Урок Європейська революція

1.

Тема: Європейська революція
1848 -1849рр. на західноукраїнських
землях

2.

Актуалізація знань

3.

Наприкінці 18 – на поч. 19ст.
до складу Австрійської імперії входили:
Східна Галичина (Львів)
Північна Буковина (Чернівці)
Закарпаття (Ужгород)
(увійшли після І поділу Польщі 1772р.)

4.

Адміністративно-територіальний поділ
західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії

5.

«Руська трійця»
культурно-просвітницьке об’єднання, що
діяло у 1833-1836р. у Львові (Східна
Галичина).
Таку назву воно отримало тому, що
його засновниками були троє друзівстудентів Львівського університету і
водночас вихованців греко-католицької
духовної семінарії:
•М. Шашкевич (1811-1843),
•І. Вагилевич (1811-1866),
•Я. Головацький (1814-1888).
Члени "Руської трійці" своє головне
завдання вбачали в піднесенні статусу
української мови, розширенні сфери її
вжитку і впливу, прагненні "підняти дух
народний, просвітити народ",
максимально сприяти пробудженню
його національної свідомості.

6.

Наприкінці 1836 р. у Будапешті вийшов
альманах «Русалка Дністровая» –
перша на західноукраїнських землях книга,
друкована українською мовою.
Зміст "Русалки Дністрової" визначають три
основні ідеї:
•визнання єдності українського народу,
розділеного кордонами різних держав, та
заклик до ЇЇ поновлення;
•позитивне ставлення до суспільних рухів та
уславлення народних ватажків - борців за
соціальне та національне визволення;
•пропаганда ідей власної державності та
політичної незалежності
Альманах заборонений і знищений за
розпорядженням цензури.

7.

Вивчення нового
матеріалу

8.

Причини і початок революції в
Австрійській імперії.
1848-1849 р.
Революція — докорінні зміни в розвитку якихнебудь явищ природи, суспільства, способів
виробництва, науці.
«Весна народів» – революційні події в Європі
1848-1849
рр.,
започатковані
Лютневою
революцією 1848 р. у Франції. Невід’ємним
складником революції стали визвольні рухи
багатьох національно поневолених народів
Східної та Центральної Європи, боротьба цих
народів за національну свободу.

9.

Причини революції
Незадоволення більшості населення країни своїм
економічним становищем
Абсолютизм
Станові привілеї дворян
Національне пригнічення народів імперії.
Знищення монархій
Створення незалежних національних держав
Участь народу в управлінні державами
Покращання життя народу

10.

11.

В Австрійській імперії правила династія Габсбургів. Через
багатонаціональний склад імперію називали «клаптиковою».
Німціавстрійці
Угорці
Румуни
Чехи
Словаки
Хорвати
Серби
Поляки
Українці
Боснійці

12.

«Весна народів» в Австрійській імперії
«Весна народів» швидко поширилася на італійські та німецькі землі,
Австрійську імперію.
Унаслідок перемоги березневого повстання рію. 1848 р. у Відні 15 березня
імператор Фердинанд І погодився надати своїм підданим демократичні
свободи (свободи слова, друку, зборів, виборів) та оголосив вибори до
першого загальноімперського конституційного рейхстагу (нижньої палати
загальноімперського парламенту), який мав прийняти нові закони.

13.

18 березня 1848 р. – перші демонстрації у Львові
Для запобігання антиурядових селянських
виступів імператор Фердінанд I скасовує
панщину:
• Квітень 1848 р. —
скасування кріпацтва в
Галичині.
• Серпень 1848 р. —
скасування кріпацтва в
Буковині.
• Березень 1848 р. —
скасування кріпацтва на
Закарпатті, але фактично це
відбулося в березні 1853 р.

14.

Суть селянської реформи:
1. Ліквідація юридичної залежності селянина від
поміщика.
2. Наділення селян землею, яка переходить у їхню
власність.
3. Сплата селянами викупу за кріпосні повинності.
Особливості проведення:
1. Селяни здобули громадянські права (обирати і
бути обраними, самостійно визначати місце
проживання тощо)
2. Селяни отримали стільки землі, скільки
обробляли до реформи, але поміщики
зберегли:
у Галичині — 44% земельної площі;
у Північній Буковині — 54%;
на Закарпатті — 70%.

15.

3. За землю та ліквідацію різних повинностей селяни
повинні були сплатити викуп поміщикам (частково це
робила держава). Щорічні селянські платежі були дуже
великими. Наприклад, у Галичині вони перевищували
річні прибутки поміщиків від орної землі.
4. За панами залишилися сервітутні володіння (ліси,
пасовища, луки). Селяни за користування сервітутами
повинні були заплатити певну суму панам на основі
добровільних угод з ними.
Сервітут - звичаєве чи законом встановлене право
користуватися (частково або спільно) чужим майном.
На правах сервітуту у кріпосницьку добу в Україні
селяни користувалися спільно з поміщиками лісами,
пасовищами, лугами й ін. вжитками.

16.

