Протидія кримінальним правопорушенням проти життя та здоров’я особи

1.

Протидія кримінальним правопорушенням
проти життя та здоров’я особи

2. Тема: Протидія кримінальним правопорушенням проти життя та здоров’я особи.

План лекції
1. Кримінально-правова характеристика правопорушень проти життя
та здоров’я особи.
2. Попередження кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
3. Розкриття умисних вбивств (в т.ч. на замовлення).
4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.

3. Тема: Протидія кримінальним правопорушенням проти життя та здоров’я особи.

Нормативно-правове забезпечення
1.Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року № 2135-XII.
2.Про Національну поліцію: Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
3.Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.
4.Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III.
5.Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI
6.Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та
підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх
виявленні та розслідуванні: затв наказом МВС України від 07 липня 2017 року № 575.
7.Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх
результатів у кримінальному провадженні: затв. наказом ГПУ, МВС, СБУ, АДПС, МФУ, МЮУ від
16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5.
8.Інструкція з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні
правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції
України: затв. наказом МВС України від 27.04.2020 № 357.

4.

1. Кримінально-правова характеристика правопорушень
проти життя та здоров’я особи.
Конституція України
Стаття 27. Кожна людина має неві’дємне право на життя.
Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини.
Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних
посягань.
Кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи – це суспільно небезпечні та
протиправні діяння, що посягають на життя й здоров’я особи, руйнують і спотворюють найцінніші
блага, а також наражають на небезпеку заподіяння їм шкоди. Практика протидії кримінальним
правопорушенням проти життя та здоров’я свідчить, що злочини проти найцінніших людських благ –
життя та здоров’я особи становлять одну із найпоширеніших та визнаються одними з
найнебезпечніших груп злочинних дій. Найбільш суспільно небезпечними діяннями визнається
вбивство.

5.

1. Кримінально-правова характеристика правопорушень
проти життя та здоров’я особи.
Стаття 115. Умисне вбивство
1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині,
2. Умисне вбивство:
1) двох або більше осіб;
2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані
вагітності;
3) заручника або викраденої людини;
4) вчинене з особливою жорстокістю;
5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;
6) з корисливих мотивів;
7) з хуліганських мотивів;
8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або
громадського обов'язку;
9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

6.

1. Кримінально-правова характеристика правопорушень
проти життя та здоров’я особи.
10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої
пристрасті неприродним способом;
11) вчинене на замовлення;
12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;
13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства,
передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу;
14) з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.
Умисним вбивством, вчиненим в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116
КК України), вважаються дії зумовлені жорстоким поводженням, або таким, що
принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого
поводження з боку потерпілого.

7.

1. Кримінально-правова характеристика
проти життя та здоров’я особи.
правопорушень
Умисним вбивством матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК України)
вважаються її умисні дії направлені на заподіяння смерті новонародженій дитині
безпосередньо під час пологів або відразу після пологів.
Умисним вбивством при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення
заходів (ст. 118 КК України), вважаються дії при перевищенні необхідних для затримання
особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Стаття 119 КК України передбачає підстави кримінальної відповідальності за вбивство
через необережність.
Стаття 120 КК України передбачає підстави кримінальної відповідальності за доведення
до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого поводження з
особою, шантажу, систематичного приниження її людської гідності або систематичного
протиправного примусу до дій, що суперечать її волі, схиляння до самогубства, а також інших
дій, що сприяють вчиненню самогубства.

8.

1. Кримінально-правова характеристика
проти життя та здоров’я особи.
правопорушень
Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
Ч. 2 ст. 121. КК України – Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має
характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування
потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості,
або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого.
Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного
хвилювання.
Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж
необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка
вчинила кримінальне правопорушення.
Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження.

9.

1. Кримінально-правова характеристика
проти життя та здоров’я особи.
правопорушень
Вбивством на замовлення є умисне позбавлення життя
потерпілого, яке вчиняється особою (виконавцем) за дорученням
іншої особи (замовника).
Таке вбивство має специфічний механізм організації та вчинення,
часто характеризується відсутністю безпосередніх зв’язків між
замовником (організатором) і виконавцем злочину, попередніх стосунків
між найманою особою і жертвою (вони не знайомі один з одним, не
мають спільних інтересів, убивця не зацікавлений особисто у смерті тієї
чи іншої особи, а має, у більшості випадків, корисливий мотив).

