Остеохондроз. Стадії остеохондрозу

1. Остеохондроз

2. Визначення

Остеохондроз захворювання хребта, яке
характеризується дегенерацією
міжхребцевого диска зі значним
зниженням його висоти,
склерозуванням дискових
поверхонь хребців і реактивним
розростанням крайових
остеофітів.
Уражена остеохондрозом
хрящова тканина дисків
поступово перероджується в
кісткову. Затверділий диск
зменшується в розмірах, втрачає
властивості амортизатора між
хребцями і починає тиснути на
нервові закінчення, що і
призводить до появи
хворобливих відчуттів.

3. Стадії остеохондрозу

I стадія - відбувається
внутрішньодискове переміщення
ядра. Це наводить до таких
наслідків як розтягування або
стискання фіброзного кільця
( утримує ядро в центрі і не
допускає зрушення хребців убік
відносно один одного.) .
II стадія - з'являються тріщини
фіброзного кільця і
нестабільність ураженого
сегменту. Це наводить до
нездужань і дискомфорту, при
цьому болю немає, але хребет
схильний до травм.
III стадія - повний розрив диска з
випаданням грижі, запальним
процесом з можливим
здавленням нервів і судин.
IV стадія – стискається весь
міжхребцевий диск, з яскраво
вираженою зміною зовнішнього
вигляду. Стає важко рухатися, а
різкі рухи наводять до гострого
болю. Інколи виникає відчуття
поліпшення стану, біль проходить.
Це відбувається внаслідок
утворення кісткових розростань,
які сполучають сусідні хребці.
Наслідком цієї стадії може стати
навіть інвалідність.

4. Симптоми

Оніміння і відчуття мурашок в
одній або двох руках;
При повороті голови, через
стиснення артерії можливі
запаморочення, шум у вухах,
утруднене ковтання та ін. аж до
втрати свідомості;
Можуть спостерігатися болі в
області серця, які проходять після
курсу лікування шийного
остеохондрозу;
Несильні болі в області попереку,
що підсилюються при фізичній
активності, тривалому перебуванні
в одній позі;
Болі в області сідниць, стегон,
гомілки;
При тривалому захворюванні
фіксується зменшення рухливості і
поява тяжкості в області попереку,
поширення болю в області крижів;
При загостреннях може
спостерігатися температура тіла і
збільшення ШОЕ (швидкості
осідання еритроцитів);
При 2 стадії поперекового
остеохондрозу симптоми болю
переходять в ноги, частіше всього
одну, зменшується їхня чутливість,
можлива поява мурашок;
Можуть порушуватися рефлекси.

5. Теоріі виникнення

Інволюційна теорія
Гормональна
Судинна
Інфекційна
Інфекційно-алергічна
Біоелектретна
Механічна
Аномалійна
Функціональна

6.

Інволюційна теорія
• З віком виникають порушення трофіки тканин
• В першу чергу такі порушення виникають в місцях, де немає
судинної сітки (міжхребцевий диск)
• До 20-25 років судини облітеруються. Диск їх втрачає.
• Поступово виникають дистрофічні ураження. Це обумовлено тим, що
в міжхребцевому диску метаболічні процеси відбуваються за рахунок
дифузії.
• Порушення процесів дифузії призводить до якісних змін в
пульпозному ядрі

7. Гормональна теорія

Прихильники цієї теорії
вважать, що спочатку
відбуваються
гормональні порушення,
а потім – дистрофічні
О.Х. частіше виникає в
жінок, ніж в чоловіків,
адже в жінок частіше
виникають гормональні
збої
Гормональні дисфункції
грають певну роль, але
для виникнення о.х
необхідні інші фактори

8. Інфекційна теорія

Виникнення інфекційного
вогнища в міжхребцевому диску
призводить до порушення
процесів дифузії, що в свою
чергу веде до дистрофічних змін
Хірурги, прооперувавши десятки
тисяч хворих не знайшли
запальних процесів в диску
Запалення частіше виникають в
прилеглих тканинах, а не в диску
Судинна теорія
Дистрофічні зміни виникають в
осіб з порушеним сегментарним
кровообігом

9. Інфекційно-алергічна теорія

При розвитку
інфекційно-алергічних
процесів в диску
відбувається порушення
дифузного обміну. Це
призводить до розвитку
дистрофічних процесів.
Біоелектретна
теорія
Травми,
перевантаження,
перепади температур
порушують електричні
поля в міжхребцевому
диску. Це призводить до
зміни активності
ферментних систем, що
в подальшому веде до
дистрофії

10. Аномалійна теорія

Види аномалій:
Аномалії розвитку
тіл хребця та
окремих структурних його частин;
Аномалії розташування суглобів
хребця;
Зрощення тіл
хребців.
Диски, розташовані неподалік від
аномалій піддаються
перевантаженням, які ведуть до
дистрофічних процесів в диску
Механічна теорія
Механічні впливи на хребет у
вигляді травм чи перевантажень
призводять до руйнації
фіброзного кільця

11. Функціональна теорія

Нерівномірне
скорочення м’язів в
одній площині
призводить до
утворення зон
підвищеного тиску на
відповідні частини
фіброзного кільця
В результаті часто
виникаючих
перевантажень в
міжхребцевому диску
розвиваються процеси
дистрофії

