Господарство та економічна думка ранньофеодальних держав Європи

1. Господарство та економічна думка ранньофеодальних держав Європи

(кінець V-XVст.)

2. План

1.
2.
3.
4.
5.
Ранньофеодальна та феодально-роздроблена
держава в суспільствах Європи
Основні форми господарства у
ранньофеодальних і феодальнороздроблених держав Європи
Ремесло і торгівля в господарській системі
феодального суспільства
Давньоруська ранньофеодальна держава –
Київська Русь: господарський розвиток та
пам'ятки економічної думки
Господарський розвиток українських земель у
складі Польщі та Литви та його відображення
в документальних джерелах

3. Середньовіччя (V-XVст.)

Основні цивілізаційні регіони
Азіатський
Європейський
Арабомусульманська цивілізація
(Арабський халіфат)
Християнська цивілізація
Західна
(католицька,
Західна Європа)
Східна
(православ'я,
Візантія)

4. Вплив релігії на господарську систему Східної (Азійської) арабомусульманської цивілізації

Безумовне підпорядкування Божественній волі
та правителю
(іслам – покірність)
Аллах
цар
Влада - власність
Форми землекористування
піддані
Общинне
Індивідуальне
дрібне
Умовна власність
за службу
Платники ренти - податку
Землі
правлячого
дому
Землі
релігійних
установ

5. Вплив християнства на політичну сферу

Візантія
Вплив християнства на політичну сферу
Східнохристиянська (візантійська цивілізація)
Політична сфера
Соціальна сфера
Економічна сфера
Бог
(батько)
Священство
Справи
Божественні
(церковні)
Люди
(діти)
Імператор
(батько)
Справи
людські
Народ
(діти)

6.

Візантія
Вплив християнства на економічну сферу
Державні
видатки
Жалування
чиновникам
Воєнні
видатки
Дипломатичні
видатки
Видатки на
утримання
імператорського
палацу
Державні
доходи
Імператорські
роздачі
Підтримка
церкви
Доходи
держави-власниці
Доходи з
державних
монополій
податки
Видатки на
доброчинність
Видатки
на освіту
Власність на землю:
володіє той, хто
платить податки!

7.

Вплив християнства на соціальну структуру
Вільні
Поділ за біблійним принципом – благо людини низького
походження бути керованою людиною високого
Раби
Джерела рабства
Могутні
“ті, хто
повзає по землі”
полонені
Нужденні
Збіднілі
селяни
куплені
спадкові
інтелігенція
Негативне ставлення християнства
ремісники торгівці
селяни
Ряд обтяжуючих законів
Мають гроші
і посади
міщани
Кодекс
Юстиніана
Заборона
самопродажу
Викуп
коштовних
рабів

8. Візантія

Основна господарська форма – співтовариства,
несуть спільну відповідальність перед державою
Ремісничі
корпорації
Сільська
громада
Монастирське
співтовариство
інші

9.

Європейська цивілізація – результат синтезу античної цивілізації
та варварського побуту через наступні процеси:
Романізація
Християнізація
Становлення державності
Становлення культури як спадкової від культури античної
Формує:
Єдиний світогляд
Єдині моральні норми
Єдині цінності
Зразки поведінки
Християнство

10. Західноєвропейська цивілізація середньовіччя (етапи)

Західноєвропейська цивілізація середньовіччя
V-XI століття
Незмінна
Обмін
організація
слабкий та
сільського нерегулярний
господарства
Практично
відсутні
гроші
XI-XV століття
Наймана
праця
практично
відсутня
Широке
залучення
земель в
обробіток
Відновлення
торгівлі
Розвиток
Промислового
господарства
Ранньофеодальні держави
Феодальна роздробленість
Початок формування
Центральних
абсолютистських держав

11. Господарська система Західної Європи

І етап
Панування
натурального
господарства
Особиста
свобода
Поземельна
власність
Форми феодального
землеволодіння
Структура
вассалітету
Аллод
Екстенсивне
землеробство
Король - сюзерен
Феод
Вассали
Наділення
селян
землею
Імунітет - право на
виконання судових,
політичних,
фіскальних функцій
Бенедикт
Особиста
залежність
Селянські
повинності
(феодальна рента)
натуральні
відробіткові
грошові

12. Характеристика господарства в ранньофеодальній та феодальній роздробленій державі

Господарство феодала
Сеньйорія
(франки)
Манор
(Англія)
Селянські
держання
Ліси, луки
(угіддя, сервітути)
Домен
Рілля
Марка
(Германія)
Живий,
мертвий
реманент
манс
віргата
гуф
Садиба
Угіддя
Земельний наділ, садиба,
господарські будівлі,
сад, город, реманент

13.

