Фармакологія. Антисептики і дезінфектанти

1. Антисептики і дезінфектанти

АНТИСЕПТИКИ І
ДЕЗІНФЕКТАНТИ

2.

Антисептика і дезінфекція – напрямок у
медицині із знешкодження патогенних
мікроорганізмів.
О.П. Нелюбін запропонував використання хлорного
вапна для дезінфекції.
1847 р. – І. Земмельвейс у оці застосував його для
обробки рук медичного персоналу.
1865 р. – англійський хірург Д. Лістер ввів у
медичну практику карболову кислоту (фенол)
для лікування ран, дезінфекції приміщень і
перев'язувальних матеріалів.

3. Класифікація протимікробних засобів (не хіміотерапевтичних)

Умовний поділ
АНТИСЕПТИКИ
ДЕЗІНФЕКТАНТИ
Місце дії
використовують на зовнішніх
частинах тіла (шкіра, слизові
оболонки, рани) або вводять
всередину
Забезпечують
антисептику
використовують для знищення
мікробів у навколишньому
середовищі
Результат дії
Створюють
асептичні умови

4. Фактори, які впливають на прояв антимікробної дії

ФАКТОРИ,
ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОЯВ АНТИМІКРОБНОЇ ДІЇ
Фізико-хімічні властивості
• Функціональні групи або розчинність
Концентрація лікарської речовини
• Виняток – спирт етиловий
Експозиція
• Ртуті дихлорид: 30 хв => сила дії = х12
Температура
• Фенол: + 10 ОС => сила дії = х7
Вид і форма мікробів
• Спори (бацила сибірки – фенол 1:100 – 2-10 хв; спори – 1:25 – кілька діб)
Склад середовища
• Наявність органічних речовин (білка) та рН середовища
Кількість мікробів

5. Основні групи протимікробних препаратів

ОСНОВНІ ГРУПИ ПРОТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ
Альдегіди (препарати формальдегіду)
Окиснювачі
Препарати хлору
Препарати йоду
Препарати сірки
Кислоти
Луги
Детергенти (мила і мийні речовини)
Феноли і крезоли

6. Препарати формальдегіду

ПРЕПАРАТИ ФОРМАЛЬДЕГІДУ
Властивості
Препарати
Дія
Застосування
• Газ із специфічним запахом
• Кімнатна температура – рідина
• Температура ≤ 9 ОС – порошок (полімеризація
з утворенням параформу)
• Розчин формальдегіду (формалін)
• Параформальдегід
• Лізоформ
• Гексаметилентетрамін (уротропін)
• Протимікробна (відбирає кисень, з’єднується
з аміногрупами, коагулює білки)
• Місцево – в’яжуче або припікаюче
• Протипаразитарна
• Дезодоруюча (зв’язує аміак)
• Дезінфекція приміщень – 1-4 % розчини
(витрати – 75 мл/м3 при спорових – 200 мл)
• В’яжуча і підсушуюча дія – 0,5-1 %
• 3 % - збудник корости, 0,1 % - мухи
• Антитоксична дія – 25-30 мл/100 кг маси

7. Препарати формальдегіду

ПРЕПАРАТИ ФОРМАЛЬДЕГІДУ
Hexamethylentetraminum
Urotropinum
Дія:
•Антисептична (зумовлена здатністю препарату у кислому середовищі розкладатися
на аміак і формальдегід. Вогнища запалення завжди мають кислу реакцію, тому
розпад гексаметилентетраміну здійснюється у запальному осередку, а також в сечі,
якщо вона має кислу реакцію.
•Є дані про поліпшення під впливом препарату проникності клітинних мембран.
• Як антисептичний засіб переважно при інфекційних процесах сечовивідних
шляхів (циститах, пієлітах).
Застосування •При отруєннях, токсикоінфекціях.
Дози
•Внутрішньовенно і всередину: коням і великій рогатій худобі — 10-20 г; дрібній
рогатій худобі і свиням — 2-5; собакам — 0,5-2 г.

