4. ГЕМОСТАЗ

1. ГЕМОСТАЗ

2.

Життя людини, нормальне функціонування усіх її органів та систем залежить від
ефективності кровообігу, тобто нормальної циркуляції крові до усіх органів і
тканин, та повернення її до серця. Необхідною умовою нормальної циркуляції крові
є адекватний кровообіг - відповідність ОЦК обсягу судинного русла. Порушення
адекватності кровообігу призводить до тяжких ускладнень: гострої анемії, шоку.
КРОВОТЕЧА: вихід крові з кровоносних судин внаслідок порушення їх цілості або
порушення проникливості судинної стінки. Кровотеча завжди супроводжується
крововтратою.
КЛАСИФІКАЦІЯ КРОВОТЕЧ:
За ушкодженою
судиною:
-артеріальна
-венозна
-капілярна
-паренхіматозна
за направленням:
-зовнішня
-внутрішня
-змішана
за терміном:
-первинна
-вторинна:
рання
пізня
рецидивна

3.

КЛІНІКА КРОВОТЕЧ:
складається з місцевих і загальних симптомів. Загальні симптоми особливо важливі
при внутрішній кровотечі, коли місцеві симптоми відсутні.
Місцеві симптоми
артеріальної кровотечі:
Червона кров пульсуючим струменем
венозної кровотечі:
Темна кров безперервним струменем
капілярної кровотечі:
У вигляді крапельок роси
Загальні симптоми
слабкість
запаморочення
загальмованість
блідість шкіри
акроціаноз
тахікардія
зниження АТ

4.

ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ КРОВОТЕЧІ:
зменшення кількості еритроцитів, зниження гемоглобіну, кольорового показника,
гематокриту.
СТУПЕНІ КРОВОВТРАТИ:
1. Помірна - не більше 25% від
нормального ОЦК
2. Велика - ЗО - 40% нормального ОЦК
3. Масивна - більше 40%) нормального
ОЦК
При гострій крововтраті до 10% від
нормального ОЦК (500 мл) клінічні прояви,
як правило, відсутні, організм повністю
компенсує таку крововтрату.
При крововтраті 15 - 25%
нормального ОЦК (750 — 1250 мл)
виявляються мін.
тахікардія і зниження АТ (пульс до 100 уд.
на 1 хв, АТ 100 мм рт. ст.), холодні кінцівки.
Крововтрата більше 25% від
нормального ОЦК проявляється клінікою
геморагічного шоку.
МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ:
-гостра анемія
-хр. анемія
-геморагічний шок
-здавлення органів і тканин
(тампонада серця)
-аневризма
-повітряна емболія
-ДВЗ - синдром
(коагулопатія)

5.

МЕТОДИ ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧІ:
Тимчасова зупинка
підвищене положення
кінцівки
Пальцеве притиснення
судини
тиснуча пов'язка
Джгут
накладання затискача
туга тампонада
фіксоване максимальне
згинання
Остаточна зупинка
Механічний засіб:
перев'язка судини
судинний шов
протезування судини
туга тампонада
Фізичний засіб:
Припікання
Електрокоагуляція
гарячі розчини
застосування холоду
Хімічний засіб:
Адреналін
Н2О2
СаСl2
амінокапронова кислота
вікасол
Біологічний засіб:
переливання крові
переливання плазми
переливання тромбоцітарної маси
переливання фібриногену
АГП, АГГ
гемостатична губка

6.

7.

Способи зупинки артеріальної
кровотечі (1).
Місця накладання джгута (2)

8.

ЛАТИНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ
1. ГЕМАТОМА - скопичення крові в тканинах.
2. ГЕМАРТРОЗ - скопичення крові в порожнині суглобу.
3. ГЕМОТОРАКС - скопичення крові в грудній порожнині.
4. ГЕМОПЕРІТОНЕУМ - скопичення крові в черевній порожнині.
5. ГЕМАТЕМЕЗІС - кривава блювота.
6. ГЕМАПТОЕ — кровохаркання.
7. МЕЛЕНА - кривавий стілець.
8. ГЕМАТУРІЯ - кривава сеча.
9. ГЕМОПЕРІКАРД - скопичення крові в серцевій сумці.

9.

СИСТЕМА ГЕМОСТАЗУ
Згортаюча система
Протизгортаюча система
І фаза - утворення тромбопластину
-Інгібітори згортання антикоагулянти:
гепарин (утв. в тучних
клітинах печінки)
тканинний тромбопластин
кров'яний тромбопластин
(зовнішня система гемостазу) (внутрішня система гемостазу)
-Фібринолітична
система:
активатори
плазми
II фаза – протромбін
тромбін
плазміноген
тканинний
активатор
III фаза - фібриноген
фібрин – мономер
плазмін
фібрин – полімер
фібриноліз

10.

