Медична протозоологія. Найпростіші - паразити людини

1.

1. Вступ до медичної паразитології.
2. Принципи класифікації паразитів..
3. Принципи взаємодії паразита і хазяїна.
4. Основи профілактики захворювань у методичній паразитології.
5. Підцарство найпростіші. Характеристика, класифікація.
1

2. Актуальність теми:

Всесвітня статистика свідчить, що дуже
багато людей на земній кулі заражені
паразитарними інфекціями. Паразити можуть
жити в будь-якому органі людського
організму і роками нічим себе не проявляти.
Про присутність паразитів можуть говорити
хронічні захворювання, які не піддаються
традиційному лікуванню. Наприклад,
наявність астми може бути обумовлено
зараженням печінки печінковим сисуном.
Іноді діагностика паразитів дуже складна
2

3.

Паразитологія – це наука про біологію та
екологію паразитів, їх взаємини з хазяями і
навколишнім середовищем, викликані
хвороби і заходи боротьби з ними в людини,
тварин і рослин.
3

4.

Медична паразитологія – розробляє питання
біології і екології паразитів людини,
викликаних ними хвороб, методи їх
діагностики, лікування і профілактики.
4

5.

Розділи медичної
паразитології
Медична
протозоологія
вивчає паразитів
людини, які
належать до
підцарства
одноклітинних
і викликають
протозойні
захворювання
Медична
гельмінтологія
вивчає паразитів
людини, які
належать до
типів плоских і
круглих
червів і
викликають
гельмінтози
Медична
арахноентомологія
вивчає тварин з
типу
членистоногих, які
є переносниками,
природними
резервуарами чи
збудниками хвороб
людини
5

6.

Джерело інвазії - це організм, який
виділяє в навколишнє середовище
паразитів на різних стадіях їхнього
розвитку, якими можуть заразитися інші
організми
Хвора
тварина
Хвора
людина

7.

Переносники
захворювань
Специфічні - це
членистоногі, в
організмі яких
паразит проходить
певні стадії розвитку,
тому їх ще називають
біологічними
Механічні членистоногі,
в організмі
яких не
відбувається
розвитку
паразита.
7

8.

Паразити - це такі організми,
які використовують організми
іншого виду (хазяїна) як
джерело харчування і
середовище існування,
завдаючи їм шкоди
8

9.

Паразитизм
Факультативний
характерний для
організмів, які
звичайно вільно
живуть у природі, але,
випадково
потрапляють до
організму іншого виду і
ведуть паразитичне
існування
Облігатний
характерний для
тих організмів,
що не здатні
вільно жити у
природі. Для них
паразитизм умова існування.
9

10.

10

11.

Класифікація паразитів
Залежно від
кількості
ймовірних
хазяїнів
Залежно від
терміну
паразитування
евриксенні
тимчасові
постійні
моноксенні
стеноксенні
випадкові
звичайні
гетероксенні
11

12.

Залежно від
місця
локалізації
ектопаразити
ендопаразити
зовнішні
порожнинні
шкірні
порожнинні
тканині
внутрішньоклітинні
12

13.

Елементарна
паразитарна
система
Організмпаразит
Організмхазяїн
Функції організму – хазяїна для паразита:
місце проживання;
джерело живлення;
"захищає" паразита;
створює умови для розмноження;
регулює зв'язок між паразитом і середовищем
проживання хазяїна.
13

14.

«Надпаразитизм»
(«гіперпаразитизм») –
паразити можуть відігравати
роль хазяїнів для більш
дрібних паразитів.
14

15.

Залежно від своєї ролі в життєвому циклі
паразита
хазяїн буває:
остаточним, або дефінітивним (від лат.
defenitivus - остаточний, визначений), де
паразит досягає статевої зрілості і
розмножується статевим шляхом;
проміжним, де відбувається розвиток
личинок, безстатеве чи партеногенетичне
розмноження паразита;
додатковим (якщо проміжних більше, ніж
один);
15

16.

