3.6

1. 3. СПЕЦІАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ

3.6. Патологія
сечостатевої
системи

2. План

1. Причини порушення сечоутворення і сечовиділення.
2. Порушення клубочкової фільтрації і канальцевої
реабсорбції.
3. Кількісні і якісні зміни сечі (поліурія, олігурія, анурія,
уремія, протеїнурія, глюкозурія, гемоглобінурія,
гематурія).
4. Нефрити, їх етіологія, патогенез, патолого-анатомічні
зміни.
5. Запалення сечового міхура і уретри.
6. Патологічні зміни в статевих органах самців і самок.
7. Мастити, їх класифікація, патолого-анатомічна
характеристика.

3. 1. Причини порушення сечоутворення і сечовиділення.

1. Екстраренальні /які не пов'язані з нирками/.
- Зміна складу крові.
- Порушення загального кровообігу.
- Зміни нервової і ендокринної регуляції
кровообігу.
2. Ренальні /пов'язані з ураженням нирок/.
- Запалення нирок.
- Дистрофія /нефроз/.
- Склеротичні зміни судин нирок
/нефросклероз/.

4. 2. Порушення клубочкової фільтрації і канальцевої реабсорбції.

• Порушення клубочкової фільтрації
проявляються якісними (клубочкова
протеїнурія) і кількісними
(гіпофільтрація і гіперфільтрація)
змінами.

5.

• Зменшення кількості утворення
первинної(гіпофільтрація) сечі відмічають
при зниженні артеріального тиску крові, при
звуженні ниркових судин, при підвищенні
онкотичного тиску крові, при затрудненому
відтіканні сечі.
• Збільшення
фільтрації(гіперфільтрація) пов’язане з
підвищенням артеріального тиску (надмірне
споживання води, розсмоктування
набряків) і зниженням онкотичного тиску
(гепатит, цироз).

6.

Протеїнурія - це кардинальна ознака
підвищення проникності клубочкової
мебмрани, яка проявляється виділенням з
сечею білків плазми, і появи в сечі білкових
фракцій з великою молекулярною масою
більше 70000 D (Дальтон).
Клубочковая протеїнурія характерна для
багатьох захворювань нирок гломерулонефрит (первинний і вторинний),
амілоїдоз нирок, при діабеті, тромбозі
ниркових судин, гіпертонічній хворобі,
застійних явищах в нирках.

7. Порушення канальцевої реабсорбції

• Реабсорбція /зворотне всмоктування/ первинної сечі проходить при наявності
високої активності ряду ферментів.
• Виснаження ферментів, запалення і
дистрофія канальців порушують
реабсорбцію.
• При надлишку цукру в крові /гіперглікемія/
первинна сеча містить багато глюкози,
ферменти не забезпечують її повну
реабсорбцію і глюкоза виділяється з сечею.

8. Будова нефрону

9. 3. Кількісні і якісні зміни сечі (поліурія, олігурія, анурія, уремія, протеїнурія, глюкозурія, гемоглобінурія, гематурія).

• Кількісні зміни сечі:
Поліурія - надмірне
виділення сечі.
Олігурія - зменшене
сечовиділення.
Анурія - припинення
сечовиділення.
• Якісні зміни сечі:
• Протеїнурія - поява в
сечі білку.
• Глюкозурія - поява в
сечі цукру.
• Гематурія - поява в сечі
крові.
• Гемоглобінурія - поява
в сечі гемоглобіну.

10.

• Уремія /сечокрів'я/ - комплекс
патологічних явиш, які виникають
внаслідок самоотруєння організму
азотистими продуктами, які
затримуються в крові при порушенні
видільної функції нирок.

11. 4. Нефрити, їх етіологія, патогенез, патолого-анатомічні зміни.

• Запалення нирок - нефрит.
• В залежності від переважного
ураження тих чи інших структурних
елементів нирок розрізняють:
• гломерулонефрит,
• нефрозонефрит,
• пієліт.

12.

