Класичний раціоналізм Рене Декарта

1.

2.

Пам’ятник Декартові у місті Ла-Э-ан-Турен (Нині - Декарт)де
народився філософ
Рене Декарт (фр. René Descartes, лат. Renatus Cartesius — Ренат Картезій) - француз, що більшу
частину життя провів у Голландії, а помер у Швеції. Народився 31 березня 1596 року у
французькому місті Лае (тепер Декарт) у дворянській сім’ї і здобув гарну освіту.

3.

«Батько сучасної філософії», вчений і математик - він був яскравим генієм XVII століття. Декарт
був скептиком, піддавав сумніву будь-яке висловлювання, спробувавши при цьому науково
обґрунтувати існування Бога. Він є основоположником Картезіа́нства («Картезій» — латиною «Декарт») —
сукупності філософських напрямів та течій другої половини XVII ст.

4.

Заклав основи аналітичної геометрії, дав поняття змінної величини і функції, ввів багато
алгебраїчних визначень. Автор теорії, яка пояснює утворення небесних тіл вихоровим рухом
частинок матерії (вихори Декарта), розповів усе про веселку. Увів поняття рефлексу (дуга
Декарта). Запровадив власну систему координат. У фізиці він сформулював закон збереження
кількості руху, запровадив поняття імпульсу сили, механіцизму у фізиці, предтеча
рефлексології.

5.

Філософія Декарта дуалістична: дуалізм душі і тіла, - тобто подвійність ідеального і
матеріального як окремих і незалежних самостійних начал. Субстанція, що мислить,
неподільна і не має просторових параметрів. Тілесна субстанція має протяжність, асоціюється
з матеріальним та ділиться на складові.

6.

Декарт — автор методу радикального
сумніву у філософії. У 1633-1637 рр. він
пише свою знамениту працю «Міркування
про метод, що дозволяє направляти свій
розум і відшукувати істину в науках»
(1637), у якому доводить об'єктивний
характер знання і вказує правила, яких
треба дотримуватися, щоб досягти
об'єктивності знання.

7.

Метод, його правила - фундамент, на якому
споруджується будинок науки.
«Усю філософію можна порівняти з деревом,
коріння якого - метафізика, стовбур - фізика, а
гілки, що ростуть з цього стовбура, - усі інші
науки, які зводяться до трьох основних:
медицини, механіки й етики - я маю на увазі
найбільш високу і досконалу етику, яка за
умови цілісності знання є найвищою
сходинкою мудрості »

8.

Суть декартового методу пізнання - у його правилах
Правило перше: «Ніколи не приймати нічого на віру, у чому з очевидністю не
впевнений; старанно уникати поспішності та упередження і включати у свої
судження тільки те, що представляється моєму розумові настільки ясно і чітко,
що жодним чином не зможе дати привід для сумніву ».
Правило друге : «Розділяти кожну проблему, обрану для вивчення, на стільки
частин, на скільки можливо і необхідно для найкращого її вирішення».
Правило третє: «Розміщувати свої думки в певному порядку, починаючи з
предметів найпростіших і легко пізнаваних, і сходити мало-помалу, як по
східцях, до пізнання найбільш складних, допускаючи існування порядку навіть
серед тих, які в природному ході речей не передують один одному ».
Правило четверте: «Робити скрізь переліки настільки повні й огляди настільки
всеохоплюючі, щоб бути впевненим, що нічого не пропущено».

9.

Декарт сформулював правила моралі, здобуті з методу пізнання
Перше правило суспільного життя полягає «в підпорядкуванні законам і
звичаям» своєї країни, в повазі помірних поглядів, далеких від будь-яких
крайнощів.
Друге правило «полягає у твердості, рішучості і наполегливому дотримуванні
обраним позиціям, навіть якщо вони викликають сумнів, так начебто вони
абсолютно надійні».
Третє правило: «Перемагати скоріше себе самого, ніж долю, і змінювати
скоріше свої бажання, ніж світовий порядок; вірити, що немає нічого, що було б
цілком у нашій владі, за винятком наших думок ».
Четверте правило вимагає покласти все своє життя на «культивування розуму» і
наскільки можливо просуватися вперед у пізнанні істини, дотримуючись
методу, який людина «сама собі обрала».

