Пневмонії. Плеврити. Рак легень

1.

2.

1. ВИЗНАЧЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ПНЕВМОНІЙ.
2. ЕТІОЛОГІЯ ПНЕМОНІЙ.
3. КЛАСИФІКАЦІЯ ПНЕВМОНІЙ.
4. КЛІНІЧНА КАРТИНА ПОЗАЛІКАРНЯНИХ ПНЕВМОНІЙ.
5. КЛІНІЧНІ КАРТИНА ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ
ПНЕВМОНІЙ.
6. ДІАГНОСТИКА ПНЕВМОНІЙ.
7. ПРОБЛЕМИ ПАЦІЄНТІВ,ХВОРИХ НА ПНЕВМОНІЇ.
8. ЛІКУВАННЯ ПНЕВМОНІЙ.
9. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ НА ПНЕВМОНІЇ.
10.ПРОФІЛАКТИКА ПНЕВМОНІЙ.
11.М/С ПРОЦЕС ПРИ ПЛЕВРИТАХ.
12.М/С ПРОЦЕС ПРИ РАКУ ЛЕГЕНЬ.

3.

гостре інфекційне захворювання,
(переважно бактеріальної етіології),
яке характеризується
вогнищевим ураженням
респіраторних відділів легень
із обов'язковим ураженням
альвеол та наявністю
внутрішньо-альвеолярної
ексудації

4.

БАКТЕРІЇ
ВІРУСИ
(ГРИПУ,
ПАРАГРИПУ,
АДЕНОВІРУСИ)
(СТРЕПТОКОКИ,
СТАФІЛОКОКИ,
ПНЕВМОКОКИ)
МІКОПЛАЗМИ ТА РИКЕТСІЇ
ГРИБКИ

5.

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ
КУРІННЯ,
НАРКОМАНІЯ,
АЛКОГОЛІЗМ
ІМУНОДЕФІЦИТНІ
СТАНИ
ХРОНІЧНІ
ЗАХВОРЮВАННЯ
ЛЕГЕНЬ

6.

НЕГОСПІТАЛЬНА
АСПІРАЦІЙНА
ГОСПІТАЛЬНА
ПНЕВМОНІЯ В ОСІБ
З ТЯЖКИМ
ПОРУШЕННЯМ
ІМУНІТЕТУ

7.

ЛЕГКИЙ
СЕРЕДНЬОЇ ТЯЖКОСТІ
ТЯЖКИЙ – це особлива форма захворювання різної
етіології, яка проявляється тяжким інтоксикаційним
синдромом, гемодинамічними змінами, вираженою дихальною
недостатністю та/або ознаками тяжкого сепсису або
септичного шоку, характеризується несприятливим прогнозом
та потребує проведення інтенсивної терапії.

8.

Малі критерії:
- частота дихання 30 за 1 хв.
та більше;
- порушення свідомості;
- SaO2 менше 90 % (за даними
пульсоксиметрії), парціальна
тиск кисню в артеріальній
крові (далі - PaO2) < 60 мм рт.
ст.;
- систолічний артеріальний
тиск нижче 90 мм рт. ст.;
- двобічне або
багаточасткове ураження
легень, порожнини розпаду,
плевральний випіт.
Великі критерії:
- потреба в проведенні
штучної вентиляції легень;
- швидке прогресування
вогнищево-інфільтративних
змін в легенях - збільшення
розмірів інфільтрації більше
ніж на 50 % протягом 2 діб;
- септичний шок;
- гостра ниркова
недостатність (кількість сечі
менше 80 мл за 4 год. або
рівень креатиніну в
сироватці крові вище 0,18
ммоль/л

9.

пульсоксиметр

10.

Про тяжкий перебіг пневмонії свідчить
наявність у хворих не менше двох
"малих" або одного "великого"
критерію, кожен з яких достовірно
підвищує ризик розвитку летального
кінця. У таких випадках рекомендується
невідкладна госпіталізація хворих у
відділення анестезіології та інтенсивної
терапії ( BAIT).

11.

Кашель – спочатку
сухий, а через 1-2
доби з іржавим
харкотинням
Головний біль,біль
у м´язах, загальна
слабкість,спрага
Раптове підвищення
температури тіла до
38-40°С (утримується
до 7-12 діб)
Біль в грудній клітці, який
посилюється при кашлі
(внаслідок втягнення в
процес плеври)

12.

Положення хворого на спині
або на ураженому боці
Шкіра суха і гаряча на дотик
рум´янець на щоках, ціаноз губ
Пальпаторно:
Голосове тремтіння
посилене над місцем
ураження
Перкуторно:
Притуплення
перкуторного звуку
(або повна тупість)
Дихання часте,поверхневе,
ЧД=30-40/хв., задишка
Аускультативно:
Дихання везикулярне,
ослаблене (може бути
жорстке або бронхіальне),
вологі хрипи, крепітація

13.

