Початок українського національного відродження

1.

Початок українського національного відродження

2.

Національне відродження — пробудження національної самосвідомості народів, які не мали
власної державності; фактично стало процесом становлення нації.
Передумови
✓
Вплив ідей Великої французької революції:
свобода, рівність, братерство, право націй на
самовизначення.
✓
Утвердилася західноєвропейська ідея народності
про визнання народу як вищого джерела влади, що
має право на власну державу, культуру та історію.
✓
Діяльність староукраїнців, або «любителів
малоросійської старовини», які намагалися зберегти
історію та культуру зникаючої України у своїх
історичних та етнографічних працях.
Іван Котляревський
1798 р. вийшли друком перші частини поеми «Енеїди» І.Котляревського розмовною
українською мовою, які започаткували нову українську літературу. Є відправною точкою
національного відродження в Наддніпрянській Україні

3.

80–90-х рр. XVIII ст Новгород-Сіверський
автономістський гурток
✓
Ідеї автономізму – відновлення козацької
автономії в межах Російської держави.
✓
Члени гуртка поширювали патріотичні
публіцистичні твори (промови І. Мазепи та П.
Полуботка)
✓
Створювали проекти розвитку української
освіти й науки та відновлення українських
козацьких формувань тощо.
✓
Cтворення «Історії русів»
Припускають, що її автор належав саме до
цього гуртка
✓
1791 р. організувано секретну подорож Василя
Капніста до Берліна. З метою протекції
Прусського короля над Україною
Василь Капніст
1846 р. видано друком
Осипом Бодянським

4.

«Історія Русів»
Анонімний історичний твір початку XIX ст.,
який обґрунтовував національну ідею – автономія України
Основні ідеї твору
✓
Критика
самодержавства
і
кріпосництва,
оспівування
незалежної
козацької
держави,
козацьких прав та вольностей
✓
Обґрунтовано думку, що саме Україна, а не Росія є
прямою наступницею Київської Русі
✓
✓
Українці – окремий від росіян народ зі своїми
традиціями,
а
тому
Україна
має
всі
права на відновлення козацького самоврядування
Однак,
не
заперечувалося
право
російського імператора управляти Україною
Національна ідея – духовна основа життєдіяльності нації, що ґрунтується на її пріоритетах і
цінностях, система соціокультурних координат, що задає їй світоглядні та цілеспрямовані орієнтири.

5.

Початок українського національного відродження на Лівобережжі
Поштовх
Необхідність нащадків козацької старшини потверджувати свої
претензії на російське дворянство історичними документами
✓
Відкриваються родинні архіви з грамотами
польських королів і литовських князів,
договорами українських гетьманів і т.д.
✓
Видання перших етнографічних та історичних
праць, написаних дослідниками-аматорами
✓
Пробудження національної
самосвідомості

6.

Збирання і публікація українського
фольклору та літератури
М. Цертелєв надрукував першу збірку
українських історичних дум — «Опыт
собирания старинных малороссийских песен»
(1819)
М. Максимович підготував перші видання
ліричних українських пісень «Малоросійські
пісні» (1827), «Українські народні пісні» (1834),
«Збірник українських пісень» (1849).
1841 р. у Петербурзі за редакцією Є. Гребінки
вийшов альманах «Ластівка», у якому всі твори
були написані українською мовою.
1840
1840 р – перше видання
«Кобзаря»
Романтизм – ідейний, літературний та мистецький напрям, що панував у Європі з 90-х рр. 18 ст. до
середини 19 ст. Для нього характерні народження нового історичного мислення, ідеалізація
історичної минувшини, захоплення фольклором, етнографією, народним побутом тощо.

7.

Дослідження української
мови та історії
✓
О. Павловський у праці «Граматика малоросійського
наречія» (1818) уперше розробив граматичний стрій
української мови, принципи її літературного та
розмовного вжитку.
✓
І. Срезневський у статті «Взгляд на пам'ятники
украинской
народной
словесности»
(1834)
обґрунтував самостійність української мови, яка має
велике літературне майбутнє.
✓
Д. Бантиша-Каменського (1822) «Історія Малої
Росії». Головна ідея –Україна має історичне право на
автономне самоврядування. Перша масштабна праця
з історії України
✓
М. Маркевича (1842-1843) «Історія Малоросії».
Головна ідея – українці є самобутнім народом, який
має право на самостійність

8.