• Гломерулонефрит - запалення нирок з
переважним ураженням мальпігієвих
клубочків, розміщених в кірковому шарі
нирок.
• Серозний гломерулонефрит
характеризується нагромадженням в капсулі
клубочків серозного ексудату.
Макроскопічно це виявляється в тому, що в
кірковому шарі нирок можна бачити
напівпрозорі клубочки розміром з
друковану крапку, які нагадують бісер.

13. Гломерулонефрит

14. Гломерулонефрит

15.

• Гнійний гломерулонефрит виникає
при гематогенному занесенні в
нирки гнійної інфекції /при миті
коней/. Кірковий шар виявляється
усіяний дрібними гнійничками, які
можуть збільшуватися і зливатися
між собою, утворюючи великі
множинні абсцеси, що
розміщуються в кірковому шарі
нирок.

16.

• Геморагічний гломерулонефрит
виникає при септичних, вірусних
захворюваннях /при чумі свиней/.
В капсулі збирається кров, кірковий
шар нирок здається усіяним
дрібними темно-червоними
вогнищами, що іноді зливаються,
від чого нирка з поверхні нагадує
горобине яйце.

17.

Нефрит

18.

• Нефрозонефрит - запалення нирок
з вираженими дистрофічно некротичними змінами канальців.
• Причини: отруєння, аутоінтоксикація,
інфекційні хвороби. Зовні нирка
набрякла, в'яла , гіперемована, з
точково-плямистими крововиливами.
Поверхня розрізу тьмяна, межа
кіркового та мозкового шару стерта.

19.

• Пієліт - запалення ниркової миски.
• Воно поєднується з запаленням нирок і
називається пієлонефрит.
• Макрокартина: порожнина миски
розширюється, містить каламутну рідину,
іноді з пластівцями гною або з домішками
крові. Стінки ниркової миски набряклі,
тьмяні, гіперемовані, з крововиливами,
можуть бути вкриті гнійними або
фібринозними плівками.

20. 5.Запалення сечового міхура і уретри.

• Запалення сечового міхура і уретри
переважно мають характер катара:
катаральний уроцистит - катар сечового
міхура, катаральний уретрит - катар
сечовивідного каналу.
• Слизова оболонка сечового міхура і уретри
потовщена, грубоскладчаста, тьмяна,
гіперемована з плямисто-смугастими
крововиливами, іноді з ерозіями, гнійними
та фібринозними відкладами.

21. Цистит

22. 6.Патологічні зміни в статевих органах самців і самок.

• Запалення сім'яників - орхіт, запалення придатків
сім'яників - епідидиміт.
• Сім'яники збільшені, розм'якшені, гіперемовані з
казеозними вогнищами або абсцесами.
• Запалення препуційного мішка - баланопостит.
• Причини:
• 1.фімоз - природжена недостатність препуційного
отвору, причому виведення статевого члена стає
неможливим;
• 2. парафімоз - неможливість введення статевого
члена в препуційний мішок внаслідок набряку.

23.

• Атрофія яєчників - у старих тварин, при
перегодовуванні нетелів.
• Киста яєчників - міхур наповнений рідиною,
близькою за своїм складом до фолікулярної.
• Оофорит - запалення яєчників - при
занесенні інфекційних агентів, при
поширенні запальних процесів з матки,
очеревини.
• Сальпінгіт - запалення яйцеводів - при
запаленні матки, перитоніті.

24.

• Метрит - запалення матки.
• Ендометрит - запалення слизової оболонки
матки.
• Міометрит - запалення м'язового шару
матки. Поєднується з іншими видами
запалення матки.
• Периметрит - запалення серозної оболонки
тієї частини матки, яка розташовується в
черевній порожнині.
• Параметрит - запалення пухкої сполучної
тканини, що оточує матку в тазовій
порожнині.

25. Ендометрит і піометра

26. 7.Мастити, їх класифікація, патолого-анатомічна характеристика.

• Мастит - запалення молочної залози.
• Класифікують залежно від характеру
запального процесу:
• 1. Серозний;
• 2. Фібринозний;
• 3. Гнійний;
• 4. Геморагічний;
• 5. Катаральний;
• 6. Специфічний /туберкульозний,
актиномікозний/.