Функціональна анатомія серця

1. ДВНЗ “Івано-Франківський Національний медичний університет” кафедра анатомії людини

Функціональна анатомія серця.
Серце – центральний орган
кровообігу. Філо- і онтогенез
серця. Його провідна система.
Кровоносні судини серця та його
потенційні резерви.

2. План

1.Статистичні дані про стан серцево-судиних
захворювань в світі.
2.Філо- та онтогенез серця. Відкриття кіл
кровобігу
3.Камери серця. Будова їх стінок.
4.Провідна система серця.
5.Кровопостачання та іннервація серця.
6.Топографія серця.
7.Серце і судини в функціональному та
клінічному освітленні.

3.

Хвороби серцево-судинної системи на
сьогоднішній час є основною причиною
непрацездатності і смертності населення.
50% всіх випадків смерті спричинені
ураженням серця та його системи.
Частіше хворіють мужчини у віці 35-44
років, що приводить до летальних
наслідків у 60% випадків.
Останнім часом все частіше
зустрічаються випадки захворювань у віці
до 31 року.

4.

Фактори ризику:
підвищений вміст
холестерину в крові
надмірна маса тіла
артеріальна гіпертонія
гіподинамія
негативні емоції – стрес
тютюнопаління

5. Філогенез серця ЛАНЦЕТНИК – серце відсутнє РИБИ – серце складається з двох камер АМФІБІЇ – серце складається з трьох камер ПТАХИ, ССАВЦІ

Філогенез серця
ЛАНЦЕТНИК – серце відсутнє
РИБИ – серце складається з двох
камер
АМФІБІЇ – серце складається з
трьох камер
ПТАХИ, ССАВЦІ і ЛЮДИНА –
серце складається з 4 камер і
наявні два кола кровообігу.

6. Онтогенез серця 1. Закладка серця - в кінці 2-го тижня з мезенхімних клітин. 2. По боках від серединної лінії ембріона під вісцерельним листко

Онтогенез серця
1. Закладка серця - в кінці 2-го тижня з
мезенхімних клітин.
2. По боках від серединної лінії ембріона під
вісцерельним листком мезодерми.
3. Утворення двох трубок (ендотеліальних
мішків), що прямують з вісцеральними
листками мезодерми в целомічну порожнину.
4. Ендотеліальні мішки перетворюються в
ендокард.
5. Вісцеральні листки мезодерми
(міоепікардіальні пластинки) формують
міокард і епікард.

7. Англійський лікар Вільям Гарвей (1578-1653 рр.) відкрив велике коло кровообігу. Андреас Везалій (1514-1564 рр.) – мале (легеневе) коло кровообігу. Мар

Англійський лікар Вільям Гарвей
(1578-1653 рр.) відкрив велике коло
кровообігу.
Андреас Везалій (1514-1564 рр.) –
мале (легеневе) коло кровообігу.
Марчелло Мальпігі (1628-1694 рр.)
відкрив наявність капілярів.
О.М.Шумлянський (1748-1795 рр.)
виявив зв’язок між артеріальними та
венозними капілярними судинами.

8.

Основа – направлена
вгору і трохи назад;
Верхівка – повернута
вперед, униз і наліво
Поверхні серця:
- Грудинно – реброва
- Діафрагмальна
- Легенева

9.

Маса серця в середньому у чоловіків –
300 грамів, у жінок – 220 грамів;
Довжина 12-13 см, поперечник – 9-10
см, товщина – 6-7 см.
За добу серце перекачує 10 тон крові,
за рік - 3650 тон,
на протязі життя – 300 тисяч тон крові.
Ударний об'єм серця – 70 мл
Хвилинний – 5 л

10. Серце - чотирикамерне

11. Порожнина правої половини серця

Між правим передсердям
та правим шлуночком –
правий передсердношлуночковий отвір, який
закривається правим
передсердношлуночковим клапаном
(valva atrioventricularis
dextra), тристулковий;
В праве передсердя впадає
верхня та нижня
порожнисті вени, вінцева
пазуха та найменші вени
серця

12. Порожнина лівої половини серця

Між лівим передсердям та
лівим шлуночком – лівий
передсердно-шлуночковий
отвір, який закривається
лівим передсердношлуночковим клапаном
(valva atrioventricularis
sinistra), двостулковий або
мітральний;
В ліве передсердя впадає 4
легеневі вени

13. Клапани і волокнистий скелет серця

14. Будова стінки серця

1. Внутрішня оболонка
(ендокард)
2. Середня оболонка
(міокард):
– У передсердях – два шари
– У шлуночках – три шари
3. Зовнішня оболонка
(епікард)
Перикард – (осердя) – мішок,

15.

