Похожие презентации:
Роль женщин в химическом образовании и науке
1. Роль женщин в химическом образовании и науке
Підготувала учениця 9-А классуГолубівськой ЗОШ І-ІІІ ступенів
Василенко Анна
Вчитель: Коненко Тамара Кирилівна
2. Элизабет Фулхем Дата рождения и смерти неизвестна, жила в ХVIII в.
Первая женщина-химик. С 1780 г. проводитсистематические опыты с осажденнием
золота и серебра, а также других металлов на
шелковых тканях используя при этом разные
восстановители. Про результаты своей
работы Э. Фулхем рассказала в книге
“Размышленния о горении”, которая была
опубликована в США. Книга получила
положительные отклики. Позже Э. Фулхем
была выбрана членом-кореспондентом
химического товарищества в Филадельфии.
3. Джейн Марсе (1769 – 1858)
Кто же был автором учебника,
который был популярен в Европе и
Америке на протяжении более 50
лет? Скоро после выхода, учебник
начали приписывать известным
химикам. Естественно, что это
были мужчины, хотя уже с первых
строчек предисловия до первого и
следующих издательств было
ясно, что автор – женщина. И вот, в
1837 г. в 13-ом лондонском
издательстве учебника «Разговоры
о химии», более чем через 30 лет
после появление этой книги в
прессе, когда автору было уже 68
лет, на титульном листе появилось
ее имя – Джейн Марсе.
"Разговоры о химии" были
первой, но не последней книгой
Марсе научно-популярного
характера. За свою длинную жизнь,
Джейн написала еще 31 книгу.
4. Анна Фёдоровна Волкова (г. рождения неизвестен - умерла 1876)
Волкова Анна Фёдоровна,
русский химик, первая женщина
в мире, которая опубликовала
исследования по химии. Работала
с 1869 в лаборатории русского
ученого А. Н. Энгельгардта. Под
руководством Д. И. Менделеева
вела практические занятия с
слушателями Петербурских
публичных курсов. В 1870
впервые получила в чистому виде
ортотолуолсульфокислоту, ее
хлорангидрид и амид. С
паракрезолу Волкова впервые
получила пара-трикрезолфосфат
- составную часть важного
сегодня пластификатора.
За исследования сульфокислот А.
Волкова в 1870 р. первая из
женщин была принята в члены
Российского химического
общества.
К сожалению, ранняя смерть не
дала возможности полностью
реализовать себя.
5. Мария Михайловна Корнукова (Манассеева) (1843 – 1903)
Мария Михайловна была первым ученным,который экспериментально решил спор
между приверженцами биологической (Луи
Пастер) и химической (Юстус фонЛибих)
теорий природы спиртового бражения
В1897 г. было опубликована статья Эдуарда
Бюхнера “Алкогольного бражения без
дрожжевые клетки”, которая повторяла
открытие сделанное Манассеевой. Но ее
работа на то время не имела поддержки. А
Бюхнер получил Нобелевскую премию в 1907
г. по химии.
6. Юлия Всеволодовна Лермонтова (02.01.1847 – 16.12.1919)
Начальное образование Юлияполучила дома, где была
богатейшая библиотека.
Отлично владела
европейскими языками.
Увлеклась химией рано,
решив науку основной.
В Гейдельберском университете,
Лермонтова по рекомендацией
Менделеева провела свое
первое научное исследование
деление редких металлов,
спутников платины.
С 1875 года имя Лермонтовой
официально занесено в список
членов Российского
химического общества.
7. Научный вклад
Исследовательским путем
сумела доказать, что нефть
больше подходит для получения
світильного газа, чем уголь.
К научным заслугам
Лермонтовой относятся и ее
работы, которые сыграли
важную роль в технике катализа.
Своими исследования она
первой из ученых-химиков
обозначила лучшие условия
разложения максимального
выхода ароматических
углеводом.
8. Евдокия Александровна Фомина-Жуковская (1860 -1894)
Евдокия Александровна получила ученуюступень доктора в Швейцарии. Женевские
профессора предлагали ей место ассистента
по органической химии, но она вернулась в
Москву, где сначала работала у В.
Марковникова, а потом помогала М.
Зеленскому в исследовании тиофена. К
сожалению, жизнь талантливой
исследовательницы оборвалась в 34 года.
9. Вера Богдановская-Попова (17.09.1867—25.04.1890)
• Одна из первых русских женщин - химиков.• Родилась в Петербурге. Окончила Высшие женские курсы в
Петербурге ( 1887) и Женевский университет (1892).
• В 1892—1895 занималась педагогической деяльностью.
• С 1895 году работала в своем доме в Вьятской губернии в
собственной химической лаборатории. Основные научные
исследования относятся к органическому синтезу.
Принимала участие в подготовке посмертного
опубликования А. М. Бутлерова «Введение к полному
изучению органической химии».
• Погибла в лаборатории при попытке синтезировать
фосфорный аналог синильной кислоты.
10. Научный вклад
• Впервые синтезировала(1891) дибензолкарбофенол
и исследовала его качество.
• Установила (1892), что
существуют катоны, которые
могут подобно альдегидам,
окисляться без разлива
углекислой связи.
• Автор «Начального учебника
химии» (1897).
11. Мария Складовская-Кюри (07.11.1867 - 04.07.1934)
Оставивши Польщу 1891 году, Мария поступила на факультет
природних наук Парижского университета (Сорбоны).
