Визначений інтеграл і його застосування
Визначений інтеграл і його застосування
Визначений інтеграл і його застосування
Визначений інтеграл і його застосування
Визначений інтеграл і його застосування
Визначений інтеграл і його застосування
Визначений інтеграл і його застосування
Властивості визначеного інтеграла
Властивості визначеного інтеграла
Теорема про середнє
Формула Ньютона-Лейбница
Формула Ньютона-Лейбница
Формула Ньютона-Лейбница
Формула Ньютона-Лейбница
Формула Ньютона-Лейбница
Невласні інтеграли
Невласні інтеграли I роду (за нескінченним проміжком)
Невласні інтеграли I роду
Невласні інтеграли I роду
Невласні інтеграли I роду
Ознаки збіжності невласних інтегралів I роду
Ознаки збіжності невласних інтегралів I роду
Ознаки збіжності невласних інтегралів I роду
Ознаки збіжності невласних інтегралів I роду
Ознаки збіжності невласних інтегралів I роду
Невласні інтеграли IІ роду (від необмежених функцій)
Невласні інтеграли IІ роду
Невласні інтеграли IІ роду
Невласні інтеграли IІ роду
Довжина дуги кривої
Довжина дуги кривої
Обчислення об'єму тіла
Об'єм тіла обертання
Об'єм тіла обертання
Наближене обчислення визначених інтегралів
Наближене обчислення визначених інтегралів
Наближене обчислення визначених інтегралів
Наближене обчислення визначених інтегралів
918.00K
Категория: МатематикаМатематика

Визначений інтеграл і його застосування

1. Визначений інтеграл і його застосування

1. Визначений інтеграл і його властивості
2.Формула Ньютона-Лейбніца
3. Невласні інтеграли
4. Застосування інтегралів
5. Наближене обчислення визначених інтегралів

2. Визначений інтеграл і його застосування

Нехай f(x) – неперервна на відрізку [a;b] .
Означення. Фігура, що належить площині xOy і обмежена відрізком
[a;b] осі Ox, прямими x=a, x=b і кривою y= f(x),
називається криволінійною трапецією.
Зауваження. Прямі x = a і x = b можуть виродитись у точки
y
C
y f ( x)
D
O
A
B
a
b x

3. Визначений інтеграл і його застосування

Нехай f(x) 0 , x [a;b] .
Площа S криволінійної трапеції (σ)
S lim
y
O
a
x0 x1 x2
2
1
b
xn 1 n xn
0
n
f ( ) x
x
i
i 1
i

4. Визначений інтеграл і його застосування

n
I n ( xi , i ) f ( i ) xi
i 1
max [ xi 1; xi ]
1 i n
- інтегральна сума для функції f(x) на відрізку [a;b].
Якщо існує границя сум In(xi, i) при 0, то її називають
визначеним інтегралом від функції f(x) на відрізку
[a;b] (або в межах від a до b).
b
ПОЗНАЧАЮТЬ:
f ( x )dx
a
a и b – нижня і верхня границя інтегрування,
[a;b] – проміжок інтегрування,
f(x) – підінтегральна функція,
f(x)dx – підінтегральний вираз,
x – змінна інтегрування.

5. Визначений інтеграл і його застосування

Функція f(x), для якої на [a;b] існує визначений інтеграл, називається
інтегрованою на цьому відрізку.
ТЕОРЕМА 1 (необхідна умова інтегрованості функції на [a;b]).
Якщо функція f(x) інтегрована на відрізку [a;b], то вона на
відрізку обмежена.
цьому
ТЕОРЕМА 2 (достатня умова інтегрованості функції на [a;b]).
Для інтегрованості функції f(x) на [a;b], достатньо виконання однієї з
умов:
1) f(x) неперервна на [a;b];
2) f(x) обмежена на [a;b] і має на [a;b] скінчене число точок розриву;
3) f(x) монотонна і обмежена на [a;b].