16. Провідна система серця

1.
2.
3.
4.
Пазухо-передсердний
вузол (синуснопередсердний, синусний,
вузол Кіса-Фляка) – водій
ритму, центр автоматизму
1-го порядку або
пейсмекир (з англ. “той,
що задає темп”) – 60-80 за
хвилину
Передсердно-шлуночковий
вузол
(атріовентрикулярний,
вузол Ашоффа-Товара) –
центр автоматизму 2-го
порядку – 40-50 за
хвилину
Пучок Гіса: права та ліва
ніжки - центр автоматизму
3-го порядку – 30-40 за
хвилину
Волокна Пуркіньє – 20 за

17. Артерії серця

18.

19. Вени системи вінцевого синуса:

V.cordis magna
V.posterior ventriculi sinistri
V.obliqua atrii sinistri
V.cordis media
V.cordis parva

20. Іннервація серця

Позаорганні серцеві
сплетення :
поверхневе та
глибоке
Внутрішньосерцеві
сплетення :
підепікардіальне,
внутрішньом’язове,
підендокардіальне

21. Регуляція серцевої діяльності

Нервова регуляція
n. vagus (ацетилхоліновий ефект)
Пригнічує функцію СП – вузла (призводить до
брадикардії)
Прискорює проведення по передсердях
Пригнічує проведення в АВ – вузлі (призводить до
блокад)
Пригнічує скоротливість
Звужує коронарні артерії, розширює периферичні
судини
Симпатичний відділ (норадреналіновий ефект)
Підвищує автоматизм СП – вузла (призводить до
тахікардії)
Прискорює проведення в АВ – вузлі
Скорочує систолу, збільшує скоротливість
Збільшує збудливість міокарду (миготіння)

22. Межі серця

Верхня межа – по хрящах ІІІ
ребер;
Права межа – від середини хряща
ІІІ правого ребра до середини
хряща V правого ребра;
Ліва межа – від середини ІІІ
лівого ребра до VІ лівого
ребра;
Нижня межа – від середини V
правого хряща до VІ лівого
ребра

23. Проекція клапанів серця на передню стінку грудної клітки

Лівий передсердно-шлуночковий
клапан – біля лівого краю грудини
на рівні ІV – V ребрових хрящів
Правий передсердно-шлуночковий
клапан – по передній серединній
лінії над місцем прикріплення
V правого ребрового хряща до грудини
Клапан аорти – позаду грудини,
біля її лівого краю в третьому
міжребровому проміжку
Клапан легеневого стовбура –
біля лівого краю грудини,
над прикріпленням ІІІ ребра

24. Фази серцевої діяльності

Серцевий цикл – це скорочення (систола) і
розслаблення (діастола) серця, які циклічно
повторюються. Тривалість серцевого циклу
– 0,8 с
СИСТОЛА ПЕРЕДСЕРДЬ – 0,1 с:
тиск у передсердях підвищ.
до 3-8 мм рт. ст. і кров через
відкриті АВ отвори → в шлуночки
ДІАСТОЛА ПЕРЕДСЕРДЬ –
триває протягом усієї систоли
шлуночків

25. Функції серця

Функція автоматизму заключається у властивості
серця виробляти електричні імпульси при
відсутності зовнішніх подразників
Функція провідності – це властивість до
проведення збудження, яке виникає в будь – якій
ділянці до інших ділянок серцевого м'язу
Функція збудливості – це властивість серця
збуджуватися під впливом імпульсів. Цією
функцією володіють клітини провідної системи та
скорочувального міокарда
Скоротливість – це властивість серцевого м'яза
скорочуватись у відповідь на збудження
Рефрактерність – це здатність клітин міокарда не
відповідати активацією на який–небудь
додатковий стимул