Медсестринський процес при захворюваннях органів дихання, кровотворної, сечової та статевої систем у похилому і старечому віці
План
Вікові зміни органів дихання в похилому віці
Вікові зміни органів дихання в похилому віці
Особливості перебігу гострого бронхіту у літніх людей
Клінічний перебіг обструктивного хронічного бронхіту в похилому віці. 1. Хронічний кашель. 2. Гіперпродукція слизу в бронхах.
Догляд за хворими похилого віку із бронхітами
Особливості перебігу пневмонії в літніх людей
Принципи лікування пневмонії в літніх людей
Принципи лікування пневмонії в літніх людей
Догляд за хворими з пневмоніями
Догляд за хворими з пневмоніями
Анемія – це зменшення загальної кількості гемоглобіну або кількості еритроцитів у одиниці об’єму крові, що веде до кисневого
Класифікація анемій
Анемічний синдром:
Гостра постгеморагічна анемія
Залізодефіцитна анемія
КЛАСИФІКАЦІЯ ЛЕЙКОЗІВ (ЛЕЙКЕМІЙ)
Періоди хвороби гострого лейкозу:
ПЕРІОДИ ХРОНІЧНОГО ЛІМФОЛЕЙКОЗУ
ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНИХ ЛЕЙКОЗІВ
Вікові особливості сечовидільної системи в похилому віці
Зміни збоку сечових шляхів
Гострий старечий гломерулонефрит
Догляд за хворими із гломерулонефритом
План сестринського догляду
Особливості клінічного перебігу гострого пієлонефриту в похилому віці
Принципи лікування гострого пієлонефриту в похилому віці
Особливості перебігу хронічного пієлонефриту в геріатричних пацієнтів
Догляд за хворими із пієлонефритом
План сестринського догляду
Поняття про аденому простати
Етіологія аденоми простати
клініка
лікування
Рак простати
етіологія
Клінічний перебіг
Лікування раку простати
13.04M
Категория: МедицинаМедицина

лекція 3 нова 2021

1. Медсестринський процес при захворюваннях органів дихання, кровотворної, сечової та статевої систем у похилому і старечому віці

2. План

1. Вікові зміни органів дихання у похилому віці.
2. Медсестринський процес при захворюваннях
органів дихання.
3. Загальний догляд за хворими похилого віку із
захворюванням дихальних шляхів.
4. Особливості захворювання кровотворної
системи у осіб похилого віку, медсестринський
догляд.
5. Вікові особливості сечовидільної та статевої
системи людей похилого віку.
6. Загальний догляд за хворими похилого віку із
захворюванням сечової та статевої системи.

3.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:
Захворювання органів дихання,сечо-статевої
системи,кровотворної системи займають значну
частку в структурі захворювань внутрішніх органів,
приводять до високого рівня інвалідності та
смертності.
В структурі захворювань сечовидільної системи
пріоритетну позицію займають пієлонефрити. Вони
зустрічаються в 20-25% людей похилого віку при тому,
що у людей молодого віку складає 5-7%.

4. Вікові зміни органів дихання в похилому віці

У віці понад 60 р. відзначаються:
Дегенеративно-деструктивні зміни
кістково-м‘язового скелета грудної
клітки;
Зміни в повітроносних шляхах;
Зміни в легеневій тканині;
Зміни з боку функціональних
показників легень.

5. Вікові зміни органів дихання в похилому віці

Нерівномірністю вентиляції легень;
Дискоординацією вентиляції та кровотоку в
легенях
Збільшенням анатомічного шунтування
Зменшенням альвеоло-капілярної дифузії
кисню

6.

7.

8.

Гострий бронхіт – запалення
бронхів, яке проявляється
набряком слизової оболонки та
утворенням запального ексудату в
просвіті бронхів

9. Особливості перебігу гострого бронхіту у літніх людей

1. Характерний сухий надсадний кашель в перші 34 дні, згодом вологий
2. Субфебрильна температура тіла
3. Задишка змішаного характеру
4. Часто гострий бронхіт переходить в бронхіоліт.
При бронхіоліті стан різко погіршується,
розвивається інтоксикація, адинамія,
тахікардія, гіпотонія

10.

