Загальна характеристика держави та державної влади. Заняття 1

1.

ДВНЗ «Київський електромеханічний коледж»
Загальна характеристика
держави та державної влади.
Заняття 1
Викладач: Літвінчук О.Д.

2.

Суспільство – історично сформована сукупність індивідів, форма
колективного співжиття людей та система різноманітних
(економічних, моральних, релігійних, політичних, юридичних)
зв'язків і відносин між людьми.
Стадії розвитку суспільства
Дикість
Присвоєння готових продуктів
природи, які добували за
допомогою
примітивних
знарядь праці
Суспільна
організація
первісне людське
стадо
Варварство
Цивілізація
Виникає
домашнє
тваринництво,
починається вирощування с\г культур,
вдосконалюються знаряддя праці
Суспільна
організація
–
окрема родина
Організація
влади
–
первісне
народовладдя
Складаються відносно самостійні
групи людей (страти): касти,
стани, класи тощо.
Суспільна організація – держава

3.

Причини виникнення держави:
необхідність у
більш досконалих
формах управління
суспільством у
результаті розвитку
виробництва,
поділу праці,
зростання
чисельності
населення;
необхідність
підтримання
суспільного порядку,
що забезпечується за
допомогою
загальнообов'язкових
соціальних норм;
Причина — явище, яке
обумовлює або породжує
інше явище.
необхідність
організації
захисту території
та ведення війн;
необхідність
організації
значних
суспільних робіт
(у деяких країнах
Азії та Африки).

4.

Економічні
Соціальні
Три великі поділи
праці
Виникнення
патріархальної сім'ї
Політичні
Утворення великих груп
людей з протилежними
інтересами
Виникнення
виробничого типу
господарства
Виникнення
міжкласових конфліктів
Поява надлишкового
продукту, приватної
власності, майнової
нерівності
Неспроможність
суспільної влади
первісного ладу
врегульовувати
суперечності
Передумови – попередні
умови виникнення того чи
іншого явища.

5.

СУСПІЛЬСТВО – найбільше об'єднання людей, тісно
пов'язаних між собою різноманітними взаємодіями,
загальною територією, історією, культурою.
КРАЇНА
ДЕРЖАВА
відокремлена територія незалежного
проживання певного суспільства з
власними кордонами та суспільним
устроєм
базовий
інститут
політичної
організації
певного
суспільства
(країни) з певним режимом влади та
органів управління
Країна – це територія, що має певні
кордони, користується державним
суверенітетом або перебуває під
владою іншої держави.
Держава – це політична організація
суспільства з певною формою
правління, яка визначає господарство і
суспільні структури.
Кожна держава є країною, тоді як не кожна
політико-географічна країна є державою.

6.

Суспільні відносини – це стійкі зв'язки між
соціальними групами людей, а також усередині
цих груп, які мають істотне значення для
існування і функціонування певної, досить
великої, сукупності людей.
КЛАСИФІКАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
За сферою їх реалізації на
рівні соціальних спільнот
класові
За сферою діяльності
груп
виробничі
національні
навчальні
сімейні
та інші
інші

7.

8.

З давніх часів мислителі намагалися відповісти на запитання, що таке держава. Ще
Марк Тулій Цицерон запитував і одночасно відповідав: «Та що таке держава, як не
загальний правопорядок?»
У Цицерона було чимало послідовників у різний час і в різних країнах.
Так, видатний правознавець М. Коркунов стверджував, що держава – це суспільний
союз вільних людей із примусово встановленим мирним порядком, який
забезпечується через надання виключного права примусу органам держави.
Словом, багато вчених характеризували державу як організацію правопорядку,
вбачали у його забезпеченні її сутність та головне призначення.
МАРК ТУЛІЙ ЦИЦЕРОН
(106-43 рр. до н.е.) – римський
політичний діяч, оратор ,
письменник
«Під
поняттям
держави розуміється
союз людей, що осіли
у відомих кордонах і
підлеглі одній владі».
Габріель Феліксович
Шершеневич.
(російський юрист, професор
Казанського та Московського
університетів, депутат
І Державної Думи)
К. Маркс і Ф. Енгельс розглядали державу як
механізм для придушення одного класу іншим.