10.

1. Кримінально-правова характеристика
проти життя та здоров’я особи.
правопорушень
Спосіб вчинення. Способів позбавлення життя людини багато, але вбивствам на
замовлення притаманний відкритий, зухвалий напад на жертву.
Спосіб вчинення вбивства може бути небезпечним для життя інших людей:
відкрита перестрілка в людних місцях, використання вибухівки, гранат, вогнепальної
зброї, гранатометів. Може застосовуватись і снайперський постріл у життєво важливі
органи. Під час виконання замовлення має місце прагнення знищити тільки
замовленого (людину, яку «оплатили»).
Організовані злочинні угруповання віддають перевагу латентним злочинам. Цим
можуть пояснюватися випадки втоплення трупів, уторування в асфальт, розчинення у
кислоті. Професійні вбивства на замовлення слід шукати у статистиці нещасних
випадків: автокатастроф типу «п’яний за кермом», побутових ушкоджень
електрострумом, серцевих нападів тощо.

11.

1. Кримінально-правова характеристика
проти життя та здоров’я особи.
правопорушень
При реалізації способу вчинення злочину важливу роль відіграють дії щодо
його підготовки, які забирають багато часу та пов’язані з пошуком вбивці, вивченням
жертви, вибором знаряддя злочину, розробкою сценарію вбивства. Ретельно
хронометрується «життєвий графік» жертви, перевіряється, де і з ким проживає, чим
займається, з ким зустрічається, розпорядок дня, наявність охорони тощо.
Спосіб приховування. У більшості випадків злочинець залишає труп на місці
вчинення злочину. Майже не буває випадків приховування трупів керівників великих
підприємств, фінансово-кредитних установ, «авторитетів» злочинного світу.
Однією з ознак убивства на замовлення є факт залишення зброї на місці події або
під час втечі: без зброї легше втікати. Деякі замовники позбавляються і самих
виконавців убивства (чи посередників).

12.

1. Кримінально-правова характеристика
проти життя та здоров’я особи.
правопорушень
Особа жертви. Найчастіше жертвами вбивств на замовлення стають:
1) особи, які займають керівні посади у бізнесі (президенти акціонерних
товариств, керівники фінансово-кредитних установ, директори великих
торговельних чи інших комплексів);
2) представники вищих органів державної влади і управління;
3) працівники правоохоронних та правозастосовних органів (прокуратури,
НПУ, МВС, СБ, судів та ін.);
4) лідери і члени злочинних угруповань.
Людину вбивають, як правило, не за зроблене, а за те, що вона могла б
зробити, або вона реально заважає здійсненню планів замовника вбивства. Це
може стосуватися сфери політики, бізнесу, кримінального впливу чи особистих
стосунків.

13.

1. Кримінально-правова характеристика
проти життя та здоров’я особи.
правопорушень
Особа злочинця. Вбивство на замовлення характеризується складним
злочинним переплетінням: замовник - виконавець або замовник - посередник
(декілька посередників) - виконавець.
Особливістю вбивства на замовлення є інститут замовника. Як замовники
виступають комерційні партнери - бізнесмени, корумповані посадові особи,
авторитети злочинного світу. Посередник у вбивстві на замовлення здійснює
пошук конкретного виконавця, є пов’язуючою гілкою між замовником і
виконавцем. Посередниками можуть бути особи з оточення організатора,
підлеглі йому по службі, члени злочинних угруповань тощо. Крім того,
посередник - це додатковий засіб захисту замовника. Ні виконавець, ні
замовник не знають один одного, а для того, щоб обірвати сплетіння, треба
лише знищити посередника.

14.

2. Попередження кримінальних правопорушень проти життя
та здоров’я особи.
Елементи оперативно-розшукового попередження злочинів:
- Профілактика злочинів (загальна та індивідуальна);
- Запобігання злочинів (виключає можливість реалізації злочинних
намірів);
- Припинення злочинів (припиняє злочинну діяльність).
Досягнення головної мети попередження злочинів, виконання задач
щодо попередження злочинів оперативними підрозділами НПУ можливо
лише в результаті спеціальної діяльності НПУ.

15.