Хронічний бронхіт
– дифузне захворювання, що
характеризується довготривалою,
надмірною продукцією слизу
бронхіальними залозами і проявляється
хронічним, або рецидивуючим
продуктивним кашлем не менше 3-ох
місяців щорічно протягом двох останніх
років, при виключенні інших причин
кашлю.

11. Клінічний перебіг обструктивного хронічного бронхіту в похилому віці. 1. Хронічний кашель. 2. Гіперпродукція слизу в бронхах.

3.Задишка при незначних фізичних навантаженнях.
4.Стертість клінічної симптоматики,наявність супутньої патології з
боку серцево-судинної системи з подібною клінічною
симптоматикою

12. Догляд за хворими похилого віку із бронхітами

Ліжковий режим при гарячці
Усунення етіологічних чинників
Пиття теплих рідин: гарячий чай з лимоном,
підігріті лужні мінеральні води
Гірчичники на грудну клітку
Інгаляції з лікарськими травами,
аромомаслами, натрію гідрокарбонатом
Проведення дихальної гімнастики

13.

Пневмонія – запальне ураження
паренхіми легень, обумовлене
інфекційними факторами

14. Особливості перебігу пневмонії в літніх людей

1. Стертий початок захворювання.
2. Переважають загально- інтоксикаційні симптоми:
загальна слабість, апатія, відсутність апетиту.
3. Різко виражені симптоми дихальної недостатності:
ціаноз, роздування крил носа, задишка.
4. Зміни з боку серцево- судинної системи: тахікардія,
перебої в роботі серця.
5. Ураження нирок: протеїнурія, мікрогематурія.
6. Може розвинутись прострація.

15. Принципи лікування пневмонії в літніх людей

1.
2.
Ліжковий режим, лікувальне
харчування.
Антибіотики:
Цефалоспорини: цефтріаксон,
цефатоксим, лораксон
Макроліди: фромілід, роксид, сумамед
Захищені пеніциліни: аугментин,
амоксиклав
Аміноглікозиди: амікацен, лорикацин
Обов'язково антибіотики
використовуються в комбінації із
про- та пребіотиками та
гепатопротекторами (холівер)

16. Принципи лікування пневмонії в літніх людей

3. Судинні засоби: камфору,
кордіамін, коразол,
сульфокамфокаїн
4. Муколітики: АЦЦ, бромгексин,
лазолван, муколван, амброксол.
Фітопрепарати: настій трави
термопсису, солодки, квітів
бузини, подорожника
5. Біогенні стимулятори: екстракт
алое, ФІБС, скловидне тіло.
6. Дезінтоксикаційна терапія:
поліглюкін, 5% р-н глюкози 200 мл
7. Болезаспокійливі та
жаропонижуючі: парацетамол,
німесулід
8. Фізіотерапія: ЛФК, масаж, дихальна
гімнастика
9. Санаторно- курортне лікування.

17. Догляд за хворими з пневмоніями

Пацієнта похилого віку обов'язково
госпіталізувати і призначити суворий
ліжковий режим.
Надати напівсидяче положення пацієнту.
Змінювати положення в ліжку декілька раз
на день
Палата повинна бути просторою, сонячною,
Температура повітря повинна становити
+18°С.
Виконувати призначення лікаря своєчасно і
регулярно.

18. Догляд за хворими з пневмоніями

Перед введенням першої ін'єкції антибіотика
зробити пробу на чутливість організму до
препарату
Доглядати за пацієнтом в період гарячки
Їжа має бути напіврідкою, багатою на
вітаміни, висококалорійною. Годувати
пацієнта треба часто, малими порціями.
Слідкувати за пульсом, АТ.
Проводити дихальну гімнастику.
Умивати важкохворих, проводити
профілактику пролежнів.

19. Анемія – це зменшення загальної кількості гемоглобіну або кількості еритроцитів у одиниці об’єму крові, що веде до кисневого

Захворювання
кровотворної системи
Анемія – це зменшення загальної кількості
гемоглобіну або кількості еритроцитів у одиниці
об’єму крові, що веде до кисневого
голодування тканин.

20.

