Державна влада. Державний лад. Форми держави

1.

ДЕРЖАВНА
ВЛАДА.
ДЕРЖАВНИЙ ЛАД.
ФОРМИ ДЕРЖАВИ.

2.

Мета уроку:
•навчальна:
- ознайомити учнів з різновидами державної влади,
поняттям державний лад таформами держави;
- вдосконалити навички учнів зі здійснення
дослідницької роботи;
- продовжити роботу над засвоєнням нових понять,
поглибленням між предметних зв’язків;
•розвиваюча:
- розвивати вміння правильно застосовувати та
пояснювати на прикладах поняття «державна
влада», «державний лад» «форми держави»,
«форми державного устрою», «форми державного –
політичного режиму»;
•виховна:
- виховувати правову культуру та повагу до ролі
народу у формуванні вищих органів державної влади.

3.

План уроку
1. Державна влада.
2. Загальна характеристика державного
ладу.
3. Види і загальна характеристика
форм правління.
4. Форми територіального устрою
держави: поняття, види.
5. Форма державного політичного
режиму.

4.

Влада — здатність та можливість одних осіб (груп людей,
партій...) впливати на інших за допомогою різних важелів (волі,
авторитету, права, насилля).
Державна влада — це управління суспільством органами
держави в межах їхньої компетенції.

5.

Органи державної влади в Україні
Законодавча
влада
Виконодавча
влада
Судова влада

6.

Державний лад — це система політико-правових, економічних,
соціальних, адміністративних відносин, що встановлюється
законодавством у державі, й організація державної влади.
Форма територіального
устрою
Форма правління
Форма політичного
режиму
Державний лад

7.

Форма правління — це спосіб організації верховної
влади у державі, порядок її утворення та діяльності.
Основні ознаки форми державного правління:
• виражає
порядок формування вищих органів
державної влади, їх структуру і межі здійснення;
• характеризує зміст принципу поділу влади між
вищими органами;
• встановлює компетенцію вищих органів державної
влади та характеризує взаємодії з іншими органами
влади центрального
і місцевого значення
та
інститутами громадянського суспільства.

8.

Монархія (гр. monarchia — єдиновладдя) — форма правління, при якій
верховна влада здійснюється одноосібно та є, як правило, спадковою.
Класичними ознаками монархії є:
• довічне користування владою;
• влада передається, як правило, у спадщину;
• представництво у зовнішніх відносинах монарх
здійснює за власним правом;
• монарх не несе відповідальності ні перед ким за свою діяльність.

9.

Республіка (лат. respublica — суспільна справа) — форма правління,
при якій вища державна влада належить обраним на певний строк
органам влади.
Ознаками республіки є:
• формування органів влади шляхом обрання (парламент, глава
держави);
• органи влади (законодавчі, виконавчі) діють протягом певного
зазначеного в законодавстві терміну;
• відповідальність глави держави у випадках, передбачених
законодавством;
• здійснення представництва інтересів держави главою держави;
• обов’язковість рішень центральних органів влади для всіх інших
державних органів;
• звітність виборних органів перед населенням;
• взаємовідповідальність держави і особи.

10.

Форма територіального устрою держави — національнотериторіальна та адміністративно-територіальна організація
державної влади, яка встановлює порядок взаємовідносин між
центральними та місцевими органами влади.

11.

Ознаки
Унітарна
Федерація
Конфедерація
Конституц
ія
Єдина
Кожен суб’єкт федерації
має свою конституцію,
норми якої не повинні
суперечити загальнофедеральній
У кожній державі своя конституція
Вищі
органи
влади
Єдині
Поряд з вищими
федеральними органами
існують вищі органи
влади суб’єктів федерації
Центральна влада відсутня. Є спільні органи для
координації дій при вирішенні певних проблем
Система
права
Єдина
Суб’єкти федерації
можуть мати свою
правову систему, але при
верховенстві федеральної
Відсутня єдина система права
Судова
система
Єдина
Суб’єкти федерації
можуть мати свої судові
системи, але при
верховенстві федеральної
У кожної держави своя судова система
Громадянс
тво
Єдине
Можливе подвійне
громадянство
У кожної держави своє громадянство
Територія
Єдина
Складається з територій
суб’єктів федерації
Єдина територія відсутня
Валюта
Єдина
Єдина
У кожної держави – своя валюта, але є валюта для
взаєморозрахунків

12.

Унітарна держава — це єдина централізована держава, яка
складається
із
адміністративно-територіальних
одиниць,
підпорядкованих центральним органам влади, які не мають ознак
суверенітету.
Прикладами унітарної держави є Франція, Італія, Швеція, Норвегія,
Португалія, Греція, Ватикан, Японія, тощо.
Федеративна держава (союзна держава) (федерація — лат. foederatio
— союз, об’єднання) — добровільне об’єднання самостійних державних
утворень в єдину державу, яка складається з рівноправних суб’єктів.
Різняться федерації за назвами своїх суб'єктів: штати (США, Індія),
землі (ФРН, Австрія), кантони (Швеція), провінція (Канада, Пакистан),
республіки (Росія).
Приклад:
- США (50 штатів);
- ФРН (16 земель);
- Об'єднані Арабські Емірати (7 еміратів).

13.

