Web-квест. Пам'ятки матеріальної й духовної культури українців

1. Web-квест

Виконали учні 9-в:
Козоріз О.
Костюк В.
Метлінська Д.
Шестопал Є.

2. Пам'ятки матеріальної й духовної культури українців

Рукописна книга — кодекс, що
містить твір (або збірку творів)
художнього, релігійного,
юридичного чи іншого змісту,
написаний вручну. Найдавніші
рукописні книги в Україні з’явились
у період Київської Русі із
запровадженням християнства. . У
першій половині XI століття князь
Ярослав Мудрий заснував при
Софійському соборі скрипторій
(майстерню для переписування
книг), забезпечений великою
бібліотекою, кваліфікованими
писарями і художниками.

3.

Книжна справа в цей час
була добре налагоджена і
в Києво-Печерській
лаврі.
Давні книги
переписувались уставом
— високим, урочистим
письмом, що
передбачало
пропорційність кожного
знака. Робота
переписувачів була дуже
повільною і вимагала
скрупульозного
виконання.

4.

Зокрема, в XV ст. набула розвитку книжкова справа
у Закарпатті (Королівське Євангеліє, 1401 ) в с.
Королеве, Мукачівський Псалтир (поч.XV ст.).

5.

Рукописні книги з другої
половини XIV ст.
переписувалися півуставом,
букви якого втратили квадратні
пропорції, витягнулися, з’явився
нахил, збільшилася кількість
виносних літер і скорочених
слів. Бурхливий розвиток
рукописного мистецтва не
знижував художньої вартості
книг. Навпаки, у кращих своїх
зразках (Пересопницьке
Євангеліє, 1556-1561;
Загорівський Апостол, 1554)
залишилися такими ж
довершеними з естетичного
погляду, як і в попередні
століття.

6. Рукопис Войнича

Рукопис Войнича (англ. Voynich Manuscript) — таємнича
книга, написана не менше ніж 500 років тому невідомим
автором невідомою мовою.
«Рукопис Войнича» намагалися розшифрувати безліч разів,
але й досі не існує повної версії реконструкції всього тексту.
Таку назву книга отримала через американського
книготорговця польського походження, вихідця з території
сучасної Литви Вілфріда Войнича (чоловіка відомої
письменниці Етель Ліліан Войнич, автора «Овода»), який
придбав її в 1912 році.

7.

У книзі близько 240 сторінок
тонкого пергаменту. На
обкладинці немає ніяких
написів або малюнків. Розміри
сторінки — 15 на 23 см,
товщина книги — менше 3 см.
Пропуски в нумерації сторінок
(яка, мабуть, молодша за саму
книгу) вказують на те, що деякі
сторінки були загублені. Текст
написаний пташиним пером,
ним же виконані ілюстрації.
Ілюстрації грубувато
розфарбовані кольоровими
барвами, можливо, вже після
написання книги.

8.

У книзі більш 170 000 знаків,
зазвичай відокремлених один від
одного вузькими пробілами. При
цьому певні групи графем (літери)
у рядку відокремлені між собою
більшими пробілами, складаючи
деякі «блоки». Більшість знаків
написані одним або двома
простими рухами пера. За
гіпотезою Джона Стойко про
україномовне походження тексту
(детальніше див. розділ: Українська
мова) рукопис написаний абеткою
з приголосних — за допомогою 21
літери. Ширші пробіли ділять
текст на приблизно 35 тисяч
«блоків» різної довжини.

9.

Ф ілософія навчає
п і з н а в а т и с в і т.
1.Перший друкар українських книжок був Швайпольт Фіоль
родом німець.
2. Федоров тривалий час працював в українському місті
Львів.
3. Князь Костянтин, великий землевласник і видатний
культурний діяч, засновник академії, запропонував Федорову
надрукувати «Біблію» в місті Острог.

10.

4. Основоположником книгодрукування у Великому
князівстві Литовському був Франциск Скорина –
перший білоруський просвітник , визначний діяч
всього слов’янського книгодрукування.
5. Одним з перших друкарів і засновником
друкарства в Україні і Росії був Іван Федоров.
6. «Повість минулих літ» написав Нестор
Літописець.
7. У лютому 1574 р. Федоров надрукував видання
«Львівський Апостол».

11.

8. Нестор Літописець був сучасником засновника
Києво-Печерської лаври Ярослава Мудрого.
9. Засновником друкарні Києво-Печерській лаврі
став Єлісей Плетенецький.
10. Президенти України на інавгурації присягають
на оригіналі рукописного Пересопницького Євангелія.
11. Ім’я Федорова-Іван.
12. Над перекладом «Анфологіона» з грецької мови
працював визначний письменник Захарія
Копистенський.

12.

13. Книгодрукування було започатковано в
європейській країні Германія.
14. Відомий письменник і освітній діяч Кирило
Транквіліон Ставровецький 618 р. видав власним
коштом у Почаєві свою працю «Зерцало богословії».
15. Над перекладом «Анфологіона» з грецької мови
разом з Копистенським працював визначний
письменник Іван Борецький.

13. Ми за читання книжок

60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
читають книги
не читають

14. Сучасна українська література

Найпопулярнішими українськими
Сучасне українське
письменниками є:
суспільство відчуває
Люко Дашвар, Ліна Костенко, Василь
брак авторитетів. Також
Шкляр, Марія Матіос, Любка
зменшується
Дереш.
книговидання
українськомовних книг
та збільшується
кількість
російськомовних книг.

15.

Найпопулярніши
ми книгами
2012 року стали:
“Биті є”, “Музей
покинутих
секретів”, “Є
поети для
епох”, “Голова
Якова”,
“Записки
українського
самашедшого ”

16. Помилки у рекламі

Всі хочуть привернути до себе увагу і роблять це
різноманітними шляхами. Одним з таких шляхів є реклама.
Рекламу намагаються зробити таку,на яку люди,без
сумніву,звернуть увагу. Але не всі роблять це правильно.
Багато помилок допускається у текстах для реклами.

17.

Наприклад:
на цьому фото
зображено рекламу.
Помилка допущена у
слові «Ярмарка».
Прочитавши далі, ми
розуміємо,що ця
реклама на українській
мові. Слово
«Ярмарка» - це
російське слово!
Українською має бути
«Ярмарок».

18.

Помилки бувають і в оголошеннях. Наприклад:
В цьому оголошенні допущена помилка в слові «Кофе».
Прочитавши це оголошення,розуміємо,що реклама
написана українською. Є і пунктуаційна помилка. Після
слова «Чай» має бути кома. Так як кава,чай та гарячі
булочки – одорідні члени речення. Тому, має бути
написано: «В кафе продаються КАВА,чай,гарячі
булочки».

19.

Але не все так погано. Є
помилки,але вони
пов’язані не з
недосвідченістю,а з
неуважністю.
Наприклад:
Тут помилка у слові
«Торгового». Тому,
повинно бути написано:
«Біля Торгового
центру
«Київ».