво-Руської держави

2.

Звертаючи увагу на
архітектуру, слід
підкреслити,
що стародавня Русь була
дерев'яною,
а русичі були народомтеслею.
Дерев'яними
були і перші церкви в
Києві: Св. Іллі, Св.Софії,
Св. Василя та ін.

3.

Із встановленням ранньофеодальної держави формується певний тип
забудови міст, що мав трирівневу структуру:
• дитинець та верхнє місто, де був князівський двір, житла дружинників і
бояр, укріплена фортеця, церковне подвір'я. Князівсько-боярські хороми мали
два і більше поверхи, на першому були гридниці - зали для урочистих
прийомів, а на другому - сіни (галерея з колонами) і тереми (кімнати).
Будували при князівських дворах і в'язниці - поруби;
• окольний град, де жила переважна частина міського населення. Житло
бідноти - однокамерні будинки площею до 20 м2, які зводились за допомогою
каркасно-стовпової конструкції, що обмазувалась глиною і білилась подібно до
української хати. Житлові будинки та господарчі споруди розташовувалися в
глибині садиби, яка від вулиці відгороджувалась парканом. Основні вулиці
сходились до міських воріт, церковних майданів та торгових площ;
• посад, околиця, заселена ремісниками й торговцями з рядами крамниць та
майстерень.

4.

5.

6.

Правила забудови міст
були викладені у так
званій «Кормчій книзі»
- збірнику законів, що
містив як візантійські,
так і руські правила
забудови міст. Місто
мало лінійну систему
забудови - уздовж
шляхів, струмків, річок.
За призначенням
архітектура поділялась
на житлову, культову
та оборонну.

7.

Муроване (кам'яне) будівництво на Русі розпочалось після прийняття християнства в 988 р. Відтоді
поширюється культова архітектура - будівництво храмів, що стали символом утвердження нової релігії.
Усього у період з Х ст. по 40-і рр. ХІІІ ст. на Русі було зведено близько 10 тис. храмів.

8.

У ранній період
храмобудівництва
домінує візантійська традиція з
хрестово-купольною
конструкцією, коли прямокутне
приміщення розбивалося
стовпами на подовжені нефи.
Неф - частина споруди (у
вигляді галереї), відокремлена
від інших рядом колон чи
стовпів., інтер'єр прикрашався
мозаїками і фресками,
оздоблювався мармуром. Типові
риси цього стилю
мали: Десятинна церква в
Києві, СпасоПреображенський собор у
Чернігові та ін.

9.

На початку ХІІІ ст. Київ утрачає
значення центра держави, і
монументально-руське будівництво
переноситься на західно-руські
землі. В архітектурі цього часу
відчутні ознаки романського стилю
(Миколаївська та П'ятницька церкви
у Львові, Успенський собор у
Володимирі-Волинському, церква
Пантелеймона у м. Холм).

10.

Поряд з культовою, важливе
місце посідала оборонна
архітектура -- міські брами,
надбрамні вежі, ворота, вали,
фортеці. Київ був оточений
валами і дерев'яними стінами
висотою до 16 м. Вхід у місто
був можливий лише через
кам'яні ворота - Львівські,
Лядські та парадні Золоті.
Захищали Київ також фортеці Вишгород з півночі, Білгород із
заходу, Василів із півдня та низка
застав уздовж Дніпра. На
Київщині та Уманщині
збереглися оборонні укріплення змієві вали.

11.

Дякую за увагу!
Барчишин Тарас