Революційні події в Східній Галичині
В Галичині першими
активізувалися поляки. Вони стали
вимагати надання
широкої автономії Галичині, яку
вважали виключно польським
краєм, сподіваючись, що з неї
розпочнеться відродження
польської держави.
Поляки запропонували лідерам
галицьких русинів приєднатися до
них.
Однак надавати будь-які
національно-культурні права
русинам вони не збиралися,
стверджуючи, що «тут немає Русі,
тут є Польща».

17.

Революційні події в Східній Галичині
Головна руська рада
13 квітня 1848р. у Львові поляки
створили свій представницький орган
— Центральну раду народову, стали
формувати загони національної
гвардії.
У відповідь на це галицькі русини
2 травня 1848 р. створили свій
представницький орган - Головну
руську раду.
Головна руська рада —
перший орган громадського
самоврядування українців,
утворений 2 травня 1848 р.
у Львові на хвилі піднесення
революційного руху в східній
Галичині.

18.

19.

Революційні події в Східній Галичині
Головна руська рада
Головна руська рада складалася
із 30 постійних членів, із яких одну половину
становили представники греко-католицького
духовенства, другу — світська інтелігенція.
Рада поділялася на окремі відділи:
політичних прав,
шкільництва,
селянських справ тощо.
ВИМОГИ Головної руської ради:
запровадження української мови в школах
та діловодстві краю;
протидія польському впливу:
забезпечення для українців, як і для
поляків, рівних можливостей обіймати
адміністративні посади;
поділ Галичини на польську та українську
провінції з окремими адміністраціями
Першим головою Ради було обрано єпископа
Григорія Яхимовича (1792—1863).

20.

«Зоря Галицька» - щотижнева газета
Головної руської ради
С.71

21.

22.

ДІЯЛЬНІСТЬ ГОЛОВНОЇ РУСЬКОЇ РАДИ
Випуск щотижневої газети «Зоря Галицька»
Заснування товариства Галицько-руська матиця – культурноосвітнє товариство, видавало дешеві книжки українською
мовою
Будівництво у Львові Народного дому з бібліотекою
Відкриття у 1849р. кафедри української мови у Львівському
університеті на чолі з Я. Головацьким

23.

Едвард Злотницький. Перше засідання Головної руської ради
у Львові. Травень 1848 р.

24.

У жовтні 1848 р. у Львові відбувся
перший з’їзд західноукраїнських
діячів науки і культури, який
прийняв рішення утвердити єдину
граматику української мови та
вимагати від влади впровадження
рідної мови у школах.
За його сприяння було утворене
товариство «Галицько-руська
матиця», що друкувало
навчальну, художню і наукову
літературу.
австрійський уряд погодився запровадити
навчання українською мовою у народних
школах, викладання української мови як
обов’язкового предмета в гімназіях.
Водночас у Львівському університеті було
відкрито кафедру української мови та
літератури. Її очолив Яків Головацький.
Собор руських
вчених
Печатка Галицько-руської
матиці

25.

Діяльність Головної руської ради викликала занепокоєння в поляків, тому вони
23 травня 1848р. створили
Руський собор — політична організація, створена 23 травня 1848 р. у Львові
на противагу Головній руській раді
мета діяльності:
Придушити український національно-визвольний рух в Східній Галичині
Відновлення незалежності Польщі з включенням українських земель до її
складу
Члени Собору заперечували право українців на самостійний національний розвиток,
підтримуючи відновлення незалежності Польщі з наступним включенням українських
земель до її складу. Собор видавав газету «Дневник руський» за редакцією І.
Вагилевича, латинським шрифтом, яка мала стати противагою «Зорі Галицькій».
ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
–
проукраїнська
організація
ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
НАРОДОВА,
1848р.
Львів
РУСЬКИЙ СОБОР
– пропольські

26.

Українське питання на Слов’янському з’їзді
в Празі червень 1848р.
У червні 1848 р. у Празі зібралися представники слов’янських народів
Австрійської імперії.
Мета: створення федерації слов’янських народів, що входили до складу імперії
Габсбургів.
Галичину на з’їзді представляли делегації Центральної ради народової, Головної
руської ради і Руського собору. Між ними точилися постійні гострі суперечки.

27.

С. 73

28.

Перший досвід парламентської діяльності
українців в австрійському парламенті - рейхстазі
У червні 1848 р. в Галичині та Буковині відбулися вибори депутатів до
рейхстагу - першого загальноімперського австрійського парламенту.
Поляки і австрійці намагалися недопустити українців до роботи у
парламенті шляхом обману і погроз тощо.
Депутати від Галичини
39 місць
(зі 100 передбачених) –
27 селян + грекокатолицьке
духовенство
Депутати від Буковини
5 місць
(з 8 передбачених) –
всі 5 селяни

29.

Перший досвід парламентської діяльності
українців в австрійському парламенті - рейхстазі
Селянські депутати гідно представляли інтереси виборців і відстоювали права
селян.
С. 74

30.

