Профілактика нестачі йоду серед населення

1.

Профілактика нестачі йоду серед населення
Підготував студент 4курсу 1лік групи
Шава Тарас

2.

Проблема йододефіциту має глобальний характер. Більше 2 млрд населення
проживає в зоні йодної недостатності та виникнення йодозалежних
захворювань. Серед них окрім зобу - гіпотиреоїдизм, неплідність, викидні,
мертвонароджуваність, вроджені вади розвитку, глухонімота, косоокість,
підвищена перинатальна та дитяча смертність, кретинізм, затримка
фізичного розвитку, порушення психічних функцій у дітей та дорослих,
підвищена
чутливість до радіоактивного опромінення.
Для України ця проблема актуальна не тільки тому, що в державі сьогодні
майже 1,5 млн хворих на зоб та іншу тиреоїдну патологію, серед них 500 тис.
дітей, та ще більше на вторинну патологію, зумовлену тиреоїдною
недостатністю, але й тому, що йододефіцит погіршує розумовий розвиток. В
результаті йододефіцит формує відстале суспільство, країна втрачає інтелект,
освітній, професійний та науковий потенціал.

3.

Йодний дефіцит (ЙД) — проблема, що існує на певній території та загрожує
розвитком йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) кожній людині, яка на ній
проживає. В окремого індивіда можна діагностувати наявність
патологічного стану, що є наслідком нестачі йоду. Оцінити ступінь тяжкості
йодного
дефіциту можливо лише в епідеміологічному дослідженні в
конкретній
популяції та на конкретній території

4.

ПРОФІЛАКТИКА ЙОДОДЕФІЦИТНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Профілактика ЙДЗ повинна розпочинатися ще на антенатальному етапі,
оскільки від стану йодного забезпечення матері залежить адекватне
формування центральної нервової системи плода, інтелектуальних
здібностей майбутньої дитини, функціональний стан її гіпофізарнотиреоїдної системи.
Найефективнішою вважається масова («німа») йодна профілактика
Традиційно для вирішення проблеми йодного дефіциту використовувалося
збагачення продуктів харчування. Сполуки йоду додавали в питну воду, хліб,
молоко, масло тощо. Але найбільш ефективним виявилося використання
йодованої солі. Сіль є продуктом харчування, що вживається майже всім
населенням Землі щоденно приблизно в однаковій кількості, технології її
йодування є досить надійними та недорогими.
Інші продукти, збагачені йодом, можна рекомендувати включати в раціон,
але розглядати їх як засіб постійної профілактики неможливо. Хліб, молочні
страви, випічка, вода, олія вживаються кожною окремою людиною в різній
кількості, що робить дозування йоду неконтрольованим

5.

Для проведення індивідуальної профілактики йододефіцитних захворювань,
згідно з рекомендаціями МОЗ України, застосовують препарати калію
йодиду. Основними перевагами такого методу є точне дозування йоду
відповідно до вікових та фізіологічних потреб. Препарати калію йодиду
мають нейтральний смак, уміст йоду дає можливість приймати препарат
1
раз на добу. Єдиним, але істотним недоліком цього методу є низька
комплайєнтність унаслідок довготривалих курсів профілактики. Для
формування стійкої мотивації до подовженого прийому медикаментозного
препарату
необхідна дуже висока інформованість населення про
несприятливі наслідки дефіциту йоду та можливості запобігання йому.

6.

Преконцепційна профілактика повинна планомірно проводитися на масовій
аліментарній основі (йодована сіль) починаючи з дитинства. Крім того,
міжнародні експерти рекомендують підвищити дозу йоду, що надходить в
організм майбутньої матері, за 3 місяці до настання вагітності. Отже, кожній
здоровій жінці, яка звернулася до фахівців на етапі планування вагітності,
поряд з іншими заходами необхідно обов’язково призначати препарат калію
йодиду в дозі 200 мкг на добу щонайменше на 3 міс. без перерви до самого
запліднення
Для гестаційної профілактики йодного дефіциту ВООЗ рекомендує
застосовувати винятково точно дозовані лікарські препарати калію йодиду.
Наприклад, під час вагітності можна рекомендувати застосовування препарату
Йодомарин 200 по 1 таблетці на добу або 2 таблетки Йодомарин 100 вранці.

7.

Світовий досвід довів, що ліквідація йодного дефіциту є найдоступнішою
для реалізації та ефективною програмою зміцнення суспільного здоров’я. В
Україні завдяки спільним зусиллям науковців, медичних працівників,
представників суспільних організацій зроблені певні кроки на шляху
подолання цієї проблеми.
Ефективне впровадження цих заходів потребує безумовної участі всієї
мережі первинної ланки охорони здоров’я
Участь кожного практичного акушера-гінеколога, педіатра, ендокринолога,
сімейного лікаря та інших спеціалістів у форсованій реалізації програми
ліквідації інтелектуально-соматичних наслідків йодної недостатності в
майбутнього покоління повинна зводитися до широкої пропаганди знань про
користь йоду:
у лікувальній мережі (серед колег та медичного персоналу);
при проведенні санітарно-просвітницької роботи з цільовими групами населення:
лекції у школах матерів при жіночих консультаціях та дитячих поліклініках;
бесіди з вагітними та молодими матерями з метою підвищення їх інформованості щодо
негативного впливу йододефіциту на інтелектуальний розвиток нащадків;