Угорщина та Румунія після 1 св

1.

Угорщина та Румунія, 1919 – 1939 рр.
план
1. Угорщина у міжвоєнний період. Режим
М.Хорті.
2. Становище Румунії протягом 1919 –
1939 рр.

2. Угорщина після Першої світової війни:

«Герб
Угорщини»
втратила 1,5 млн. убитими,
втрачено 2/3 території;
економічна криза: падіння
обсягів виробництва, розорення
сільського господарства,
розірвання традиційних
економічних зв'язків;
значна кількість біженців;
політична криза, спроба
встановити радянську владу.
Прапор
Угорщини

3.

«Територіальні втрати Угорщини
за Тріанонським договором» 4 червня 1920р.
Королівству сербів,
хорватів та словенців.
Хорватіїя, Бачка,
західної частини Банату
Словаччина ,
Закарпатська
Україна
Чехословаччині
Трансільванія ,
східна частина
Банату
Румунії

4.

«Угорщина у міжвоєнний період»

5. 30 жовтня 1918 р. – початок революції:

Розпад Австро-Угорської імперії та проголошення
незалежної і суверенної Угорської держави;
16 листопада 1918 р. – створення уряду на чолі з
М.Карої.

6. Революція 1918 р.

наслідки
припинення існування Австро-Угорської імперії
16 жовтня 1918 р. - Створено Національну раду на чолі
з графом М. Карої
30 жовтня 1918р. – початок демократичної революції,
Опір з боку імператора Карла.
16 листопада 1918 р. – Угорщина - республіка;
на чолі уряду – М. Карої

7. Демократичні реформи уряду Карої:

- Встановлення загального, рівного і прямого
виборчого права при таємному голосуванні;
- Закон про свободу зборів і союзів;
- Дозвіл на створення політичних організацій;
- Закон про 8-годинний робочий день;
- планування аграрної реформи, яка передбачала
зменшення поміщицького землеволодіння та
передачу частини землі безземельним селянам.
Результат:
утворення незалежної і суверенної Угорської держави.

8. Соціалістична революція в Угорщині 1919 р.

Передумови й причини:
Розпад «історичної Угорщини»
Наростання економічної та політичної
кризи в країні
Зростання впливу комуністів, які в
листопаді 1918 р. утворили Комуністичну
партію Угорщини
Бела Кун

9.

Лідер Угорської Радянської Республіки Б. Кун»

10. Встановлення комуністичної диктатури

21 березня
1919 р
Соціалістична партія Угорщини
Створено уряд
проголошено Угорську Радянську Республіку
Основні перетворення уряду УРР:
– Націоналізація банків, підприємств, транспорту, шкіл, лікарень, бібліотек.
– Створення Вищої ради народного господарства, а для керівництва галузями –
народних комісаріатів.
– Ліквідація старого державного апарату, передача влади Радам.
– Позбавлення підприємців та чиновників прав.
– Скасування поміщицького землеволодіння.
– Створення у примусовому порядку кооперативів.
– Встановлення 8-год. робочого дня, підвищення зарплатні, зниження квартплати.
– Орієнтація у зовнішній політиці на Радянську Росію, формування ЧА.
– Відокремлення церкви від держави, школи; репресії проти священнослужителів.

11.

Падіння комуністичної диктатури
Квітень 1919р
виступ проти УРР держав Антанти
Травень 1919
витіснення угорської Червоної армії до
р. Тиси
–
Літо 1919
антирадянські повстання в Будапешті
1 серпня 1919р
відставка комуністичного уряду
4 серпня 1919р
14 листопада 1919 р
румунські і чехословацькі війська
увійшли до Будапешта,
комуністична влада в країні була
повалена
вступ до Будапешта частин
угорської армії на чолі з
адміралом М. Хорті

12. Листопад 1919 – 1920 рр.

14 листопада 1919 р. до Будапешта
вступили війська Антанти, котрі допомогли
придушити опір соціалістів;
При підтримці військових владу захопив
головнокомандувач угорських збройних
сил, адмірал М.Хорті

13. Режим М. Хорті

Січень 1920 р. – проголошення парламентом М. Хорті
регентом держави з широкими повноваженнями.
Березень 1920 р. – Національні збори відновили монархію.
М. Хорті відмовився передати владу монарху.
Листопад 1921 р. – прийняття Національними зборами
закону про скасування права Карла Габсбурга на престол.
Встановлення режиму М. Хорті, який мав авторитарний
та диктаторський характер.
«Корона Св. Стефана – символ
угорської державності»

14.

