ВСТУП. ПСХЕ

1. ВСТУП. ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Викладач: Стоянова А. С.

2.

В кінці ХVІІІ ст.
А.-Л. Лавуазьє
запропонував першу
класифікацію хімічних
елементів. Він розділив
прості речовини на метали і
неметали. Така
класифікація була
недосконалою, але розподіл
простих речовин, а також
хімічних елементів на дві
великі групи відіграло
важливу роль у розвитку
хімії.

3.

ВЧЕНІ ОБ'ЄДНАЛИ ЇХ В ОКРЕМІ ГРУПИ.
ПРОСТІ РЕЧОВИНИ КОЖНОЇ ГРУПИ
ОТРИМАЛИ ТАКІ ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ:
•Li, Na, K, Rb, Cs, Fr .
Лужні метали
• Легкі, м'які, легкоплавкі та у хімічних реакціях
проявляють дуже високу активність.
Лужноземельні
метали
• Mg, Ca, Sr, Ba, Ra.
• Нагадують лужні метали, але з речовинами реагують
не так енергійною.
Галогени
• F, Cl, Br, I,At
• Найактивніші неметали. Взаємодіють з багатьма
металами, продукти реакцій-солі.
Інертні гази
• He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn.
• Не вступають в хімічні реакції, бо складаються з
атомів.

4.

У ХІХ СТ. НІМЕЦЬКИЙ
ВЧЕНИЙ
В. ДЕБЕРЕЙНЕР РОЗПОДІЛИВ
ЧАСТИНУ ПОДІБНИХ
ЕЛЕМЕНТІВ НА ТРІАДИ.
1 ТРІАДА - ЛУЖНІ
ЕЛЕМЕНТИ
2 ТРІАДА – ЛУЖНОЗЕМЕЛЬНІ
3 ТРІАДА – ГАЛОГЕНИ.
РОЗМІСТИВ ЇХ ЗА
ЗБІЛЬШЕННЯМ АТОМНИХ
МАС.
ЗАКОНОМІРНІСТЬ:
НАПІВСУМА ЕЛЕМЕНТІВ
ПРИБЛИЗНО ДОРІВНЮЄ
ВІДНОСНІЙ АТОМНІЙ МАСІ
СЕРЕДНЬОГО ЕЛЕМЕНТА.

5.

У 1865. англійський вчений
Дж. Ньюлендс розмістив відомі тоді
хімічні елементи у ряд за зростанням
відносних атомних мас.
H, Li, Be, B, C, N,
O, F, Na, Mg, Al, Si,
P, S, Cl, K, Ca, Cr,
Ti, Mn, Fe…
Він помітив, що в багатьох випадках
кожний восьмий елемент є подібним
до обраного за перший (таку
особливість має звуковий ряд у
музиці).
Тому таку закономірність виявлену
цим ученим назвали правилом
октав.

6.

У 1864Р. НІМЕЦЬКИЙ ХІМІК
Л.МЕЙЄР ЗАПРОПОНУВАВ
ТАБЛИЦЮ, В ЯКІЙ РОЗМІСТИВ
ЕЛЕМЕНТИ ЗА ЗРОСТАННЯМ
ВІДНОСНИХ АТОМНИХ МАС І
ВІДПОВІДНО ДО ЇХ
ВАЛЕНТНОСТІ. ОДНАК ДЕЯКІ
ДАННІ БУЛИ ПОМИЛКОВИМИ
АБО ВЗАГАЛІ НЕВІДОМИМИ.

7.

Періодичний закон відкритий
Д. І. Менделєєвим в березні 1869
року при зіставленні властивостей
всіх відомих на той час елементів і
величин їхніх атомних мас (ваг).
Термін «періодичний закон»
Д.І.Менделеев вперше вжив у
листопаді 1870, а в жовтні 1871 дав
остаточне формулювання
періодичного закону:
«... власт ивост і хімічних елемент ів,
а т акож ут ворених ними прост их і
складних речовин перебувают ь у
періодичній залежност і від
відносних ат омних мас елемент ів ».
Графічним (табличним) зображенням
періодичного закону є розроблена
Менделєєвим періодична система
елементів.

8.

9.

ПЕРІОДИ — ЦЕ ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ РЯД ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ,
РОЗТАШОВАНИХ ЗІ ЗРОСТАННЯМ ЇХНІХ АТОМНИХ МАС, ЯКИЙ
ПОЧИНАЄТЬСЯ З ГІДРОГЕНУ АБО ЛУЖНОГО МЕТАЛІЧНОГО
ЕЛЕМЕНТА Й ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ІНЕРТНИМ ГАЗОМ.
ПЕРІОДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА МАЛІ, ЩО СКЛАДАЮТЬСЯ З ОДНОГО
РЯДУ (1—3 ПЕРІОДИ), І ВЕЛИКІ, ЩО СКЛАДАЮТЬСЯ З ДВОХ РЯДІВ
(4—7 ПЕРІОДИ).
У ПЕРІОДАХ ДОБРЕ ПОМІТНА ПЕРІОДИЧНІСТЬ ЗМІНИ
ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕЛЕМЕНТІВ, ПРОСТИХ РЕЧОВИН, УТВОРЕНИХ
ЦИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ, ТА ЇХ СПОЛУК. У ПЕРІОДАХ ІЗ ЗРОСТАННЯМ
ПОРЯДКОВОГО НОМЕРА ЕЛЕМЕНТІВ ЇХ МЕТАЛІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
СЛАБШАЮТЬ, А НЕМЕТАЛІЧНІ ПОСИЛЮЮТЬСЯ.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23. Будова атома. Склад атомних ядер.