Загальний аналіз крові:
Гемоглобін – у чоловіків 130,0 - 160,0 г/л
у жінок
120,0 - 140,0 г/л
Еритроцити - у чоловіків 4,5 – 5,0 1012/л
у жінок
3,9 – 4,7 1012/л
Кольоровий показник 0,85 – 1,05
Ретикулоцити 2-12%

21. Класифікація анемій

Постгемогагічні анемії:
Аліментарні анемії:
залізодефіцитна
мегалобластичні (вітамін-В12 - дефіцитна та фолієводефіцитна
анемії)
Гемолітичні анемії:
гострі
хронічні
спадкові гемолітичні анемії
набуті гемолітичні анемії
серпоподідноклітинні порушення
таласемія
анемія внаслідок ферментних порушень (ензамопатії)
Апластичні анемії
гіпопластична
апластична

22. Анемічний синдром:

блідість шкіри та слизових
загальна слабкість
головокружіння
біль голови
мигтіння мушок, поява сріблястих смуг, темних плям перед очима
задишка
серцебиття
систолічний шум над всіма точками вислуховування клапанів серця
шум “дзиги” на шийних судинах
зниження в одинці об’єму крові кількості еритроцитів та рівня
гемоглобіну
Анемічний синдром є спільним для всіх груп анемій

23. Гостра постгеморагічна анемія

Основні синдроми:
анемічний
гостої судинної недостатності внаслідок
крововтрати
гематологічний - зміни в загальному аналізі
крові: з 3-7 дня ретикулоцитоз, зниженні
показники кількості еритроцитів, вмісту
гемоглобіну та кольорового показника

24.

25. Залізодефіцитна анемія

Основні синдроми:
анемічний;
сидеропенічний:
ураження травного тракту (ознаки
гастриту, виразкової хвороби,
ентериту і інших захворювань
травного тракту)
астено – вегетативний
гематологічний

26.

Гемобластози – злоякісні пухлини з
кровотворних клітин
Лейкози (лейкемія) - злоякісні пухлини
з кровотворних клітин з обов’язковим
ураженням кісткового мозку

27.

28. КЛАСИФІКАЦІЯ ЛЕЙКОЗІВ (ЛЕЙКЕМІЙ)

ГОСТРИЙ ЛЕЙКОЗ (гостра лейкемія) пухлинне захворювання системи крові, яке
розвивається з бластних клітин кісткового
мозку ( 2-3-4 класу клітин)
ХРОНІЧНИЙ ЛЕЙКОЗ пухлинне захворювання системи крові, яке
розвивається з дозріваючих і зрілих клітин
крові (4-5 класи клітин)

29. Періоди хвороби гострого лейкозу:

початковий
розгорнутої клінічної картини: у кістковому
мозку (мієлограмі) високий % клітин бластів та
пригнічення інших ростків кровотворення
повної ремісії: у пунктаті кісткового
мозку (мієлограмі) - не більше 5 % бластних
клітин
одужання: повна ремісія впродовж 5
років – відсутність рецидивів захворювання
протягом цього періоду нормальні показники
мієлограми
рецидив: поява у мієлограмі високого %
бластних клітин
термінальний період: прогресування ознак
хвороби в кінцевій стадії її розвитку.

30. ПЕРІОДИ ХРОНІЧНОГО ЛІМФОЛЕЙКОЗУ

початковий: збільшення однієї або
декількох груп лімфовузлів, лейкоцитоз не
перевищує 40-60 109/л, самопочуття пацієнтів задовільне,
схильність до простудних захворювань
розгорнутий: прогресуюче генералізоване
збільшення лімфовузлів, гепатомегалія, спленомегалія, анемія,
тромбоцитопенія, зниження імунітету та схильність до
інфекційних захворювань, лімфоцитоз
термінальний: анемія, пухлинна прогресія
лімфатичних вузлів, клітинна інфільтрація легенів, серця, нирок,
геморагічні ускладнення
Можливий бластний криз

31.

32. ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНИХ ЛЕЙКОЗІВ

первинно - стимулююча терапія
основна або систематична терапія
підтримуюча терапія
мієлолейкоз:
хіміотерапія:
монотерапія із застосуванням мієлосану (мієлобромолу) або
гексафосфаміду ( гідреа);
- поліхіміотерапія за схемами " 7 + З",
ЦВАМП ( циклофосфан+ вінкристин+аметоптерин+
6-меркаптопурин+перднізолон)
рентгенотерапія при спленомегалії
лейкофорез
дезінтоксикаційна терапія
лімфолейкоз:
хіміотерапія препаратами: хлорбутин, хлорамбуцил,
лейкеран, циклофосфан
глюкокортикостероїдна терапія
променева терапія
лейкофорез, плазмаферез
спленектомія

33. Вікові особливості сечовидільної системи в похилому віці

Зміни з боку інтерстиції нирок –
збільшується кількість сполучної
тканини
Знижується секреторна функція нирок,
зменшується добовий діурез
Канальцева реабсорбція води
знижується, виведення електролітів (Na,
K, Ca, Mg, Cl) прогресивно зменшується

34. Зміни збоку сечових шляхів

Ниркові чашечки і миски втрачають еластичність,
їх об’єм зменшується
З’являється слабкість сфінктерів через атрофію
м’язевих волокон
Сечоводи стовщуються, втрачають еластичність,
порушується їх перистальтика
ЗМІНИ ЗБОКУ СЕЧОВОГО МІХУРА
Стовщення стінки сечового міхура
Послаблюється скоротливість внутрішнього та
зовнішнього сфінктерів сечового міхура
Зменшується ефективність захисних механізмів
сечового міхура, що забезпечують стерилізацію сечі

35.

Гострий гломерулонефрит
- це гостре двостороннє
захворювання нирок автоімунного
генезу з переважним ураженням
ниркових клубочків та залученням
до процесу ниркових канальців,
інтерстиціальної тканини та судин

36.

Чинники
Стрептококова
інфекція
Інфекційно-імунні: вірус
гепатиту B, краснухи,
герпесу
Сприяючі чинники:
- переохолодження
- робота в умовах підвищеної вологості
Неінфекційноімунні

37.

38.

Основні ознаки
гломерулонефриту:
1.Гіпертензія
2.Набряки
3.Гематурія
4.Протеінурія

39. Гострий старечий гломерулонефрит

Захворювання характеризується зглаженістю
проявів та атиповістю
Набряки зустрічаються рідше
Сечовий синдром характеризується
невисокою протеїнурією
Чітко окреслений серцевий синдром:
Частіше зустрічається старечий
гломерулонефрит з нефротичним синдромом
Важкість захворювання зростає із
збільшенням віку хворого в момент
виникнення хвороби

40.

Хронічний старечий гломерулонефрит
захворювання
нирок
автоімунного
генезу з первинним і переважним
ураженням ниркових клубочків та
вторинним
залученням
до
патологічного процесу інших елементів
ниркової тканини. Характеризується
прогресуючим перебігом з розвитком
хронічної ниркової недостатності.

41.

БАК:
гіпопротеїнімія,
диспротеїнемія,
підвищення
креотиніну
сечовини
Аналіз сечі за
Зимницьким –
олігурія,
гіпостенурія
УЗД нирок з
пункційною
біопсією
ЗАК: анемія,
лейкоцитоз, ШОЕ
цитоскопія
Діагностика
Комп’ютерна
томографія
ЗАС: протеїнурія,
гемотурія
Секреторна
урографія

42.

Палатний режим
Лікувальне
харчування
Принципи лікування
Медикаментозна
терапія(комплексне
лікування)
Антибіотики з мінімальною
нефротоксичністю в середніх дозах
Протигрибкові й антигістамінні
Малі дози глюкокортикоїдів
Антикоагулянти(гепарин)
Антиагреганти(курантил)
Симптоматичне
лікування(серцеві
глікозиди,гіпотензивні
засоби,діуретики,кардіопрот
ектори)

43.

В термінальних стадіях захворювання
застосовується гемодіаліз

44. Догляд за хворими із гломерулонефритом

1.
2.
3.
4.
5.
Лікувальне харчування: обмеження солі
рідини та білків.
Ретельний догляд за шкірою
пацієнта
Профілактика пролежнів
Спостереження за водним балансом
(кількістю спожитої рідини та діурезом)
Спостереження за АТ

45.