9.

Теорії походження держави і права
Теологічна теорія (Фома Аквінський) ґрунтується на ідеї
божественного створення держави з метою реалізації загального блага.
Вона обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви —
над державою. Кожній людині наказується упокоритися перед волею
Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, яка
санкціонована церквою. Теологічна теорія пронизана ідеєю вічності
держави, її непорушності. Звідси випливає твердження про
необхідність збереження в незмінному вигляді всіх існуючих у
суспільстві державно-правових інститутів.
Цікаво знати:
Ця теорія є однією з найдавніших. Ще у законах царя Хаммурапі (XVIII ст. до
Р.Х.) говорилося про божественне походження його влади: «боги поставили Хаммурапі правити
«чорноголовими»; «Людина є тінню бога, раб є тінню людини, а цар дорівнює богу».
Після Різдва Христового ідею божественності державної влади продовжувало розвивати
християнство. «Усяка душа хай буде покірна вищій владі, – говориться в посланні апостола
Павла до римлян, – тому що немає влади не від Бога; влади, що існують, від Бога встановлені».
Широке поширення теологічна теорія одержала в часи феодалізму, однак і тепер ця концепція
репрезентує офіційну доктрину Ватикану, а також деяких мусульманських країн Сходу.

10.

Патріархальна теорія
(Аристотель,
Роберт Філмер,
Н.К. Михайловський,
М.Н. Покровський).
Держава з'являється як
результат сімейних
взаємовідносин, а влада
монарха трактується як
продовження влади батька
(патріарха) у сім'ї, яка є
«батьківською» за
характером. Натепер ця
теорія не може бути
сприйнята, однак її деякі
елементи, насамперед роль
сім'ї у становленні
державності, повинні
враховуватися.
Договірна теорія
(Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс,
Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, М. Радищев, І.
Кант).
Дана теорія ґрунтується на ідеї походження
держави в результаті угоди (договору) як акт
розумної волі людей.
Прихильники цієї теорії виходили з того, що
державі передує природний стан людини, який
вони характеризували по-різному. Джон Локк
вважав, що додержавний період – це «золотий вік»,
у якому люди володіють усіма природними
правами та свободами. Для Гоббса – це стан «війни
всіх проти всіх». Потім заради миру і добробуту
укладається суспільний договір між кожним
членом суспільства і створюваною державою, за
яким люди передають частину своїх прав
державній владі і беруть зобов’язання підкорятися
їй, а держава зобов’язується охороняти
невідчужувані права людини: право власності,
волю, безпеку. «Угода людей, – на думку Руссо, –
основа законної влади». Суверенітет належить
народу в цілому, а правителі – це лише
уповноважені народу, які зобов’язані звітувати
перед ним і змінюватися за його волею. Якщо ж
умови угоди порушуються, то народ отримує право
на революцію.

11.

ЦІКАВО!
Томас Гоббс
Англійський вчений ХVIIст. Томас Гоббс вважав
основним мотивом людських вчинків егоїзм. На його
думку, люди від природи піддаються жадібності,
страху, гніву та іншим негативним емоціям, вони
діють заради любові до себе , а не до іншого. Тому
додержавному періоду історії людства властиве не
просте страждання від несправедливостей суспільних
відносин, а й реальна війна всіх проти всіх. Єдиним
можливим шляхом порятунку Т. Гоббс вбачав відмову
кожної людини від частини своєї індивідуальної
свободи на користь певної суспільної установи. Такою
установою й мала стати держава.
Суспільний договір укладався не між народом і носіями державної влади, а
між людьми (кожним погоджується з кожним) із приводу вручення
державі їх природних прав (за винятком права самозахисту).

12.

Органічна теорія (Г. Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним
організмом.
Уявлення про державу як про своєрідну подобу людському організму сформульовані ще давньогрецькими
мислителями.
М. Спенсер у XIX ст. розвив цю думку, заявивши, що держава — це суспільний організм, який
складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин.
Психологічна теорія
За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Начебто людській
психіці притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості.
Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва.
Представником цієї теорії був Л. Петражицький.
Теорія насильства
За цією теорією держава виникла як результат завоювання одних племен іншими,
поневолення одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією
силою, яку утворюють загарбники для утримання в покорі завойованих народів і
зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Людвіг Гумплович,
Карл Каутський, Євгеній Дюрінг та інші.