"Салічна Правда"
Зведення законів салічних (північних) франків, складене на початку VIст. за
розпорядженням франкського короля Хлодвіга, яке доповнювалось протягом
чотирьох наступних століть його спадкоємцями. В ній зазначається:
Панування натурального господарства, достатньо міцних
общинних порядків, пріоритетність права общинної власності
на сільськогосподарські угіддя. Сільська община, до складу
якої входили вільні сім'ї, визнавалася законною формою
землеволодіння. Общинні принципи організації суспільного
життя поєднувалися з визнанням рабства, колонату, великого
землеволодіння. Раби кваліфікувалися як панське майно, їх
вбивство передбачало відповідну компенсацію
власнику;відображає процеси розкладу родового устрою і
початку диференціації суспільства на основі розвитку
індивідуального землеволодіння (аллоду) та відособлення
окремих домогосподарств.

14.

"Капітулярій про вілли"
Відобразив економічні погляди та економічну політику середньовічного
суспільства щодо організації та управління феодальним маєтком:
•Визнає монопольне право феодалів на земельну власність. У
капітулярії навіть не згадується про общинне землеволодіння,
виходячи з того, що володар маєтку є єдиним власником землі.
Приписується, що кожен селянин повинен мати свого пана (сеньйора).
Відтак королівська влада сприяла узаконенню майнової нерівності та
феодальної залежності.
•Проголошує натуральне феодальне господарство ідеальною формою
організації економічного життя. У капітулярії зазначається, що
завданням феодального помістя є виробництво і постачання всього
необхідного для королівського двору, чітка фіксація усіх доходів та
витрат, а також надлишків, які утворюються. Селянам приписуються
численні феодальні повинності, водночас звертається увага на
недопущення їх розорення тощо.
•Чітко визначає правила поведінки та обов'язки суб'єктів
господарювання. Завдання феодального помістя – виробництво і
постачання всього необхідного для королівського двору.

15. Зміни у господарській системі на ІІ етапі (ХІ-ХV ст.)

Феодальний маєток
Повинності
Вассалітети
Рента
Комутація
ренти
Витіснення особистісної
залежності поземельною залежністю
Послаблення зв'язків
в селянина із землею
Посилення внутрішньої міграції
Відокремлення ремесла від
сільського господарства
Середньовічні
міста
Зростання товарності
селянських господарств
Основні форми
господарства – індивідуальне
селянське господарство

16. Зміни у господарській системі на ІІ етапі (ХІ-ХV ст.)

Сільськогосподарське виробництво
Трипільна
система
Зростання
продуктивності
за рахунок:
сівозміни
Технічні
культури
Розвиток
Зміни в технічному Порайонна
оснащенні
тваринництва
спеціалізація
угноєння

17.

Середньовічне місто
Правовий статус міста
Був: власність
феодала
Феодальні
повинності
Виборне
керівництво
Регульований характер економіки
через корпоративні об'єднання
Став:
комунальні
революції
Права і привілеї
міщан
Міське
право
Фіскальна
система
Протиставлення
селу
Лицарі
(ордени)
Ремісників
(цехи)
Купців
(гільдії)
Особистісна
свобода
військо
міщан
Соціально-економічна свобода міщан
Монахи
(ордени)
Професійне
виробництво
Виробництво
різноманітної
товарної продукції

18. Середньовічна західноєвропейська економічна думка

Каноністи
Фома Аквінський
Ніколя Орезм
Жіль де Ганг

19. Фома Аквінський (1225/26 - 1274)

Фома Аквінський
(Аквінат) якого вже 1323 p. Було
канонізовано, а його вчення було
проголошено єдино істинною
філософією католицизму. Основними
творами Фоми Аквінського є «Сума
проти язичників» та «Сума теології».
У своїх поглядах на політичний і
соціальний устрій суспільства він
виступав за централізацію влади і
визнавав соціальну ієрархію,
оскільки поділ на стани «походить
від Бога».