Крововтрата (анемія) може бути гострою - при одноразовій значній кровотечі і
хронічною - при повторних незначних кровотечах. Гостра анемія більш небезпечна,
тому що не встигають спрацювати компенсаторні механізми і може розвинутись
геморагічний шок і навіть смерть. При хронічній анемії спрацьовують компенсаторні
механізми і, не зважаючи на значну крововтрату, смерть, як правило, не настає.
ШОК - це грізний симптомокомплекс, виникаючий у вигляді стандартної реакції
організму на надсильні подразники.
Шок - це динамічний стан організму. Виникнувши, він безперервно прогресує і
при неадекватному і несвоєчасному лікуванні неминуче призводить до смерті
пацієнта.
КЛАСИФІКАЦІЯ:
ЕТІОЛОГІЯ :
заснована на
-втрата рідини
етіологічному
-втрата крові
принципі.
-синдром малого
викиду
-Гіповолемічний:
-бактеріємія
геморагічний
-перерва
опіковий
спинного мозку
-Кардіогенний
-Ендотоксичний
-Анафілактичний
-Спінальний

11.

-гіповолемія
-зниження ОЦК
-стимуляція наднирників
-викид адреналіну і норадреналіну
-периферичний судинний
спазм
-централізація кровообігу
-погіршення мікроциркуляції
-гіпоксія тканин
-накопичення недоокислених продуктів
і гістаміноподібних речовин
-вазодилатація
-патологічне депонування
крові
-зниження перфузії життєво важливих
органів
-ОПН
-пригнічення центрів кори головного
мозку
-смерть
КЛІНІКА:
Іст. - Компенсований зворотній
-свідомість збережено
-збудження
-блідість шкіри
-кінцівки холодні
-пульс слабкого наповнення
-АТ в нормі
-зниження діурезу
ІІст. - Декомпенсований зворотній
-зниження АТ
-кінцівки холодні
-акроціаноз
-тахікардія
-задишка
-наростання ацидозу
-олігоурія
ІІІст. - Незворотній
-відсутність АТ
-відсутність свідомості
-анурія> 12 годин
-неефективність інфузійної терапії

12.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ШОЦІ:
1. Надати пацієнтові горизонтального положення із зниженим головним кінцем.
2. При зовнішній кровотечі - провести тимчасову зупинку кровотечі.
3. Закрити рану асептичною пов’язкою.
4. Провести транспортну іммобілізацію перелому.
5. Провести знеболення.
6. Тепло закутати потерпілого.
7. Дати гаряче пиття (при відсутності ушкоджень органів черевної порожнини!).
8. Почати протишокову інфузійну терапію.
9. Невідкладне щадяче транспортування в стаціонар.
При відсутності протишокових препаратів при наявності тяжкого шоку у пацієнта
- підняти кінцівки пацієнта догори, а потім накласти на 3 кіцівки джгути, які почергово
замінюються через 40 - 45 хв.
ПРИМІТКА : введення вазопресорів на етапі першої допомоги суворо
заборонено !!! (поглиблення шоку)!!!

13.

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ
-Поповнення дефіциту ОЦК
-Поліпшення мікроциркуляції
-Підтримання онкотичного
тиску плазми
-Підтримка водно-електролітної і кислотнолужної рівноваги
- Дезінтоксикація
Протишокові препарати:
-Середньомолекулярні декстрани-поліглюкін
- Низькомолекулярні декстрани- реополіглюкін
- Препарати желатини-желатиноль
- Альбумін - підтримка онкотичного тиску
- Гемодез, онкотичні діуретики (дезінтоксикація)
- NаНСО3, фіз. розчин, глюкоза
(дезінтоксикація, підтримка КЛР і воднозлектролітного
стану)
- Кров або зрітроцітарная маса - при
крововтраті 25% ОЦК

14.

ДІАГНОСТИКА ДЦК :
1. Зважування серветок та облік крові, зібраної в електровідсмоктувач під час
операції.
2. Орієнтовне визначення крововтрати при механічній травмі: перелом стегнової
кістки - до 1000 мл, множинні переломи ребер - з 1200 мл, перелом кісток
тазу - до 2500 мл.
3. Визначення шокового індексу Альговера: відношення частоти пульсу до рівня
систолічного АТ. В нормі шоковий індекс менше 1.
4. Визначення ДЦК по:
а) питомій вазі;
б) гематокриту.
ТРОМБОГЕМОРАГІЧНИЙ /ДВЗ/ СИНДРОМ: це симптомокомплекс, який
характеризується підвищеною кровоточивістю на фоні масивного тромбоутворення в
судинах.

15.

ДВЗ - СИНДРОМ (тромбогеморрагічний)
ПАТОГЕНЕЗ
-І ст . поява в кровотоці
тромбопластину
гіперкоагуляція
-ІІ ст. зменшення-
Протромбіну
фібриногену
коагулопатія споживання
-ІІІ ст. активація плазміногену
фібриноліз
-IV ст. відновлювальна
нормалізація показників
згортання
КЛІНІКА
-шок
-геморагічний
діатез
ДІАГНОСТИКА
-коагулограма
(тромбоеластограмма)
-час згортання
-протромбіновий час
-тромбіновий час
-кількість тромбоцитів
ЕТІОЛОГІЯ
Гіпоксія тк. при:
-травм. операціях
-зупинці серця
-гіпотонії
-шоці
-перітоніте
-сепсисі
ЛІКУВАННЯ
-усунення основних
етіологічних факторів
-протишокова терапія
-нормалізація згортання
крові (І ст.)
гепарин низькомолекулярні
декстрани
-ІІ-ІІІ ст. переливання
крові, фібриногену,
тробоцітарной маси
антіфібрінолітичні
засоби:
Σ - АКК - пригнічення
плазміногену
трасилол - пригнічення
плазміну