13.

Історико-матеріалістична теорія
Сутність цієї теорії полягає в тому, що держава виникає як результат
розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва,
що і визначає соціальні зміни в суспільстві. (Карл Маркс, Фрідріх
Енгельс, Володимир Ульянов).
За цією теорією, держава виступає засобом гноблення людей,
підтримки панування одного класу над іншими.
Зі знищенням класів держава має відмерти.
Марксистська теорія походження держави є однією з найсильніших та
науково послідовних. Разом із тим, помилковим є її підхід до
розуміння держави як засобу насильства одного класу над іншим,
оскільки, як можна переконатися на прикладі сучасних держав, з часом
класи відмирають, але держава продовжує існувати як засіб
досягнення загального добробуту.
Отож, історія людства знає досить багато теорій походження держави. І кожна з них
пропонує не лише пояснення того, як виникла держава, але й розкриває новий підхід до
розуміння її сутності та призначення.

14.

Держава і право виникли в результаті розвитку
суспільства
• як механізм упорядкування суспільних відносин,
• збалансування приватних і публічних інтересів та
• сприяння функціонуванню суспільства як цілісної
системи.
Кожному типу суспільства, виробничих відносин
відповідає історичний тип держави і права з характерними
рисами та особливостями.
Історичний тип держави – це сукупність найбільш суттєвих
ознак, притаманних державам, що існували на певних етапах
історії людства, які проявляються в єдності закономірностей
розвитку, засновані на однакових економічних, культурних
відносинах.
Існує декілька підходів до історичної типологізації держав.

15.

ЗА ФОРМАЦІЙНИМ
ПІДХОДОМ
НЕДОЛІКИ:
• Переоцінка класово-економічного
чинника;
• поза увагою залишаються
культурно-ціннісні ідеї і уявлення,
котрі не можна
схарактеризувати як класові.
ФОРМАЦІЯ – це історичний
тип суспільства, заснований на
певному способі виробництва
Рабовласницька
держава
Феодальна
держава
Буржуазна
держава
Соціалістична
держава
Сучасна
держава
Перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої відбувається
внаслідок зміни віджилих типів виробничих відносин і заміни їх новим
економічним ладом

16.

ЗА ЦИВІЛІЗАЦІЙНИМ
ПІДХОДОМ
ЦИВІЛІЗАЦІЯ – це
рівень розвитку духовної та
матеріальної культури
ПЕРВИННІ
ДАВНЬОСХІДНІ
ДЕРЖАВИ
(Египет, Персія, Шумер,
Вавилон та ін.), еллінська
(Спарта, Афіни), римська,
середньовічні
Притаманна командноадміністративна
організація влади
Засновник – британський
культуролог та історик
Арнольд Джозеф Тойнбі
ВТОРИННІ
ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ
ЄВРОПИ, ПІВНІЧНОЇ
АМЕРИКИ, СХІДНОЇ
ЄВРОПИ, ЛАТИНСЬКОЇ
АМЕРИКИ та ін.
Тяжіють до ринкового устрою,
громадянського суспільства і
правової організації
НЕДОЛІКИ:
Недооцінка соціальноекономічного чинника;
• Звеличування культурного
елемента як «душі
сутності цивілізації.

17.

ТЕХНОКРАТИЧНИЙ
ПІДХІД
АГРАРНІ
ІНДУСТРІАЛЬНІ
ПОСТІНДУСТРІАЛЬНІ
Побудовані на
позаекономічному
примусі до праці
(наприклад:
рабовласництві,
кріпосному праві
тощо)
На зміну фізичній
праці приходять
машини і технології
Використовуються
переважно інформаційні
технології

18.

ЗА СПОСОБОМ НАБУТТЯ
ВЛАДИ
ЛЕГЕТИМНІ
Визнаються:
• населенням країни;
• законом;
• міжнародним співтовариством
НЕЛЕГЕТИМНІ
Набуття влади здійснюється
незаконним шляхом

19.