Конфедерація (союз держав) (лат. confederation — союз,
об’єднання) — тимчасовий юридичний союз незалежних
держав, створений для досягнення певної мети чи
інтересів.
Приклади:
Швейцарія (1291-1849);
Нідерланди (1579-1795);
Німеччина (1815-1864).
Імперія - примусово утворена складна держава, що
складається з головної держави (метрополії) та колоній
які повністю залежать від верховної влади.
Приклади імперій: Британська імперія, Османська імперія,
Австро-Угорська імперія.

14.

Політичний режим — сукупність засобів та методів
здійснення державної влади.
На характер режиму впливають фактори:
способи та порядок формування органів державної
влади;
компетенція органів влади та характер взаємовідносин;
ступінь гарантованості прав і свобод громадян;
роль права у житті суспільства та вирішенні державних
справ;
місце і роль силових структур (армії, поліції, розвідки,
служби безпеки) у державному механізмі;
ступінь реальної участі громадян та об’єднань громадян
у суспільно-політичному житті держави та в управлінні
державою;
способи розв’язання соціальних та політичних
конфліктів.

15.

Форма політичного устрою
Форма політичного устрою
1. Демократичний:
- радикальний;
- ліберальний;
- консервативний.
1. Антидемократичний:
- авторитарний;
- тоталітарний
(комуністичний і
фашистський);
- расистський;
- тиранічний;
- деспотичний;
- диктаторський;
- охлократичний;
- теократичний.

16.

Демократія
Тоталітаризм
Авторитаризм
Визнання народу
джерелом влади
Занадто централізована
структура влади
Влада перебуває в руках
однієї особи
Виборність і
змінюваність
органів влади
Державна влада
формується за закритими
від суспільства каналами
Формування органів влади за
допомогою призначення
Пріоритет прав і
свобод людини над
правами держави
Повне безправ’я
людини
Обмеження прав
і свобод людини
Поділ влади на
законодавчу
виконавчу і судову
Монопольний державний
контроль всіх сфер життя
суспільства
Відсутність чіткого
поділу влади
«Силові» структури
перебувають під
контролем
суспільства
«Силові» структури
виконують функції
каральних органів
«Силові» структури
суспільству практично
непідконтрольні
Політичний
плюралізм
Панування однієї
партії
Обмеження й
контроль політичного
плюралізму

17.

Демократичний політичний режим — це режим, заснований на
визнанні принципів рівності та свободи усіх громадян, участі народу
в управлінні державою.
Ознаками демократичного політичного режиму є:
джерело влади — народ;
політична влада має легітимний (законний) характер і здійснює
свої повноваження на основі законів;
розподіл влади на три гілки: законодавчу, виконавчу, судову;
наявність права народу впливати на політичні рішення
(вираження своїх думок у ЗМІ, демонстрації, лобіювання, участь
у передвиборчих кампаніях тощо);
перевага більшості над меншістю при прийнятті рішень, визнанні
думки меншості (опозиції, меншин тощо);
політичний плюралізм (наявність багатопартійної системи,
конкуренція політичних партій);
наявність і рівноправність різних форм власності;
високий ступінь реалізації прав і свобод людини (норми, правила
та принципи взаємовідносин держави та громадян).

18.

Авторитарний режим (лат. auctoritas — влада) — концентрація державної
влади в руках правлячої верхівки за допомогою особливих методів та засобів
організації державної влади (режим А.Піночета у Чилі).
Ознаки:
• влада належить невеликій кількості осіб (військова хунта, олігархічна група,
тиран, монарх тощо);
• необмеженість влади та не підконтрольність (в країні можуть діяти закони,
лише потрібні для верхівки);
• опора на силу (наявність збройних формувань, здатних у будь-який момент
придушити виступи);
• монополізація влади та політики (недопущення політичної опозиції та
конкуренції, може існувати безліч політичних партій за умови їхньої
підконтрольності владі);
• відсутність тотального контролю над суспільством, практичне невтручання в
економіку (владу цікавлять питання перш за все власної безпеки, суспільного
порядку, оборони, зовнішньої політики тощо);
• політична еліта формується шляхом призначення зверху (за принципами
родинних зв’язків, товариських стосунків, поділу поглядів, а не на
конкурентній основі).

19.

Тоталітарний політичний режим (тоталітаризм — лат. totalis
— весь, цілий, повний) — один із видів політичних режимів, який
характеризується повним контролем держави над усіма сферами
життя суспільства, заснований на методах ідеологічного,
фізичного та психічного примусу (сталінізм в СРСР, маоїзм у
Китаї).
Суттєвими ознаками тоталітаризму є:
• панування загальної державної ідеології;
• монополія держави на засоби масової інформації;
• монополія держави на всі види зброї;
• надмірно централізований контроль над економікою;
• наявність
однієї
всеохоплюючої
партії,
яку
очолює
харизматичний лідер (обдарований);
• особлива система контролю та насилля (спеціальні суди,
концентраційні табори, репресії);
• відсутність місцевого управління;
• поділ прав громадян залежно від становища в суспільстві;
• позбавлення прав і свобод;
• тотальний нагляд за людиною від народження до смерті.

20.

Домашнє завдання
• Опрацювати§1-2, п.3-5 – усно.