1 КАТЕГОРІЯ -
3 КАТЕГОРІЯ -
НЕТЯЖКА ПНЕВМОНІЯ
У ХВОРИХ ДО 60 РОКІВ
БЕЗ СУПУТНЬОЇ
ПАТОЛОГІЇ
ТЯЖКА ПНЕВМОНІЯ, ЩО
ПОТРЕБУЄ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ, АЛЕ БЕЗ ІНТЕНСИВНОЇ
ТЕРАПІЇ
2 КАТЕГОРІЯ НЕТЯЖКА ПНЕВМОНІЯ
У ХВОРИХ З СУПУТНЬОЮ
ПАТОЛОГІЄЮ АБО У ВІЦІ
≥ 60 РОКІВ ПРИ МОЖЛИВОСТІ
АМБУЛАТОРНОГО
ЛІКУВАННЯ
4 КАТЕГОРІЯ ТЯЖКА ПНЕВМОНІЯ,
ЩО ПОТРЕБУЄ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ
В УМОВАХ
СТАЦІОНАРУ

14.

Розвиваються під час перебування
пацієнта в стаціонарі з приводу іншого
захворювання через 2 і більше діб
Причини: золотистий
стафілокок, синьогнійна
паличка, протей
Смертність
від них – 50-70 %

15.

Рання – виникає протягом перших 5 днів з моменту
госпіталізації і зумовлена збудниками, які були у хворого ще
до надходження до стаціонару, - S. pneumoniae, H. influenzae,
S. aureus (далі - MSSA) та інші представники нормальної
мікрофлори порожнини ротоглотки.
Найчастіше ці збудники чутливі до антимікробних препаратів,
що традиційно використовуються,
а пневмонія має більш сприятливий прогноз.
Пізня – розвивається не раніше 6 дня госпіталізації і
спричинена власне госпітальною мікрофлорою з більш
високим ризиком наявності високовірулентних і
полірезистентних збудників, таких як P. aeruginosa,
Acinetobacter spp., представники родини Enterobacteriaceae,
метицилінорезистентний S. aureus (далі - MRSA). Така ГП
характеризується менш сприятливим прогнозом.

16.

Діагностичні критерії:
- поява на рентгенограмі нових вогнищево-інфільтративних змін
у легенях
- дві з приведених нижче ознак:
1) температура тіла вище > 38,3° C;
2) бронхіальна гіперсекреція;
3) PaO2/FiO2 (FiO2 - фракція кисню у повітрі, що видихається, %)
менше 240;
4) кашель, тахіпное, локальна крепітація, вологі хрипи,
бронхіальне дихання;
5) кількість лейкоцитів у крові менше 4,0 х 109/л чи більше 12,0 х
109/л, палочкоядерний зсув більше 10 %;
6) гнійне мокротиння/бронхіальний секрет (більше 25 лейкоцитів
в полі зору при мікроскопії з малим збільшенням, х 100).

17.

Причини: анаеробна та
грамнегативна флора,
аспірація води, диму, бензину
Розвивається при станах
безсвідомості, алкогольному
сп´янінні, після наркозу
Проявляється деструкцією
легеневої тканини та
розвитком нагноєнь

18.

Розвиваються
блискавично
Загальні ознаки
домінують над
бронхо-легеневими
Результати Rtgдослідження
нечіткі
Діагноз
ставиться на
основі імунограм

19.

Загальний аналіз крові:
Біохімічний аналіз крові:
підвищений рівень
глобулінів,серомукоїду,
сіалових кислот, фібрину
лейкоцитоз, зсув
лейкоцитарної формули
вліво, збільшення ШОЄ
Аналіз мокротиння:
слизисто-гнійне або
іржаве, в´язке,
містить лейкоцити,
циліндричний епітелій,
бактеріальну мікрофлору

20.

Рентгенологічне
дослідження ОГК:
Спірографія:
зниження ЖЕЛ,
збільшення ХОД
Вогнища запальної
інфільтрації (затемнення),
корені легень розширені
(збільшені лімфовузли)
Томографія
МРТ (магнітнорезонансна томографія)
Комп´ютерна
томографія

21.

Етіотропне лікування
- Перед початком антибіотикотерапії
необхідно взяти зразки харкотиння
для бактеріологічного дослідження
- До ідентифікації збудника призначають
антибіотики широкого спектру дії;
- Після ідентифікації – ті, до яких
виявлена найбільша чутливість.

22.

Антибіотики, рекомендовані залежно від
категорій осіб, хворих на пневмонії:
1 категорія
(патогени – пневмокок, мікоплазми, хламідії)
- макроліди (спіраміцин, кларитроміцин);
- тетрацикліни (доксициклін);
- бета-лактами (амоксиклав, енханцин).
2 категорія
(патогени - золотистий стафілокок,
грамнегативні аероби)
- макроліди + цефалоспорини 2-3
покоління (цефотаксим,цефтріаксон
офрамакс) або + бета-лактами.