2. Попередження кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Загальна профілактика
- Виявлення і накопичення первинної інформації про причини і умови, що сприяють
вчиненню злочинів;
- Перевірка і доповнення початкових відомостей про ці причини і умови;
- Розробка і вживання заходів по їх усуненню за допомогою комплексу ОРЗ;
- Наступний контроль за тим, щоб не допустити повторного виникнення аналогічних
причин і умов
Індивідуальна профілактика
- Виявлення і постановка на облік осіб, від яких у силу їх антигромадського поводження
очікується вчинення злочинів (кривдники, раніше судимі тощо);
- Організація спостереження й одержання оперативної інформації про осіб, поставлених на
облік;
- Організація комплексу ОРЗ направленого на перевиховання особи;
- Наступний контроль за ефективністю проведених заходів в межах індивідуальної
профілактики.

16.

3. Розкриття умисних вбивств (в т. ч. на замовлення)
Основи організації розкриття злочинів
Розкриття злочинів і встановлення осіб, які їх учинили, є одним з основних
завдань оперативно-службової діяльності органів та підрозділів Національної поліції
України щодо захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, інтересів
суспільства й держави від протиправних посягань.
Розкриття злочинів НПУ здійснюється в максимально короткий строк у
поєднанні з проведенням оперативно-розшукових заходів і слідчих (розшукових) дій
та полягає в установленні всіх учасників злочинів, виявленні та належному
документуванні епізодів їх злочинної діяльності, установленні інших обставин, що
підлягають доказуванню в кримінальному провадженні і мають значення для її
правильного вирішення.

17.

3. Розкриття умисних вбивств (в т. ч. на замовлення)
Комплексне використання сил і засобів усіх підрозділів НП під час розкриття
злочинів організовують начальники головних управлінь, управлінь НП України
(територіальних – відділів, відділень, та міжтериторіальних підрозділів).
Швидке та повне розкриття злочинів досягається шляхом поєднання зусиль усіх
органів і підрозділів НПУ, забезпечення належного рівня їх взаємодії, відповідно до
вимог законодавства отримання, збирання, накопичення та використання інформації
про осіб, причетних до їх учинення, а також події і факти, які можуть сприяти
розкриттю злочинів, що є невід’ємним завданням для всіх без винятку працівників
НПУ. Безпосередню організацію роботи зі збору інформації здійснює керівник
підрозділу НПУ.

18.

3. Розкриття умисних вбивств (в т. ч. на замовлення)
Оперативний супровід досудового розслідування забезпечується з моменту
створення СОГ і до ухвалення судом вироку або постановлення ухвали, які набрали
законної сили, або у разі закриття кримінального провадження.
Працівники оперативних підрозділів, включені до складу СОГ, щотижня
інформують слідчого - керівника СОГ про стан виконання наданих письмових
доручень та запланованих заходів, а на його вимогу надають документи, що
підтверджують обсяги проведеної ними роботи.
Працівники оперативного підрозділу, включені до складу СОГ, самостійно надають
слідчому обґрунтовані пропозиції щодо необхідності проведення конкретних слідчих
(розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

19.

3. Розкриття умисних вбивств (в т. ч. на замовлення)
Підрозділи кримінальної поліції забезпечують збирання, накопичення,
систематизацію отриманої інформації та здійснюють її перевірку з метою
встановлення осіб, причетних до вчинення злочинів, а також подій і фактів, які
можуть сприяти їх розкриттю.
Головними службами, які виконують основні обов’язки з розкриття і
розслідування злочинів та відповідають за кінцевий результат роботи, є органи
досудового розслідування та підрозділи кримінальної поліції .
Працівники карного розшуку вживають пошукових та оперативно-розшукових
заходів з розкриття злочинів, насамперед тяжких і особливо тяжких, а також злочинів,
які набули суспільного резонансу, учинених із застосуванням вогнепальної зброї,
вибухових речовин, групою осіб, серійного характеру, установлюють і розшукують
осіб, які їх учинили.

20.