12. Патогенез остеохондрозу хребта

Ендогенні фактори
розвитку: конституція
тіла, аномалії хребта,
особливості
функціонування рухової
системи, супутні
захворювання хребта та
ін. органів
Екзогенні фактори
розвитку: фізичні,
біохімічні та інфекційні

13. Патогенез остеохондрозу хребта

О.х. розвивається за
наявності двох факторів:
явищ декомпенсації в
трофічних системах та
локальних
перевантажень в ХРС
Явища декомпенсації
обумовлені супутніми
захворюваннями, дією
зовнішніх факторів,
наслідковими
причинами і т.д.
Локальні перевантаження ХРС
виникають під дією екзогенних
факторів (побутові та виробничі
перевантаження) та ендоегнних
факторів (вроджені особливості
будови ОРА, особливості
функціонування м’язової системи,
супутні або перенесені хвороби, які
призводять до порушення
функціонування кінематичного
ланцюга хребет-нижні кінцівки

14. Патогенез остеохондрозу хребта

Дві фази розвитку
хвороби:
1. розвиток дистрофічних
змін
2. формування клінічних
ознак о.х.

15. Формування клінічних ознак остеохондрозу

Вертеброгенні ураження
розділяються на:
1. вертебральні
(локалізація ураження в
структурах ХРС)
2.екстравертебральні
(зміни в нервовій,
м’язовій та судинній
системах

16. Вертебральний синдром

Характеризується больовими та ін.
проявами лише в області хребта.
Першим признаком вертебрального
синдрому є порушення функціонування
одного або декількох ХРС. Відбувається
нестабільність, яка потім змінюється
міофіксацією хребта. Це веде до ряду
патологічних змін: сплющення або (рідше)
збільшення лордозу, кіфозу, сколіозу і т.д.
Порушення рухливості ХРС визначається
підвищеним тонусом як глибоких так і
поверхневих м’язів.
Другим
признаком
вертебрального
синдрому є локальна біль та болючість
при активних та пасивних рухах. Це
обумовлено подразненням рецептора
синувертебрально нерву
Третім
признаком
вертебрального
синдрому
являється втрата ресорної
функції хребта
Рентгенологічні признаки дистрофічного
ураження:
1.
потовщення замикаючих пластинок
2.
сплощення диску
3.
симптом «розпірки» при компенсованій
міофіксації
4.
грижове вип’ячування диску
5.
задні «остеофіти» в області розриву
задньої продольної зв’язки
6.
формування неоартрозів (міжостистого),
а також міжхребцевих та хребцевопоперековореберних

17.

Положення диску під час рухів

18.

19.

20. Екстравертебральний синдром

Проявляється болями та ін.
клінічними симптомами в
області тазового поясу та
кінцівок.
Патологічна імпульсація із
ураженого відділу хребта
розповсюджується по
відповідним слеротомам у певні
частини тіла.
По локалізації болі ці синдроми
отримали відповідні назви:
краніалгія (головна біль),
торакалгія (біль в грудній кл.),
брахіалгія (плечелопатоковий см), ішиалгія (біль в сідничній
обл., коксалгія (біль в тазу) та ін.
Крім того ці синдроми можуть
іррадіювати по обширній
вегетативній сітці в внутрішні
органи

21. Діагностика

Рентгенографія (кісткові
структури)
Комп’ютерна томографія
(кісткові структури та
м’ягкі тканини)
Мієлографія (м’ягкі
тканини, СМ та нервові
корінці)
Магніто-резонансна
томографія (кісткові
структури та м’ягкі
тканини)

22. Лікування

Антибіотики та протибольові препарати
Новокаїн-електрофорез області хребта продольно або поперечно на вогнище ураження, 20хв,
щоденно або через день, при гострій болі, №15.
УФ-опромінення, 3-4 біодози, щоденно по одному полю, збільшуючи дози. Всього 3-4 цикла.
Грязьові аплікації на область вражених сегментів. На ранній стадії хвороби t* грязі 38-40*С, 20хв.,
через день. № 12-14. Після процедури відпочинок.
Парафін-озокеритові аплікації на область хребта 48-55*С, 25-30хв., щоденно або через день.
Діадинамотерапія (СМТ-терапія) паравертебрально, 8-10 хв., щоденно або через день (для зняття
больового синдрому більш ефективно новокаїн-діадинамофорез)
Радонові ванни 35-36*С, 12-15хв.; соляно-хвойні або бішофітові 36-37*С, 10-15хв., через день
ЛФК,
Масаж, №20
Постізометрична релаксація
Підводне витяжіння хребта

23. Реабілітація

Аплікації димексиду:
Димескид - 50 мл
Лідокаїн 2% - 10,0 мл
Гідрокортизон ацетат суспензія - 400 мг
(8 ампул)
Диклофенак - 9 мл (3 ампулы)
1 — волога тканина; 2 —
клейонка або вощаний
папір; 3 — слой вати

24.

Alezan (Алезан) крем для суглобів
- Сприяє зникненню набряку та
болю
- Швидко вбирається, не залишаючи
жирних плям
- Містить тільки натуральні
(природні) діючі речовини: 13
лікарських трав, муміє, глюкозамін,
масло обліпихи
- Знімає запалення і живить тканини
- Має високу проникаючу здатність

25.

Підводне витяжіння по В.А.Лісунову
Підводне витяжіння по В.Б. Кісельову

26.

Почергове піднімання колін до
грудей
Самовитягнення
Відведення ніг в сторону
Піднімання зігнутих ніг