1898 году Мария и Пьер Кюри объявили об открытии двух
новых элементов, которые были названы ими полонием (в
честь Польщи — родини Марии) и радием.
1902 году Кюри объявили о том, что им удалося виділити одну
десяту грама хлориду радію з декількох тонн уранової смоляної
обманки.
1903 року Шведська королівська академія наук присудила
Нобелівську премію з фізики Беккерелю і подружжю Кюрі.
Марія і П'єр Кюрі отримали половину нагороди «на знак
визнання... їхніх спільних досліджень явищ радіації, відкритих
професором Анрі Беккерелем». Кюрі стала першою жінкою,
удостоєною Нобелівської премії
Марія Складовська народилася у Варшаві Вона була
молодшою з п'яти дітей у сім'ї Владислава і Броніслави
Складовських.
1911 році Шведська королівська академія наук присудила
Марії Кюрі Нобелівську премію з хімії «за видатні заслуги в
розвитку хімії: відкриття елементів радію і полонія, виділення
радію і вивчення природи і з'єднань цього чудового елементу».
Кюрі стала першим двічі лауреатом Нобелівської премії.
12.
Марія Складовська-Кюрі стала першою жінкою, що здобула Нобелівську премію, іпершим двічі лауреатом цієї нагороди.
Нобелівська премія з фізики (1903 році)
Медаль Деві (1903 році)
Маттеуці медаль (1904 році)
Нобелівська премія з хімії (1911 році)
Мадам Кюрі була нагороджена французьким орденом Почесного легіону.
У Польщі вона отримала почесного доктора Львівської Політехніки (Lwów Polytechnic) 1912 року, Познанського Університету (Poznań University) — 1922 року, Краківського
Ягеллонського університету (Kraków Jagiellonian University) — 1924 року та Варшавської
Політехніки (Warsaw Polytechnic) 1926 року.
1967 року у Варшаві було створено музей Складовської-Кюрі
13. Науковий внесок
Завершивши дослідження, МаріяКюрі написала свою докторську
дисертацію. Робота називалася
«Дослідження радіоактивних
речовин» і була представлена в
Сорбонні в червні 1903 року. На
думку комітету, що присудив Кюрі
науковий ступінь, її робота
з'явилася найбільшим внеском,
коли-небудь внесеним до науки
докторською дисертацією.
14. Вшанування імені Марії Кюрі
У 1995 році вона стала першою жінкою,
похованою серед найвідоміших французів під
(символ -«Ci») є одиницею виміру
радіоактивності, названа на честь її та чоловіка
П'єра , як елемент з атомним номером 96.
Три радіоактивні мінерали названі на честь Кюрі:
куріт, склодовськіт і купросклодовськіт.
Образ Складовської-Кюрі з'явився на польській
грошовій банкноті наприкінці 1980-х інфляційних
років - 20000 злотих. Її образ також з'являвся на
марках і монетах, а також на останніх
французьких банкнотах - 500 франків, незадовго
до заміни франка на євро.
Польські наукові та навчальні заклади імені Марії
Складовської-Кюрі:
Марії Кюрі-Складовської Університет в Любліні,
заснований в 1944 році;
Марії Складовської-Кюрі інститут Онкології у
Варшаві.
Французькі наукові та навчальні заклади імені
Марії Складовської-Кюрі:
П'єра та Марі Кюрі Університет найбільший
науково-технічний та медичний університет у
Франції, і попередньо це був інститут
природничих наук Паризького університету де
вона викладала, а тепер названий на честь її та
чоловіка П'єра. В університеті зберегли дімлабораторію, де вони відкрили радій
15. Ірен Жоліо-Кюрі (12.09.1897 – 17.03.1956)
Французький фізик народилася в Парижі.
Марі Кюрі вперше отримала радій, коли
Ірен був всього рік.
Ірен здобула свою освіту в Паризькому
університеті (Сорбонні).
Перші досліди були пов'язані з
вивченням радіоактивного полонію —
елементу, відкритого її батьками понад 20
років тому.
Подружжя Жоліо-Кюрі опромінили зразки
алюмінію і бору альфа-частками. На їхнє
здивування, вихід позитронів
продовжувався протягом кількох хвилин
після того, як було видалено полонієве
джерело альфа-часток. Пізніше ЖоліоКюрі пришли до переконання, що частина
алюмінію і бору в підданих аналізу
зразках перетворилася на нові хімічні
елементи. Більш того, ці нові елементи
були радіоактивними, алюміній
перетворився на радіоактивний фосфор,
а бор — в радіоактивний ізотоп азоту.
Протягом нетривалого часу Жоліо-Кюрі
отримали багато нових радіоактивних
елементів.
16. Науковий внесок
У 1935 р. Ірен Жоліо-Кюрі і ФредерікуЖоліо спільно була присуджена
Нобелівська премія з хімії «за
виконаний синтез нових
радіоактивних елементів». У
вступній промові від імені
Шведської королівської академії
наук К.В. Пальмаєр нагадав ЖоліоКюрі про те, як 24 року назад вона
була присутня на подібній
церемонії, коли Нобелівську
премію з хімії отримувала її мати.
«У співпраці з вашим чоловіком,
— сказав Пальмаєр, — ви гідно
продовжуєте цю блискучу
традицію».