У листопаді 1921 року під тиском М.Хорті
Національні збори прийняли закон
про скасування права Карла Габсбурга на
престол. З того часу у державі
посилюється вплив
фашистів,
яких підтримує
диктатор М.Хорті.

15.

«Міклош Хорті»

16.

В’їзд М. Хорті
до Будапешту

17. Внутрішня політика Хорті

• Стабілізація економічного становища в 1924-26 рр.
• Міжнародна «позика оздоровлення» сприяла пожвавленню
промислового виробництва та стабілізації валюти.
• Проведення аграрної реформи.
• 1934 р. – початок нового піднесення промисловості.
• 1934р. – створення фашистської організації «Воля нації», яка
1939р. була перейменована у «Перехрещені стріли».
• Поступове нарощування військового потенціалу, відновлення
військової промисловості і масової угорської армії.

18. Зовнішня політика Хорті

Червень 1920р. – укладення Тріанонського мирного договору.
Укладення договору про дружбу між хортистською Угорщиною та
фашистською Італією, направленого проти країн Малої Антанти.
З 1933 р. – зближення з нацистською Німеччиною.
Листопад 1938 р. – передання Чехословаччиною Угорщині
південних районів Словаччини і Закарпатської України.
1939 р. – приєднання Угорщини до Антикомінтернівського пакту.
Березень 1939р. – захоплення Угорщиною Закарпаття, допомога
Гітлеру в ліквідації суверенітету Чехословаччини.
1940 р. – передання Угорщині Північної Трансільванії, яка входила до Румунії. Приєднання Угорщини до Троїстого пакту (Німеччина, Італія, Японія).

19. Румунія

Румунія воювала на боці Антанти з 1916 р.
Демографічні втрати
(800 тис. чол.), матеріальні збитки
(31 млрд лей золотом).
Території
Бессарабії,
Південної і Північної Буковини.
Трансільванії
східної частини Банату;
Південної Добруджі .
«Герб Румунії на початку ХХ ст.»

20.

21. Румунія у міжвоєнний період:

Серпень 1919 р. – держава вступила у І
світову війну на стороні країн Антанти;
Втрати від війни убитими на фронті і
померлими в тилу від голоду та хвороб
становили 800 тис. чоловік;
Окупаційні війська пограбували країну,
було вивезено мільйони тон нафти, хліба,
тисячі штук худоби;
Загальні матеріальні збитки становили 31
млрд. лей золотом.

22. Вигоди від війни:

За Сен-Жерменським (1919) і Тріанонським
(1920) мирними договорами до Румунії
відійшли Буковина, Трансільванія і східна
частина Банату;
За Нейїським договором (1919) з Болгарією
Румунія зберегла за собою Південну
Добруджу;
У березні 1919 р. Румунія анексувала
Бессарабію , заявивши про об’єднання всіх
румунів у єдиній державі.

23. Наслідки територіальних змін:

Збільшення території більше, ніж у 2 рази;
Загальна кількість населення на 1919 р.
становила 17,3 млн. чол.;
Близько 6 млн. осіб становили національні
меншини: угорці, болгари, українці, серби,
німці;
У Румунії проживало понад 700 тис.
українців, які зазнали національного
гноблення і насильницької румунізації.

24. Внутрішня політика:

1923 р. – прийняття Конституції, яка
проголошувала конституційну монархію;
запроваджувала загальне, пряме, виборче
право;
наділяла законодавчою владою двопалатний
парламент (Палата депутатів та Сенат);
обмежувала владу парламенту правом короля
ініціювати закони і накладати вето;
становлювала підконтрольність виконавчої
влади королю, який мав право призначати і
зміщувати міністрів, розпускати парламент.

25. Конституція 1923 р

Проголошення конституційної монархії;

26. Економічна відсталість:

Держава залишалась аграрною, у с/г
зайнято 81,6% населення;
У промисловому виробництві переважали
легка і харчова промисловість;
Верстати, техніка та обладнання повністю
завозились з-за кордону;
У економіці продовжував панувати
іноземний капітал. Особливо у
нафтовидобувній промисловості.