46. План сестринського догляду

Проблема: Набряки під очима вранці
Причина: Ураження нирок
Втручання
Виявити рівень знань пацієнта про його захворювання
Провести бесіду про необхідність дотримання дієти з обмеженням солі та
рідини
Проводити щоденний контроль випитої рідини і виділеної сечі
Дати сечогінні за призначенням лікаря
Реалізація плану догляду - проводити заплановані заходи
Оцінка результатів – критеріями ефективності проведених заходів є
зникнення набряків під очима

47.

Гострий пієлонефрит
неспецифічний
інфекційнозапальний процес ниркової
миски, чашочок, паренхіми з
переважним
ураженням
сполучної тканини

48.

49.

Чинники пієлонефриту
Кишкова паличка (51,6%)
Стафілокок (20,3%)
Мікробні асоціації (11%)
Ентерокок (11%)
Протей (9,2%)
Синегнійна паличка (1,8%)

50. Особливості клінічного перебігу гострого пієлонефриту в похилому віці

Перебіг гострого пієлонефриту є атиповим.
2.
Синдром інтоксикації представлений слабкістю,
апатією адинамією, нудотою
3.
Відсутні озноби, які характерні для молодих
пацієнтів
4.
Температура тіла нормальна або
субфебрильна
5.
Частіше, ніж у молодих, він
ускладнюється нирковою недостатністю
1.

51.

Принципи діагностики гострого пієлонефриту
Загальний
аналіз крові:
- лейкоцитоз
із зсувом
вліво
- прискорене
ШОЕ
Загальний
аналіз сечі
- протеїнурія
незначна
лейкоцитурія
(ліурія)
- бактеріурія
Аналіз сечі за
Екскреторна
Нечипоренко,
урорентгеноза
графія
Зимницьким
УЗД нирок
Ниркова
ангіографія

52. Принципи лікування гострого пієлонефриту в похилому віці

-
обов’язкова госпіталізація
Лікувальне харчування
Медикаментозне лікування:
• антибіотики (роксид, аугментин)
• похідні нітрофуранів (фурагін, фурадонін)
• препарати
налідіксової кислоти (неграм,
невіпрамон)
• фітопрепарати (чай Пол-Пола, ведмежі вушка,
березові бруньки)
• вітаміни та загальнозміцнюючі препарати геровітал

53.

Хронічний пієлонефрит
це запальне захворювання нирок і
чашечково-мискової системи.
Виникає в результаті нелікованого
гострого пієлонефриту. Критерієм
трансформації гострого пієлонефриту
у хронічний є тривалість
захворювання більше 3 місяців.

54. Особливості перебігу хронічного пієлонефриту в геріатричних пацієнтів

-
-
-
-
Особливості перебігу хронічного
пієлонефриту в геріатричних
пацієнтів
Характерний латентний перебіг, без
проявів ремісії та загострення
Синдром загальної інтоксикації (анорексія,
нудота, блювота, головний біль)
Біль у попереку
Дизуричні явища
Характерна поліурія, полакіурія, ніктурія
Артеріальна гіпертензія

55.

Оцінка стану хворого
Формулюють наявні та потенційні проблеми
Розробляють план сестринського догляду
Аналізують план лікарських призначень
Виконують необхідні втручання

56.

Принципи лікування
В період
загострення

стаціонарне
лікування
Лікувальне
харчування
Санаторно-курортне
лікування в період
ремісії – Трускавець,
Моршин, Свалява,
Поляна Квасова
Фітотерапія
Уроантисептики
антибіотики
Аугментин
Уназин
Цефотоксим
роксид
Медикаментозна
терапія
Фторхінолони
Ципробай
Флоксацин
перфлоксацин
нітрофурани
хіноліни
Фурадонін
фурогін
5-НОК
Чай
Березові
бруньки
Шипшина
Чай Пол-Пала
Ведмежі
вушка

