Європейська революція 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях

1.

Європейська революція 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях

2.

Лютий 1848 р. у Франції
спалахнула революція
Поширалась
Німецькі та італійські держави,
Австрійську імперію
«Весна народів»
1848–1849 рр. – революція («весна
народів») в Австрійській державі
Вимоги
✓
Введення конституції та
парламенту
✓
Скасування панщини
Революція
— докорінні зміни в
виробництва, науці.
розвитку яких-небудь явищ природи, суспільства, способі

3.

Селянська реформа в
Австрійській імперії 1848
✓
✓
Причини
Криза феодально-кріпосницьких відносин
Зростання селянських повстань і заворушень
Квітень
Передумови
Революція 1848 р.
1848 р. Скасовано панщину за викуп
✓
✓
✓
✓
2/3 вартості відшкодування поміщикам за втрачену
робочу силу виплачували селяни, 1/3 — держава;
Селяни отримали право власності на земельні
наділи;
За поміщиками залишилось сервітутне право на
ліси і пасовиська;
Селяни отримали право власності, громадянські
права;
Березень
Серпень

4.

15 березня 1848 р. австрійський цісар Фердинанд проголосив конституцію
Надавалась свободу слова, друку, зборів та скликання парламенту —рейхстагу
У квітні 1848 р. поляки Галичини
організували Центральну раду народову
Мета
Відновлення Речі Посполитої та надання їй
широкої автономії у складі Австрійської
імперії
Руський собор — організація
спольщеної української шляхти,
яка не бажала відокремлення від
польської верхівки;
І. Вагилевич
редагував її газету
VS
У травні 1848 р. засновано Головну
Руську Раду — першу українську
політичну організацію
греко-католицького духовенства й
інтелігенції з метою захисту
національних інтересів

5.

Травень 1848 р. Головна Руська Рада
Програмні вимоги
1
Поділ Галичини на Західну (польську) й
Східну (українську)
2
Порівняти греко-католицьке духовенство
в правах з представниками інших
віросповідань
3
Запровадити українську мову в школах та
діловодство
4
Забезпечити для українців і поляків
Галичини рівний доступ до державних
посад
5
Призначити на державні посади у Східній
Галичині чиновників, що володіють
українською мовою

6.

Травень 1848 р. Головна Руська Рада
Політична
Діяльність
✓
Створено близько 50 місцевих рад у містах і
селах.
✓
Уперше використано національну символіку
✓
Уперше заявлено про національну єдність
галичан та українців Наддніпрянщини.
✓
Сформовано загони національної гвардії та
академічного легіону у Львові, батальйон
руських гірських стрільців

7.

Травень 1848 р. Головна Руська Рада
✓
Культурна
Діяльність
Започатковано
видання
першої
української
щотижневої газети «Зоря Галицька» (1848-1852)
«Ми, русини галицькі, належимо до великого
руського народу, який розмовляє однією мовою...»
✓
✓
✓
✓
Утворено Галицько-Руську матицю — організацію з
видання дешевих підручників і книжок для народу
українською мовою.
У Львові відкрито Народний дім з українською
бібліотекою, музеєм і народним клубом.
У жовтні 1848 р. скликано Собор руських учених
Ухвалив єдину граматику української мови
1849 р. засновано кафедру української мови
Львівського університету, яку очолив Я. Головацький.

8.

Червні 1848 р. Слов'янський з'їзді в Празі
Мета
Узгодити погляди та інтереси
слов'янських народів у боротьбі за свої
права в Австрійській імперії
Створена польсько-українська угода
«Вимоги українців у Галичині»
1
Рівні
права
на
використання
польської та української мов у
школах та установах Галичини.
Рівні права представникам різних
національностей і віросповідань.
2
Спільний
польсько-український
3 сейм, уряд, національна гвардія.
4
Питання про поділ Галичини на
польську та українську частини має
вирішити австрійський рейхстаг.
Результат
Українців-русинів уперше визнали представниками
окремого народу Галичини з власними національнокультурними правами
Проте угода не реалізована

9.

Перший досвід парламентської
діяльності українців
З 383 депутатів 39 українців Галичини (27 селян, 9
священиків, 3 інтелігенти) та 5 українців Буковини
Українських селян у парламенті очолили
Л. Кобилиця та І. Капущак.
Вимоги
✓
✓
Скасувати відшкодування поміщикам за
ліквідацію панщини
Поділити Галичину на польську та
українську частини
І. Капущак
Л. Кобилиця

10.