ЗА МЕТОДАМИ ФОРМУВАННЯ ТА
ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
рабовласницькі,
феодальні
ТРАДИЦІЙНІ
народ не є джерелом влади;
держава має необмежені
повноваження щодо
більшості населення;
заперечуються природні
права людей
конституційні
СУЧАСНІ
народ є джерелом влади;
держава служить
суспільству

20.

Ідеї про історичні типи держави і права дають ключ для
правильного розуміння процесу природно-історичного розвитку
держави.
касти
стани
класи
Зміна історичних типів держави і права є одним із важливих
моментів, без врахування якого неможливо правильно зрозуміти
ні їх розвиток, ні соціально-політичний зміст і призначення, ні
зміну їхніх форм, функцій, місця і ролі в структурі політичної
системи суспільства.

21.

Держава – це
особлива політико-територіальна
організація влади, що має суверенітет, володіє
спеціальним апаратом управління і примусу і
здатна
надавати
своїм
велінням
загальнообов'язкової сили.

22.

Ознаки держави
1) наявність території,
тобто частини земної кулі, в рамках
якої населення перетворюється в
громадян, і на яку поширюється
суверенітет держави. Територія є
необхідною
умовою
визнаття
держави суб`єктом міжнародних
відносин;
2) наявність політичної
публічної влади.
Політичний характер влади визначає
рівень обов`язковості владних рішень, а
публічний характер визначає рівень
поширеності державних рішень на
населення;

23.

3) суверенітет,
тобто політико-правова
характеристика влади, що
закріплюється нормативним
актом та характеризує
державну владу як верховну,
незалежну, неподільну та
єдину
ЦЕ цікаво
Суверенітет (від фр. souverainete – верховна влада, верховенство, панування)
– це властивість державної влади, що проявляється в її верховенстві на своїй
території(внутрішній суверенітет) і незалежності в міжнародних відносинах
(зовнішній суверенітет)
Кількість суверенних країн у світі постійно зростає.
Перед початком Другої світової війни існувала 71 незалежна
держава, у 1947 р. — уже 81, у 1995 р. — майже 190. Після Другої
світової війни незалежність отримали понад
100 територій.
Проте й нині у світі існує ще майже 30 територій, які не
мають суверенітету. Це колонії, так звані заморські департаменти
Франції (Гваделупа, Мартиніка, Французька Гвіана тощо),
асоційовані держави (Маршаллові Острови, Мікронезія тощо) та ін.
Заморський департамент Франції.
Управління департаментом здійснює
префект, який назначається урядом
Франції. Є виборчий орган
самоуправління — Генеральна рада,
що вибирається населенням острова
на 6 років. В парламенті Франції Мартиніка
представлена
3 депутатами в
Національних зборах та
двома — в сенаті.
З 1986 року Маршаллові Острови
перебувають у «вільній асоціації» зі США.

24.

4) Механізм держави, тобто апарат держави
(система державних органів, які здійснюють
функції та завдання держави), державні
установи, організації, підприємства.
Державні заклади,
установи
Державні
підприємства
Державні засоби
масової інформації
Механізм держави
Державні органи (апарат держави)
Органи законодавчої
влади
Глава держави
Органи
виконавчої влади
Державні примусові
установи
Судові органи
Контрольно-наглядові органи
Органи місцевого та
регіонального
самоврядування

25.

5) загальнообов`язкові
правила поведінки, що
визначаються як правові норми. За
допомогою права держава визначає
зміст прав та обов`язків суб`єктів
суспільних відносин, а також
забезпечує обов`язковість своїх
рішень;
6) Податки – це загальнообов`язкові
платежі, що стягуються у населення у сумі
чи процентному відношенні на загальносоціальні проблеми (освіта, охорона
здоров`я, культура, соціальні виплати
тощо)

26.

Серед факультативних ознак держави
розрізняють:
•наявність конституції;
• наявність державних
символів;
Для сучасних держав характерна також наявність державних
символів — прапора, гімну, герба, іноді державного девізу.
Однак ця традиція з'явилася набагато пізніше, аніж держава як
така. Усі стародавні держави, більшість держав середньовіччя
не мали офіційних державних символів, тому державні
символи є факультативною ознакою держави.
• наявність громадянства;

27.