10.

Докази, що доводять існування Бога і безсмертя Душі
«Усе можна піддати сумніву, крім самого факту
мислення».
Це і стає єдиною міцною основою подальших міркувань («Я
мислю, отже, я існую», в латинському варіанті: «Cogito ergo sum»).
Оскільки розум сумнівається, отже, він є недосконалим.
Але сама думка про досконалість, яку має недосконала людина в
недосконалому світі, вказує на існування субстанції, котра не
залежить від речей і не потребує їх, яка є чистим мисленням.
Тому існує істота, більш досконала, ніж людина — нескінченна,
вічна, незмінна, всевідаюча, всемогутня — Бог.

11.

Розум, думка – найперша
субстанція, реальність, яка
мислить.
Інша субстанція –
протяжність ототожнюється з усім
матеріальним:
У 1641 р Декарт публікує роботу «Роздуми про
першу філософію», де розглядає проблеми буття,
Бога і безсмертя душі.

12.

«Будь-яка річ, що має відношення до тіла, передбачає протяжність ... Так,
наприклад, не можна уявити собі фігуру інакше, ніж у просторі, так само,
як і рух ... І навпаки, можна уявити протяжність без фігури або без руху, що
очевидно кожному, хто зверне на це увагу ».

13.

Ототожнюючи матерію з протяжністю, визнаючи лише механічний рух,
Декарт основними законами матеріального світу вважає принцип
збереження кількості руху і принцип інерції, тобто фактично уніфікує світ,
зводить його до механічної моделі.

14.

У «Засадах філософії» (1644) Декарт знову стверджує, що закон збереження - це
фундаментальний закон.
Бог підтримує у світі таку саму кількість руху і спокою, яку він вклав у цей світ при його
створенні , бо цього руху є відома кількість, що не зростає і не зменшується, незважаючи на
те, що в деяких частинах матерії його може бути то більше, то менше.

15.

Бог створив світ і закони природи, а надалі Всесвіт діє як
самостійний механізм;
У світі немає нічого, крім рухомої матерії різних видів. Матерія
складається з елементарних частинок, локальне взаємодія яких і
виробляє всі природні явища;
Математика - потужний і універсальний метод пізнання
природи, зразок для інших наук.

16.

Розглядаючи світ як механізм, Декарт навіть у тваринах і в людині вбачає тільки
механізми.

17.

Ілюстрації з видань Р.Декарта
«Я припускаю, - пише він у "Трактаті про людину "(1633), - що тіло не що інше, як статуя, або
земельний механізм, створений Богом, і, отже, всі функції, які тільки можна уявити, походять
від матерії і залежать виключно від розташування органів. Усі функції здійснюються в
механізмі природним шляхом, так, як рух годинника або будь-якого іншого автомата
відбувається завдяки противагам і колесам; так що в цих механізмах не можна виявити
ніякої душі і ніякого іншого початку руху і життя, крім крові і духів ».

18.

Диспут Декарта (праворуч) і королеви Христини,
картина П'єра-Луї Дюменіль
Гробниця Декарта (праворуч - епітафія) у церкві
Сен-Жермен де Пре
Ставлення церкви до вчення Декарта не було байдужим. Незабаром після його смерті
основні твори були внесені в «Індекс заборонених книг», а Людовік XIV спеціальним указом
заборонив викладання філософії Декарта ( «картезіанства») у всіх навчальних закладах
Франції.

19.

Великий древній ударний кратер Декарт у
центральній області видимої сторони Місяця
Євросоюз затвердив
премію імені Р. Декарта
Людство високо цінує внесок вченого у скарбницю світової науки. Його портрети є
на банкнотах та поштових марках. Ім’ям Декарта названо місто та кратер на Місяці

20.

"Я почав вважати
хибним майже все,
що було не більш, ніж
вірогідним"
Декарт вважав головним завданням свого життя подальше поглиблення та
примноження істинних знань як ключової передумови людської поведінки.

21.

Дякую за увагу!!