6. Визначений інтеграл і його застосування

Зауваження.
1) якщо a > b , то
b
a
a
b
f ( x)dx f ( x)dx ;
2) якщо a = b , то
a
f ( x)dx 0 .
a

7. Визначений інтеграл і його застосування

1) Геометричний зміст визначеного інтеграла.
Якщо функція f(x) – неперервна на [a;b] і f(x) 0 , x [a;b] , то
b
f ( x)dx S ,
a
де S – площа криволінійної трапеції с основою [a;b] і обмеженою
зверху кривою y = f(x).
2) Фізичний зміст визначеного інтеграла.
Якщо функція v = f(t) задає швидкість точки, що рухається в
T2
момент часу t , то
v(t )dt
T1
визначить шлях S, пройдений точкою за проміжок часу[T1 ; T2] .

8. Властивості визначеного інтеграла

b
1) dx b a .
a
b
b
a
a
2) kf ( x)dx k f ( x)dx
b
b
b
a
a
a
3) f ( x) ( x) dx f ( x)dx ( x)dx
b
c
b
a
a
c
4) f ( x)dx f ( x)dx f ( x)dx

9. Властивості визначеного інтеграла

5) Якщо f(x) > 0 (f(x) 0) x [a;b] , то
b
f ( x )dx 0
a
b
f ( x)dx 0
a
6) Якщо
f(x) (x) x [a;b] , то
b
b
a
a
f ( x)dx ( x)dx
7) Якщо m і M –відповідно найменше і найбільше
функції f(x) на відрізку [a;b], то
b
m(b a) f ( x)dx M (b a) .
a
a
8) Якщо f(x) – непарна функція, то
a
Якщо f(x) – парна функція, то
f ( x)dx 0.
a
a
f ( x)dx 2 f ( x)dx.
a
0
значення

10. Теорема про середнє

Якщо функція f(x) неперервна на [a;b], то в
інтервалі (a;b) знайдеться така точка
c, що
справедлива рівність
b
a
f ( x )dx (b a ) f (c)

11. Формула Ньютона-Лейбница

b
a
b
f ( x)dx F ( x) a F (b) F (a) .

12. Формула Ньютона-Лейбница

Заміна змінної
Інтегрування за частинами

13. Формула Ньютона-Лейбница

14. Формула Ньютона-Лейбница

15. Формула Ньютона-Лейбница

16. Невласні інтеграли

b
Для існування
f ( x)dx необхідне виконання умови:
a
1) [a;b] – скінченний,
2) f(x) – обмежена (необхідна умова існування визначеного
інтеграла).
Невласні інтеграли – узагальнене поняття визначеного
інтеграла у випадку коли одна з цих умов не виконується.

17. Невласні інтеграли I роду (за нескінченним проміжком)

ОЗНАЧЕННЯ. Невласним інтегралом I роду від функції
f(x) на проміжку [a;+ ) називається границя функції
I(b) при b + .
b
a
a
lim I (b) lim f ( x)dx
f ( x)dx b
b
Якщо y = f(x) неперервна на (– ;b] , то аналогічно
визначається і позначається Невласним інтегралом I
роду для функції f(x) на проміжку (– ;b]:
b
b
a
f ( x)dx .
f ( x)dx alim

18. Невласні інтеграли I роду

При цьому, якщо границя в правій частині формули існує і
скінченний, то невласний інтеграл називають збіжним.
У противному випадку ( якщо границя не існує або дорівнює
нескінченності) невласний інтеграл називають розбіжним.
Якщо y = f(x) неперервна на ℝ , то невласним інтегралом I роду для функції
f(x) на проміжку (– ;+ ) називають
c
f ( x)dx f ( x)dx f ( x)dx ,
(2)
c
де c – довільне число.
Невластный інтеграл від f(x) на промежутку (– ;+ ) називається збіжним,
якщо ОБИДВА інтеграла в правій частині формули (2) збігаються.
У протилежному випадку, невласний інтеграл на проміжку (– ;+ )
називається розбіжним.

