Лекція 8. Дифтерія

1.

Лекція 8

2.

Дифтерія- це гостра антропонозна бактеріальна інфекційна хвороба з
повітряно-краплинним механізмом передачі збудника, що характеризується
фібринозним запаленням в місці потрапляння збудника, супроводжується
загальною інтоксикацією, ураженням серцево-судинної, нервової системи і нирок.

3.

Етіологія
Збудник- коринебактерія дифтерії (паличка Лєффлєра)
Г+ нерухома паличка
Має булавоподібні потовщення на
кінцях
Бактерії розміщуються один до одного
під кутом (у вигляді римських цифр V i
X)
Виділяє екзотоксин
Має токсигенні та нетоксигенні штами
Має 3 біовари збудника:
Gravis
Mitis
Intermedius

4. gravis

5. mitis

6.

7.

Збудник стійкий до:
• Низьких температур
• Висушування
• Добре зберігається на
предметах побуту і в
пилюці
Нестійкий до:
Дезрозчинів
Високих температур

8.

Епідеміологія
Джерело
збудника
Механізм
передачі
Шлях
Хвора людина
Бактеріоносій
Повітряний
Повітряно-краплинний (через краплинки слизу)
Повітряно-пиловий
Харчовий
Контактний

9.

1. За локалізацією:
o Дифтерія ротоглотки
o Гортані
o Носа
o Шкіри
o Іншої локалізації(очей, вух,
зовнішніх статевих органів.
2. За поширенням:
Локалізована
Комбінована
Поширена
3. За характером процесу:
Катаральна
Острівцева
Плівчаста
4. За тяжкістю:
Легка
Середньої тяжкості
Тяжка
Гіпертоксична
Геморагічна

10.

Локалізована
форма
Гіпертоксична
форма
Поширена
форма
Дифтерія
гортані

11. Медсестринський процес І етап - медсестринське обстеження

Скарги пацієнта:
При найпоширенішій клінічній формі –мигдаликів і назофарингеальній:
Підвищення температури тіла
Слабкий біль у горлі під час ковтання
Загальна слабкість
Головний біль
Нездужання
Зниження апетиту

12.

Анамнестичні дані
1. Інкубаційний період – від декількох годин до 10 днів
2. Початок захворювання гострий
3. Супроводжується гарячкою
4. Утворюється щільний фібринозний наліт, який не
розтирається твердими предметами, сірувато-білого кольору,
міцно спаяний з прилеглими тканинами і важко знімається
шпателем
5. Після зняття фібринозної плівки на цьому місці залишається
кровоточивість слизової оболонки (симптом «кров’яної роси»)

13.

Дифтерія ротоглотки
Клінічно проявляється:
1. Початок хвороби гострий, супроводжується підвищенням температури до 3838,5ºС
2. Набряк слизової оболонки ротоглотки з ціанотичним відтінком
3. Фібринозний наліт на мигдаликах, що важко знімається
4. Помірний біль в горлі під час ковтання
5. Наявний безболісний набряк підшкірної жирової клітковини шиї драглистої
консистенції
6. Збільшення підщелепних лімфовузлів

14.

15.

16.

17.

Гіпертоксична форма дифтерії ротоглотки:
Темпетарура тіла 40-41ºС
Важка інтоксикація
Марення, судоми
Тахікардія, зниження АТ
Закінчується смертю в перші дні хвороби

18.

Дифтерія гортані
Клінічно
проявляється:
Найчастіше
розвивається у дітей
Субфебрильною
температурою тіла
«Гавкаючим» кашлем
Розвитком
справжнього крупу

19.

Ускладнення
Справжній круп
1. Катаральна стадія:
Грубий «гавкаючий» кашель з виділенням мокротиння
Сиплий голос
2. Стенотична стадія:
Голос і кашель стають беззвучними
Шумне дихання
Утруднений вдих з втягненням міжреберних проміжків, над- та підключичних ямок
3. Асфіктична стадія:
Судоми
Порушення свідомості
Тахікардія, зниження АТ, аритмія
При невчасному наданні допомоги-закінчується смертю

20.

21.

Дифтерія носа
Клінічно проявляється:
1) Субфебрильною або нормальною температурою тіла
2) Відсутні прояви загальної інтоксикації
3) Уражається тільки 1 носовий хід (рідко 2)
4) З’являються серозно- кров’янисті або серозно-гнійні виділення з
носа
5) Шкіра довкола носа подразнюється
6) На поверхні носових раковин утворюються плівки

22.

23.

Дифтерія очей

24. ІІ етап Медсестринська діагностика

Наліт на мигдаликах
Набряклість слизових мигдаликів, ротоглотки
Біль в горлі при ковтанні
Гарячка, головний біль
Медсестринські діагнози розширюються в міру
прогресування процесу і розвитку ускладнень

25.

