Презентация_Психология_Полная

1.

Вступ
Психологія – це наука, яка вивчає психіку, її розвиток, закономірності функціонування та механізми. Її предмет
змінювався протягом історії – від розуміння як науки про душу до сучасного трактування як науки про свідомість,
несвідоме, поведінку та особистість. Психологія вивчає, як людина сприймає навколишній світ, як формуються думки,
почуття, уявлення, як виникають індивідуальні відмінності між людьми. Сьогодні психологія поєднує у собі різні
напрями – від експериментальної до практичної, від клінічної до соціальної. Її знання використовуються в медицині,
педагогіці, менеджменті, юриспруденції та повсякденному житті.

2.

Психологія як вчення про душу
На початковому етапі розвитку людства психологія розумілась як вчення про душу. Первісні люди пояснювали сон,
смерть, втрату свідомості тим, що душа покидає тіло. Душа вважалася двійником тіла, що існує за своїми законами і
після смерті людини. Анімізм був головним способом пояснити незрозумілі явища. Пізніше релігійні системи
розвинули уявлення про душу як нематеріальну субстанцію, яка має власні закони розвитку і не підкоряється
законам фізичного світу. Таке бачення домінувало аж до XVII століття.

3.

Психологія як вчення про
свідомість
У XVII–XIX століттях психологія почала розглядатися як вчення про свідомість. Людина визначалась як істота, здатна
мислити, відчувати і діяти усвідомлено. Основним методом була інтроспекція – самоспостереження за власними
відчуттями та думками. Проте цей метод мав обмеження, адже він не дозволяв перевіряти результати об’єктивно.
Незважаючи на це, саме тоді психологія почала відокремлюватися від філософії і поступово формуватись як
самостійна наука. Цей етап заклав основу для розвитку експериментальних методів, які з’явилися в подальшому.

4.

Психологія як вчення про
поведінку
На початку XX століття сформувався біхевіоризм, який визначив предмет психології як поведінку людини. Засновники
вважали, що вивчати свідомість і психіку безпосередньо неможливо, тому об’єктом дослідження має бути тільки те,
що можна спостерігати зовні. Поведінку пояснювали за допомогою формули S → R (стимул → реакція). Біхевіористи
довели важливість експерименту, проте їхня модель виявилась занадто спрощеною: один і той же стимул міг
викликати різні реакції залежно від стану людини.

5.

Сучасне розуміння психології
Сьогодні психологія визначається як наука про особливості, закономірності та механізми психіки. Вона досліджує
психічні процеси (мислення, пам’ять, увагу, уяву), психічні стани (емоції, настрій) і психічні властивості (темперамент,
характер, здібності). Психіка розглядається як функція високоорганізованої матерії – нервової системи і головного
мозку. Психологія поєднує теоретичні дослідження і практичне застосування.

6.

Функції психіки
Психіка виконує дві основні функції:
1) Відображувальну – забезпечує отримання знань про навколишній світ через відчуття, сприйняття і мислення.
2) Регулятивну – регулює поведінку і діяльність людини. Ці функції тісно взаємопов’язані: правильне відображення
дійсності дозволяє людині ефективно діяти, а діяльність, у свою чергу, вдосконалює психіку. Психічне відображення є
активним, випереджальним і суб’єктивним образом об’єктивного світу.

7.

Рівні психіки
Психіка людини має два рівні: свідоме і несвідоме. Свідомість – це вища форма психіки, яка виникла завдяки праці,
мовленню та соціальній взаємодії. Несвідоме включає процеси, які відбуваються поза усвідомленням, але впливають
на поведінку. Єдність свідомого і несвідомого забезпечує цілісність психічної діяльності.

8.

Структура свідомості
Свідомість включає:
• Пізнання світу через мислення, пам’ять, уяву, відчуття.
• Самосвідомість – здатність людини усвідомлювати себе, свої дії, мотиви та почуття.
• Цілеутворення – здатність передбачати результат діяльності, ставити цілі та програмувати дії.
• Емоційно-оцінне ставлення – переживання і почуття, які визначають ставлення до інших і до себе.

9.

Мова і свідомість
Мова є необхідною умовою формування свідомості. Засвоюючи мову, людина засвоює суспільно-історичний досвід
людства. Саме через мовне спілкування відбувається передача знань, норм, цінностей і культури. Мова не лише
передає інформацію, але й формує мислення, впливає на спосіб бачення світу і самого себе.