БУДОВА АТОМА.
СКЛАД АТОМНИХ ЯДЕР.
Ви зможете:
✓зрозуміти зміст понять: радіоактивність,
випромінювання, протонне та нуклонне числа;
✓дізнатися: короткі відомості з історії
розвитку наукових знань про будову атомів
хімічних елементів, про фізичний зміст
періодичного закону;
✓вдосконалити навички: визначати
елементарний склад атомів хімічних
елементів відповідно до їх положення в
періодичній системі.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

ПРИНЦИП
ПАУЛІ

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

Класифікація елементів за їх електронною
поведінкою
Металами називаються
елементи, атоми яких можуть
тільки віддавати електрони - sелементи (крім Н) p, d, f.
Неметалами називаються
елементи, атоми яких можуть
приймати і віддавати електрони.
Інертні гази – це ті елементи,
атоми яких не приймають і не
віддають електрони.

40. Атом

Пригадайте:
1. Яке визначення
атома ви знаєте з
уроків фізики, хімії,
природознавства?
2. Яке походження має
слово “атом”?
3. Що було відомо про
будову атома за часи
Д.М.Менделєєва?
АТОМ

41. П’єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі

П’ЄР КЮРІ І МАРІЯ
СКЛОДОВСЬКА-КЮРІ
Фанатично віддані своїй справі вчені,
не маючи навіть лабораторії,
працюючи в невеличкому сараї на
вулиці Ломон в Парижі з 1898 по 1902
роки переробили понад 8 тонн
уранової руди, щоб добути одну соту
грама нової речовини — Радію.
У 1903 році за відкриття
радіоактивності подружжя
отримало Нобелівську премію з
фізики.
Пізніше був відкритий новий елемент
названий на честь батьківщини Марії
- Полонієм.
У 1911 році, вже після смерті
чоловіка, Марія Кюрі здобула
Нобелівську премію вдруге – за
відкриття нових хімічних елементів:
Полонію та Радію.

42. Джозеф Джон Томсон

ДЖОЗЕФ ДЖОН ТОМСОН
Американський вчений
Джозеф Томсон у 1906 році
також отримав Нобелівську
премію за відкриття
електрона, існування якого
передбачив ще у 1897 році.
Але модель атома,
запропонована вченим у 1903
році, в якій «електрони, наче
родзинки в кексі, рівномірно
розподіляються в позитивно
зарядженій субстанції», не
була досконалою.

43. Ернест Резерфорд

ЕРНЕСТ РЕЗЕРФОРД
Ернест Резерфорд вважається
найбільшим фізикомекспериментатором двадцятого
сторіччя. Він є людиною, яка
поклала початок ядерній фізиці.
Крім свого величезного
теоретичного значення, його
відкриття отримали широкий
спектр застосування, включаючи,
ядерну зброю, атомні
електростанції, радіоактивні
обчислення і дослідження радіації.
Вплив праць Резерфорда на світ
величезний. Воно продовжує рости і,
схоже, ще збільшиться в
майбутньому. У 1908 р. ученого
нагородили Нобелівською премією за
дослідження різних видів
радіоактивності.

44. Планетарна модель атома запропонована Резерфордом у 1909-1911 роках

ПЛАНЕТАРНА МОДЕЛЬ АТОМА
ЗАПРОПОНОВАНА РЕЗЕРФОРДОМ У 19091911 РОКАХ
Атом
Ядро
Електрони

45. Будова атомних ядер

БУДОВА АТОМНИХ ЯДЕР
У 1920 році Резерфорд ввів
поняття про позитивно
заряджену частинку у складі
ядра атома - протон
У 1932 році Джеймс Чедвік
виявив в ядрі атома
нейтральну частинку нейтрон

46. Генрі Мозлі

ГЕНРІ МОЗЛІ
У 1910-1914 працював в лабораторії
Е. Резерфорда в Манчестерському
університеті, в 1914 р. повернувся до
Оксфордського університету.
У 1913 в серії блискучих
експериментів встановив залежність
між частотою спектральних ліній
характеристичного рентгенівського
випромінювання і атомним номером
випромінюючого елемента. Це
фундаментальне відкриття мало
величезне значення для
встановлення фізичного сенсу
періодичної системи елементів і
атомного номера, і для
підтвердження правильності
концепції планетарного атома.