Початок українського національного
відродження на Слобожанщині
1805 р. засновано університет У Харкові
(зараз – це Харківський національний університет імені
В. Каразіна)
✓
При університеті працювала друкарня, яка за
перші десять років існування випустила
половину всіх книг, що видавалися в Російській імперії.
✓
Друкарнею університету видаються журнали
«Український вісник», «Український журнал»,
«Запорозька старовина».
✓
Гурток
«харківських
романтиків»
під
проводом Срезневського вивчав українську
історію та культуру, впроваджував українську
мову в літературу;

9.

Українське національне відродження на Наддніпрянщині
1834 р. відкрито університет Святого Володимира у Києві
(зараз – це Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
Будівля Київського університету. 1837-1843.

10.

Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847
Мета діяльності
Т. Шевченко
Утвердження національної української державності з
демократичним ладом у конфедерації слов'янських
держав — союзі незалежних держав, що об'єднуються з
метою координації своєї діяльності
М. Костомаров
Течії
М. Гулак
Радикальна
Поміркована
на чолі з М. Гулаком та Т.
Шевченком: за створення
бойової організації з
підготовки народного
повстання
на чолі з
М.Костомаровим та П.
Кулішем: за легальну
просвітницьку роботу і
пропаганду реформ.
П. Куліш

11.

Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847
Програмні документи
«Закон Божий, або Книга буття українського народу» М. Костомарова.
«Статут Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія» В. Білозерського.
«Начерки Конституції республіки» Г. Андрузького
Національна
ідея
Створення слов’янської спілки
республік;
Християнська
ідея
Можливість перебудувати все суспільне
життя на основі християнських ідеалів;
Соціальна
ідея
Ліквідація кріпацтва та станової
нерівності, здійснення демократичних
свобод.
М. Костомаров

12.

Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847
✓
✓
✓
✓
Діяльність
Поширення своїх програмних
творів Т. Шевченка;
документів
і
Пропаганда волелюбних ідей у навчальних
закладах;
Розробка проекту широкої мережі українських
навчальних закладів, видання українських книг;
Встановлення
контактів
з
литовськими,
польськими, чеськими революціонерами
Ліквідація братства
У березні 1847 р. за доносом провокатора
його членів заарештували

13.

Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847
Значення діяльності братства
✓
Перша спроба інтелігенції перейти від
культурницького до політичного етапу
визвольної боротьби.
✓
Уперше здійснено спробу об'єднати українську
національну ідею із загальнолюдськими
християнськими цінностями та ідеєю
слов'янської єдності.
✓
Національне звільнення українців розглядалося
в контексті загальноєвропейської боротьби
поневолених народів.
✓
За своїми світоглядними принципами братство
було схожим на такі європейські організації, як
«Молода Італія», «Молода Ірландія»

14.

Умовний поділ українського національного
відродження Наддніпрянщини
І
етап
Полтавсько-Харківський (кінець XVIII ст. - 40-ві рр. XIX ст.)
академічний, етнографічний, романтичний — збирання
спадщини та видання фольклору;
Петербурзько-Київський (40-80-ті рр. XIX ст.)
ІІ
етап
українофільський, культурницький, громадівськонародницький — просвітництво, розробка теоретичних засад
відродження, поява перших політичних організацій;
ІІІ
етап
Київський (90-ті рр. XIX ст. - початок XX ст.) національно-
політичний — поява автономістів і самостійників,
радикалізація національного відродження.

15.

Домашнє завдання:
1.Опрацювати § 5.
2.Письмово. Підтвердьте або спростуйте за
допомогою фактів наведені судження:
1) Новгород-Сіверський патріотичний гурток
став зародком українського відродження на
Лівобережжі;
2) Харків — центр першої хвилі українського
відродження в Наддніпрянщині.

16.

Основні дати:
1798 р. — вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського.
1805 р. — відкриття Харківського університету.
1834 р. — відкриття університету в Києві.
1840 р. — перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка.
1846-1847 рр. — діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

17.

