Аналізи крові і сечі

№
Елементи виконання методики
Бали за виконання
виконав
частково не
виконав
виконав
0.1
0.05
0
0.1
0.05
0
Студент привітався і представився
Оцінив вміст гемоґлобіну в крові (130-160 ґ/л – для чоловіків; 120-140 ґ/л –
для жінок), еритроцитів (4-5х1012/л – для чоловіків; 3,9-4,7х1012/л – для
жінок), ретикулоцитів (5-15‰), тромбоцитів (180-320х109/л), лейкоцитів (49х109/л)
3. Оцінив середній об’єм еритроцитів (MCV) (82-98 фл); середній вміст 0.1
гемоглобіну в еритроциті (MCH) (27-33 пґ), КП (0,85-1,15), ознаки
гіпер/гіпохромії, мікро/макроцитозу
4. Оцінив лейкоцитарну формулу: паличкоядерні нейтрофіли (1-5%); 0.1
сеґментоядерні нейтрофіли (50-72%); лімфоцити (18-38%); еозинофіли (15%); базофіли (0,5-1,0%); моноцити (2-10%); мієлоцити, метамієлоцити,
плазмоцити, бласти (в нормі відсутні)
5. Оцінив ШОЕ (1-10 мм/год для чоловіків; 2-15 мм/год для жінок); наявність 0.1
анізо- та пойкілоцитозу, гіперсеґментації нейтрофілів, тілець Жоллі,
кілець Кебота, тіней Боткіна-Гумпрехта
6. Оцінив і назвав причини зміни кольору сечі (норма – світло-жовтий) та 0.1
питомої густини сечі (1002-1030)
7. Інтерпретував наявність в сечі білка (0,033 ґ/л, сліди), мінімальна 0.1
протеїнурія <1 ґ/л; помірна 1-3 ґ/л; масивна ≥3 ґ/л; еритроцитів (0-1 в п.з.);
назвав причини масивної протеїнурії та макрогематурії
0.1
8. Інтерпретував наявність лейкоцитів в сечовому осаді (0-1 в п.з.) та
бактеріурії (якщо більше 1х105/мл); можливі причини змін
9. Інтерпретував наявність в сечовому осаді циліндрів; епітеліальних клітин; 0.1
кетонових тіл
0.1
10. Зробив висновок про результати дослідження
Максимальна кількість балів за станцію
1.
2.
0.05
0
0.05
0
0.05
0
0.05
0
0.05
0
0.05
0
0.05
0
0.05
1.0
0

3.

Пацієнт: ___
Еритроцити (RBC)
Гемоглобін (HGB)
Hematocrit (HCT)
MCH
MCHC
MCV
Колірний показник
Ретикулоцити
Тромбоцити (PLT)
Лейкоцити (WBC)
Лейкоцитарна формула
Сегментоядерні Н
Паличкоядерні Н
Метамієлоцити (юні)
Лімфоцити
Моноцити
Еозинофіли
Базофіли
ШОЕ (ESR)
Мікроскопія мазка
Жінка, 30 років
1.6 1012/л
70 г/л
28 %
40 пг/кліт
39 г/дл
102 фл
1.3
0.05%
146 109/л
2.6 109/л
Висновок:
• гіперхромна, макроцитарна
гіпорегенераторна анемія
тяжкого ступеня (гемоглобін 70
г/л)
• Клінічно незначуща
тромбоцитопенія
• Лейкопенія без змін у
лейкоцитарній формулі
• прискорене ШОЕ
• зміни в мазку (зміна форми і
розміру еритроцитів, макроцитоз)
60 %
4%
0%
28 %
Найбільш імовірно це вітамін В12
4%
або фолієводефіцитна анемія
4%
0
28 мм/год
Анізоцитоз, пойкілоцитоз, макроцитоз

4.

Пацієнт: ___
Колір
Чоловік, 50 років
солом'яножовтий
Прозорість
мутна
Питома вага
1018
рН
лужна
Білок
0,09 г/л
Глюкоза
Від'ємна
Кетони
Від ємні
Мікроскопія осаду сечі
Еритроцити свіжі
0 в п/з
Еритроцити
0 в п/з
змінені
Лейкоцити
До 20 в п/з
Клітини епітелію
2-3 в п/з
Цилінри
0 в п/з
Кристали солей
Не виявлено
Слиз
+
Бактерії
++
Висновок: лужна реакція сечі,
незначна протеїнурія, піурія,
бактеріурія, наявність слизу
Найбільш імовірно це пієлонефрит
або інфекція сечових шляхів

5.

ЕхоКГ

6.

