Ой у лузi червона калина похилилася

1.

«Ой у лузі червона
калина похилилася»
С. Чарнецького й
Г. Труха.
Патріотичні мотиви
пісень літературного
походження

2.

«Ой у лузі червона калина похилилася»
Основою для написання пісні були слова, узяті з
історичної пісні часів Хмельниччини
«Розлилися круті бережечки».
Мелодію створив режисер українського театру,
поет Степан Чарнецький до драми Василя
Пачовського «Сонце Руїни», яку вперше ставив
український театр у Самборі в січні 1914 року.
Спочатку пісня лунала в загонах січових
стрільців, потім поширилася по всій Галичині,
серед українців Канади й США.
Слухають цю пісню, як і гімни «Ще не вмерла
Україна» та «Молитва за Україну», стоячи.

3.

Калина – невід’ємний
Калина – символ життя, крові,
атрибут різних
Народилася
у сім’їобрядів,
дівчинка –
вогню.
Деякі
дослідники
пов’язують її
Калина
символізує
материнство:
особливо
весільного:
дівчата
у першу
купіль кладуть
назву
із сонцем,
паланням.
кущ
– сама
мати; жаром,
цвіт, ягідки
– діти.
вплітали
цвіт ущоб
вінок,
гілочки
калини,
була
Калина
часто
відіграє
роль світового
Калина
також
уособлює
дім,
калиновими
прикрашали
вродливою.ґронами
Помирає
людина –
дерева,
наівершечку
якогоЯк
птахи
їдять
батьків
саму Україну.
символ
весільний
коровай,
ставили гілки
знову
ж на могилі
ягоди
і приносятьвона
людям
вісті, іноді з
Батьківщини
«проросла»
перед молодими,
червоніє
стиглими
потойбіччя.
Та січових
й саме дерево
в піснях
бажаючи
їм символ
міцногопам’яті.
ягодами
калина як
пов’язує
світ померлих
стрільців.
кохання та вічної краси.
зі світом живих.

4.

«Ой у лузі червона калина похилилася»
ТЕМА:
зображення суму
України за синами-українцями,
які потерпають у неволі
в московських кайданах;
битва січовиків із
ворогом за визволення
полонених.
ГІМН СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
ІДЕЯ:
уславлення мужності,
відваги січових стрільців —
оборонців України.

5.

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«А ми нашу славну
Україну, гей, гей,
розвеселимо!»; «То
прославить по всій Україні
січових стрільців!».
ЕПІТЕТИ: «кривавий тан»,
«московські кайдани»,
«золотистий лан»,
«буйнесенький вітер».
МЕТАФОРА: «Україна
зажурилася».
ЗВЕРТАННЯ: «червона
калино», «славна Україно».
ХУДОЖНІ
ЗАСОБИ

6.

ПАФОС ТВОРУ – високі почуття,
натхнення, душевне
піднесення, зроджені певною
подією, явищем, ідеєю. Є такі
види пафосу, як: героїчний,
драматичний, трагічний,
сатиричний, гумористичний,
сентиментальний,
романтичний.