Іван Котляревський
1798 Енеїда
Котляревський Іван (29.08(9.09).1769, Полтава — 29.10(10.11).1838, там же) —
видатний письменник, гром. діяч, перший класик нової укр. л-ри. Навчався у
Полтавській духовній семінарії (1780-1789). 1796-1808 К. перебував на військ.
службі. 1812 сформував козацький полк, отримав звання майора. К. був
директором полтавського театру (1818-1821), входив до складу масонської ложі
«Любов до істини» (1818). Літ. діяльність розпочав 1794. К. — автор першого
твору нової укр. л-ри «Енеїди» (1798, перші три частини, 1842 — повне видання),
а також п’єс «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» (обидві — 1819), які
стали основою нової укр. драматургії.
П. Куліш – 1859 р. він видав перший історичний
роман українською мовою «Чорна Рада»
Куліш Пантелеймон (26.07(7.08). 1819, містечко Вороніж
Глухівського пов. Чернігівської губ., нині смт Шосткинського
р-ну Сумської обл. — 2(14).02.1897, хутір Мотронівка побл.
Борзни, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну
Чернігівської обл.) — видатний сусп.-політ. діяч, письменник,
перекладач, літ. критик, історик, мовознавець, етнограф.
Навчався у Київському ун-ті (1839-1840). Один із засновників
Кирило-Мефодіївського братства, активний дописувач журналу
«Основа» (1861-1862). К. — автор першого укр. іст. роману
«Чорна рада, хроніка 1663 року» (1857), поезій.

18.

Шевченко Тарас (25.02(9.03).1814, с. Моринці, тепер
Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 26.02(10.03).1861,
Петербург, 10(22).05.1861 перепохований у Каневі, нині Черкаська
обл.) — видатний письменник і художник, нац. пророк, ідеолог і
символ укр. націоналізму. До 1838 був кріпаком. Ш. 1838-1845
навчався у Петербурзькій AM. 1843, 1845 і 1846 побував в Україні,
зблизився з членами Кирило-Мефодіївського братства. Ш. 1847 був
заарештований, до 1857 перебував на засланні, яке призвело до
передчасної см. Ш. Йому належить виняткова роль у формуванні
укр. нац. ідеології. Ш. — автор поет. творів «Катерина» (1838),
«Гайдамаки» (1841), «Сон» (1844), «Великий льох», «Кавказ», «І
мертвим, і живим...», «Заповіт» (усі — 1845), «Варнак», «Царі»,
«П. С.» (усі — 1848), «Марія» (1859) та багато ін., 835 картин,
малюнків та ескізів тощо. Геніальна творчість Ш. і його
мученицьке життя зробили поета одним з найпотужніших символів
укр. нац. руху.
Т. Шевченко

19.

М. Костомаров – Професор Київського університету, автор праць «Богдан
Хмельницький», «Мазепа», «Останні роки Речі Посполитої».
Костомаров Микола (літ. псевдонім Ієремія Галка; 4(16).05.1817, слобода Юрасівка Острогозького пов.
Воронезької губ., тепер Ольховатського р-ну Воронезької обл., у РФ — 7(19).04.1885, Петербург) — видатний
історик, письменник, етнограф, сусп.-політ. діяч. Закінчив іст.-філол. ф-т Харківського ун-ту (1836). Один з творців
Кирило-Мефодіївського братства, автор його програмних документів. К. 1847 був арештований і засланий. К. —
автор іст. праць «Богдан Хмельницький» (1857), «Руїна» (1879-1880), «Мазепа» (1882), «Мазепинці» (1884),
засновник народницького напряму в укр. історіографії.

20.

Терміни і поняття
Нація (від лат. «народ, плем’я») — іст. спільність людей, що складається в процесі формування певних
характерних її ознак. Етносоціальна спільність з усталеною самосвідомістю своєї самоідентичності (спільність іст.
долі, психології й характеру), а також територіально-мовною та екон. єдністю.
Національне відродження (від лат. «народ, плем’я» і укр. «відродження») — процес пробудження і
формування самосвідомості народу, який проявляється у розвитку його духовної к-ри, прагненні відтворити власне
іст. минуле, захисті мови; фактично — процес становлення нації.
Національна ідея — ідея утвердження чи відновлення власної державності для захисту екон. і культ.
інтересів.
Романтизм – ідейний, літературний та мистецький напрям, що панував у Європі з 90-х рр. 18 ст. до середини
19 ст. Для нього характерні народження нового історичного мислення, ідеалізація історичної минувшини,
захоплення фольклором, етнографією, народним побутом тощо.