№
Елементи виконання методики
1.
2.
3.
Студент привітався і представився
Оцінив та інтерпретував розмір правого та лівого шлуночка
Оцінив та інтерпретував розмір лівого передсердя та діаметр висхідної
аорти
4.
Оцінив та інтерпретував товщину міжшлуночкової перетинки та задньої
стінки лівого шлуночка в діастолу
5.
Оцінив фракцію викиду лівого шлуночка, назвав критерій систолічної
дисфункції
6.
Оцінив стан мітрального та трикуспідального клапанів (недостатність,
стеноз, розходження стулок клапанів, кальциноз, вегетації)
7.
Оцінив стан аортального та легеневого клапанів (недостатність, стеноз,
розходження стулок клапанів, кальциноз, вегетації)
8.
Оцінив сегментарну скоротливість лівого шлуночка (нормальна, гіпо- чи
акінезія)
9.
Оцінив наявність легеневої гіпертензії (є, немає), рідини в порожнині
перикарда (є, немає)
10. Оцінив діастолічну дисфункцію (є, немає)
Максимальна кількість балів 1,0
виконав
0.1
Бали за виконання
частково виконав не виконав
0.05
0

7.

Протокол обстеження
КЛАПАНИ СЕРЦЯ
ПІП пацієнта
МК
Клінічні дані
ВИМІРИ (М-СПОСІБ, ДВОМІРНА ЕХО-КГ)
Правий шлуночок
Міжшлуночкова
перегородка
Лівий шлуночок
(діастола)
Стінка ЛШ (діастола)
Ліве передсердя
Діаметр висхідної аорти
Фракція викиду ЛШ
2,3
1,3
Межі норми
0,9-2,6 см
0,6-1,1 см
5,8
3,5-5,7 см
1,3
4,2
3,6
46
0,6-1,1 см
1,9-4,0 см
2,0-3,7 см
Понад 55%
Передньоперегородкові
Базальні
гіпокінез
Середні
гіпокінез
Верхівкові
Х
Передні
Бокові
гіпокінез норма
гіпокінез норма
норма
норма
ТК
ЛК
Недостатність,
ступінь 1+-4+
Стеноз,
ступінь 1+-4+
Кальциноз
++
++
Додаткові дані
Легенева гіпертензія - відсутня
Рідина в порожнині перикарда –
відсутня
Розлади діастолічної функції – ІІ тип
Інші особливості -
СЕГМЕНТАРНА СКОРОТЛИВІСТЬ
Сегменти
АК
Задні
Нижні Перегородкові
норма норма норма
норма норма норма
Х
норма норма

8.

ВИСНОВОК
Симетрична гіпертрофія з початковою дилатацією
порожнини лівого шлуночка,
помірно знижена систолічна і діастолічна функції ЛШ,
Порушення сегментарної скоротливості передньої стінки
лівого шлуночка у базальних і середніх сегментах
(п/і кардіосклероз),
початкова атріомегалія,
Помірний кальциноз мітрального і аортальтного клапанів
серця без порушення їх функцій

9.

ЕКГ

10.

№ Елементи виконання методики
1.
2.
3.
4.
5.
6.
виконав
0.1
Бали за виконання
частково виконав не виконав
0.05
0
Студент привітався і представився
Визначив вольтаж ЕКГ та джерело збудження (водій ритму)
Визначив регулярність та частоту ритму
Визначив положення електричної осі серця та електричну систолу QT
Визначив провідність: виміряв інтервали PQ (PR), QRS
Провів аналіз зубця Р (тривалість і амплітуда в ІІ відведенні, двофазність у
V1) та зубця Q (наявність у двох суміжних відведеннях, тривалість,
амплітуда)
7. Провів аналіз зубця R і S: наявність хвилі Δ, висота R у aVL, співвідношення
R/S у V1 і V6, вольтажний індекс Соколова-Лайона; визначив, є чи нема
гіпертрофії камер серця, а якщо є, то назвав ознаки виявленої гіпертрофії
8. Визначив, є чи нема порушень ритму чи провідності серця, а якщо є, то
назвав ознаки виявленої аритмії чи блокади
9. Провів аналіз інтервалу ST (зміщення сегменту SТ від ізолінії донизу чи
догори) та зубця Т (негативний Т) у двох суміжних відведеннях
10. Визначив, є чи нема ішемії або інфаркту міокарда, а якщо є, то назвати
ознаки, локалізацію ішемії чи інфаркту, форму (з підйомом ST, з зубцем Q)
й фазу інфаркту
Максимальна кількість балів за станцію – 1,0

11.

Опис електрокардіограми
інтервал RR
TT
P
PQ
P
T
R
U
QRS
Q
S
QT
В нормі:
ширина зубця Р ≤ 0.1, тривалість інтервалу PQ 0.12-0.20,
ширина зубця Q < 0.04, глибина зубця Q не > ¼ висоти зубця R,
тривалість комплексу QRS не > 0.10,
інтервал QT 0.34-0.44

12.