• наявність грошової
одиниці;
Цікаво знати:
У Зімбабве у 2009 р. національна валюта майже
припинила своє існування внаслідок гіперінфляції, яка
досягла небувалих обсягів. І хоча економічна ситуація
в цій країні надзвичайно складна, існування держави
ніхто не ставить під сумнів.
Цікаво знати:
• державна мова
• Чимало держав визначають одну або декілька державних
(або офіційних) мов, які допомагають у консолідації
суспільства. У той же час ця ознака не є обов'язковою для
існування держави, деякі країни світу не вважають за
потрібне визначати державну мову в офіційних документах.

28.

• наявність збройних сил;
В історії відомі випадки, коли держави не
мали чи не мають збройних сил. Після
Другої світової війни певний час відповідно
до умов капітуляції Німеччина була
позбавлена права мати власні збройні сили,
формально донині Японія не має армії
(лише так звані сили самооборони), багато
років тому Ісландія відмовилася від власних
збройних сил.
• участь держави у
міжнародних органах і
організаціях тощо.

29.

Функції держави це основні напрями її
діяльності, у яких
виражається її сутність та
призначення.

30.

За соціальним значенням
Основні функції
—
найзагальніші та найважливіші
комплексні напрями діяльності
держави щодо здійснення
стратегічних завдань і цілей, що
стоять перед нею у конкретний
історичний період.
До них відносять функції: оборони,
підтримання зовнішніх відносин,
охорони правопорядку, регулювання
економіки, забезпечення екологічної
безпеки, підтримання і розвиток
культури, забезпечення освіти
населення та ін.
Неосновні функції
—
напрями діяльності держави зі
здійснення конкретних завдань у
другорядних сферах суспільного
життя.
До них належать: управління
персоналом, матеріально-технічне
забезпечення та управління
державним майном, правосуддя і
юридичні функції, збирання і
розповсюдження необхідної для
управління інформації тощо.

31.

Залежно від територіальної спрямованості
Внутрішні функції
—
Зовнішні функції
—
такі напрями діяльності держави, в
яких конкретизується внутрішня
політика стосовно економічних,
ідеологічних, екологічних,
культурних та інших аспектів
життя суспільства.
основні напрями діяльності
держави за її межами у
взаємовідносинах з іншими
державами, світовими громадськими
організаціями і світовим
співтовариством у цілому.
До таких відносять функції:
регулювання економіки,
підтримання та розвиток культури,
охорону та захист усіх форм
власності, соціальний захист
населення, забезпечення
екологічної безпеки, охорону
правопорядку та ін.
Функціями є: організація
співробітництва з іншими
суб'єктами міжнародних відносин,
захист державного суверенітету,
підтримка миру в регіоні,
культурний та освітній обмін тощо

32.

За часом здійснення
Постійні
функції —
напрямки
діяльності держави,
що здійснюються
на всіх етапах її
розвитку. Більшість
здійснюваних
державою функцій
є постійними.
Наприклад,
зовнішні і
внутрішні функції
Тимчасові
функції —
напрямки діяльності
держави, що обумовлені
конкретним етапом
історичного розвитку
суспільства. Прикладом
тимчасових можуть бути
функції стабілізації
економіки у перехідний
період, чи подолання
наслідків повені у
Закарпатті, боротьба за
розширення території
Спеціальні
функції –
виконуються
конкретними
державами на
певному етапі
їхнього розвитку,
наприклад,
подолання
наслідків аварії на
ЧАЕС

33.

