Топографічна анатомія грудної стінки

1.

Топографічна анатомія
грудної стінки
Підготувала:
студентка 3 курсу
Миханів М. П.

2.

Грудь (thorax, pectus) — частина тіла людини, що розташована між
шиєю та животом.
Межі:
Верхня межа грудної стінки проходить уздовж верхнього краю ручки
груднини та ключиці, а ззаду — по горизонтальній лінії, проведеній від
остистого відростка VII шийного хребця до акроміального кінця ключиці.
Нижня межа грудей відповідає лінії, що проходить від мечоподібного
відрости груднини вздовж краю ребрової дуги, через передні кінці
останніх двох ребер, по нижньому краю XII ребра до остистого
відростка XII грудного хребця. Від верхніх кінцівок ділянка грудей
відділена лінією, що збігається спереду з дельтоподібно- грудною
борозною (sulcus deltoideopectoralis), а ззаду — з присереднім краєм
дельтоподібного м’яза.
Ці межі умовні, оскільки деякі органи черевної порожнини
розташовані хоч і під діафрагмою, але вище нижньої межі грудей
(печінка, частково шлунок та ін.), а з іншого боку — верхівки легенів,
вкриті плеврою, виступають над верхньою межею грудної клітки.

3.

Зовнішні орісгітири грудної
стінки:
1.claviculae;
2.arcus costales, утворені хрящами
VII—X ребер;
3.scapulae з їх відростками, краями,
кутами, остями;
4. incisura jugularis;
5. angulus infrasternalis;
6. міжребер’я (spatia intercostalia).
Найширшими є друге і третє
міжребер’я, найвужчими — п’яте,
шосте, сьоме;
7.papula mammaria. У чоловіків
відповідає IV ребру - четвертому
міжребер’ю, у жінок залежить від
розмірів грудної залози;
8.серцевий поштовх. Визначають у
п’ятому міжребер’ї досередини від
середньоключичної лінії;
9.м’язові контури. Великі грудні,
трапецієподібні м’язи. Іноді можна
побачити контури зубчастих м’язів,
підключичні ямки та дельтоподібногрудні борозни.

4.

УМОВНІ ЛІНІЇ
Для уточнення проекції органів грудної порожнини на
грудну стінку використовують умовні вертикальні лінії:
1. L. mediana anterior, яка проходить через середину
груднини.
2. L. sternalis, що йде по зовнішньому краю груднини.
3. L. parasternal, що проходить посередені між грудниною
та середньоключичною лініями.
4. L. medioclavicularis, яка проходить через середину
ключиці.
5. L. axillaris anterior, що проходить по передньому краю
пахвової ямки.
6. L. axillaris media, що проходить через середину пахвової
ямки.
7. L. axillaris posterior, що проходить по задньому краю
пахвової ямки.
8. L. scapularis, яка проходить через кут лопатки за
опущеної верхньої кінцівки.
9. L. paravertebralis, яка проходить посередині між
лопатковою лінією і лінією, проведеною через поперечні
відростки хребців.
10. L. mediana posterior, що проходить через остисті
відростки грудних хребців.

5.

Розрізняють грудну стінку і грудну порожнину. Перша утворена
кістковою основою: хребтом, ребрами і грудниною, які формують
грудну клітку, і м’якими тканинами, зокрема зовнішніми і внутміжребровими м’язами, а також м’язами плечового
R.рішніми
mammalis
R. поясу.
scapularis
R. vertebralis
R.
sternalis
Пошарова будова м’яких тканин, які вкривають грудну клітку,
відрізняється залежно від ділянки грудей.
Передні ділянки грудної клітки:
1. Ділянка груднини, або передня серединна ділянка грудей, — regio
sternalis, regio mediana thoracis anterior.
2. Передня верхня ділянка грудей, права і ліва — regio thoracis
R. inframammalis
anterior superior dextra et sinistra.
3. Передня нижня ділянка грудей, права і ліва — regio thoracis
anterior inferior dextra et sinistra.
R. infrascapularis
Задні ділянки грудної клітки:
1. Задня серединна ділянка грудей (хребтова ділянка) — regio
mediana thoracis posterior (regio vertebralis).
2. Задня верхня ділянка грудей (лопаткова ділянка), права і ліва regio thoracis posterior superior (regio scapularis) dextra et sinistra.
3. Задня нижня ділянка грудей (підлопаткова ділянка), права і ліва
— regio thoracis posterior inferior (regio infrascapularis) dextra et
sinistra

6.