3. Розкриття умисних вбивств (в т. ч. на замовлення)
Злочин
вважається
розкритим
безпосередньо
працівником
Національної поліції у разі затримання злочинців на місці вчинення
злочину або за показанням свідків та очевидців після його вчинення,
одержання оперативної або іншої інформації про особу, яка вчинила
злочин, чи місцезнаходження речових доказів, знарядь злочину, які
свідчать про вчинення злочину конкретною особою або знайшли своє
підтвердження під час досудового слідства та слідчим покладено в
основу пред'явленої підозри відповідно до вимог КПК України

21.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Для розкриття тяжких і особливо тяжких злочинів створюються
слідчо-оперативні групи.
До складу СОГ включаються слідчий (дізнавач), працівник
оперативного підрозділу, інспектор-криміналіст (технік-криміналіст), а
також (за необхідності) кінолог зі службовим собакою.
Завданням СОГ є виявлення, фіксація, вилучення та пакування слідів
кримінального правопорушення, речових доказів, установлення свідків
та потерпілих, з’ясування обставин кримінального правопорушення, що
мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх
дослідження та встановлення осіб, які його вчинили.

22.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Збір інформації про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а
також про події і факти, які можуть сприяти їх розкриттю та досудовому
розслідуванню, виявленню та припиненню виявлених кримінальних
правопорушень, здійснюється всіма працівниками поліції в межах
службових обов’язків, які визначені законодавством. Збір, реєстрація,
накопичення, зберігання, поширення відомостей про особу працівниками
поліції здійснюється із дотриманням Закону України «Про захист
персональних даних».

23.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Отриману інформацію про осіб, які вчинили кримінальні
правопорушення, а також про події і факти, які можуть сприяти їх
розкриттю та досудовому розслідуванню, поліцейські доповідають
рапортом (ініціативний рапорт) безпосередньому керівникові, який
після ознайомлення надсилає цей рапорт відповідному керівнику органу,
підрозділу поліції для розгляду і направлення до органу досудового
розслідування і підрозділу кримінальної поліції для використання цієї
інформації під час розкриття та досудового розслідування кримінального
правопорушення.

24.

3. Розкриття умисних вбивств (в т. ч. на замовлення)
У рапорті про отриману інформацію, її зміст працівник поліції викладає довільно,
зазначаючи відомості про правопорушення, злочини, причетних до них осіб
(прикмети, прізвиська, місця реєстрації, фактичного проживання, роботи та
переховування після вчинення злочину, наявність зброї, транспортних засобів,
приналежність до неофіційних, заборонених, радикально налаштованих організацій,
«фан-клубів»), події, місця збору криміногенного контингенту, зберігання та збуту
викраденого майна, наркотиків, зброї, боєприпасів, вибухівки, незаконного
функціонування пунктів прийому металобрухту, місця розкомплектування
транспортних засобів, притони, місця розпусти, а також відомості, отримані від
правоохоронних органів інших держав, про осіб, причетних до вчинення злочинів на
території цих держав та України, чи інші відомості, які можуть сприяти розкриттю
злочинів.

25.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Під час розкриття злочинів взаємодія слідчих з працівниками оперативних,
інших підрозділів, у тому числі в роботі СОГ, будується за принципом керівної
ролі та контролю слідчого за повне, всебічне й об’єктивне досудове
розслідування кримінального провадження, його процесуальної самостійності в
прийнятті рішень, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання
згоди від слідчого судді (суду) або прокурора, та самостійності оперативних
служб у виборі засобів і методів оперативно-розшукової діяльності, тактичних
прийомів їх застосування в межах законодавства України, спрямованих на
встановлення осіб, які вчинили злочини.
Організація та проведення комплексу ОРЗ, НС(Р)Д з розкриття злочинів,
керування членами СОГ, за винятком слідчого, покладаються, як правило, на
заступника начальника–
начальника
кримінальної поліції ГУНП,
територіального відділу поліції.

26.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Швидке та повне розкриття злочинів досягається шляхом поєднання зусиль
усіх підрозділів поліції, забезпечення належного рівня їх взаємодії, відповідно
до вимог законодавства отримання, збирання, накопичення та використання
інформації про осіб, причетних до їх учинення, а також події і факти, які
можуть сприяти розкриттю злочинів, що є невід’ємним завданням для всіх без
винятку працівників поліції.
Безпосередню організацію роботи зі збору інформації здійснює керівник
відділу поліції.
Збір працівниками поліції інформації здійснюється як у процесі виконання
своїх основних службових обов’язків, так і під час неформального спілкування
з громадянами в службовий та неслужбовий час.