20. Фома Аквінський

Будучи прихильником натурального господарства, яке
могло забезпечити всіх необхідними продуктами, Аквінат,
проте, визнавав, що в багатьох випадках просто
неможливо обійтися без обміну. У своїх поглядах на
торгівлю та торговий прибуток Фома Аквінський
виправдовував торгівлю з метою одержання продавцем
торгового прибутку для забезпечення себе та своєї сім'ї
засобами існування і використання його для доброчинних
справ. Правомірним уважався прибуток і як плата за
працю, коли продавець поліпшив якусь річ, і як
відшкодування витрат на транспортування товарів. Якщо
ж прибуток був єдиною метою торговця і, прагнучи його
здобути, торговець не гребував будь-якими засобами, то
така торгівля проголошувалася заняттям ганебним.
Розмірковуючи про походження грошей, Фома Аквінський
дотримувався думки, що вони виникли внаслідок
домовленості між людьми. Їх призначення - полегшити
справедливий обмін.
Фома Аквінський засуджував лихварство.

21. Ніколя Орезм (1323 – 1382)

Проблемі грошей було присвячено
написаний ним «Трактат про
походження, природу, юридичну
підставу та зміну грошей». В цьому
трактаті висловлено думку, що гроші є
штучним інструментом, який люди
винайшли задля полегшення
товарообміну. Золото та срібло ж
стали грошима завдяки своїм
природним властивостям.
Спочатку вони були звичайними
товарами і лише поступово набули
ролі грошових металів.
Заслугою Орезма є спроба розкрити
походження і суть грошей,
закономірності грошового обігу.

22. Давньоруська ранньофеодальна держава Київська Русь

Походження держави
Варязька концепція
Слов'янська концепція
Данина хозарам
від полян
Літопис Нестора
Закликання варягів
Хозарська концепція
Існування племінних
союзів (протодержав)
Виникнення княжих
династій
Зміна династії
(Рюриковичі)
Поляне-хозари?

23. Господарська система Київської Русі (за “Руської Правдою”)

Відносини власності
Земельна власність
(формування)
Право власності на
особисте майно
(ст.13 та інш.)
Надання прав на збирання
данини (“прокорм”)
на певній території
Надання землі
за службу
Вотчина як спадкове
Володіння
(аналог аллоду)
Виникнення та зростання
особистої залежності селян
Селянські повинності

24.

Відносини власності
Значна частина норм звичаєвого
права, які існували на території
нашої держави, виникла або
зародилася саме за часів
першої східнослов'янської
держави із центром у Києві та
значною мірою проіснувала
майже без змін або із певними
змінами майже до середини
ХVІІ— початку ХVІІІ ст., а деякі
збереглися навіть і в більш пізній
період.

25. Формування системи податків та феодальної ренти

Данина
Полюддя
Повоз
Феодальні
повинності
“Уроки”
“від диму”
Податки
Уроки
Уроки
“уроки”
“від плуга”
(рама)

26. Соціальна структура Київської Русі

Правляча еліта
Панівна верства
“Службова” організація
Соціальні низи

27. Структура верхівки Київської Русі

28.

Основні види господарської дяльності:

29.

Скотарство:

30. Структура вотчини як феодального маєтку

Вотчина
(княжа, боярська, церковна)
Панське господарство
Рілля
“Княжий двір”
Житла слуг
Селянське держання
Житла селян
Угіддя
(ліси, луки, пасовища, “борти”, тощо)
Господарські
будівлі
Селянське господарство
(індивід – “дим”)

31.

32. Соціальний склад вотчини

Власник вотчини
(князь, боярин, монастир)
Слуги
Отроки
Тіуни
Конюхи
Кормильці
Безпосередні виробники
(“робочий склад” – особисто залежні)
Закупи
Рядовичі
Смерди
Ремісники
Холопи

33. Міста Київської Русі

Град
(дитинець верхівка)
Посад
(ремісничо-торговий)
Міста виникали:
На місці племінних градів
Як фортеці-замки знаті поблизу вотчинних садиб
Як захисні споруди на кордонах (вздовж змієвих валів)
Як монастирські “гради”
Набували статус адміністративних, торгівельних,
ремісничих центрів.

34.

Ремесло
Міське
Сільське
Залежне
Вільне
(посадське)
Княжі
Монастирські
Боярські
“дружинники”

35.

Гривня стає основним елементом грошової
системи Стародавньої Русі. Враховуючи
відмінності форми та маси, виділяють:

36. Зміна елементів господарської системи у XIV-XV ст.

Вотчина
Двір
Фільварок
Зростання
повинностей
Відробіткова рента
(панщина)
Дворища
Дим
Дим
Дим