27. Економічний розвиток

Аграрна реформа 1920-1921 рр. продаж земель
безземельним і малоземельним селянам (але
викуповувати землю змогли лише заможні
селяни).
– 1921-1928рр. – пожвавлення промислового
розвитку і будівництво нових підприємств
(близько 1 тис.), збільшення видобутку нафти.
зарплатня румунських робітників – найнижча
у Європі; збільшення робочого дня до 16 год.
Економічна криза, яка розпочалася вже 1928р.,

28.

29. Зовнішня політика:

Орієнтація на Францію;
Посилення впливу держави на Балканському
півострові;
1920-1921 рр. – утворення Малої Антанти
разом з Чехословаччиною та Королівством
сербів, хорватів, словенців;
1921 р. – підписано договір про дружбу та
взаємодопомогу з Польщею;
Напруженими залишались відносини з
Угорщиною та Болгарією.

30. Конституційна монархія залишалась основою державного ладу.

1927 – 1938 рр. – король Кароль ІІ
встановив монархічну диктатуру;
Масового поширення
набувають фашистські
організації;
1931 р. – створено
фашистську організацію
“ Залізна гвардія ”

31. Встановлення королівської диктатури

1930 р. – повернення до країни принца Кароля,
який коронувався на престол як Кароль II.
1931р. – створення фашистської організації
«Залізна гвардія».
1934 р. –. Курс на мілітаризацію економіки,
орієнтація на Німеччину,
укладення румуно-німецької угоди (23 березня
1935 р.) ,активізація діяльності профашистських
організацій.
Лютий 1938 р. – встановлення в умовах
політичної кризи королівської диктатури.

32.

1938 р. – прийняття нової конституції. Яка
надавала королю всю повноту влади і
перетворювала парламент на дорадчий
орган.
король Міхай І
(1927-1930рр)

33. Внутрішня політика:

1938 р. – прийняття нової конституції
Румунії: королю надано всю повноту влади,
парламент перетворено на дорадчий орган,
Розправа з крайньоправими силами:
звинувачення «залізногвардійців» у змові,
арешт та вбивство їх вождів.

34. Зовнішня політика

1940 р. – передання СРСР Бессарабії та
частини Північної Буковини, де проживало
українське населення.
Румунія повернула Болгарії Південну
Добруджу.
Відторгнення від Румунії Північної
Трансільванії на користь Угорщини.

35. Встановлення диктатури І. Антонеску

30 серпня 1940 р. – масові демонстрації, з
антикоролівськими гаслами.
5 вересня 1940 р. – Кароль II доручив
сформувати новий уряд генералу І.
Антонеску, якого вважали людиною
«твердої руки».
Антонеску висунув вимогу зречення Кароля
II від престолу.
6 вересня 1940 р. – король підписав акт
зречення

36.

• 06 вересня 1940 р. – король Кароль ІІ підписав
зречення від престолу; у цей же день генерал
І.Антонеску, якого король призначив на посаду
голови уряду, оголосив себе одноосібним
правителем.
• З 1938 р. у Румунії
Встановлено
диктаторський режим;
скасовано усі
громадянські свободи, у
зовнішній політиці
орієнтація на Німеччину.

37. Антонеску Йон (1882–1946)

диктатор Румунії в 1940-1944 рр.
Учасник інтервенції проти
Угорської радянської республіки
(1919).
У 1933 р. – призначений
начальником румунського
генштабу.
Присвоїв собі титул «керівника
держави».
Уряд Антонеску 1941 р. втягнув
Румунію у війну проти СРСР.
Після антифашистського повстання
23 серпня 1944 р. був заарештований
і як військовий злочинець
страчений за вироком народного
трибуналу в Бухарест

38. Режим Антонеску

Внутрішня політика:
-
знищення парламентаризму;
скасування всіх громадянських прав і свобод;
мілітаризація підприємств,
створення концтаборів, розгортання масового терору;
підпорядкування економіки інтересам Німеччини,
Зовнішня політика
- орієнтація на нацистську Німеччину.
Жовтень 1940р. – введення нацистських військ до Румунії.
Листопад 1940 р. – приєднання Румунії до Троїстого пакту Німеччини,
Італії та Японії.
6 квітня 1941 р. – вступ Румунії у Другу світову війну на боці
Німеччини

39.

Зустріч Гітлера з Антонеску. Червень 1941 р.»