Тканини грудної стінки формують поверхневі,
середні та глибокі шари.
Поверхневі шари
Шкіра (cutis) на передній і бічній поверхнях грудної клітки тонка,
на задній — значно товща. Вона рухома (за виключенням ділянки
груднини), її легко зібрати в складку.
Шкіра містить сальні і потові залози, численні в області грудини,
лопаток і бічній поверхні, де можуть утворюватися ретенційні
кісти.
Вираженість підшкірної жирової клітковини залежить віл віку,
статі, харчування. Вона містить поверхневі вени, що анастомозують з
поверхневими венами шиї та передньої стінки живота, а також із w.
thoracici interni.
Артеріальну сітку на передній поверхні грудної стінки формують
кінцеві гілки a. thoracica interna, аа. intercostales і a. thoracalis
lateralis. На спині ці артерії відходять від задніх бічних гілок
міжребрових артерій. Тут також розташовані кінцеві розгалуження
nn. supraclaviculares і гілок міжребрових нервів.

7.

Поверхнева фасція (fascia superficialis) є частиною однойменної
фасції тіла, тонкою сполучнотканинною пластинкою. На передній
поверхні грудної клітки, під ключицею, в поверхневій фасції
містяться волокна підшкірного м'яза шиї. Поверхнева фасція
утворює капсулу грудної залози, що її розглядають разом з
поверхневими шарами грудної клітки, оскільки вона є шкірним
утворенням, яке походить з потових залоз апокринового типу.
Грудна залоза (glandula mammaria) — парний орган, який
розташований на передній стінці грудної клітки на рівні III—VI
ребер. Присередня межа грудної залози — пригруднинна лінія, бічна
— передня пахвова. Лежить залоза на великому грудному та
частково на передньому зубчастому м'язах і відділена від них
власною грудною фасцією. У жінок грудна залоза має різноманітні
форму та величину залежно від віку й індивідуальних анатомічних
особливостей.

8.

Грудна залоза вкрита утвореною поверхневою фасцією
капсулою, що двома листками обгортає її спереду і ззаду. Фасція
кріпиться до ключиці, формуючи підтримувальні зв'язки грудної
залози (ligg. suspensoria mammaria). Від власної фасції, над
якою вона розташована, грудну залозу відділяє підшкірна
жирова клітковина.
Від капсули в товщу грудної
залози відходять перетинки, які
поділяють її на 15—20 променево
розташованих часточок. Кожна
часточка має свою вивідну
(молочну) протоку (ductus
lactiferus) діаметром 2—3 мм.
Молочні протоки променево
спрямовані до соска, де
утворюють молочні пазухи (sinus
lactiferous). На верхівці соска
вони відкриваються.

9.

Вади розвитку молочної залози:
1) амастія – повна відсутність молочної залози;
2) ателія – відсутність соска;
3) аплазія – недорозвиток молочної залози;
4) політелія – надмірна кількість сосків;
5) полімастія – надмірна кількість молочних залоз і цілий ряд
інших.
Марк Уолборг з
політелією
У грудній залозі, особливо в період лактації,
часто виникають
запальні процеси. Найчастіше вони переходять в гнійнозапальні захворювання (мастити) і
Амастія
вимагають оперативного лікування.
Розрізняють:
1) поверхневі (премамарні, субареолярні)
мастити;
2) інтрамамарні (інтерстиціальні,
паренхіматозні);
3) ретромамарні
Ателія

10.

Середні шари
Власна фасція
грудей (fascia
pectoralis) являє
собою щільну
пластинку лише в
ділянці груднини, де
вона спаяна з
окістям. На інших
ділянках фасція у
вигляді тонших
пластинок вкриває
великий грудний,
передній зубчастий
(m. serratus anterior) і
зовнішній косий
м'язи живота (m.
obliquus abdominis
externus).

11.

m. Pectoralis
Під власною
фасцією
minor
m. Pectoralis
major грудей розташовані м'язи
плечового пояса і черевної стінки. З них великий і
малий грудні м'язи вкривають грудну клітку
спереду, передній зубчастий м'яз — збоку,
найширший м'яз спини (m. latissimus dorsi) —
ззаду і частково збоку, а зовнішній косий м'яз
живота починається в нижньобічному відділі
грудної клітки. Шар цих м'язів вкриває ребра і
міжреброві проміжки. Глибока пластинка грудної
фасції, що утворює піхву для малого грудного
м'яза, має назву ключично-грудної фасції (fascia
clavipectoralis).

12.

У цій ділянці, бічна частина
якої є передньою стінкою
пахвової ямки, виділяють
три трикутники, в
межах яких розташований
судинно-нервовий пучок
пахвової ямки. Так,
trigonum clavipectorale
розташований між
ключицею і верхнім краєм
малого грудного м'яза,
trigonum pectorale
відповідає межам малого
грудного м'яза, trigonum
subpectorale локалізується
між нижніми краями
малого і великого грудних
м'язів.

13.

