Мова - душа нації

1. Мова-душа нації

МОВА-ДУША НАЦІЇ

2.

Українська мова – державна
мова України. Вона також є
рідною мовою українців, які
проживають за межами України:
у Росії, Білорусі, Казахстані,
Польщі, Словаччині, Румунії,
Канаді, США, Австралії та інших
країнах. Українською мовою
розмовляє близько 45 мільйонів
людей і вона входить до другого
десятка найпоширеніших мов
світу.

3. МОВА –ДУША І ГОРДІСТЬ НАЦІЇ

МОВА –Д УША І ГОРДІСТЬ
НАЦІЇ
Незаперечною аксіомою є те, що мова є своєрідним
генетичним кодом нації, складовою частиною і
засобом творення національної культури. Світова
наука має аргументовані докази того, що українська
мова є одна з найстаріших і найяскравіших мов за
своєю мелодійністю та виразністю.

4.

Тарас Шевченко був
переконаний, що поки жива
мова в устах народу, доти
живий і народ, що нема
насильства більш
нестерпного, як те, яке
прагне відняти народу
спадщину, створену
численними поколіннями
його предків.

5. Ці Кобзареві думки перегукуються з роздумами визначного педагога К.Ушинського: "Відберіть у народу все – і він усе може

Ц І КО Б З А Р Е В І Д У М К И
П Е Р Е Г У К У ЮТ ЬС Я З Р О ЗД У М А М И
В И З Н АЧ Н О Г О П Е Д А Г О ГА
К . У Ш И Н С Ь КО Г О :
" В І Д Б Е Р І Т Ь У Н А Р ОД У В С Е – І В І Н
У С Е М ОЖ Е П О В Е Р Н У Т И ; А Л Е
В І Д Б Е Р І Т Ь М О ВУ – І В І Н Н І КОЛ И ВЖ Е
Б І Л Ь Ш Н Е С Т В О Р И Т Ь Ї Ї ; В И М Е РЛ А
М О ВА В У С ТА Х Н А Р ОД У – В И М Е Р І
Н А Р ОД . ТА Я К Щ О Л ЮД С Ь К А Д У Ш А
ЗД Р И ГА Є Т ЬС Я П Е Р Е Д У Б И В С Т В О М
ОД Н І Є Ї Н Е Д О В ГО В І Ч Н О Ї Л ЮД И Н И ,
Т О Щ О Ж П О В И Н Н А П ОЧ У ВАТ И
В О Н А , З АЗ І Х А ЮЧ И Н А Ж И Т ТЯ
Б А ГАТ О В І КО В О Ї О С О Б И С Т О С Т І
Н А Р ОД У ? "

6.

Кожна мова є дорогоцінним
надбанням людства й потребує
всебічного вивчення. На особливу
увагу заслуговують ті мови, що, з
одного боку, відбивають
багатовіковий досвід народів, які їх
витворили, а з іншого, — мають
сповнену трагізму історію свого
розвитку. До таких мов, глибоко
закорінених у традицію, але не
повною мірою реалізованих у своїх
можливостях, належить і українська
мова.

7. Мова нас оточує, наче силове магнітне поле, яке ми можемо ідентифікувати, але до якого ми не можемо доторкнутися; і тільки

М О В А Н А С О Т О Ч УЄ , Н АЧ Е С И Л О В Е
М А Г Н І Т Н Е П ОЛ Е , Я К Е М И М О Ж Е М О
І Д Е Н Т И Ф І К У В АТ И , А Л Е Д О Я КО ГО М И
Н Е М ОЖ Е М О ДОТО РК Н У Т И С Я ; І
Т І Л Ь К И Т ОД І , КОЛ И М И З Д АТ Н І
І Н Д У К У В АТ И М О В У, — М И С ТА Є М О
H O M O S A P I E N S , “ Т І Л Ь К И Т ОД І М О В А
П Е Р Е Т В О Р Ю Є Н А С Н А Л ЮД Е Й ” . І
Н Е А Б И Я К Е З Н АЧ Е Н Н Я В Р О З В И Т К У
Е Т Н О С У М А Є С Т У П І Н Ь В ОЛ ОД І Н Н Я
М О В О Ю Н А І Н Д И В І Д УА Л Ь Н О М У
РІВНІ.

8.

Українська мова доби незалежності — це
людинотворча мова. Це той абсолют, який через
свою екзистенційність може підносити людину
на якісно новий рівень світосприйняття. Ми
маємо усвідомити, що провідною функцією мови
в новий час має стати людинотворча функція,
саме тоді мова може здійснити свою історичну
місію, стати засобом пізнання світу і людини у
світі. Мова і свідомість мають становити єдину
енергетичну монаду. Мова — це атрибут
свідомості, а свідомість потребує однієї, “рідної”
мови. Отже, українська мова має стати
складовою мовомислення українського народу.

9.

Hy щоб здавалося слова
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує! Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!..
(Т. Шевченко)