10.

Несвідоме
Несвідоме – це процеси, які не контролюються свідомістю. Воно включає:
• Сни, що відображають приховані переживання.
• Автоматизовані дії та навички.
• Реакції на слабкі подразники.
• Деякі прояви хворої психіки (галюцинації, марення). З. Фрейд підкреслював значення несвідомого у поведінці
людини.

11.

Будова нейрона
Нейрон – основна клітина нервової системи. Він складається з тіла клітини, дендритів (короткі відростки) і аксона
(довгий відросток). Синапси – місця контакту між нейронами – забезпечують передачу імпульсів. Нервова система
людини – це складна мережа, яка забезпечує взаємодію з середовищем і регуляцію організму.

12.

Нервова система
Вона складається з двох частин:
• Центральної – головний і спинний мозок.
• Периферійної – спинномозкові та черепні нерви. ЦНС координує всі процеси, ПНС забезпечує зв’язок із зовнішнім
світом.

13.

Спинний і головний мозок
Спинний мозок забезпечує прості рефлекси і є провідником сигналів. Головний мозок – центр складних психічних
процесів, умовних рефлексів і свідомої діяльності. Його кора – орган набутих у процесі життя форм поведінки.

14.

Асиметрія півкуль
Ліва півкуля відповідає за мову, логіку, аналітичне мислення. Права півкуля – за просторову орієнтацію, образність,
емоції, музичне сприйняття. Разом вони утворюють цілісну діяльність мозку.

15.

Три блоки мозку
За Лурією:
• Енергетичний блок – підтримує тонус кори.
• Блок прийому та збереження інформації – відповідає за аналіз відчуттів.
• Блок програмування та регуляції – забезпечує цілеспрямовану діяльність.

16.

Рефлекторна природа психіки
Сєченов вважав, що всі акти психічного життя – це рефлекси. Павлов розробив вчення про вищу нервову діяльність і
умовні рефлекси, які утворюються в корі великих півкуль. Це доводить матеріалістичний характер психіки.

17.

Закони нервової діяльності
І. Іррадіація і концентрація нервових процесів.
ІІ. Закон взаємної індукції (позитивна і негативна).
ІІІ. Перша і друга сигнальні системи – перша властива і тваринам, і людям, друга (мова) – тільки людині.

18.

Динамічний стереотип
Повторювані дії утворюють стійкі зв’язки в мозку – динамічні стереотипи. Вони автоматизуються і перетворюються на
звички. Це економить сили і забезпечує швидкість реагування.

19.

Давні уявлення про психіку
У Єгипті, Китаї, Індії, Греції та Римі виникли перші спроби науково пояснити психіку. Наприклад, у Китаї – вчення про
темперамент, у Греції – уявлення про душу як особливу сутність.

20.

Антична філософія
Сократ закликав «Пізнай самого себе». Платон створив дуалістичну концепцію душі. Аристотель у трактатах описав
пам’ять, уяву, асоціації і вважав душу формою живого тіла.

21.

Новий час
Декарт увів поняття рефлексу. Спіноза вважав свідомість такою ж реальною, як і матерія. Лейбніц висунув поняття
несвідомого. Сєченов заклав основи об’єктивної психології.

22.

Психоаналіз
Фрейд виділив Ід, Его і Супер-Его. Адлер вважав головним мотивом прагнення подолати неповноцінність. Юнг
запровадив поняття колективного несвідомого.

23.

Біхевіоризм і гештальт
Біхевіоризм вивчав лише поведінку. Необіхевіоризм додав проміжні змінні (мотивацію, пізнання).
Гештальтпсихологія вважала основою цілісні структури свідомості (гештальти).

24.

Когнітивна і гуманістична
психологія
Когнітивна психологія досліджує мислення, пам’ять, процеси обробки інформації. Гуманістична психологія акцентує
на креативності, самоактуалізації, прагненні людини до розвитку і вищих цінностей.

25.

Висновок
Психологія сьогодні – це багатогалузева наука, що вивчає психіку як складну систему. Її знання застосовуються в
освіті, медицині, юриспруденції, соціальній сфері та технологіях. Вона допомагає людині зрозуміти себе, інших і
знайти шляхи гармонійного розвитку.