19. Невласні інтеграли I роду

20. Невласні інтеграли I роду

21. Ознаки збіжності невласних інтегралів I роду

ТЕОРЕМА 1 (перша ознака збіжності).
Нехай f(x) і (x) неперервні на [a;+ ) і 0 f(x) (x) ,
x [c; + ) (де c a).
Тоді:
1) якщо
a
a
( x)dx – збіжний, то f ( x)dx теж збіжний ,
c
c
f ( x)dx ( x)dx ;
до того ж
2) якщо
( x)dx
a
– розбіжний, то
f ( x)dx теж розбіжний.
a

22. Ознаки збіжності невласних інтегралів I роду

ТЕОРЕМА 2 (друга ознака збіжності)
Нехай f(x) і (x) неперервні і невід'ємні на [a;+ ).
Якщо
f ( x)
lim
h , де h – дійсне число, відмінне від нуля,
x ( x)
то інтеграли
f ( x)dx
a
і
( x)dx
a
поводять себе однаково відносно збіжності.

23. Ознаки збіжності невласних інтегралів I роду

При використанні теорем 1 и 2 в якості «еталонних»
інтегралів зазвичай використовують наступні невласні
інтеграли:
збігається , при n 1,
dx
x n dx
a
розбігаєть ся при n 1.
(a 0)
e
0
x
dx
збігається , при 0 ,
розбігається, при 0 .

24. Ознаки збіжності невласних інтегралів I роду

ТЕОРЕМА 3 (ознака абсолютної збіжності).
Якщо збігається інтеграл
a
a
f ( x) dx , то і інтеграл f ( x)dx
теж буде збіжним сходиться.
При цьому інтеграл
збіжним.
a
f ( x )dx
називається абсолютно

25. Ознаки збіжності невласних інтегралів I роду

Якщо
f ( x) dx
розбіжний, то про інтеграл
a
f ( x)dx нічого
a
сказати неможна. Він може розбігатися, а може і збігатися.
Якщо
a
a
a
f ( x) dx розбіжний, а f ( x)dx – збіжний, то інтеграл
f ( x )dx
називається умовно збіжним

26. Невласні інтеграли IІ роду (від необмежених функцій)

ОЗНАЧЕННЯ. Невласним інтегралом IІ роду на проміжку
[a;b] від функції f(x), обмеженої в точці b називається
границя функції I(b1) при b1 b – 0 .
b1
b
I (b1 ) lim f ( x)dx
f ( x)dx b lim
b 0
b b 0
1
a
1
a
Якщо y=f(x) неперервна на (а;b] і x lima 0 f ( x) ( ) , то
аналогічно визначається і позначається невласний
інтеграл IІ роду для функції f(x) на проміжку [a;b]
від функції f(x), необмеженої в точці a
b
:
b
f ( x)dx a lima 0 f ( x)dx.
a
1
a1

27. Невласні інтеграли IІ роду

Якщо y = f(x) неперервна на [a;b]\{c} і x = c – точка
нескінченного розриву функції, то невласний інтеграл IІ
роду для функції f(x) на проміжку [a;b] називають
b
c
b
a
a
c
f ( x)dx f ( x)dx f ( x)dx.
Невласний інтеграл на проміжку [a;b] від функції f(x),
необмеженою всередині цього відрізку, називається
збіжним, якщо ОБИДВА інтеграла в правій частині
формули (2) збігаються.
У протилежному випадку, невласний інтеграл на проміжку
[a;b] називається розбіжним.

28. Невласні інтеграли IІ роду

29. Невласні інтеграли IІ роду

«Еталонні» інтеграли для невласних інтегралів IІ роду (від
необмежених функцій)
b
dx
(b x)n dx
a
b
dx
( x a)n dx
a
збігається , при n 1,
розбігається при n 1.
збігається , при n 1,
розбігається при n 1.