Ускладнення
Гостра дихальна
недостатність
Міокардит
Поліневрит
Нефроз

26. ІІІ етап Планування медсестринських втручань

1. Підготовка пацієнта до взяття інфікованого матеріалу для
специфічних лабораторних досліджень
2. Вирішення проблеми пацієнта і його потреб
3. Виконання лікарських призначень з етіотропної терапії та
неспецифічного лікування
4. Вирішення супутніх проблем пацієнта
5. Навчання пацієнта та осіб з його оточення санітарногігієнічним навичкам

27.

1. Бактеріологічний метод
Матеріал: мазок з мигдаликів,
глотки, носа
(мазок беруть на межі здорових і
уражених тканин)
Середовище: кров’яно-
телуритовий агар

28.

2. Бактеріоскопічний метод
(орієнтовний)
Мазок забарвлюють за
Нейсером. Виявляють
коринебактерії, розміщені під
кутом у вигляді цифр V i X, які
мають зерна волютину
3. Серологічний метод (метод
парних сироваток)

29. IV етап Реалізація плану медсестринських втручань

Взяття матеріалу для специфічних досліджень
1.
Взяття мазків слизу з мигдаликів, носа, глотки
2.
Взяття крові з вени для серологічної діагностики
3.
При ураженні серцево-судинної системи – ЕКГ
4.
При порушенні прохідності дихальних шляхів – рентгенографія легень
5.
Консультації:
-
кардіолога
-
отоларинголога
-
невролога

30. Створення пацієнтові належних комфортних умов дотримання призначеного режиму

1.
Обов’язкова ізоляція в просторих, світлих палатах
2.
Забезпечення пацієнтові повного фізичного і психічного спокою
3.
Суворий ліжковий режим (тривалість визначається формою і тяжкістю
перебігу)
4.
Систематичний контроль за Т0,пульсом, АТ, діурезом, диханням
5.
Доглядати за чистотою ротової порожнини, глотки, носових ходів
6.
Допомога при годуванні – їжа рідка, висококалорійна
7.
Ретельний нагляд і спостаереження за загальним станом для виявлення
ознак крупу
8.
Забезпечення індивідуальним медсестринським доглядом при токсичній
формі, міокардиті
9.
Дотримання медперсоналом протиепідемічних заходів (маски, часте миття
рук, зміна одягу, дезінфекція)

31.

Виконання лікарських призначень
1. Обов’язкова госпіталізація в інфекційну лікарню
2. Суворий ліжковий режим (тривалість залежить від важкості стану пацієнта)
3. Дотримання дієти. Рідка, легкозасвоювана їжа, при паралічі м’язів глотки- годування
через зонд
4. Введення антитоксичної протидифтерійної сироватки «Діаферм»:
Легкий перебіг – 30 000-40 000 МО
Середньої тяжкості – 50 000-80 000 МО
Тяжкий – 90 000-120 000 МО
Дуже тяжкий – 120 000-150 000 МО
5. Або введення полівалентного антитоксину
6. Антибіотикотерапія (бензилпеніцилін, азитроміцин, кларитроміцин)
7. Дезінтоксикаційна терапія («Ацесіль», «Трисіль»)
8. Інгібітори протеаз (контралок, гордокс)
9. При тяжкому перебігу- глюкокортикостероїди
10. Діуретики (лазикс, манітол)
11. Антигістаміннні препарати

32. V етап Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція

Покращення загального стану, зникнення загальної
слабкості, болю у горлі, покращення апетиту
Нормалізація кольору слизових оболонок і мигдаликів
Зникнення фібринозного нальоту
Корекція медсестринських втручань при ускладненому
перебігу (круп, міокардит, поліневрит)

33.

Профілактика
1. Планова імунізація населення вакциною АКДП:
• 2 місяці
• 4 місяці
• 6 місяців
• 18 місяців
2. Ревакцинація АДП-М анатоксином:
6 років
16 років
Далі- кожні 10 років
3. Активне виявлення пацієнтів з дифтерією та
бактеріоносіїв.
4. Бактеріоскопічне дослідження мазків пацієнтам з
тонзилітом з метою дифдіагностики. А при підозрі на
дифтерію-культуральний метод з підтвердженням в
референс-лабораторії методом ПЛР.

34.

35.

36.

Протиепідемічні заходи
1. Обов’язкова госпіталізація хворих і носіїв
2. Виписують з стаціонару після 2-х негативних результатів
бактеріологічного обстеження, проведених через 3 дні після відміни
антибіотиків
3. Дітям, що контактували з хворим проводять екстренну профілактику
еритроміцином
4. В осередках інфекції проводять заключну дезінфекцію
5. В колективах, де було виявлено дифтерію протягом 7 днів після
ізоляції проводять термометрію і 1 бактеріологічне обстеження
контактних