Макс Вебер (1864-1920)

1. Макс Вебер (1864-1920)

2.

• Німецький соціолог, економіст і
правознавець.
• Один із засновників соціології як науки.
• Вебер народився 1864 року в Ерфурті,
центральному місті Тюрінгії.
• 1882 року Вебер вступив на юридичний
факультет Гейдельберзького університету.
• займався вивченням сучасної соціальної
політики.

3.

Сформував
теорію «ідеальної
бюрократії»
Як особливий соціальний прошарок,що
спеціалізується на управлінні,
бюрократія зародилась ще до нашої ери
і з тієї пори, підкреслював вчений,
залишається незмінним атрибутом
класового суспільства.
Наявність бюрократії розглядається як
необхідний засіб,що забезпечує
розробку формальних правил
управління.

4.

Вчення М. Вебера про
бюрократію здійснило значний
вплив на американську
концепцію менеджменту 30—40
роках минулого століття, оскільки
без потужного бюрократичного
апарату сучасне виробництво
взагалі не може правильно
існувати. М. Вебер розумів
бюрократію як професіоналізм в
сфері управління, що заснований
на оволодінні не тільки
небхідними навичками, але й
особливого роду раціональним
знанням.

5. Сутність теорії М. Вебера складають такі поняття:

чіткий розподіл праці, що веде до появи
висококваліфікованих спеціалістів на кожній
посаді;
ієрархія управління, за якою кожен нижчий
рівень контролюється вищим і
підпорядковується йому;
наявність взаємопов’язаної системи
узагальнених правил і стандартів, що
забезпечують координацію виконання різних
завдань;
відсутність непорозуміння в міжособових
стосунках;

6.

організація
найму на роботу в суворій
відповідності до технічних
кваліфікаційних вимог, а також захист
службовців від безпідставних звільнень;
стратегія довгострокового найму
співробітників;
рух нагору в середині організації на
підставі компетентності і широких знань,
що набуваються з вислугою років.

7.

8.

9.

Переваги бюрократії
полягають в створенні
раціональних структур з
широкими можливостями
їх універсального
застосування,а недоліки
– у формуванні тенденції
нівеліювання людей.
В цілому ж формалізм
бюрократії призвів до
розповсюдження
спрощених схем
управлінської праці.

10.

Кінець!