23.

3 категорія
(полімікробні патогени)
-макроліди + цефалоспорини 2-3
покоління або бета-лактами;
- обов´язковим є парентеральне
введення (хоча б перші 3-5 днів).
4 категорія
(полімікробні патогени)
- Цефалоспорини 1-3 покоління +
фторхінолони (ципрофлоксацин – цифран,
офлоксацин – заноцин) або макроліди +
аміноглікозиди (амікацин);
- карбопенеми (іміпенем);
- глікопептиди (ванкоміцин).

24.

Критерії ефективності
антибактеріальної терапії
Зниження температури тіла
Зменшення ознак інтоксикації
Покращення аускультативних даних
Зменшення кількості гною в харкотинні

25.

Патогенетичне лікування
Бронходилятатори
Муколітики та
мукокінетики
(сприяють розрідженню та
покращують відходження
харкотиння)
- ацетилцистеїн (АЦЦ),
- муколтин,
- лазолван,
- бромгексин
(знімають бронхоспазм)
- еуфілін (неофілін),
- інгалятори (беротек,
вентолін)
Імуностимулятори
- ехінацея,
- зіксорин, тималін

26.

Дезінтоксикаційна терапія
- реосорбілакт,
- реамберин,
- 5% розчин глюкози,
- 0,9% розчин натрію хлориду,

27.

Симптоматична терапія
Протикашльові засоби
(в перші дні захворювання – при сухому,
надсадному, болючому кашлі)
- лібексин,
- тусупрекс,
- кодеїн, кодтерпін (викликають
звикання та можуть пригнічувати
дихальний центр)

28.

Нестероїдні протизапальні препарати
(мають болезаспокійливута жарознижуючу
дію, зменшують запальний набряк,
покращують мікроциркуляцію)
- парацетамол,
- аспірин,
- діклофенак (діклоберл),
- месулід (німесил).
Серцево-судинні засоби (які покращують
гемодинаміку в малому колі кровообігу)
- кордіамін,
- сульфокамфокаїн

29.

Лікування ускладнень
ЛФК, масаж грудної клітки

30.

це запальне захворювання листків
плеври з утворенням на їх поверхні
фібрину або нагромадженням
ексудату в плевральній порожнині,
що виникає як реакція плеври на
патологічні зміни в сусідніх органах
або є проявом системного
захворювання

31.

Туберкульоз
Пневмонії
Абсцес, гангрена легень
Пухлини легень
Системні захворювання сполучної тканини
Травми грудної клітки
Переохолодження

32.

Сухий – проявляється
Ексудативний –
болем в грудній клітці,
який посилюється при
кашлі та диханні і
зменшується в
положенні сидячи з
нахиленням в бік
патологічного процесу.
Перкуторно: без змін.
Аускультативно: шум
тертя плеври.
проявляється
задишкою, що наростає
з кожним днем, ціанозом
губ, обмеженням
дихальних рухів з боку
ураження. Перкуторно:
тупий або притуплений
звук. Аускультативно:
різко ослаблене або
відсутнє дихання.

33.

Сухий плеврит
діагностують на основі
клінічних ознак
Ексудативний плеврит
діагностують:
- Плевральна пункція
- Rtg ОГК

34.

1. Лікування основного захворювання
2. Антибактеріальна терапія
3. Нестероїдні протизапальні середники
4. Розсмоктуюча терапія
5. Плевральна пункція

35.

це злоякісна пухлина, утворена
незрілими епітеліальними
клітинами, які виникають з епітелію
слизової оболонки бронхів
В Україні займає ІІ
місце у чоловіків
після раку шлунка
Займає ІІІ місце у
жінок після раку
матки та шлунка

36.

Куріння
Професійні шкідливості
(активне і пасивне)
Хронічні запальні
захворювання легень
(бронхіти, бронхоектази)
(виробництво азбесту,
хрому, нікелю)
Генетичні
фактори ризику
(пухлини інших
локалізацій в
анамнезі)

37.

Кашель
• спочатку надсадний, сухий,
переважно вночі або вранці
• потім стає вологим з
виділенням невеликої
кількості мокротиння
кровянистого забарвлення
(по типу малинового желе)
Задишка
Біль в грудній
клітці
Субфебрильна
температура тіла

38.

Рентгенографія
органів грудної клітки
Бронхоскопія
з біопсією
Дослідження
мокротиння
Комп´ютерна
томографія
(виявляють атипові
клітини, які мають
по 2-3 ядра)
Бронхографія
Загальний аналіз
крові (лейкоцитоз,
ретикулоцитоз,
еозинофілія,
підвищене ШОЕ)

39.

І-ІІ стадія – хірургічне лікування
(пульмо- або лобектомія)
ІІІ стадія – комбіноване лікування
(променева терапія + розширена пульмонектомія)
ІV стадія – комбіноване лікування
(променева терапія + поліхіміотерапія)