27.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Отриману інформацію поліцейські зобов’язані письмово доповідати
безпосереднім керівникам для її використання службами, які виконують основні
обов’язки з розкриття злочинів.
Елементами планування розкриття злочину є постановка завдання,
визначення шляхів і способів його виконання, послідовності проведення
необхідних дій, розміщення наявних сил і засобів тощо. Така розумова
діяльність оперативного працівника спрямована на побудову уявної моделі
всього процесу розкриття злочину, матеріальним вираженням якої є письмовий
або графічний план.

28.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Взаємодія працівників карного розшуку зі слідчим при плануванні розкриття
убивств. Іноді інформація, значима для розкриття серії вбивств відома
працівникам одного підрозділу й невідома працівникам іншого, що безпосередньо
займається цієї «серією». У свою чергу, з деяких причин окремі епізоди «серії»
можуть розслідувати слідчі різних підрозділів Національної поліції.
Важливим етапом планування розкриття серійних убивств є діяльність по
виявленню серії аналізованих злочинів, що являє собою складний процес пошуку
й аналізу інформації про повторювані закономірності в ряді аналогічних злочинів,
з подібними обставинами, груп системоутворюючих ознак «серії». До них входять
дані: про жертв убивств; місця і час нападів; обставини, які вказують на характер
дій злочинця, особливо його «почерк»; знаряддя злочинів, інші дані.

29.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Особливе значення при плануванні розкриття убивств, зокрема поєднаних із
сексуальним насильством варто приділяти участі психологів. Традиційно основні
форми використання їхніх спеціальних знань під час оперативно-розшукової роботи
такі:
а) участь у розробці «розшукових портретів» осіб, які вчинили серійні сексуальні
вбивства;
б) вироблення оптимальної тактики окремих розшукових дій та оперативнорозшукових заходів з урахуванням індивідуальних характеристик осіб, які цікавлять
оперативних працівників;
в) проведення попередніх досліджень різних об’єктів.
Для оперативної роботи безперечну важливість мають консультативні висновки й
думки фахівців психологів.

30.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Оперативні працівники, плануючи діяльність по розкриттю серійних
сексуальних убивств повинні прагнути:
а) до підвищення оперативності виявлення убивств за рахунок більш
чіткої інформаційно-аналітичної роботи, поліпшення поінформованості
працівників слідчих і оперативно-розшукових підрозділів, у тому числі
підрозділів з різною підпорядкованістю;
б) до більш широкого залучення фахівців до виявлення й діагностики
серійних убивств;
в) до забезпечення своєчасного об’єднання кримінальних проваджень
про такі вбивства.

31.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
З моменту надходження до поліції інформації про вчинення злочинів, для їх розкриття
впроваджується комплекс першочергових оперативно-розшукових заходів та невідкладних слідчих
(розшукових) дій.
Якщо особу, яка вчинила злочин, установлено протягом однієї доби з моменту впровадження
комплексу першочергових оперативно-розшукових заходів і невідкладних слідчих (розшукових) дій,
такий злочин вважається розкритим по гарячих слідах.
Першочергові оперативно-розшукові заходи спрямовані на:
- швидке виявлення та якісне процесуальне закріплення матеріальних слідів, які несуть інформацію
про подію злочину, особу злочинця та інші обставини, що мають значення для справи;
- установлення потерпілих, очевидців, свідків і термінове одержання від них відомостей, які можуть
сприяти розкриттю злочину, затриманню злочинців;
- активне використання отриманої інформації для планування заходів щодо розкриття злочину,
розроблення версій, одержання нових доказів, а також для встановлення і затримання причетних до
злочину осіб;
- одержання відомостей про злочини, що готуються, попередження можливого настання шкідливих
наслідків.