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП
РЕВОЛЮЦІЇ 1848р.
o Восени 1848 р. діячі Центральної ради народової стали готувати
антиавстрійське збройне повстання для здобуття незалежності.
o Головна руська рада категорично відмовилася підтримати поляків.
o 1 листопада 1848р. у Львові розпочалося антиавстрійське повстання.
o Австрійська влада придушила повстання: було зруйновано міську ратушу,
університет і його бібліотеку, театр, політехнічну академію. Людські втрати
становили понад 100 осіб убитими й пораненими. 2 листопада повстанці
припинили опір.
o Діяльність Центральної ради народової, Головної руської ради і Руського
собору заборонили.
o 14 листопада діяльність Головної руської ради й видання «Зорі Галицької»
дозволили відновили.
o Але у 1851р. Головну руську раду розпустили під тиском поляків, які
звинуватили її у співпраці з Російською імперією.
РЕЗУЛЬТАТ РЕВОЛЮЦІЇ: ліквідація кріпацтва, панщини. Але
селяни отримали землю за викуп

31.

РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1848-1849р. В ЗАКАРПАТТІ
Королівство Угорщина прагнуло здобути незалежність від Австрійської імперії.
Спочатку закарпатські русини вітали угорську революцію, сподіваючись отримати у
складі незалежної Угорщини автономію. Проте коли лідери революції заперечили
право на самовизначення для неугорських народів, закарпатські русини
відмовилися їх підтримувати й залишилися вірними Габсбургам.

32.

РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1848-1849р. В ЗАКАРПАТТІ
У роки революції в Закарпатті набула поширення
ідея об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною та
Північною Буковиною в окрему автономну
адміністративну одиницю імперії.
Уперше думки про возз’єднання русинських земель
висловив вчений і священик Олександр Духнович (1803—
1865) у статті «Становище русинів в Угорщині», що була
опублікована в 1849 р. в газеті «Зоря галицька».
Цю ідею також поділяв закарпатський вчений і
громадсько-політичний діяч Адольф Добрянський (1817—
1901).
Разом з О. Духновичем він установив зв’язки із Головною
руською радою.
У січні 1849 р. закарпатська делегація, очолювана
А.Добрянським, вручила імператору
петицію з вимогою об’єднати Східну Галичину, Північну Буковину й Закарпаття в єдине адміністративне
утворення. Після цього закарпатці ще кілька разів
зверталися з такими проханнями, проте імперський
уряд не задовольнив прагнення русинів.

33.

Соціальні рухи в роки революції (Буковина)
Проблема сервітутів викликала гостре невдоволення селян і
спричинила найбільше селянське повстання часів революції яке очолив
селянин з Буковини, обраний депутатом австрійського парламенту
Лук’ян Кобилиця.
Листопад 1848 р. - Кобилиця, прибув із Відня до Вижниці на Буковині,
де скликав селянський схід, на якому було ухвалено повернути ліси й
пасовиська.
Організував кінні загони, почав здійснювати експропріацію
поміщицьких маєтків, роздаючи добро селянам.
Значна частина гірських районів Північної Буковини
опинилася під контролем селянських загонів.
Повстання під проводом Кобилиці тривало півтора
року. Лише у квітні 1850-го р. військам вдалося
заарештувати селянського ватажка. Жорстокі
тортури підірвали його здоров'я. У жовтні 1851 р.
Л. Кобилиця помер

34.

• 1 листопада у Львові
Східна Галичина розпочалося повстання
підготоване поляками
і революція
• Австрійська артилерія
стала обстрілювати центр
міста. Унаслідок цього було
зруйновано міську ратушу,
університет і його
бібліотеку, театр,
політехнічну академію.
Людські втрати становили
понад 100 осіб убитими й
пораненими. 2 листопада в
середині дня повстанці
припинили опір. Повстання
було придушене

35.

ВИСНОВКИ
1. Головна руська рада (2 травня 1848р.)- перший орган
громадського самоврядування, який висунув політичну програму
(поширення української мови, протидія впливу поляків у Східній Галичині,
автономія західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії)
2.
На Слов’янському з’їзді в Празі (червень 1848р.)галицькі русини
домоглися визнання їх представниками українського народу. Досягнута на
з’їзді угода залишилася єдиним у XIX ст. свідченням можливості польськоукраїнського порозуміння на рівних засадах.
3.
Свідченням нового рівня політичної свідомості західних українців стала
ідея возз’єднання Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття в
єдине адміністративне утворення.
4.
Незвавжаючи на розмах революційних рухів у імперії, владі вдалося
взяти ситуацію під контроль. У 1848 р. придушив повстання. А в 1849 р.
розпустив парламент, скасував конституцію та відновив дореволюційну
структуру влади. У 1851р. припинила роботу Головна Руська Рада.
Встановлений режим назвали неоабсолютизм.

36.

Підсумок: Незвавжаючи на розмах
революційних рухів у імперії, владі
вдалося взяти ситуацію під контроль. У
1848 р. придушив повстання. А в 1849
р. розпустив парламент, скасував
конституцію та відновив
дореволюційну структуру влади. У
1851р. припинила роботу Головна
Руська Рада. Встановлений режим
назвали неоабсолютизм.

37.

Домашнє завдання:
Прочитати параграф 9