upload-1486176-1729086158544249818

1.

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI СТ.
.

2.

У XVI – першій половині XVII ст. українська культура зазнавала впливу культурно-ідеологічних течій, що
панували в цей час в Європі. Відчула значний вплив героїчних козацьких походів, Відродження, Реформації
та гуманізму. Українські культурні діячі, сприймаючи нові європейські ідеї цієї доби, шукали в них шляхи
вирішення тогочасних проблем своєї Батьківщини.

3.

Першими друкарнями в Україні стали Степан Дропан (1460р.), Швайпольт Фіоль (1491р.),
Франциск Скорина (1517р.), Іван Федоров (1569р.). До середини 17 ст. В Україні діяло 25
друкарень. Пам’яткою того часу є Пересопницьке Євангеліє.

4.

Розвиток книговидання на українських землях сприяв поширенню освіти, допомагав православним українцям
протидіяти полонізації та окатоличенню. Однією з перших книг, перекладених із церковнослов’янської
українською мовою, стало Пересопницьке Євангеліє. Переклад здійснили за меценатства волинської княгині
Анастасії Заславської і князів Івана і Федора Чарторийських(відомі захисники православ’я).
Пересопницьке Євангеліє

5.

В Україні сформувався новий тип навчального закладу- слов’яно-греко-латинська школа. Першою такою
школою була Острозька школа створена князем В.-К. Острозьким близько 1576року. Він також організував
там друкарню, науковий гурток і запровадив вивчення філософії. Найбільшою серед братських шкіл і
зразком для інших була школа Львівського Братства, відкрита в 1586 p., яка гідно доповнювала острозьку
школу. Одночасно з братськими школами на українських землях існували єзуїтські, протестанські й унійні
школи – колегіуми. 1632р. – унаслідок злиття Київської братської та Лаврської шкіл почала працювати
Києво-Могилянська колегія (за ім’ям першого ректора – П. Могили.).

6.

Значний внесок у розвиток книгодрукування в Україні зробив Іван Федоров (Федорович). Він розпочав свою
діяльність у Московській державі. Згодом, рятуючись від переслідувань, прибув до Великого князівства
Литовського. Видав в Україні перші друковані книжки «Апостол» і «Буквар». Заснував Острозьку друкарню, де
під його керівництвом надруковано Острозьку Біблію.
«Апостол»

7.

У цей період розвивалися різні жанри літератури. Під впливом західноєвропейського Відродження
поширилася новолатинська поезія. Одним із кращих творів цього жанру є написана в 1584р. Поетом
Себастьяном Кльоновичем поема «Роксоланія». У ній змальовано побут і звичаї українського селянства,
описано природу України, Львів, Київ та інші міста, наведено зразки українського фольклору латиною.

8.

У XVI ст. на українських землях спостерігався розквіт архітектури. Відновлювалися зруйновані міста,
засновувалися нові, зводилися храми, монастирі, будувалися оборонні й житлові споруди. Головним
об’єктом художньої уваги ставав фасад будівлі, який прикрашали ордери. Постійні загрози зовнішнього
вторгнення обумовлювали необхідність спорудження фортець або замків, за стінами яких могли знайти
захист не лише їх жителі , а й населення прилеглих земель.
Каплиця Трьох Святителів у Львові
Вежа Корнякта. Львів
Чорна кам’яниця

9.

До відомих пам’яток православної цепковної архітектури 16 ст. належать Богоявленська церква в Острозі та
Троїцька церква в Межирічі. Обидва храми були хрестово-купольними і відповідали будівельно-архітектурним
традиціям Русі-України. Однак тогочасні умови життя також змусили пристосовувати ці церкви до оборони.
Богоявленська церква
Троїцька церква

10.

Українське образотворче мистецтво цього періоду здобуло велике визнання. Митці продовжували розвивати
традиції, проте в портретному живописі відчувався вплив італійського і німецького мистецтв. Збериглися
фрески на євангельські сюжети, виконані українськими митцями у храмах і спорудах Вавеля в Кракові.

11.

Розвивався іконопис –
найпопулярніший і
найпоширеніший вид
малярства. Активним
осередком
українського
релігійного малярства
був Перемишль.
Працював там і автор
перших в історії
українського
мистецтва ікон з
авторським підписом –
« Успіння Богородиці »
із церкви Архангела
Михаїла в Смільнику
(1547р.)- Олексій
Горошкович

12.

Федуск є автором
храмового
«Благовіщення» 1579
року із церкви в
Іваничах поблизу
Володимира на
Волині.
Нині належить до двох
(поряд з Олексієм
Горошковичем)
західноукраїнських
малярів XVI століття,
спадок яких найбільш
вивчений.
Ікона «Благовіщення», 1579 рік
Мініатюра «Євангеліст Матвій»,
Пересопницьке євангеліє, 1556 рік

13.

Наприкінці століття виникає світський
портретний живопис. Талановитим
художником-портретистом став
Войцех Стефанович зі Львова. Під час
візиту до міста польського короля
Стефана Баторія в 1574 р. він виконав
його портрет, за що отримав титул
королівського придворного маляра.
Портрет був створений майже з
документальною достовірністю.
Стефан Баторій 1576р.
Художник В.Стефанович

14.

Набув поширення і
скульптурний портрет. Він
виконував роль надгробного
пам’ятника . Надгробки
замовляли, щоб уславити образ
померлого, увічнити його для
нащадків. Так, в 1579 р. в
Успенській церкві КиєвоПечерської лаври було
встановлено надгробок К.І.
Острозького: одягнений у
лицарський обладунок князь
відпочивав на ложі.

15.

Успішно розвивалось українське різьбярство, переважало різьблення по дереву. Високого рівня розвитку
досягла книжкова мініатюра-невеликі кольорові зображення в рукописних книгах. Розвивалося мистецтво
гравюри- друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.

16.

Отже, хоча українські землі перебували під владою іноземних держав, у XVI – першій половині XVII ст. в
Україні склалися умови, які зумовили національно- культурне відродження. У другій половині XVI — першій
половині XVII ст. відбувалося бурхливе піднесення культурного життя України. Українська освіта здатна
була конкурувати із західноєвропейською. В освітніх закладах мали право навчатися представники всіх
станів населення. Православні навчальні заклади стали осередками ідей гуманізму. Навколо них
гуртувалася українська інтелігенція. Освітній рух підносив свідомість українського народу, сприяв
утвердженню визвольних ідей. Одночасно з розвитком освіти розвивалися літописання та
книгодрукування. Трьома осередками розвитку культури в той час були Київ, Львів, Острог, які за короткий
час дали багато культурних цінностей.