резервуарним, що не є обов'язковим, але може
накопичувати личинки паразита в інвазійному
стані й сприяти передаванню до остаточного
хазяїна;
облігатним - без якого цикл розвитку паразита
неможливий;
факультативним - який є не обов'язковим у
циклі розвитку паразита.
16

17.

3
17

18.

Дія паразитів на організм
хазяїна залежить від
інтенсивності інвазії.
Інтенсивність інвазії - це
ступінь зараженості
паразитом, яка оцінюється
числом паразитів в організмі
хазяїна.
Екстенсивність інвазії характеризує поширеність
паразитів і оцінюється
відсотком зараженого
населення.
18

19.

Паразити характеризуються
певною патогенністю і
вірулентністю
Патогенність хвороботворність,
здатність паразита
викликати захворювання
у хазяїна.
Вірулентність властивості паразита, які
визначають характер і
силу його патогенності.
19

20.

Реакції організму
хазяїна на
паразита
20

21.

Шляхи проникнення паразита в організм людини
аліментарний,
коли збудник
заноситься з
їжею, як,
наприклад,
личинки сисунів
статевий таким шляхом
передається
піхвова
трихомонада;
контактно-побутовий,
зіткнення поверхні тіла з
безпосереднім джерелом
інвазії
водний, коли зараження
відбувається при питті
або випадковому
заковтуванні води, в якій
можуть бути паразити
трансплацентарний (конгенітальний),
коли паразит проникає з організму
зараженої вагітної жінки в організм плода
через плаценту
гемотрансфузійний при випадковому
переливанні зараженої
крові
21

22.

інокулятивний (від лат. inoculatio - щеплення), коли
переносник під час живлення кров'ю хазяїна вносить збудника
інвазії в ранку разом із своєю слиною (малярійний комар);
перкутанний (від лат. percussio - нанесення ударів), коли
збудник активно проникає крізь шкіру (наприклад, церкарії
кров'яних сисунів або філярієподібні личинки кривоголовки);
контамінативний (від лат. kontaminatio - зіткнення), коли
збудник пасивно проникає в організм хазяїна (наприклад,
збудники поворотного тифу можуть потрапити в організм
людини при розчавленні зараженої воші і попаданні її вмісту в
ранку).
22

23.

фекально-оральний - паразит на певній стадії свого
розвитку виводиться з фекаліями хазяїна назовні, а його
інвазійна стадія заноситься в організм хазяїна через рот
немитими руками, забрудненою їжею (наприклад, механізм
зараження цистами дизентерійної амеби);
трансмісивний - паразит передається через кровосисного
переносника (наприклад, механізм передачі людині
малярійного плазмодія комаром роду Anopheles).
Контактно-побутовий - поверхня тіла стикається з
безпосереднім джерелом інвазії.
23

24.

Основними напрямками захисту від паразитарних
хвороб є:
24

25.

Методи профілактики
паразитарних хвороб
Біологічні – спрямовані
на розведення
природних ворогів
збудників паразитарних
хвороб
Екологічні – вивчення
антропогенного впливу
на оточуючу природу
Імунологічні –
запровадження щеплень,
розробка вакцин
Соціальні – спрямовані
на дотримання правил
особистої та
громадської гігієни
25

26.

Медична протозоологія – вивчає паразитів людини, які належать
до підцарства одноклітинних і викликають протозойні
захворювання
Підцарство Найпростіші (Protozoa)
Тип Саркоджгутикові
(Sarcomastigophora)
Клас Справжні амеби (Lobosea)
Вид Амеба дизентерійна
(Entamoeba histolytica)
Саркоджутикові налічують близько 10 000 видів.
Саркоджгутикові - це організми з найпростішою будовою, їм
притаманна здатність утворювати псевдоподії для захоплення їжі й
руху.
26

27.