За сферами суспільного життя
Гуманітарні
функції:
забезпечення, охорона та
захист основних прав
людини; охорона
природного середовища;
охорона і відновлення
здоров'я; соціальне
забезпечення; освіта,
виховання, розвиток
культури тощо. У
міжнародній сфері — це
участь у міжнародному
забезпеченні та захисті
прав людини; допомога
населенню інших країн (у
разі стихійного лиха,
кризових ситуацій тощо);
участь у захисті природного
середовища (екологічна
функція); участь у
міжнародному культурному
співробітництві.
Економічні
функції:
створення умов для розвитку
виробництва на основі
рівноправного визнання і захисту
різних форм власності на засоби
виробництва; програмування та
організація виробництва на
державних підприємствах,
розпорядження об'єктами
державної власності; організація та
стимулювання наукових
досліджень. У міжнародній
сфері — участь у створенні
світової економічної системи на
основі міжнародного розподілу та
інтеграції виробництва і праці;
участь у розв'язанні господарських
та наукових проблем (енергетичної,
використання Світового Океану,
досліджень й освоєння космосу
тощо)
Політичні
функції:
створення демократичних умов,
інститутів для вільного виявлення
і врахування інтересів різних
соціальних груп суспільства,
зокрема для діяльності
різноманітних політичних партій
та інших громадських об'єднань;
забезпечення умов для збереження і
розвитку національної
самобутності націй, що
проживають на території держави;
охорона і захист державноконституційного ладу, законності
та правопорядку. У міжнародній
сфері - підтримка і розвиток
міждержавних договірних відносин
на основі принципів міжнародного
права; оборона своєї країни від
зовнішнього нападу, анексії; участь
у забезпеченні ненасильницького
миру в усіх регіонах планети;
участь у боротьбі з порушеннями
міжнародного правопорядку

34.

це окремий службовець
чи структурно оформлений
колектив державних
службовців,
наділений владними повноваженнями,
утворений на законних підставах для
виконання конкретних завдань і
функцій держави.

35.

ОЗНАКИ ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ
Формується в порядку,
встановленому законом
Має відповідну
компетенцію
Характеризується
відповідною організованою
структурою
ДЕРЖАВНИЙ
ОРГАН
Наділений владними
повноваженнями,
закріпленими в
законах
Фінансується із
державної скарбниці
Видає обов'язкові
для виконання
приписи в межах
своїх повноважень

36.

Класифікація державних органів
За способом утворення:

37.

За територією, на яку поширюються
їхні повноваження:
За складом:

38.

За характером і змістом функцій:
законодавчі
Виконавчо - розпорядчі
судові
Контрольно-наглядові

39.

За характером і змістом функцій:
законодавчі
Виконавчо - розпорядчі
судові
Контрольно-наглядові

40.

Влада - можливість і здатність людини чи групи людей
здійснювати свою волю, нав'язуючи її в разі потреби суспільству,
іншим людям.
Види:
за сферами життя:
- Політична - особливий
вид соціальної влади, за
допомогою якої
реалізуються життєво
важливі інтереси
Економічна влада
Сімейна влада
впливових соціальних
груп
- Економічна
- Релігійна та інші.
Релігійна влада
Політична влада

41.

ВЛАДА
СОЦІАЛЬНА
здатність і можливість індивіда чи
колективу впливати на волю, поведінку,
діяльність людей за допомогою
різноманітних засобів (авторитет,
переконання, насильство, примус)
ПОЛІТИЧНА
це вид соціальної влади, за допомогою
якої реалізуються життєво важливі
інтереси впливових соціальних груп
ДЕРЖАВНА
управління суспільством, яке
здійснюється органами державної влади
в межах їхньої компетенції

42.

Державна влада - управління суспільством, яке
здійснюється органами держави в межах їх компетенцій.
Ознаками державної влади є:
легітимність (засновується на положеннях права і
закону);
верховенство (посідає найвище місце у владній
ієрархії певного суспільства);
суверенність (незалежність від будь-якої влади
всередині країни та поза її межами);
публічність (здійснюється офіційно, за допомогою
спеціально створених органів і установ);
універсальність (поширює владні рішення, які є
загальнообов'язковими на все суспільство);
політичність (застосовується шляхом вольового
впливу на суспільство).

43.

Домашнє завдання:
1) Опрацювати конспект уроку.
2) Гавриш С.Б., Сутковий В.Л.,
Філіпенко Т.М. Правознавство:
підруч. 10 кл. загальноосвіт.
навч. закл. - К. «Ґенеза» 2010,
§ 1; § 2, завд. ІІІ- IV після
параграфу письмово с. 34- 36