30. Довжина дуги кривої

Плоска крива, задана параметрично рівняннями
Нехай крива (ℓ) не має самоперетинів і задана
параметричним рівнянням: x (t ) ,
y (t ) ( t ) ,
де (t) , (t) – непрерывно диференційована на [ ; ] .
Довжина кривой (ℓ) .
( x (t )) 2 ( y (t )) 2 dt

31. Довжина дуги кривої

Плоска крива в полярних координатах
Нехай r = r( )
[ ; ] .
Довжина кривої
– неперервно диференційована на
r 2 (r ) 2 d .
r = r( ) , де [ ; ].
x = r cos , y = r sin

32. Обчислення об'єму тіла

За площею паралельних перерізів
Нехай (V) – замкнена і обмежена область у Oxyz (тіло).
Нехай S(x) (a x b) – площа довільного перерізу тіла
площиною, перпендикулярною до осі Ox.
Тоді об'єм тіла (V)
b
V S ( x)dx.
a

33. Об'єм тіла обертання

Нехай (V) – тіло, отримане в результаті обертання
навколо осі Ox криволінійної трапеції з основою
[a;b], обмеженою y = f(x) .
Об'єм цього тіла (V)
y
B
A
y f ( x)
b
Vx [ f ( x)]2 dx.
x
a
b
a

34. Об'єм тіла обертання

Нехай (V) – тіло, отримане в результаті обертання
навколо осі Ox області (σ), обмеженої лініями
x = a, x = b, y = f1(x), y = f2(x),
де 0 f1(x) f2(x), x [a;b].
Об'єм цього тіла (V)
y y f 2 ( x)
B
A y f1 ( x)
a
C
b
D
x
b
Vx [ f 2 ( x)]2 [ f1 ( x)]2 dx.
a

35. Наближене обчислення визначених інтегралів

Нехай y = f(x) – неперервна на [a;b]
елементарною.
b
Необхідно знайти
і її первісна не є
f ( x)dx.
a
5.1. Формула прямокутників
Розіб'ємо [a;b] на n рівних відрізків довжини h точками
x0 = a , x1 , x2 , … , xn = b (де x0 < x1 < x2 < … < xn ).
Нехай yi = f(xi) (i = 0,1,2,…,n). Складемо суми
Sn = y0h + y1h + y2h + … + yn–1h ,
S̃n = y1h + y2h + y3h + … + ynh ,
b a
h
де
– довжина відрізків [xi–1 ; xi] (i = 1,2,…,n).
n

36. Наближене обчислення визначених інтегралів

Sn і S̃n – інтегральні суми для f(x) на відрізку [a;b].
b
b
(1)
f
(
x
)
dx
S
h
y
y
y
y
,
n
0
1
2
n
1
a
~
f ( x)dx Sn h y1 y2 y3 yn .
(2)
a
Нехай Rn – модуль різниці між точними значеннями визначеного
інтеграла і його наближеним значенням.
M1
Rn
(b a) 2 ,
2n
де M1 max f ( x) .
Тоді
[ a ,b ]
Формули (1) и (2) називаються формулами прямокутників

37. Наближене обчислення визначених інтегралів

Якщо f(x) 0 x [a;b], то з геометричної точки зору (1) і (2) означає,
що площа відповідної криволінійної трапеції заміняється площею
області, що складається з прямокутників (області (σ1) і (σ2)
відповідно).
y
( 2 )
y
( 1 )
( 2 )
a
b x
a
b x

38. Наближене обчислення визначених інтегралів

Формула трапеції
Розіб'ємо [a;b] на n рівних відрізків довжини h точками
x0 = a , x1 , x2 , … , xn = b (де x0 < x1 < x2 < … < xn ).
Нехай yi = f(xi) (i = 0,1,2,…,n).
Тоді
b
h
f ( x)dx 2 y0 yn 2( y1 y2 yn 1) ,
a
b a
де
– довжина відрізків [xi–1 ; xi] (i = 1,2,…,n).
n
M2
3
Для формули (3)
Rn
(
b
a
)
,
2
12 n
де M max f ( x) .
2
h
[ a ,b ]
(3)

39.

Формула (3) називається формулою трапеції.
Якщо f(x) 0 x [a;b], то з геометричної точки зору (3)
означає, що площа відповідної криволінійної трапеції
заміняється
y площею області, що складається з трапецій.
a
b
x
English     Русский Правила