Характерна
променева та
білатеральна
симетрія
Середовище
життя: водне,
повітряне, на
поверхні ґрунту, в
ґрунті, є
паразитні види
Мають різну форму і
розміри тіла,
забарвлення та
пристосування до
умов середовища
Рухаються
Царство
Тварини
(~2 млн. видів,
описано 1,5 млн.)
Мають
клітинну
будову
Гетеротрофи
Мають різноманітні
пристосування для
захоплення,
утримання,
перетравлення їжі
Розмножуються
безстатево і
статево
27

28.

Живуть у воді,
вологих місцях
суходолу
Травні і
скоротливі
вакуолі
Живлення: всією
поверхнею тіла,
через рот,
осмотично
(малярійний
плазмодій),
міксотрофно
(евглена зелена)
Вільноживучі і
паразитичні
Виявив
А. ван Левенгук
1673 р.
Тип
Найпростіші
(~40 тис. Видів)
Класи
Саркодові
Джгутикові
Утворюють
цисти
Тіло
складається
з однієї
клітини
Рухаються за
допомогою
псевдоподій,
джгутиків,
війок
Виділення
через
порошицю
або всією
поверхнею
тіла
Війчасті
Споровики
28

29.

цитоплазма
скоротлива
вакуоля
0,5 мм
кисень
проходить в
клітину
шляхом
дифузії
Розмножуються
безстатево
мітозом
(цитокінез)
утворюють при
несприятливих
умовах цисту
Непостійна
форма тіла
Амеба
протей
ядро
псевдоніжки
живлення
автотрофне і
гетеротрофне,
міксотрофне
хлоропласти
ядро
Евглена
зелена
оболонка
джгутик
дві скоротливі
вакуолі
світлочутливе
вічко (стигма)
живиться
одноклітинними
водоростями,
бактеріями;
(фагоцитоз)
Прісноводні
Найпростіші
два ядра: макронуклеус і
мікронуклеус
травні вакуолі
15 тис. війок
Інфузорія
туфелька
розмноження статевим і
нестатевим способом
порошиця
клітинний рот і
глотка
29
коньюгація

30.

Мають захисну
черепашку
Черепашка має
отвір – устя
Ловильна сітка
Бентостні
Чергування
нестатевого і
статевого
поколінь
Ядро одне або
багато
Фораменіфери
Утворюють
поклади крейди,
вапняку
Морські
одноклітинні
Псевдоподії
утворюють навколо
клітини ловильну сітку
Добувають
яшму, опали
Утворюють
осадочні породи
Розмножуються
нестатево
Радіолярії
Планктоїдні
Мають
внутрішньоклітинний скелет з
кремнезему
Краплини жиру
30
в цитоплазмі

31.

Може живитися
клітинами крові
оболонки кишок
Викликає
дизентерію
Товста кишка
людини
Трипаносома
Дизентерійна
амеба
В кров
людини
попадає
при укусі
комара
Статеве
розмножен
ня тільки в
тілі комара
Малярійний
плазмодій
Пізніше у кров,
де руйнує
еритроцити
7-10
років
Сонна
хвороба
м'язова
слабкість
Паразитичні
Найпростіші
Остаточним
хазяїном є
комар
В крові людини, свині,
собаки, корови,
антилопи
Травний канал
мухи цеце
Може живитися бактеріями кишок
сонливість
Розумова
депресія
Лямблії
Лейшманії
шкіра
селезінка
передають
москіти
У печінці
людини
розмножується
нестатево
печінка
У тонких
кишках
У протоках
печінки
31

32.

Збудники
захворювань
Служать для
оцінки
ступеня
очищення
водойм
Утворення
осадових
порід
Участь у
самоочищенні
водойм
Використовуються
геологами як
керівні копалини
Роль
одноклітинних
Участь у
процесах
ґрунтоутворення
Утворюють
поклади
вапняку
Добувають з
покладів
радіолярій яшму,
опал
Корм для
тварин
32