Методологія та організація педагогічних досліджень

1.

Методологія та організація
педагогічних досліджень

2.

Наука – це система знань про закони розвитку природи, мислення та суспільства;
- це особливий вид пізнавальної творчої діяльності, спрямований на
вироблення об’єктивних, системноорганізованих знань про природу та
суспільство
Наукова робота студентів у системі професійної підготовки та
діяльності
* − форми НДРС, які включені в навчальний процес;
* − форми НДРС, які виконуються в позанавчальний час.

3.

Рівні вищої освіти
початковий рівень (короткий
цикл) вищої освіти;
Ступені вищої
Документи про вищу
освіти
освіту:
молодший бакалавр; диплом молодшого
бакалавра;
перший (бакалаврський) рівень; бакалавр
диплом бакалавра;
другий (магістерський) рівень;
магістр
диплом магістра;
третій (освітньо-науковий)
рівень.
доктор філософії
диплом доктора філософії
Наукові ступені:
1) доктор філософії (кандидат наук);
2) доктор наук
Вчені звання:
1) старший дослідник;
2) доцент;
3) професор.

4.

*
Термін «методологія» (грец. μεθοδολογία — вчення
про метод)
- сукупність методів та прийомів дослідження, що
застосовуються в науці
- учення про методи пізнання або систему наукових
принципів, на основі яких базується дослідження і
здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів,
методів, прийомів

5.

Завдання
педагогічного
дослідження
–
розкриття
внутрішніх
суперечностей
педагогічних явищ, що вивчаються, дослідження
шляхів чи засобів їх подолання.
Класифікація наукових досліджень:
1) Фундаментальні
2) Прикладні
3) Практичні

6.

*
*Ознаки фундаментальних досліджень –
теоретична актуальність, концептуальність,
історизм, критичний аналіз науково
неспроможних положень; використання
методик, адекватних природі об’єктів
дійсності; новизна і наукова достовірність
одержаних результатів.
*Основними критеріями фундаментальних
досліджень можуть бути: теоретичне значення,
новизна, вірогідність, евристичність і
обґрунтованість.

7.

*
*Ознаки прикладних досліджень –
наближеність до актуальних запитів
практики; порівняна обмеженість вибірки
дослідження; оперативність у проведенні і
впровадженні результатів.
*Основними критеріями оцінювання прикладних
досліджень можуть бути: актуальність,
практична цінність, вірогідність, обґрунтованість
і новизна.

8.

*
*Практичні дослідження повинні не лише дати
актуальні, науково обґрунтовані результати,
а й запропонувати їх практиці в доступному
для реалізації вигляді.
*Основні критерії: доступність,
актуальність, практична цінність,
обґрунтованість, вірогідність і доступність.
Критерій новизни в практичних дослідженнях,
безперечно, теж важливий, але тут він не є
обов’язковим.

9.

*
* загальні методи наукового пізнання (діалектичний, логічний та
історичний методи, ідеалізація, формалізація, абстрагування,
аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання);
* методи теоретичного дослідження (вивчення літературних
джерел, архівних, нормативно-правових документів тощо);
* методи емпіричного дослідження:
методи накопичення первинної інформації про стан досліджуваного
явища (спостереження, порівняння, вимірювання, опитування,
експертна оцінка, анкетування, тестування, експеримент);
методи статистичного аналізу, що мають цільове призначення –
обробку отриманих даних, встановлення залежності кількісних та
якісних показників аналізу, інтерпретацію їхнього змісту.