32.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Першочергові ОРЗ та невідкладні слідчі (розшукові) дії передбачають:
проведення огляду місця події;
переслідування і затримання правопорушників за слідами або указаними
потерпілими і очевидцями напрямками переміщення правопорушника або за
результатами роботи службового собаки, організація загороджувальних заходів, у
тому числі в місцях можливого перебування або появи правопорушників;
проведення розшукових заходів у місцях перебування осіб, схильних до вчинення
правопорушень (у тому числі збуту викраденого майна);
виявлення свідків та очевидців події, опитування (у разі внесення відомостей в
ЄРДР – допит) з цією метою осіб, які проживають або працюють поблизу місця
вчиненого діяння, а також осіб, які могли перебувати на можливих шляхах руху
правопорушника до та від місця події;

33.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
установлення базових станцій операторів мобільного (рухомого) зв’язку, що
обслуговують територію, на якій знаходиться місце вчинення кримінального
правопорушення, та можливих напрямків руху особи, яка його вчинила, а також інших
місць з урахуванням обставин кримінального правопорушення;
проведення поквартирного чи подвірного обходу для збирання відомостей про
подію, обстеження місцевості в районі вчинення кримінального правопорушення,
виявлення загублених, викинутих правопорушником знарядь учиненого діяння, інших
предметів, отримання додаткової інформації про подію та осіб, які вчинили
кримінальне правопорушення;

34.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
орієнтування особового складу органів та підрозділів поліції на території
обслуговування, на якій учинено кримінальне правопорушення, та суміжних
територіях, а також (за необхідності) представників громадськості про характер, час,
місце і спосіб учинення кримінального правопорушення, кількість осіб, які його
вчинили, їх зовнішність, прикмети викраденого та про інші відомості, що мають
значення для встановлення правопорушників та їх розшуку;
використання можливостей баз (банків) даних єдиної інформаційної системи
Міністерства внутрішніх справ України та інших інформаційних ресурсів, а
також засобів масової інформації;
перевірку осіб за базами (банками) даних, що входять до єдиної
інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, та іншими
інформаційними ресурсами, передбаченими статтями 26, 27 Закону України
«Про Національну поліцію»;

35.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
інші передбачені законодавством заходи та дії, необхідні для встановлення
події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, зокрема:
залучення до розкриття злочинів осіб, з якими установили конфіденційне
співробітництво (ст. 275 КПК України, п. 13, 14 ст. 8 ЗУ «Про ОРД»);
виконання письмових доручень слідчого про проведення слідчих
(розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, тощо.
Установлені відомості та проведені дії негайно доповідаються слідчому для
процесуального закріплення.

36.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Встановлення осіб, причетних до злочину, серед тих, які перебувають на обліку в
поліції або проходять за первинними матеріалами:
- раніше судимих, насамперед за злочини, аналогічні вчиненому, осіб, які
перебувають під адміністративним наглядом або формально під нього підпадають,
- звільнених від кримінальної відповідальності або відносно яких застосовані
покарання, не пов’язані з позбавленням волі; наркоманів, неповнолітніх, злісних
порушників громадського порядку,
- а також осіб, які потрапляли в поле зору оперативних та інших підрозділів
поліції за підозрою в причетності до вчинення схожих злочинів або висловлювалися
про намір учинити злочини.

37.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
У разі якщо в результаті проведених першочергових заходів і невідкладних
слідчих (розшукових) дій не встановлено особу, яка вчинила кримінальне
правопорушення, керівник органу, підрозділу поліції організовує і забезпечує
подальшу роботу з розкриття цього кримінального правопорушення.
Слідчі та оперативні підрозділи на підставі вивчення і аналізу зібраних
матеріалів визначають версії вчинення злочину та в триденний строк з моменту
внесення інформації в ЄРДР складають план спільних оперативно-розшукових
заходів та слідчих дій.
У плані обґрунтовуються висунуті версії і заходи з перевірки осіб, які
можуть бути причетні або підозрюються в учиненні злочину, зазначаються
виконавці пунктів плану і встановлюються терміни їх виконання.

38.

4. Організація першочергових та подальших оперативно-розшукових
заходів з метою розкриття кримінальних правопорушень проти життя та
здоров’я особи.
Даний план є нетаємним, заходи в ньому будуються у вигляді завдань
(установлення очевидців злочину, свідків, знаряддя злочину, способу життя
підозрюваних та їх зв’язків, потерпілих, місць зберігання викраденого), у яких
конкретні оперативно-розшукові заходи і прийоми отримання інформації та
перевірки причетності конкретних осіб до вчиненого злочину не зазначаються.
Начальник відділу, сектору карного розшуку під час відпрацювання версії
щодо причетності до вчиненого злочину у складі СОГ забезпечує організацію
проведення ОРЗ щодо відпрацювання версій, які належать до компетенції
підрозділів карного розшуку.

39.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!