8. Окиснювачі

ОКИСНЮВАЧІ
Перекис водню
Hydrogenii peroxydum, Н2O2
Solutio Hydrogenii peroxydi
concentrata. Perhydrolum
Solutio Hydrogenii peroxydi diluta
Hydroperitum
Шляхи розщеплення
Н2O2 → Н2O +О
2Н2O2 → 2Н2O +О2
Особливості дії
Атомарний кисень – окиснювач;
перевершує за силою дії фенол
Молекулярний кисень малоактивний;
виділяється у формі бульбашок

9. Окиснювачі

ОКИСНЮВАЧІ
Калію перманганат
Κаliі permanganas КМnO4
добре розчинний у воді
(1 : 18 — у холодній і 1 : 3,5 — у кип'ячій)
Універсальний окиснювач
2КМnO4 + Н20 → 2KOH + 2MnO2 + 3O
Утворення атомарного кисню
Утворення окису марганцю
Дія і застосування
2—5%-й розчин діє згубно на більшість
вегетативних форм збудників;
атомарний кисень зразу з'єднується з білком,
тому не видно бульбашок кисню і рана не
очищається від гною
Завдяки здатності окису марганцю
з'єднуватися з білками і утворювати
марганцево-білкові комплекси
проявляється в'яжуча й протизапальна дія
Зовнішньо – як антисептичний і протизапальний засіб у формі
0,05-0,2%-них розчинів (на слизові оболонки) і 0,1-0,5%-них розчинів (на рани)
при кровотечах та інфекційних хворобах шкіри (3%-ний розчин).
При отруєнні алкалоїдами та фосфором 0,1-0,2%-ний розчин дають всередину: коням
і ВРХ — 200-600 мл; ДРХ, свиням, телятам до 1 року — 50-100 мл.

10. Препарати хлору

ПРЕПАРАТИ ХЛОРУ
Хлор – газ, лише при поєднанні з
водою стає дуже активним.
Cl2 + H2O → HCl + HClO → HCl + O
22.04.1915 – р. Іпр (Бельгія)
Активний хлор виділяється
гіпохлоридами (хлорне вапно)
хлорамінами (хлорамін Б, пантоцид)
Гіпохлор — Hypochlorum
Хлорамін Б —
Натрію гіпохлорид —
Chloraminum В (25-29 %)
Natrii hypochlorosum
Пантоцид — Pantocidum (50 % АХ)
Хлорне вапно —
Calcaria hypochlorosum
(25-32 %)
Рідина Дакена — Solutio Dakeni

11. Препарати йоду

ПРЕПАРАТИ ЙОДУ
Йод — Jodum J2
Легко з'єднується з воднем води, звільнюючи
атомарний кисень, який діє як окисник
J2 + H 2 О → 2 H J + О
Д і я: в'яжуча, подразнювальна, відволікаюча,
припікаюча,
бактерицидна,
протигрибкова,
антгельмінтна, поліпшувальна обмін речовин;
профілактична та лікувальна при ендемічному
зобі та гіпертиріозі. Сила антимікробної дії 180—
237 одиниць фенолового коефіцієнта.
Спиртовий розчин йоду –
Solutio Jodi spirituosae (5 % і 10 %)
Йодинол – Jodinolum
Розчин Люголя – Solutio Lugoli
Йодоформ – Jidoformium CHJ3
Йодонат – Jodonatum

12. Препарати сірки

ПРЕПАРАТИ СІРКИ
Сірка — Sulfur
При нанесенні на шкіру і слизові оболонки сірка діє подразнююче, перетворюється в сірководень (H2S) і сірчистий ангідрид
(S02), які діють протипаразитарно.
У лужному середовищі – виділення сульфатів і пентатіонової
кислоти (H2S506), які діють протипаразитарно і антимікробно.
Сірка очищена - Sulfur depuratum
Сірка осаджена - Sulfur praecipitatum
Сірка черешкова - Sulfur in baculis
Натрію тіосульфат - Natrii thiosulfas
Дози внутрішньовенно:
коням і ВРХ— 5— 15 г;
дрібній рогатій худобі — 1—4;
собакам — 1—3 г.
Протиотрута від металів - Autudotum metalorum

13. Кислоти і луги

КИСЛОТИ І ЛУГИ
Кислоти
Луги
Дія Н-іону:
нейтралізація лугів клітин,
зневоднення, коагуляція білків;
коагуляційний некроз
Дія ОН-іону:
нейтралізація кислотності,
дегідратація мікробів і утворення
лужних альбумінатів;
колікваційний некроз
Сила дії залежить від ступеня
дисоціації та ліпотропності
Найбільш активні гідроокиси,
менш активні карбонати і
гідрокарбонати, окис магнію і
натрію борат.
Кислота хлористоводнева Acidum hydrochloricum
К. молочна - A. lacticum
К. оцтова - A. aceticum
К. борна - A. boricum
К. мурашина - A. Formicicum
Натрію гідроксид - Natrii hydrooxydum
Натрію карбонат - Natrii carbonas
Натрію гідрокарбонат - Natrii
hydrocarbonas
Магнію окис - Magnesii oxydum
Натрію тетраборат (бура) - Natrii
tetraboras

