Державна влада

1.

ДЕРЖАВНА ВЛАДА І
МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ

2.

Державна влада та її
властивості
Державна влада — це публічно-політичні відносини між
державним апаратом і підвладними йому індивідами (їх
об'єднаннями, соціальними спільнотами). Основне
призначення державної влади полягає в управлінні
суспільством, захисті його інтересів та встановленні
правопорядку. Вона характеризується кількома ключовими
властивостями.
Державна влада є особливою формою політичної влади, яка
має всі її загальні ознаки, але також володіє власними,
характерними рисами. Ось основні риси, властиві лише
державній владі:

3.

• Суверенітет — це вища і незалежна влада, яка не
підпорядковується жодним іншим політичним структурам на своїй
території. Вона діє в межах власної держави і представляє її на
міжнародному рівні.
• Загальнообов’язковість — рішення, які приймає держава, є
обов'язковими для всіх осіб та організацій, що знаходяться на її
території. Це стосується не тільки громадян, але й іноземців та
юридичних осіб.
• Монополія на застосування примусу — лише держава має право
застосовувати примусові заходи, наприклад, через поліцію, армію або
суди. Це забезпечує виконання законів та підтримання порядку в
суспільстві.
• Територіальність — державна влада поширюється на всіх осіб, які
перебувають на певній території, що належить державі. Кожна держава
має чітко визначені кордони, в межах яких діє її влада.
• Інституціоналізованість — державна влада реалізується через
систему державних органів, таких як парламент, уряд, суди, поліція,
армія та інші органи виконавчої, законодавчої та судової влади. Ці
органи мають чіткі функції і повноваження.

4.

Сучасна державна влада характеризується такими важливими властивостями:
Легітимність — це суспільне визнання державної влади як законної та справедливої.
Легітимність влади залежить від підтримки більшості населення, яка вважає, що ця
влада діє в інтересах суспільства і відповідно до встановлених норм. Легітимна влада
має моральне та політичне право на виконання своїх функцій.
Легальність — це відповідність діяльності державної влади чинному
законодавству. Це означає, що органи влади діють у рамках встановлених
правових норм і процедур. Легальність забезпечується через механізми контролю
та правових процедур, зокрема через суди та інші правозастосовні органи.
Законність — це принцип, який гарантує, що всі рішення і дії державних органів
мають базуватися на законах і не суперечити їм. Законність передбачає, що як
держава, так і громадяни мають діяти у правових межах, що забезпечує
стабільність і передбачуваність правовідносин у суспільстві.
Ці три характеристики тісно пов'язані між собою і забезпечують ефективне та справедливе
функціонування державної влади, захищаючи права громадян і створюючи умови для правової держави.

5.

Механізм держави: поняття, структура і принципи
Механізм держави – це сукупність всіх державних організацій (державних органів, установ, підприємств та інших
державних інституцій), які практично реалізують функції та здійснюють завдання держави. Поняття «механізм
держави» вперше включив до арсеналу теорії держави і права у середині 60-х років ХХ ст. видатний український
теоретик права В. Копєйчиков.
Загальні риси державних організацій:
1) на відміну від самоврядних організацій вони є державними
інститутами;
2) за їх посередництвом практично виконуються завдання і
функції держави;
3) вони утворюються за рішенням держави (уповноважених
державних органів);
4) вони утримуються за рахунок бюджетних коштів;
5) їх працівники як державні службовці мають особливий
статус,
особливі гарантії соціального захисту.

6.

СТРУКТУРА МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВИ
ВКЛЮЧАЄ:
Державний апарат - це сукупність державних органів, їх ланок і підрозділів, уповноважених безпосередньо здійснювати дер- жавну
владу та управління, які спираються у своїй діяльності на можливість застосування примусу.
Державні установи і підприємства. Обидві категорії відіграють важливу роль у функціонуванні держави, але їх головна відмінність
полягає в тому, що установи спрямовані на управління та забезпечення суспільних інтересів, а підприємства — на економічну діяльність і
виробництво товарів та послуг.
Державних службовців
Організаційні засоби і фінансові кошти. Інструменти, механізми та методи, які держава використовує для забезпечення ефективного
функціонування своїх органів та установ. Фінансові кошти — це матеріальні ресурси, необхідні для забезпечення функціонування
державного апарату.

7.

Методи здійснення державної влади
Методи здійснення державної влади — це способи та інструменти, за допомогою яких держава реалізує
свої функції, керує суспільством та забезпечує правопорядок. Вони включають:
Переконання — держава використовує освітні, інформаційні та виховні заходи для формування свідомості
громадян і їхньої добровільної підтримки державних рішень. Це може бути пропаганда, освітні програми,
громадські кампанії тощо.
Примус — держава застосовує силу для забезпечення дотримання законів та правил. Це може включати діяльність
поліції, судів, армії та інших органів, що мають право застосовувати примус, наприклад, через штрафи, арешти або
примусові заходи.
Регулювання — це метод, що передбачає встановлення норм і правил, які регулюють діяльність суспільства і
економіки. Держава видає закони, підзаконні акти, накази та інші нормативно-правові акти, що забезпечують
організоване життя суспільства.
Контроль і нагляд — держава здійснює постійний моніторинг дотримання законодавства і правил через спеціальні
органи, такі як податкові служби, органи нагляду за виконанням законів і стандартів.
Стимулювання — держава може заохочувати бажані дії громадян або підприємств шляхом надання пільг,
субсидій, податкових знижок або грантів. Це дозволяє стимулювати економічну активність, інновації або
соціально значущі проєкти.
Координація — цей метод передбачає узгодження дій між різними органами влади та інституціями для
досягнення загальних цілей. Держава забезпечує взаємодію між законодавчою, виконавчою та судовою гілками
влади, а також між різними рівнями управління — місцевими і центральними.