Східна Галичина на завершальному етапі революції
Восени 1848 р. діячі Центральної ради народової
стали готувати антиавстрійське повстання
Головна руська рада категорично відмовилася
підтримати повстання.
1 – 2 листопада 1848 р Львівське повстання
Австрійська артилерія стала обстрілювати центр міста.
У середині дня представники міста підписали
акт капітуляції і повстанці припинили опір.

11.

Завершення революції. Реакція
Заборона діяльності
Центральної
ради народової
Головної
руської ради
Руський
собор
14 листопада діяльність Головної руської ради й
видання «Зорі Галицької» дозволили відновити.
Схвалили «відновлення порядку» в місті
✓Березень
1849 р. новий імператор ФранцЙосиф
І
оприлюднив
власну
конституцію
для країни і поклав край діяльності парламенту
Червнь 1851 р. Головну руську раду розпущено
✓
Грудень 1851 р. скасовано конституцію 1849 р.
Повернення до абсолютизму

12.

Революційні події в Північній Буковині
1848—1849 рр. посилення селянського руху під
проводом Л. Кобилиці
Причина
Обмежений характер селянської реформи 1848 р.
✓
✓
✓
✓
Вимоги
Відмова селян сплачувати відшкодування
колишнім господарям за панщину
Боротьба за сервітутні ліси й пасовища
Дозволити на власні кошти створювати школи
для навчання дітей рідною мовою
Об’єднати Буковину з Галичиною в одному
адміністративному утворенні
За конституцією 1849 р. Буковина
стала окремим коронним краєм

13.

Революційні події в Закарпатті
Ідеї об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною та
Буковиною в окрему адміністративну автономну
одиницю імперії
Діяльність
✓
Олександр Духнович у статті «Становище русинів в
Угорщині» висловив думку про возз’єднання
русинських земель
✓
У січні 1849 р. закарпатська делегація, очолювана А.
Добрянським, надисила петицію з вимогою об’єднати
Східну Галичину, Північну Буковину й Закарпаття
Адольф
Добрянський
Імперський уряд не задовольнив прагнення русинів
Олександр Духнович
«Будитель Закарпаття»

14.

Результати й наслідки революції:
✓
✓
✓
✓
Скасовано панщину; покращився
статус селянства.
соціальний
Головна Руська рада — перша в XIX ст.
політична організація українців, яка стала
виразником інтересів і потреб українців.
Вперше українці сформулювали свої власні
політичні програми та усвідомили себе як єдину
національну спільноту з наддніпрянськими
українцями.
Політичні сили Австрійської імперії визнали
існування в Галичині українського народу з
власними національними потребами.

15.

Домашнє завдання
1.Опрацювати §9, с. 68-77
2.Письмово. За додатковими джерелами підготуйте
повідомлення про життя, діяльність та погляди Василя
Подолинського

16.

Основні дати:
1848–1849 рр. – революція («весна народів») в Австрійській державі;
1848 р. — скасування панщини в Галичині; створення Головної Руської Ради; видання першої
українськомовної газети «Зоря Галицька».

17.

Персоналії
Духнович Олександр (24.04.1803, с. Тополя, нині Пряшівщина у Словаччині — 30.03.1865, Пряшів, тепер у
Словаччині) — закарпатський гром. діяч, письменник і педагог. Закінчив богословську семінарію (1827). Автор
патріотичних поезій, підручників для нар. шкіл. Д. домагався запровадження викладання укр. мови у школах, вів
б-бу з мадяризацією Закарпаття.
Кобилиця Лук’ян (1812, с. Путила-Сторонець, тепер Путала Чернівецької обл. — 24.10.1851, Гура-Гумора, нині
Гура-Гуморулуй, Румунія) — сусп.-політ. діяч. 1843-1844 очолював повстання селян Буковини. Під час революції
1848-1849 К. був обраний депутатом парламенту, де вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без
викупу. Знову очолив виступи селян, які тривали до літа 1849. Наступного року К. був заарештований, після
катувань важко захворів, помер на засланні.

18.

Терміни і поняття
Весна народів — рев. виступи ліберального та респ. характеру в Європі 1848-1849 рр. Започаткована
Лютневою революцією у Франції. В. н. придушена монархічними урядами, однак були «даровані» нові конституції.
Під час революцій були закладені основи для подальшої демократизації с-ва.
Революція (від латинського «розгортання, переворот») — докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний
перехід від одного якісного стану до ін., від старого до нового в розвитку явищ природи, с-ва чи пізнання.