Між власною фасцією, що вкриває задню поверхню великого
грудного м'яза, і ключично-грудною фасцією розташований простір,
виповнений жировою клітковиною. Простір між ключично-грудною
фасцією спереду і грудною стінкою ззаду називають глибоким
клітковинним. У цьому просторі можуть розвиватися субпекторальні
флегмони. Глибокий клітковинний простір є частково верхівкою
пахвової ямки. Таким чином, жирова клітковина з глибокого
клітковинного простору за ходом великих судин сполучається з
бічним простором шиї, підключичною, пахвовою ділянкою та
ділянкою спини.
Зовнішньою поверхнею переднього зубчастого м'яза проходять у
вертикальному напрямку судини та нерви. Найближче допереду,
вздовж бічного краю малого грудного м'яза, проходять vasa thoracica
lateralia, дозаду від них (1,5—2 см) — n. thoracicus longus, який
іннервує передній зубчастий м'яз, ще більше дозаду — n. thoracodorsalis
до найширшого м'яза спини і vasa thoracodorsalia. Кінцеві гілки бічної
грудної артерії проходять уздовж нижнього краю великого грудного
м'яза. Верхня частина довгого грудного нерва вкрита великим грудним
м'язом, нижня — прилягає до найширшого м'яза спини. Грудо-спинний
нерв і однойменні судини прикриває найширший м'яз спини.

14.

Глибокі шари
Грудна клітка має задню,
передню та дві бічні стінки, а
також верхній і нижній
отвори.
Задня стінка грудної клітки
утворена грудною частиною
хребта (pars thoracalis
columnae vertebralis), а також
задніми відділами ребер від
головок до кутів. Тіла грудних
хребців виступають у грудну
порожнину у вигляді валика.
Передня стінка обмежена
грудниною і хрящовими
частинами ребер, бічні —
кістковою частиною ребер.

15.

Верхній отвір грудної
клітки (apertura thoracis superior)
обмежений задньою поверхнею
ручки груднини, внутрішнім краєм
ключиці та передньою поверхнею І
грудного хребця. Через верхній отвір
грудної клітки проходять стравохід,
трахея, блукаючі і діафрагмові
нерви, симпатичний стовбур, сонні
та підключичні артерії, внутрішні
яремні і підключичні вени, грудна
лімфатична протока.
Нижній отвір грудної
клітки (apertura thoracis inferior)
обмежений задньою поверхнею
мечоподібного відростка груднини,
нижнім краєм ребрової дуги,
передньою поверхнею X грудного
хребця і закритий діафрагмою.

16.

Міжреброві проміжки виповнені міжребровими м'язами,
кровоносними та лімфатичними судинами, нервами і
лімфатичними вузлами. Міжреброва щілина утворюється
внаслідок того, що зовнішній міжребровий м'яз кріпиться до
нижнього краю ребра, а внутрішній міжребровий м'яз — над
sulcus costalis. Таким чином, міжреброва щілина обмежена згори
ребровою борозною, а ззовні та зсередини — міжребровими
м'язами. Mm. intercostales externi виповнюють не весь
міжребровий проміжок, вони не доходять до груднини. Напроти
ребрових хрящів їх змінюють апоневротичні пластинки, що
містять сухожилкові волокна. Волокна зовнішніх міжребрових
м'язів і зв'язок спрямовані згори вниз і ззаду наперед. Глибше
зовнішніх міжребрових м'язів проходять судинно-нервові пучки:
v. intercostalis розташована найвище, a. intercostalis — нижче
вени, ще нижче — нерв.

17.

У задньому відділі грудної стінки, до середньої пахвової лінії
судини проходять у ребровій борозні, розташованій поблизу
нижнього краю ребра, по його глибокій поверхні. Ближче допереду
судини ребром уже не захищені. Міжреброві нерви проходять
нижче артерій і за межами ребрової борозни. Через це вони
частіше зазнають ушкоджень, ніж судини.
Глибше міжребрових судин і нервів лежать mm. intercostales
interni. Вони теж цілком не виповнюють весь міжребровий
проміжок: спереду доходять до груднини, а ззаду закінчуються біля
ребрових кутів. Волокна внутрішніх міжребрових м'язів спрямовані
знизу вгору ззаду наперед. Міжреброві м'язи, ребра та реброві
хрящі зсередини вкриті fascia endothoracica. Вона також вкриває
передню по верхню грудних хребців і діафрагму. Глибше
внутрішньогрудної фасції розташований шар пухкої клітковини,
яка відділяє її від пристінкової плеври на всьому протяв останньої.
Підплевральна клітковина найрозвиненіша по обидва боки від
хребта.

18.

У складі глибоких шарів грудної
клітки проходить внутрішня
грудна артерія, що відходить
від нижнього півкола
a. subclavia біля внутрішнього
краю m. scalenus anterior.
Спускаючись униз, внутрішня
грудна артерія йде по задній
поверхні ребрових хрящів на
відстані 1,5—2 см від краю
груднини, внутрішніх
міжребрових м'язів, вкрита
внутрішньогрудною фас цією.
На рівні ребрової дуги вона
ділиться на дві кінцеві гілки: a.
musculophrenica і a. epigastrica
superior. Нижче III ребрового
хряща до внутрішньої грудної
артерії прилягає m. transvesus
thoracis.