Вища освіта і Болонський процес
Мета: дослідити вплив БП на формування та становлення вищої освіти в Україні.
План:
-1-
Країни-підписанти Болонської декларації 1999 р.
-2-
-2-
-3-
-3-
Висновок:
Висновок:
130.00K
Категория: ОбразованиеОбразование

Вплив Болонського процесу на формування вищої освіти в Україні

1. Вища освіта і Болонський процес

Лекція 3.
Тема: Вплив Болонського
процесу на формування
вищої освіти в Україні
к.пед.наук, доц.
Беспарточна Олена Іванівна
1

2. Мета: дослідити вплив БП на формування та становлення вищої освіти в Україні.

Основні поняття теми: вища освіта,
університетська освіта, Велика Хартія
Університетів.
2

3. План:

1.
2.
3.
Болонська декларація як основа
Болонського процесу.
Реформування структури вищої
освіти України.
Роль Болонського процесу в
українській освіті.
3

4. -1-

- 1-
В наслідок позитивної оцінки
Сорбонської декларації (1998)
відбулася зустріч міністрів освіти
провідних країн Європи.
Результатом дискусії стала
БОЛОНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ “Зона
європейської вищої освіти”
4

5. Країни-підписанти Болонської декларації 1999 р.

29 європейських країн: Австрія,
Бельгія, Болгарія, Великобританія,
Греція, Данія, Естонія, Ірландія,
Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія,
Литва, Люксебург, Мальта,
Нідерланди, Німеччина, Норвегія,
Польща, Потугалія, Румунія,
Словаччина, Словенія, Угорщина,
Фінляндія, Франція, Чехія,
Швейцарія, Швеція.
5

6.

На Саламанській конференції (2001) у
якій взяли участь представники понад
300 європейських університетів, була
створена Європейська асоціація
університетів, був прийнятий
підсумковий документ “Формування
європейського простору вищої освіти”.
У 2002 р. до БП приєдналися Кіпр,
Ліхтенштейн, Туреччина, Хорватія.
У 2003 р. – Албанія, Андорра, Боснія і
Герцеговина, Ватикан, Македонія,
Сербія і Чорногорія, Росія.
У 2005 р. до них приєдналася і Україна.
6

7. -2-

-2Європейські країни вирішили взяти за
основу для створення спільного ЄПВО
двоциклічну систему вищої освіти, що
позитивно зарекомендувала себе в США
та Великій Британії.
Цілі БП полягали у введенні дворівневої
системи освіти – бакалавра і магістра, у
взаємному визнанні вузівських дипломів,
освітніх кредитів і кредитних
трансфертів, у створенні єдиних
європейських стандартів якості
викладання в системі вищої освіти.
7

8. -2-

-2Ступінь бакалавра характеризує
сформованість інтелектуальних якостей,
які визначають розвиток особистості, є
професійною іі забезпечує фахівця
можливістю працювати в певному виді
діяльності. У Європі ступінь бакалавра
розглядається як підготовча ступінь до
здобуття вищої освіти.
Згідно БП, ступені бакалавра і магістра є
академічними кваліфікаціями, а згідно
українського законодавства –
професійними.
8

9.

Приєднання до БП не повинно
стимулювати на підготовку
дешевої і висококваліфікованої
робочої сили для країн Європи.
9

10. -3-

-3Проблеми української вищої освіти у
контексті Болонського процесу:
1. Якщо приймати умову про два цикли
навчання, то тут стикаємося з проблемою
недооцінювання освітнього рівня
“бакалавр” як з боку студентів, так і з
боку роботодавців. В цілому, для
західних освітніх систем рівень бакалавра
є вже давно достатнім для того, щоб
випускник вважався спеціалістом у своїй
сфері і мав змогу займати відповідну
виробничу позицію.
10

11. -3-

-3Коли йдеться про якість освіти, то
мають на увазі її дієвість – здатність
використовувати набуті знання і
вміння на практиці.
За експертними оцінками, цим
параметром поступаємося нашим
європейським колегам найбільше.
Знають наші випускники багато, а от
навички практичного застосування
знань сформовані недостатньо.
11

12.

2. Наша система наукових ступенів
складна порівняно із
загальноєвропейською, що
ускладнює мобільність викладачів і
науковців в Європі.
3. Незавершеність адаптації
національного законодавства до
стандартів європейського права, а
також неготовність європейських
країн та ЄМ до усунення
міграційних перешкод для громадян
України.
12

13.

Незважаючи на проблеми, що постають перед
освітньою системою України, входження у
Болонський простір є для українського
суспільства важливим і необхідним через потребу
вирішити проблеми визнання українських
дипломів за кордоном, підвищення ефективності
та якості освіти і відповідно
конкурентоспроможності українських вузів та їх
випускників на європейському та світовому
ринках праці. Адже БП вийшов за межі ЄС та
Європи і стає частиною процесу глобалізації
вищої освіти та глобального ринку праці.
13

14.

В Україні сфера освіти перебуває на
етапі модернізації, головною метою
якої є створення механізму сталого
розвитку та забезпечення якісної
підготовки фахівців у відповідності
до міжнародних стандартів.
Таким типом розвитку більшість
вчених вважають інноваційний (для
нього характерний високий рівень
освіти та науки, науково-дослідних
робіт і т.д.)
14

15.

ЗУ “Про наукову і науково-технічну
діяльність” передбачено державне
фінансування наукової діяльності в
розмірі 1,7% ВВП, в реалії 1,2% ВВП,
у 2009 р -0,4%.
У той же час, у США – 2,6%, ФРН –
2,3%, Франції – 2,4%, в Росії -0,6%.
У даній ситуації слід також враховувати
масштаби економік цих країн, ВВП
яких у багато разів перевищує ВВП
України.
15

16. Висновок:

Важливим завданням при реформування
вищої освіти в рамках БП необхідно не
тільки не розгудити з нововведеннями
старої, перевіреної часом освітньої
системи, а й вчасно модернізувати її. З
урахуванням вищевикладеного, зауважимо,
що інноваційний поступ системи вищої
освіти потребує подальшого впровадження
обґрунтованих інституційних реформ.
16

17. Висновок:

Задля збереження національних
педагогічних надбань та
унеможливлення руйнації
національної системи вищої освіти,
проводити їх потрібно виважено,
поступово, заздалегідь
підготувавшись організаційно і
фінансово!
17

18.

ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!!!
18
English     Русский Правила