Інтервал PQ (PR)
• Тривалість 0,12 – 0,20 с Причини вкорочення: синдроми
передчасного збудження
• Залежить від ЧСС:
шлуночків, як наприклад,
більша ЧСС - коротший
синдром Wolff-Parkinson-White
PQ
чи Lown-Ganong-Levine. Інші
можливі причини: м’язова
дистрофія Duchenne, хвороба
• Так, при тахікардії
Помпе (хвороба накопичення
100/хв. тривалість PQ
глікогену ІІ типу)
0,20 с можна вважати
Причини здовження:
подовженою.
атріовентрикулярна блокада І
ступеня, трифасцикулярна
блокада

13.

Інтервал QT електрична систола серця
• Нормальна тривалість
QTc залежить від ЧСС,
віку, статі, стану
нервової системи, тощо
• Як здовження, так і
вкорочення QT
асоційоване з
електричною
нестабільністю
міокарда, схильністю до
розвитку життєво
небезпечних аритмій та
раптової серцевої смерті
Причини здовження:
гіпокальціємія, гіпотиреоз,
субарахноїдальний чи
внутрішньомозковий
крововиливи, вплив лікарських
засобів, спадкові аномалії:
синдроми Romano-Ward, Jervill і
Lange Nielson
Причини вкорочення (QTc ≤ 300
мс): гіпертермія, гіперкальціємія,
гіперкаліємія, ацидоз,
порушенням тонусу автономної
нервової системи

14.

Практичне значення має не номінальна
тривалість QT на ЕКГ, а коригована за
частотою серцевих скорочень (ЧСС) – QTс.
Верхня межа інтервалу QT
також залежить від ЧСС і
підпорядковується правилу
бідняка (Poor Man's Guide):
для ЧСС 70/хв. ≤0,40 сек.;
при збільшенні ЧСС на кожні
10/хв.
віднімати 0,02 сек.
при зменшенні ЧСС на кожні
10/хв. додавати 0,02 сек.
Наприклад: QT≤0,38 при ЧСС
80/хв. і QT≤0,42 при ЧСС 60/хв

15.

Комплекс QRS
• В нормі тривалість < 0,1 с. • Розширення комплексу
QRS може спостерігатися
при:
• Відсутність патологічних
зубців Q
Блокаді ніжок пучка Гіса
(Ідіо)вентрикулярних
• Відсутність ознак
ритмах
гіпертрофії правого чи
Гіперкаліємії
лівого шлуночків

16.

Нормальне положення
сегменту ST (на ізолінії)
Підйом (елевація) ST
Депресія ST
Зміни інтервалу ST

17.

18 х 0,04 = 0,72
60 / 0,72 = 83
Р аVR «-»
8 х 0,04 = 0,32 = 320 мс
QTc = QTm / √(RR)
320: √0,72=377 мс
Р ІІ «+»
QRS 2.5 х 0,04 = 0,09 c
PR 4.5 х 0,04 = 0,18 c
• 1. Привітався і
представився
• 2. Вольтаж зубців R у
більшості відведень
знижений, ритм
синусовий
• 3. Регулярність
правильна, частота
~80/хв.
• 4. ЕВС відхилена
вліво (RI > RII > RIII, S
III), електрична
систола 377 мс
• 5. Провідність не
порушена //
тривалість PR 0,18 c,
QRS 0,09 c (норма)
• 6. Тривалість з. Р в
нормі, амплітуда у ІІ
відведенні до 2 мм, у
V1 двофазність
ознак атріомегалії
немає
• // пат. зубців Q немає
(у 2 суміжних
відведеннях,
тривалість,
амплітуда)

18.

R aVL 5 + 3 + 2 = 10 мм
R V5 = 2 мм
S V2 15 + 5 = 20 мм
S V3 = 20 мм
Фремінгемські критерії (Framingham criteria): R aVL ≥ 11 мм, R V4-6 > 25 мм;
S V1-3 > 25 мм, S V1 чи V2 + R V5 чи V6 > 35 мм (індекс Соколова-Лайона), R I + S III > 25 мм
Критерій Cornell (найбільш чутлививий) - R aVL + S V3 > 28 мм ♂; > 20 мм ♀
• 7. Аналіз зубців R і S:
хвилі Δ немає, висота
R у aVL – 10 мм,
відношення R/S у V1 і
V6, вольтажний
індекс СоколоваЛайона імовірна
гіпертрофія ЛШ за
індексом Корнелла
(30 мм). Глибокі зубці
S у V5-V6 можуть
вказувати на ГПШ,
однак, при гострому
ІМ оцінка вольтажних
змін може бути
недостовірною
• 8. Порушення ритму і
провідності відсутні
• 9. Аналіз інтервалу
ST: елевація SТ в І,
aVL, V1-V6 від 1 до 5
мм з позитивним Т;
депресія ST з
негативним Т у III,
aVF (реципрокність)
• 10. Гострий інфаркт
міокарда з елевацією
ST передньої стінки
лівого шлуночка,
найгостріша фаза