14. Детергенти

ДЕТЕРГЕНТИ
Мила – натрієві та калієві солі високомолекулярних кислот.
Їх розчини здатні до адсорбції на поверхні, внаслідок чого
утворюється щільна плівка, змінюється проникність
бактеріальних мембран.
До мийних речовин відносять складні синтетичні препарати,
які містять ПАР, луги, а іноді й окиснювачі.
Використовують інвертні або катіонні мила, які за
хімічною будовою є четвертинними солями амонію з
довгим ланцюгом вуглеводних атомів.
Хлоргексидин — Chlorhexidinum
Бензилбензоат — Benzylii benzoas medicinalis
Мило зелене — Sapo viridis
Мийно-дезинфікуючий препарат ДПМ-2
Полігексаметиленгуанідину гідрохлорид (Біодез-Р)
Алкамон — Alcamonum
Дегміцид — Degmicidum
Етоній — Aethonium
Роккал — Roccalum
Комплексні ЧАС (Бровадез Плюс)

15. Феноли і крезоли

ФЕНОЛИ І КРЕЗОЛИ
Фенол (карболова кислота)
Phenolum Acidum carbolicum
Дія: антимікробна, протипаразитарна, інсектицидна.
Стійкими проти дії фенолу є віруси.
Великим недоліком фенолу, який обмежує його
використання як антисептика, є наявність значної
подразнюючої дії на тканини.
Резорцин – Resorcinum
Дія: антимікробна, кератолітична й кератопластична.
За антимікробною активністю резорцин близький до фенолу, але
менш токсичний.
В 1-2%-ній концентрації він діє кератопластично,
а у 20-30%-ній кератолітично.
Всередину резорцин вводять з
протимікробною метою при надмірних
бродильних процесах.
Дози: коням – 10-15 г; ВРХ – 10-20;
ДРХ і свиням – 5-10; собакам – 0,5-1,5 г.

16. Феноли і крезоли

ФЕНОЛИ І КРЕЗОЛИ
Крезол – Cresolum
У хімічному відношенні – це похідне
фенолу, у якого один водень заміщений
метальним радикалом.
Д і я: антимікробна, протипаразитарна, інсектицидна, подібна до фенолу,
але його подразнююча і токсична дія на організм менша у зв'язку з поганою
розчинністю і зовсім невеликим всмоктуванням.
Сірчано-крезолова суміш; Мильно-крезолова суміш;
Трикрезол – Tricresolum; Креозот – Kreosotum
Креолін – Creolinum
З водою утворює емульсію молочно-кавового кольору.
Дія: бактерицидна, акарицидна, інсектицидна. 2-3 %-на емульсія вбиває
майже усі вегетативні форми мікробів за 5-20 хв, коростяних кліщів,
вошей, блох, пухоїдів, волосоїдів – за 0,5-2 хв.
Лізол – Lysolum - розчин очищеного крезолу (50%)
у калійному (зеленому) милі (50%).
Всередину у формі 0,5%-ної емульсії — як протибродильний і
румінаторний засіб при атонії, тимпанії, хронічних катарах:
Коням і ВРХ – до 20 г, ДРХ і свиням – до 5 г; собакам – до 2 г.

17. Феноли і крезоли

ФЕНОЛИ І КРЕЗОЛИ
Pix liquida
• Одержують при сухій перегонці стовбурів і гілок
сосни (Pix liquida Ріnі) або берези (Pix liquida Betulae,
seu Oleum Rusci)
• Дія: антимікробна, протипаразитарна, інсектицидна.
Нанесений на шкіру дьоготь спочатку діє
подразнююче і підсушуюче, а потім залежно від
концентрації – кератопластично
(до 5 %) і кератолітично (30-50 %).
Ichthyolum
• Pasta Zinci naphthalani-ichthyolata
• Unguentum Ichthyoli
• Suppositoria cum Ichthyolo
• Дія: антисептична, протипаразитарна,
протизапальна, кератопластична і
місцевознеболювальна. За антимікробною дією
поступається фенолу, але переважає дьоготь.
7%-й розчин іхтіолу на 40%-у розчині глюкози
вводять внутрішньом'язово при ендометритах і
субінволюції матки корів (10 мл 2-3 рази/тиждень).