8.

Основоположним принципом організації і діяльності державного
апарату є принцип поділу влади. Поділ влади втілюється юридично у двох конструкціях:
РОЗПОДІЛ ВЛАДИ В
ДЕРЖАВІ
• поділі повноважень між трьома основними
ланками державного апарату (органами
законодавчої, виконавчої і судової влади);
• функціонуванні механізму взаємних стримувань і
противаг між гілками влади.

9.

Поділ влади має глибокий демократичний зміст, оскільки в кінцевому вимірі він спрямований на забезпечення
політичної свободи людини і громадянина.
Законодавча влада – це відокремлена в умовах поділу
влад гілка влади, яка має виняткові повноваження на
прийняття законів. Органами законодавчої влади є
парламенти (Верховна Рада України – в Україні)
Виконавча влада – це відокремлена в умовах поділу влад
гілка влади, яка має прерогативу виконувати прийняті
парламентом закони та інші рішення. Основною функцією
виконавчої влади є виконання законів, а додатковою –
підзаконне регулювання суспільних відносин. (Кабінет
Міністрів – в Україні)
Судова влада – це відокремлена в умовах поділу влад гілка
влади, що має виняткові повноваження на здійснення
правосуддя. Найважливіша особливість здійснення
діяльності судових органів полягає в суворому додержанні
визначеної процесуальним законодавством процедури,
яка гарантує законність і обґрунтованість судового
рішення.

10.

Центральні та місцеві державні органи. Способи утворення державних органів
• За територією, на яку поширюються повноваження
державних органів, їх поділяють на центральні та місцеві.
В Україні, наприклад, до центральних державних органів
слід віднести ті, повноваження яких поширюються на всю
її територію, — Верховну Раду України, Президента
України, Кабінет Міністрів України тощо. Місцевими
державними органами є місцеві державні адміністрації,
місцеві суди та ін. За умов федеративного устрою
(Російська Федерація) держав- ні органи поділяються на
федеральні органи і органи суб’єктів фе- дерації.
• Залежно від способу утворення державні органи
класифікують на виборні, призначувані, успадковані.
Типовим прикладом виборного органу є парламент,
призначуваного — кабінет міністрів, успадкова- ного —
монарх

11.

Інститут держави: поняття і види
Інститут держави — це сукупність правових, політичних і соціальних норм, організацій та установ, що забезпечують
функціонування державної влади, управління суспільством і регулювання суспільних відносин. Інститут держави
займає центральне місце в політичній системі і є основним механізмом здійснення державної влади.
інститут
законодавчої
влади;
інститут
контрольної
влади.
інститут
судової
влади;
інститут
виконавчої
влади;
інститут
глави
держави;

12.

Інститут законодавчої влади
Інститут законодавчої влади — це один із ключових елементів державної системи, який відповідає за розробку,
прийняття та контроль виконання законів. Законодавча влада реалізується через спеціально створені органи —
парламенти або аналогічні установи, залежно від форми правління в державі.
Парламент — це законодавчий орган держави, основним
завданням якого є створення, прийняття та контроль виконання
законів. Парламент є важливим інститутом у системі розподілу
влади, який також здійснює контроль за виконавчою владою та
представляє інтереси громадян.

13.

2. Двопалатний парламент —
складається з двох палат,
зазвичай нижньої та верхньої, які
можуть мати різні повноваження:
СТРУКТУРА
ПАРЛАМЕНТУ:
•Нижня палата (наприклад, Палата
представників у США або Палата громад у
Великій Британії) зазвичай представляє
населення, обирається безпосередньо
громадянами.
•Верхня палата (Сенат у США або Палата
лордів у Великій Британії) може
представляти регіони або інші інтереси,
обиратись або призначатись на іншу основу.
1 . Однопалатний парламент —
складається з однієї палати, яка
виконує всі функції законодавчого
органу. Прикладом є Верховна
Рада України.

14.

• 1. Законодавча функція — прийняття законів, які регулюють
суспільні відносини в різних сферах. Парламент обговорює та
затверджує проєкти законів, які потім передаються на підпис главі
держави.
• 2. Контроль за виконавчою владою — парламент здійснює нагляд
за роботою уряду і його органів, затверджує бюджет, контролює його
виконання та може виносити вотум недовіри уряду.
ОСНОВНІ ПОВ
НОВАЖЕННЯ
ПАРЛАМЕНТУ:
• 3. Затвердження бюджету — одна з ключових функцій парламенту
— схвалення державного бюджету, яке визначає, як будуть витрачені
державні кошти.
• 4. Ратифікація міжнародних договорів — парламент затверджує
або відхиляє міжнародні угоди та договори, які укладає уряд.
• 5 .Призначення і звільнення вищих посадових осіб — в окремих
країнах парламент бере участь у призначенні або затвердженні вищих
державних посадовців, таких як прем'єр-міністр, судді, омбудсмени
тощо.
• 6. Імпічмент — в деяких державах парламент має право розпочати
процедуру імпічменту президента або інших високопосадовців.

15.

Література:
Крестовська Н.М., Матвеева Л.Г. Теорія держави
і права: Елементарний курс
Загальна теорія держави і права За редакцією доктора
юридичних наук, професора, академіка АПрН України М. В.
Цвіка, доктора юридичних наук, професора, академіка АПрН
України О. В. Петришина
Теорія держави і права . С.О.Гладкий