57. Догляд за хворими із пієлонефритом

1.
Лікувальне харчування. Заборонено: гострі приправи, спеції,
алкоголь, кава, какао. Обмежується: вживання кухонної солі до
5-8 г на добу. Рекомендується: морси журавлинові та
брусничні, відвари шипшини, баштанні культури – кавуни,
дині, гарбузи
За відсутністю набряків рекомендується форсований діурез –
вживання до 2-3л рідини на день (мінеральні води, морси, киселі)
2.
Ліжковий режим
3.
Забезпечення пацієнту тепла і спокою
4.
Спостереження за діурезом
5.
Вимірювання АТ

58. План сестринського догляду

Проблема: Біль в попереку. Сеча каламутна з пластівцями і
осадом.
Причина: Інфекційно-запальний процес в нирках
Мета: Зняття больового синдрому.
Втручання:
1.
Виявити рівень знань пацієнта про
його захворювання.
2.
Провести бесіду про необхідність
дотримання лікувального харчування
3.
Ввести хворому, згідно з призначенням лікаря,
антибіотики та знеболювачі.
Реалізація плану догляду: Проводимо заплановані заходи.
Оцінка результатів: Критерієм ефективності проведених
заходів є зменшення больового синдрому

59. Поняття про аденому простати

Збільшення середньої тривалості життя чоловіків призвело
до частого
виявлення аденоми простати в чоловіків.
Частота виявлення клінічної та гістологічної аденоми простати в залежності
ві віку
90
80
70
60
% 50
40
30
20
10
0
20-29
30-39
40-49
50-59
60-69
70-79
более 80

60.

61. Етіологія аденоми простати

Найбільш популярною є ендокринна теорія
аденоми простати

62. клініка

І стадія
• Почащений сечопуск, особливо вночі, позиви імперативні, сечопуск
затруднений
• Загальний стан пацієнта не порушений, залишкова сеча відсутня
• Залоза щільно-еластичної консистенції, не болюча. Межі чіткі
серединна борозна визначається.
• Ця стадія триває 1-3р.
ІІ стадія
• Приєднюється цистит
• Прогресує дізурія
• Зростає об’єм залишкової сечі
• Сечопуск затруднений, переривчастий
• Порушується загальний стан пацієнта
• Залоза збільшена, гладко-еластичної консистенції, асиметрична,
серединна борозна не виражена
ІІІ
стадія
• Парадоксальна ішурія
• Симптоми ниркової недостатності
• Залоза збільшена, болюча, асиметрична, серединна борозна
відсутня

63.

діагностика
ЗАК, ЗАС,БАК
Ультразвукове обстеження простати
екскреторна урографія
уретроцистоскопія
Урофлоуметрія – визначення об’ємної швидкості
сечопуску
Визначення простатеспецифічного антигена сироватки крові
PSA
Анамнестичні дані

64. лікування

Консервативне,
малоефективне
гентос
Оперативне
аденомектомія
Трансуретральна
резекція
простамол
Кріодеструкція
аденоми

65.

66. Рак простати

Найчастіше пухлина зустрічається серед чоловіків 70-85
років. Серед причин смерті від злоякісних новоутворень у
1600 чоловіків на рак передміхурової залози припадає 5%.
1400
1200
1000
800
600
400
200
0
50
55
60
65
70
75
80

67.

68. етіологія

Причини раку простати остаточно
не вивчені. Однак численні
експериментальні дослідження та
клінічні спостереження
пов’язують виникнення даного
захворювання із порушенням
метаболізму статевих гормонів.

69. Клінічний перебіг

Тривалий час захворювання
перебігає безсимптомно
У пізніх стадіях спостерігається
затруднений сечопуск, неповне
спорожнення сечового міхура
Приєднання циститу посилює дизурію,
з’являється піурія та гематурія
Характерні:
Біль в поперековій ділянці та симптоми
ниркової недостатності

70.

ЗАК – підвищення ШОЕ
БАК – підвищення кислої фосфатози
ЗАС – піурія, гематурія
Екскреторна урографія
Уретероцистографія
Цистоскопія
Пункційна біопсія
УЗД простати
Анамнестичні дані

71. Лікування раку простати

оперативне
гормонотерапія
• простатектонія
• цистомія
• кріодеструкція
• синестрол
• естрол
• естрадіол
променева
терапія
English     Русский Правила