План
1. Методологія досліджень
2. Методи емпіричного і теоретичного рівнів дослідження
Методи емпіричного рівня дослідження
3. Методи емпіричного і теоретичного рівнів дослідження.
Методи теоретичного дослідження
Спеціальні методи наукових досліджень
Логічна схема наукового дослідження
Структура дослідження
512.50K
Категория: ПедагогикаПедагогика

Методологія теоретичних та експериментальних досліджень. (Тема 2)

1.

ТЕМА 2:
Методологія
теоретичних та
експериментальних
досліджень

2. План

1. Методологія досліджень.
2. Методи емпіричного і теоретичного рівнів
дослідження.
3. Логіка наукового дослідження
КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ТЕМИ:
методологія, методи, класифікація методів,
методи теоретичного та емпіричного
дослідження.

3. 1. Методологія досліджень

Методологія науки (rp.methodos - спосіб, метод і
logos - наука, знання) - це система методологічних
і методичних принципів і прийомів, операцій і
форм побудови наукового знання.
Методологія
- це:
.
• 1) сукупність прийомів дослідження, що
застосовуються в певній науці;
• 2) вчення про методи пізнання та перетворення
дійсності.

4.

5.

МЕТОД (спосіб пізнання) – спосіб
досягнення мети, сукупність
прийомів і операцій теоретичного,
практичного освоєння дійсності;
спосіб певним чином
організованості людської
діяльності.

6.

Сукупність
правил,
прийомів, норм і
дій
Вимоги
Метод
Система
приписів
Принципи
Вирішення конкретного завдання, досягнення
результату в науково-дослідній діяльності

7. 2. Методи емпіричного і теоретичного рівнів дослідження

Загальні методи пізнання:
- структурними елементами цих
методів є філософські
загальнонаукові принципи
пізнання дійсності

8.

Класифікація за функціональними критеріями
Методи емпіричного дослідження
(спостереження, вимірювання,
порівняння,
експеримент);
Методи, які використовуються на емпіричному
і на теоретичному рівнях дослідження
(абстрагування, аналіз і синтез, індукція,
дедукція, аналогія,моделювання);
Методи теоретичного дослідження
(сходження від абстрактного до конкретного,
гіпотико-дедуктивний, системний
методи, прогнозування).

9. Методи емпіричного рівня дослідження

Спостереження – метод пізнання який
ґрунтується на
безпосередньому
сприйнятті процесів, явищ,
об'єктів за допомогою органів
чуття.

10.

11.

Порівняння – співставлення окремих
параметрів або сукупних
ознак досліджуваних
об'єктів, встановлення
відмінностей і подібностей
між ними.
Вимірювання – представлення
властивостей реальних
об'єктів у вигляді
числової величини.

12.

Експеримент – метод пізнання дійсності
завдяки науково організованому досліду,
ініціюванню процесів, явищ.

13.

14. 3. Методи емпіричного і теоретичного рівнів дослідження.

• Абстрагування – метод наукового
дослідження, який полягає у
мисленому виокремленні
суттєвих, істотних ознак, аспектів,
відношень предмета,
процесу,явища.
• Аналіз і синтез: аналіз – мислене або практичне
розчленування цілого на частини.
синтез – об'єднання раніше
виокремлених частин у ціле, в
якому
протиріччя і протилежність
послаблюються або знімаються.

15.

• Індукція і дедукція: індукція – на основі
висновків про часткове
роблять висновки про
загальне;
дедукція – метод пізнання,
що ґрунтується на висновках
від загального до часткового.
• Аналогія (схожість, відповідність, подібність) – метод
пізнання, заснований на перенесенні однієї або кількох
характеристик із відомого явища на невідоме.
• Моделювання – метод пізнання явищ і процесів, який
ґрунтується на заміні (теоретичній або
експериментальній) об'єкта
досліджень
(оригінала) подібним до нього
(моделлю).

16. Методи теоретичного дослідження

сходження від абстрактного до
конкретного
гіпотетично-дедуктивний метод
системний метод

17.

• Екстраполяція (від – над, і – змінюю, виправляю) – метод
наукового дослідження, який полягає в розповсюдженні
висновків, отриманих із спостережень над однією частиною
об'єкта.
• Ідеалізація – це конструювання подумки об'єктів, які не існують у
дійсності або практично нездійсненні (наприклад, абсолютно
тверде тіло, абсолютно чорне тіло, лінія, площина).
• Формалізація – метод вивчення різноманітних об'єктів шляхом
зображення їхньої структури у знаковій формі за допомогою
штучних мов, наприклад мовою математики.
• Аксіоматичний метод – метод побудови наукової теорії, за
якого деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші
знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил.
• Гіпотеза та припущення. У становленні теорій як системи
наукового знання найважливішу роль відіграє гіпотеза. Гіпотеза є
формою осмислення фактичного матеріалу, формою переходу
від фактів до законів.

18.

3. Логіка наукового дослідження
ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Вибір теми дослідження
ОПРАЦЮВАННЯ ЛІТЕРАТУРИ
Ознайомлення з існуючими дослідженнями за
обраною темою
ФОРМУВАННЯ ГІПОТЕЗ
З'ясування того, що буде перевірятися
ВИБІР МЕТОДУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вибір одного чи кількох методів дослідження
(експеримент; опитування; спостереження та ін.)
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Збір даних, занотування інформації
ІНТЕРПРИТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Оцінка значення зібраних даних
ОПРИЛЮДНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Оцінка їх значущості, співвіднесення їх з попередніми результатами

19. Спеціальні методи наукових досліджень

•Прогнозування;
•Дисперсний аналіз;
•Кореляція і регресія;
•Факторний аналіз.
Кластерний
аналіз
Кластерний аналіз – це багатомірна
статистична процедура (кластеризація),
яка класифікує об’єкти або
спостереження в однорідні групи.

20. Логічна схема наукового дослідження

Проблема
Науковий напрям
Тема (проблема дослідження)
З'ясування стану дослідженості теми в
наукових джерелах
Вивчення її
реалізації в практиці Уточнення теми
Складання програми дослідження
( програма передбачає методику
дослідження).

21.

• Науковий напрям — сфера наукових
досліджень наукового колективу,
спрямованих на вирішення значних
завдань у певній галузі науки.
• Наукова проблема — конкретне
питання, яке виникає, коли наявних знань
не достатньо для вирішення конкретного
завдання і спосіб, за допомогою якого
можна здобути відсутні знання,
невідомий.
• Тема — наукове завдання, що належить
до конкретної галузі наукового
дослідження.

22. Структура дослідження


Обґрунтування теми;
Актуальність і новизна;
Мета;
Завдання;
Об'єкт;
Предмет;
Експеримент;
Опрацювання результатів дослідження;
Теоретичний аналіз результатів;
Формулювання висновків;
Оформлення додатків;
Оформлення літератури;
Упровадження результатів досліджень в практику (навчальні
програми, посібники, методичні рекомендації, етап апробації
упровадження);
Оцінювання значущості результатів дослідження.
English     Русский Правила